Розмови про необхідність пенсійної реформи в Україні ведуться майже двадцять років. Новини про те, що в цьому напрямку щось робиться, з’являються як мінімум десять років. Запустити другий рівень пенсійної системи — накопичувальне пенсійне страхування, традиційно обіцяють і в цьому році.
Поки Україна чекає, сотні тисяч українців вже йдуть до самостійних пенсійних накопичень з допомогою програм по страхуванню життя. «Український капітал» розібрався в тому, як працює накопичувальне пенсійне страхування, чому всупереч перевагам воно не особливо поширене в Україні та як обрати оптимальну та надійну схему з того, що є.
Як працює пенсійне забезпечення
Сьогодні в Україні близько 11 млн пенсіонерів та солідарна пенсійна система. Тобто пенсійні виплати нинішнім пенсіонерам виплачують пенсіонери майбутні — українці, що працюють як ФОП, та роботодавці за своїх співробітників. Частина їх єдиного соціального внеску, або ЄСВ — йде в пенсійний фонд, з якого й виплачують державні пенсії.
Його дефіцит в Україні — проблема вічна. Сьогодні це 26 млрд гривень. А з урахуванням того, що платників ЄСВ з кожним роком все менше, то й грошей в пенсійному фонді в майбутньому буде теж все менше.
За словами генерального директора Асоціації «Страховий бізнес» В’ячеслава Черняховського, проблему пенсій в Україні міг би вирішити другий рівень пенсійної реформи — введення обов’язкового накопичувального пенсійного страхування (НПС). В цьому випадку працюючі українці в обов’язковому порядку будуть відраховувати частину своїх доходів на свою ж майбутню пенсію.
Поки у нас це працює тільки добровільно — накопичувати на пенсії українці можуть за допомогою недержавних пенсійних фондів та вкладаючись в пенсійні програми компаній зі страхування життя.
За словами керівника об’єднання «Платформа-Life-страхування» Ніни Гузей, в пенсійне страхування українці вкладаються охочіше, ніж в Недержавні пенсійні фонди (НПФ). За її статистикою, за 2019 рік програми накопичувального страхування життя мають близько 500 тисяч осіб з накопиченими активами на 11 млрд гривень. А клієнтами НПФ є 83 тисяч вкладників з сумою активів в 3,1 млрд гривень.
«В рамках країни це, звичайно ж, вкрай низькі показники. Наприклад, на Заході вкладення фізосіб в накопичувальні пенсійні програми складають більшу частину в портфелях страхових компаній», — розповідає Гузей.
Експерт пояснює: в розвинених країнах пенсійний вік вищий, ніж в Україні — від 65 до 73 років. Тому багато хто виходить на заслужений відпочинок раніше. Та завдяки накопиченій пенсії живуть якийсь час в очікуванні державної.
В Україні, за словами Гузей, низька фінансова грамотність та серія неконтрольованих фінансових афер, включаючи зникнення Держстраху, істотно підірвали інтерес пересічного споживача до особистих накопичень. Проте, в останні роки більшість лайфових компаній демонструють прибуток та хороше зростання бізнесу, що говорить про зростаючий попит на їх продукт у населення.
Як працює накопичувальне пенсійне страхування
Накопичувальне пенсійне страхування — це суміш страхування життя та недержавного пенсійного фонду. Основний принцип роботи НПС коротко описує його назву. Поки ви накопичуєте собі на пенсію за допомогою страхової компанії (СК), вона страхує вас від основних ризиків — смерть, небезпечного захворювання або нещасного випадку.
Договір зі страховою компанією можна укласти на термін до мінус 10 років від встановленого державою пенсійного віку. Укладаючи договір ви заздалегідь обумовлюєте суму, яку хотіли б отримати на виході. Виходячи з цього СК розраховує суму ваших майбутніх внесків. Їх можна робити раз на місяць, раз у квартал чи навіть рік. Можна й одноразово. Але такий формат вкладень українці не люблять — накладно.
На розмір платежу впливає безліч факторів. Чим ближче до пенсійного віку ви укладете договір, тим більше доведеться платити. Чим більше страхових ризиків ви включите в договір, тим більше доведеться платити. Чим більше у вас захворювань, тим більше доведеться платити.
Який би розмір платежів та періодичність їх внесення ви не вибрали, якщо не встигнете вчасно — можуть бути проблеми. Спочатку СК дасть вам пільговий період: 30-45 днів. А після там можуть просто зменшити страхову суму — те, що ви спочатку планували отримати в кінці терміну договору.
За словами Ніни Гузей, страхова може взагалі відмовити вам у виплаті, якщо ви не будете робити внески в ті терміни, які прописані в договорі. Тобто, якщо ви в якийсь момент не зможете платити, ви можете втратити те, що вклали.
