Ідея амністії капіталів обговорювалася із 2014, але втілити її в реальність вдалося лише під час каденції Володимира Зеленського. Однак, світова практика показує, що амністія не виведе економіку з тіні за помахом чарівної палички. На це сподівається Офіс президента – але на практиці ця ідея може обернутися у проблему в судах, кримінальних справах та податкових претензіях.
Хай там що кажуть про декларування готівки «з-під матраців» для податкової амністії, порядок декларування активів прописаний проблематично і не завжди відповідає заявам чиновників. Цілком можливо, що ідея побачити капітали українців може не знайти прихильників, стати лазівкою для зловживань або причиною для додаткових справ, де винними знову будуть громадяни. Які проблеми містить процедура української податкової амністії-2021, розібрався Український капітал.
Для старту податкової амністії український парламент прийняв три законопроєкти у першому читанні:
- 5153 визначає умови амністії та вносить зміни до Податкового кодексу;
- 5155 регулює звільнення від порушень валютного регулювання;
- 5156 ー до Кримінального, Кримінально-процесуального кодексів і Кодексу України про адміністративні правопорушення (т.зв. КуПАПу).
Рада лише включила до порядку денного зміни до Бюджетного кодексу України, прописані в проєкті 5154 — він мав би стати четвертим у блоку.
Що і як декларувати для податкової амністії
Законопроєкт 5153 пропонує провести одноразове спеціальне декларування у період з 1 липня 2021 до 1 липня 2022. Подати декларації потрібно буде фізичним особам — не бізнесу. Це стосується як резидентів України, так і нерезидентів, якщо вони на момент отримання об’єктів декларування чи доходів були резидентами. Амністія поширюватиметься і на самозайнятих осіб.
Людина подає добровільну одноразову спеціальну декларацію до органу ДПС, де вказує усі активи. Ця декларація матиме спеціальну форму, яку окремо встановить Міністерство фінансів та подаватиметься анонімно. Подати декларацію можна буде онлайн. Декларуванню підлягатимуть активи та об’єкти в Україні або за її межами, які особа одержала, але не сплатила з них податки та отримала їх у будь-який податковий період до 1 січня 2021.
Цей список включає:
- валютні цінності й іноземна валюта (крім коштів у готівковій формі) та права грошової вимоги;
- нерухоме майно та деякі об’єкти незавершеного будівництва;
- рухоме майно;
- частки (паї) у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юридичної особи;
- корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
- цінні папери та/або фінансові інструменти, визначені законом;
- права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди, не пов’язані із правом власності на цінні папери, частки (паї) у майні юридичних осіб та/або в утвореннях без статусу юридичної особи.
Декларувати не можна буде:
- готівкові кошти в національній та іноземній валюті (для декларування необхідно внести їх на рахунок у банку чи фінансовій установі);
- активи, отримані внаслідок кримінальних порушень, інших ніж ухилення від сплати податків/зборів чи порушень валютного законодавства;
- активи, щодо яких відкрито судове провадження за статтями 209, 258-5, 306, ч. 1-2 ст. 368-4, ст. 369 та 369-2 Кримінального Кодексу України;
- активи, щодо яких розпочато досудове розслідування/судове провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених статтями 212, 212-1, 366, 367 Кримінального кодексу;
Як пробачатимуть активи
Згідно із законопроєктом 5153, активи не можна просто записати в одноразову декларацію та забути про податки. Ставки зборів із добровільного декларування: від 2,5% до 9%, залежно від типу активу:
- 2,5% збору – державні облігації України з терміном обігу понад рік, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021-го до 20 червня 2022 року;
- 5% збору – валютні цінності, розміщені на рахунках у банках в Україні, права грошової вимоги до резидентів України, інші активи, що розміщені в Україні (окрім державних облігацій України);
- 9% збору – валютні цінності, розміщені за кордоном, права грошової вимоги до нерезидентів України, інші активи, що розміщені за кордоном (окрім державних облігацій України);
Закон дозволяє декларантам спрямувати активи на придбання українських держоблігацій — тоді ставка збору буде нижчою.
Існує перелік активів, які не потребують декларування — вважається, що з них фізичні особи повністю сплатили податки:
- активи, вартістю до 400 тис. грн;
- нерухомість чи майнові права на неї – квартира площею до 120 м², житловий будинок площею до 240 м² чи незавершене будівництво (якщо є право власності на земельну ділянку на момент закінчення строку декларування)
- нежитлова нерухомість (в тому числі незавершена) некомерційного призначення до 60 м²;
- земельні ділянки, у межах нормативів безоплатної приватизації;
- один транспортний засіб, що є в реєстрі ТЗ (за деякими виключеннями).
