Тільки українською мовою: що змінює «мовний» закон для сфери обслуговування та інтернет-магазинів

З 16 січня, відзавтра всі надавачі послуг мають перейти на обслуговування українською мовою та надавати інформацію про товари чи послуги державною мовою. Так, відповідно до статті 30 Закону 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної», відбудеться остаточний перехід сфери обслуговування на українську мову.

Якщо бізнесом будуть порушена ця законодавча норма, клієнт може спрямувати скаргу до офісу мовного омбудсмена. Якщо порушення буде доведено, а заклад повторить порушення протягом року — на нього чекає штраф. UCAP розповість, що за новими правилами змінюється для бізнесу та як не отримати штраф за недержавну мову.

Обслуговування українською мовою. Кого стосуються нові правила?

Обов’язок з 16 січня надавати інформацію про товари та обслуговування українською мовою зачіпає усіх надавачів послуг незалежно від форми власності. Також мова йде про інтернет-магазини та інтернет-каталоги магазинів.

Зміни стосуються всіх, хто обслуговує споживачів: магазинів, супермаркетів, кінотеатрів, розважальних закладів, всіх форм закладів харчування. Водночас ця норма стосується також закладів освіти, медицини, та надавачів соціальних, юридичних, транспортних та інших послуг.

Яка інформація має надаватися українською?

Про товари та послуги. Це, наприклад, стосується меню в закладах харчування, цінників та інформації про товар та маркування у магазинах, квитків у транспорті, технічні характеристики товару в каталогах інтернет-магазинів тощо.

Також українською має здійснюватися обслуговування — спілкування на касі в магазині, приймання замовлення в закладах харчування, інтернет-магазинах, обслуговування в транспорті тощо.

Використання інших мов заборонене?

Ні, на прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися також будь-якою іншою мовою, прийнятною для нього та персоналу. Наприклад, якщо клієнт самостійно ініціює використання іншої мови. Якщо ж клієнт звертається українською, а йому відповідають іншою мовою та відмовляють в обслуговуванні українською — це порушення закону.

Також дозволяється дублювати будь-якою іншою мовою інформацію про товар. Наприклад, якщо звичайний чи інтернет-магазин хоче, він може продублювати свій каталог також будь-якими іншими мовами. Однак, тоді обсяг інформації в україномовному каталозі не може бути меншими за обов’язковий обсяг інформації згідно з вимогами, встановленими Законом України «Про захист прав споживачів».

Крім цього, в інформації про товар допускається використання слів, скорочень, абревіатур та позначень англійською мовою та/або з використанням літер латинського та/або грецького алфавітів. Також дія закону не поширюється на сферу приватного спілкування.

Що може зробити споживач, якщо його не обслуговують українською мовою?

Якщо споживача не обслуговують державною мовою, він може попросити персонал, адміністратора чи вищу керівну посадову особу про обслуговування українською мовою. Також протягом шести місяців з порушення споживач має право поскаржитися на ім’я мовного омбудсмена, який здійснює державний контроль за застосуванням державної мови.

Держава може вимагати від можливого порушника копії документів та іншу інформацію, що стосується предмета контролю. Якщо протягом 30 днів надавач послуг не відповів на запит, йому надсилається повторний запит. Якщо і на це раз уповноважений із захисту державної мови не отримав відповіді, до надавача послуг застосовується стягнення відповідно до закону.

Яка відповідальність за порушення мовної норми?

Якщо споживач довів порушення його прав або надавачем послуг були проігноровані запити уповноваженого із захисту державної мови, мовний омбудсмен чи його представник складає акт про результати здійснення контролю. Одразу нікого штрафувати не будуть — надавачу послуг виносять попередження та вимогу усунути порушення протягом 30 днів.

Штраф накладається лише у тому випадку, якщо протягом року надавачем послуг було скоєно повторне порушення. Тоді суб’єкт господарювання може віднімати від прибутку штраф у розмірі від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян: від 5,1 до 6,8 тисячі грн.