Втім, якщо в період накопичення у вас стався страховий випадок, СК виплатить вам або вашим родичам всю ту суму, яку ви планували накопичити. Навіть якщо він стався після першого платежу.
На відміну від НПФ, договір з СК не можна заморозити — можна тільки розірвати. Але умови розірвання цьому не сприяють. Наприклад, повністю повернути все вкладене ви зможете тільки в кінці терміну договору.
За словами Черняховського, в перші три роки з моменту підписання договору викупна сума складе приблизно 30% ваших вкладень. Через 5 років — вже 50%. Через 9 — наприклад, 90%. І тільки до моменту, коли ваш договір зі страховою підійде до кінця, вам зможуть повернути 100% вкладених коштів.
Гузей наголошує, що класична точка беззбитковості для клієнтів накопичувальних програм в страхових компаніях відбувається не раніше 6-7 років з моменту укладення договору.
Річ у тому, що більшість СК, що спеціалізуються на страхуванні життя, працюють за принципом MLM-продажів. Тобто залучення клієнтів відбувається завдяки роботі MLM-посередників. Для українців приклад такої роботи — горезвісне «хочеш схуднути, запитай мене як». Витрати на MLM-посередників, що продають страховки, «з’їдають» в перші роки те, що клієнт у вигляді внесків приносить в СК.
Проте, якщо ви дисципліновано та вчасно вносили платежі, в кінці терміну договору ви отримаєте або одноразову виплату накопиченого, або ануїтетами — до тих пір, поки не скінчилися страхову суму. Але в разі ануїтетів виплата за страховим випадком діяти вже не буде.
За словами В’ячеслава Черняховського, відмінною рисою пенсійного накопичення в українському лайф-страхуванні є те, що довічних виплат у нас немає.
«На Заході це ще працює. Але і там від цієї моделі відмовляються. Медицина, харчування, спорт, вітаміни. Люди довше живуть, а значить страхова зазнає збитків», — пояснює Черняховський.
Як накопичує СК та в чому відмінності від інших способів
У період накопичення ваші гроші в страхових на місці не лежать — вони їх інвестують. З одного боку, щоб їх не «з’їла» інфляція, а з іншого — щоб заробити як вам, так і собі. У цьому полягає ще одна відмінність від НПФ. Якщо недержавний пенсійний фонд розподіляє між вкладниками 100% інвестиційного доходу, то страхові компанії тільки 85% — решта 15% йдуть СК.
Страхова гарантує вкладнику 4% інвестиційного доходу. Решта — приємний бонус. Це може бути ще 8%, або навіть 20%. У будь-якому випадку раз на рік вкладнику надсилають інвестиційну декларацію. Тільки з неї зрозуміло, скільки вам заробили з інвестицій.
Вкладає СК переважно в низькоризикові інструменти. Згідно із законом це можуть бути тільки депозити, ОВДП та дорогоцінні метали.
«Ще, звичайно, можна вкладати в фондовий ринок. Але в Україні його немає. Тому фактично це неможливо», — розповідає В’ячеслав Черняховський.
За його словами, західні страхові інвестують в фондовий ринок дуже багато. В Україні найпоширенішим інструментом інвестування є ОВДП. Від однієї до двох третин вкладень страхових відбувається саме в держоблігації.
Очевидно, як в ОГВЗ, так і в депозити можна вкладатися самостійно, не віддаючи страхової 15% інвестиційного доходу. Але у НПС в цьому випадку є кілька переваг.
По-перше, довгострокових — на 10-20 років, депозитних- або ОВДП-програм в Україні немає. Це означає, що в момент, коли депозитний- або ОВДП-рахунок потрібно буде оновлювати, тільки найвідповідальніші зможуть встояти та не витратити гроші на щось більш актуальне й зрозуміле, ніж віддалена пенсія.
По-друге, в період накопичення на депозитах або за допомогою ОВДП ви ніяк не застраховані на випадок смерті, хвороби або нещасного випадку.
По-третє, доходи від депозитів оподатковуються. А у випадку з НПС прибутковий податок відшкодовують.
«Отримати 18% компенсації — заманливо. Поки це працює. Але не факт, що незабаром цю норму не скасують. Прибутковий з депозиту платите? Значить і з інвестиційного доходу від вкладень в СК будете! Я не здивуюся, якщо буде саме так», — підкреслює Черняховський.
Він пояснює, що при такому розкладі вже не факт, що люди будуть більш охоче вкладати в накопичувальне пенсійне страхування. Прибутковість депозитів для юридичної особи, якою і є ваша страхова, нижче, ніж для фізичних.
Мінуси та ризики накопичувального пенсійного страхування
Те, що для фізосіб ставка по депозитах вище — далеко не єдиний мінус НПС. Не сприяє його популярності в Україні й те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб у разі, якщо з банком піде щось не так, відшкодує втрати тільки фізособам.