Для тих, хто не скористається правом задекларувати активи: вважатиметься, що ці особи повідомили контролюючі органи, що в них немає активів, з яких не сплачені податки. Або їхні активи знаходяться у межах, коли їх не потрібно декларувати. Якщо декларант порушить вимоги розміщення валюти у банках/фінансових установах або у нього буде відсутній документ на підтвердження права вимоги, задекларовані активи оподаткують за ставкою 18%.
Амністія: хороша ідея, погано прописана в законі
Законопроєкти по амністії піддалися нищівній критиці Головного наукового-експертного управління апарату ВР – підрозділу парламенту, який проводить наукову експертизу законопроєктів у першому читанні. Зауважень настільки багато, ГНЕУ навіть присвятило окремий розділ загальних зауважень до проєкту.
Перша претензія – порушується рівність між сумлінними платниками та неплатниками податків. Податкова амністія для «недобросовісних» прописана, а як заповнити спеціальну декларацію сумлінним платникам податків – невідомо. Ніяк не прописана амністія для українців, які легально працюють за кордоном, отримають доходи від коливань курсу чи отримали щось у власність через процедуру дарування чи спадщини, наприклад.
Інший ризик – подвійне оподаткування доходів, з яких раніше уже були сплачені обов’язкові платежі. ГНЕУ також не розуміє ідеї анонімного декларування, адже тоді порівняти доходи-видатки із реальним фінансовим станом конкретної людини буде неможливо. Це лише декілька із сотень зауважень, які висловили щодо законопроєктів.
«Такий підхід є неприйнятним у концептуальному відношенні та, відповідно, не може бути підтриманий. По суті, він підтверджує інституційну неспроможність держави щодо здійснення належного контролю за дотриманням відповідного законодавства та притягнення винних до персоніфікованої відповідальності за його порушення, замінюючи її колективною відповідальністю», – говориться у висновку управління.
Проблемна готівка «під матрацом»
Дискусійним питанням стало декларування готівки, і ГНЕУ також має претензії до цього пункту в законі. Закон прописаний так, що складається враження: уся готівка набута з порушенням закону. Водночас в Україні немає заборони зберігання коштів у готівці за умови сплати усіх податків.
На фоні цього слова голови фінансового комітету ВР Данила Гетьманцева про чесне декларування готівки не зовсім відповідають дійсності. Просто задекларувати готівку не можна – її можна тільки покласти на спецрахунок в банк.
Проте неясно, чи можна буде після цього нею розпоряджатися. Окрім того, банку потрібно буде потім пояснювати походження цього кешу, і якщо цього не буде – кошти заблокують. Наразі у першому читанні проєкту 5153 це не змінено, процедура може залишитися такою ж проблемою.
Питання також буде із готівкою, яку отримувала людина у 1990-ті чи 2000-ні як зарплату в конверті. Якщо на ці гроші людина придбала собі активи та не хотіла спеціально ухилятися від податків, буде важко довести, що вона дійсно робила усе правильно.
«Не підлягають декларуванню грошові кошти, які були отримані незаконним шляхом. Що мається на увазі під незаконним шляхом – законодавець не уточнює, бо незаконним шляхом так само може бути процедура до 2008 року, коли всім заробітна плата виплачувалася не в офіційному порядку, а в порядку, який визначав роботодавець. Фактично вказував одну суму, а особа отримувала іншу суму», – зазначає Злата Симоненко, адвокатка, радниця АО «Саєнко Харенко».
Данило Гетьманцев заявляв, що декларування – виключно добровільне. Але ці слова також мало відповідають дійсності.
«Добровільність декларування на практиці – умовна. За проєктом закону, недекларування прирівнюється до повідомлення податковій, що всі активи – за оподатковані кошти. Якщо людина не піде на амністію, податкова служба могла б поставити незручні запитання (але законопроєкт таких повноважень податківцям не додає). Ризиковим також є і те, що влада не дає чіткого сигналу про життя після декларування – така невизначеність не додає привабливості пропонованій амністії» – додає Олександр Марков, керівник практики оподаткування і податкових спорів Redcliffe Partners.
У кого будуть проблеми з декларуванням?
Всі фізичні особи, у кого активів більше за розміри, прописані в проєкті, мають подати декларації – так пише законодавець без уточнювальних деталей. На практиці про декларування потрібно в першу чергу задуматися тим, хто витрачає більше, ніж може собі дозволити в офіційній звітності. Наприклад, якщо ви отримували в рік зарплати у 300 000 грн (25 тисяч/місяць) і отримували ці кошти впродовж останніх 5 років, а потім купуєте дві квартири на Печерську по 3 млн кожна, пояснює Марина Томаш, бізнес-партнер практики податків Juscutum.
Задуматися потрібно також власникам бізнесу, які отримували прибуток від нього неофіційними шляхами. Наприклад, коли резидент має компанію, зареєстровану в офшорі, та отримує із неї дивіденди замість білої зарплати. Окрім амністії на таку цільову аудиторію будуть тиснути правила по контрольованим іноземним компаніям. Тобто, їм потрібно і визнати контроль над офшорною компанією з 2022, і показати свої активи у декларації. Амністія мала б допомогти таким людям показати звітність, але не отримати кримінальну справу по 212 статті КК.