«Так, мова йде про суму тільки до 200 тисяч гривень. І щоб депозитна пенсія відбулася в повному обсязі, фізособі необхідно відкрити депозит не в одному банку. Але страховій, яка інвестує в банківський депозит як юрособа, ФГВФО не відшкодує взагалі нічого при банкрутстві банку», — пояснює В’ячеслав Черняховський.
Прецедент подібного в Україні є. У розпал фінансової кризи 2015 року, «банкопад» завдав серйозний удар по страховим компаніям. На рахунках в «Дельта Банк», «Фінанси і Кредит» та «Надра Банк» виявилися замороженими не менше мільярда гривень страхових грошей.
Ще один серйозний ризик — це життєздатність самої страхової. З одного боку, вважається, що фізособам вкладатися в накопичувальні програми українських СК безпечно. Просто якщо страхова банкрутує, її активи передадуть іншому страховику — це законодавчо прописано.
З іншого боку, у 2016-2017 роках з десяток лайфових компаній покинули ринок. Деякі з них зникли разом з грошима вкладників. Йдеться про компанії «Генеральний страховий фонд – Життя», «ЕККО», «Оранта-Життя», «Українська страхова група« Життя» та «Гарант-Лайф».
«Ці страховики життя скористалися законодавчими «дірами» та плутаниною в країні — пішли з ринку, не виконавши свої зобов’язання перед клієнтами та не передавши свої зобов’язання іншим страховикам», — розповідає Ніна Гузей.
Спроби застрахованих повернути накопичене здійснюються дотепер. Але поки не особливо успішно.
Хто і де накопичує/страхується
Якщо вас це не бентежить і ви розглядаєте для себе можливість накопичити на пенсію в тому числі й за допомогою НПС, найважливіше — вибрати більш-менш надійну страхову компанію. Але їх сьогодні не так щоб багато.
Річ у тому, що до 2010 року левову частку оборотів в накопичувальному пенсійному страхуванні в Україні робили корпоративні клієнти. Але після того, коли запрацював Податковий кодекс, роботодавцю це стало невигідно. Тому багато страхових свої програми по лайф-страхуванню згорнули — заробляти на фізособах не особливо продуктивно.
«Беремо, наприклад, 2009 рік. Навіть коли курс був 8 гривень за долар, збори були на рівні 60 млн гривень на рік. Зараз чиста «пенсіонка» дає оборот в 32 млн гривень при курсі у 2,5 раза вище», — пояснює В’ячеслав Черняховський.
За його словами, сьогодні основну частину добровільних накопичувальних пенсій дають саме фізичні особи. При цьому на Заході це як і раніше корпоративні відрахування.
«Розлучитися з грошима, яких ти не бачив, простіше, ніж з тими, що вже у тебе в руках. А отримати інвестиційну декларацію, з якої видно, що тобі з них ще й дохід заробили, взагалі відмінно», — пояснює генеральний директор Асоціації «Страховий бізнес».
Якщо говорити про СК, які все ще займаються НПС та лайф-страхуванням в цілому, то в реєстрі НБУ сьогодні 19 компаній. Перша десятка страховиків мають частку ринку більше ніж 95%.
«Багато це чи мало, сказати складно. Справа ж не в кількості, а в якості. Років 10 тому в реєстрі було більше ніж 60 компаній, але обсяги ринку не були більше, як і кількість застрахованих», — зазначає Ніна Гузей.
У лідерах по преміях сьогодні СК «МетЛайф», ТАС, «УНІКА Життя», «PZU Україна страхування життя», «АСКА-Життя», «ARX LIFE», «Грінвуд Лайф Іншуранс», «КД-Життя», «ІНГО Життя». При цьому, за словами В’ячеслава Черняховського, деякі з СК просто виплачують накопичене, а нових платежів не приваблюють.
Експерт пояснює — йти в будь-яку з них та укладати договір на пенсійне страхування має сенс в першу чергу тим, хто молодший 40 років. В цьому випадку, можливих платежів для гаманця вистачить, щоб до виходу на пенсію накопичити більш-менш адекватну прибавку до неї. Якщо вам більше років, готуйтеся до того, що і викладати доведеться більше. Або вкладайтеся в інший варіант пенсійного накопичення.
В цілому ж, Черняховський рекомендує накопичувальне пенсійне страхування не в чистому вигляді, а в міксі з іншими інструментами. Наприклад, частина коштів вкласти в НПС, частину — в депозити, частину — в покупку інвестиційної квартири, частину — в дорогоцінні метали. Диверсифікація інвестицій ще нікому ніколи не шкодила.
Для пергляду та публікації увійдіть / зарееструйтесь