Відсутність дати, із якої починається відлік для декларування активів – проблема для людей, яким потрібно задекларувати старі активи більше зазначеного в проєкті метражу. Майже неможливо буде довести сплату податків з активів, які були отримані 20 років тому, адже інколи при купівлі старих квартир у дороговартісних будинках може навіть не бути документів, які підтверджують право власності, пояснює Марина Томаш із Juscutum.
Спеціальне декларування порівнюють із початком декларування для чиновників, коли запрацювало Національне агенство із запобігання корупції. Юристи прогнозують, що труднощі із нерозумінням, що і кому декларувати, будуть схожі.
НАЗК виробила практику роз’яснень щодо порядку декларування. Чи буде публічна кампанія по тлумаченню незрозумілих нюансів – невідомо. Це також може збити хвилю охочих задекларувати майно, додає Злата Симоненко з АО «Саєнко Харенко».
А чи прийдуть правоохоронці?
Зміни у Кримінальний і Кримінально-процесуальний кодекс, які начебто гарантують звільнення від переслідування особи, можуть на практиці не спрацювати – у цьому погоджуюся опитані UCap експерти з кримінального права.
Проектом закону вводиться звільнення від 212 статті КК, але законодавець погано її прописав і це несе ризики ухилення від відповідальності та зловживань.
«Виключно частину 6 прописати до 212 – воно так не спрацює. Ми знаємо, як в нас формується судова практика: там знайдуть і Конституцію, і рішення Конституційного суду знайдуть, і принципи кримінального права, і можна багато казати. В них принцип такий – чим менше тексту, тим швидше воно голосується, у нас спрацює інший принцип: чим менше тексту, тим більше буде проблем в судах», – додає Злата Симоненко.
Інститут податкового компромісу, введений в законі, може звільнити особу від кримінальної відповідальності, якщо вона добровільно подасть декларацію та оплатить збір. Водночас новизною є введення адміністративної відповідальності за неподання або несвоєчасне подання податкових декларацій ФОПами та самозайнятими особами, коментує Юрій Сухов, адвокат, бізнес-партнер практики Кримінального права та захисту бізнесу Juscutum, кандидат юридичних наук.
Податкова амністія вводить ризиковані зміни до КПК у ст. 216-1. За нею слідчий\прокурор має почати перевірку, якщо дані у поданій одноразовій декларації свідчать про кримінальне правопорушення.
«Фактично законодавець вводить інститут дослідчої перевірки, яка існувала у КПК України 1960 р., чим з одного боку повертає нас до анахронізму, а з іншого — встановлює можливість переслідування за доходи, які були задекларовані, оскільки сам передбачає обов’язок правоохоронців перевірити джерела походження матеріальних цінностей», – пояснює Сухов.
В той самий час пропонується ввести зміни до ст. 284 КПК, згідно з якою уже відкрите кримінальне провадження потрібно буде закривати після закінчення одноразового декларування. Це суперечить ідеї перевірки джерел походження активів, які були прописані у цих же законах.
А що буде після прощення?
Проект закону не дає відповіді на питання, як Україна буде давати лад з податками після закінчення амністії, каже Олександр Марков, керівник практики оподаткування і податкових спорів Redcliffe Partners.
Без супровідних податкових реформ амністія не спрацює. Наприклад, не завадило б реформувати податок на доходи фізосіб, яке створює найбільше податкове навантаження на громадян (20% ПДВ, 19,5% від суми зарплати). Хорошою ідеєю було б також ввести можливості податкових вирахувань і переглянути ставки оподаткування для інвестиційних прибутків та пасивних доходів.
«Пропоновані ставки спеціального збору не є справедливими у порівнянні із безподатковою ліквідацією закордонних компаній – багатим за такою процедурою закордонні активи можна отримати під 1,5%», — уточнює Марков.
Є кілька версій, що буде після податкової амністії. Після закінчення кампанії 1 липня 2022, якщо платники мають суттєві витрати, вони мають пояснити податковій: кошти задекларовані, а податки – сплачені. Податкова могла б відстежувати це за допомогою т.зв. «непрямого методу для обрахунку оподатковуваних доходів» – по суті, вона стежить за доходами і витратами громадянина.
Але зараз податкові органи не мають таких повноважень і не зрозуміло, чи отримають їх взагалі, додає адвокат Redcliffe Partners.
Ймовірно, що податкова амністія може також призвести до загального добровільного декларування — коли кожна особа в кінці року самостійно звітує по податкам і сплачує їх, байдуже, чи вона працює сама або в наймі. Це хороша вправа для громадян усвідомити контроль за податками – але невідомо, чи буде такий порядок введений.
Для пергляду та публікації увійдіть / зарееструйтесь