Рік після «спліту»: підсумки роботи регулятора на небанківському фінансовому ринку

Рік тому — 1 липня 2020 року, регулювання небанківського фінансового сектору розділили Національний банк та Нацкомісія з цінних паперів та фондового ринку. Відтоді Нацбанк став регулятором страхових, лізингових, фінансових компаній, кредитних спілок, ломбардів та бюро кредитних історій. Роботи додалося, але як тоді, так і зараз там впевненні в ефективності цього рішення.

Новий регулятор означає нові правила гри — це розуміли як в НБУ, так і учасники ринку. На початку липня вже цього року Нацбанк провів пресбрифінг з приводу першої річниці нових повноважень. «Український капітал» коротко розповість, про що говорили в регуляторі: що змінилося, в якому стані перебуває небанківський фінансовий ринок та що буде далі.

Читайте також

Судний день Нацкомфінпослуг: що чекати від ліквідації органу і як це вплине на споживачів

Законодавство, як і колишній регулятор, було застарілим

Не зважаючи на побоювання ринку, рік регуляції  небанківського фінансового сектору з боку НБУ виявився не таким жорстким як лякали деякі лобісти ринку. Банально для ефективного нагляду у НБУ не було сучасного законодавства.

«Як відомо, закон про «спліт» мав більш технічний характер і фактично розподіляв повноваження Комісії з фінансових послуг між Національним банком та Комісією з цінних паперів. На ділі ми отримали, крім значної частини небанківського фінансового ринку, також законодавство, яке було прийняте 20 і більше років тому», — розповіла очільниця управління Юридичного департаменту НБУ Ольга Козлова.

Мова йде про закони про кредитні спілки, страхування та основний закон про фінансові послуги та регулювання цього ринку. Торік у НБУ вийшли на шлях удосконалення законодавства в цій сфері: на початку цього року їх вже передали на розгляд та зараз вже успішно пройшли перший раунд у парламенті.

Закони про кредитні спілки, страхування та фінансові послуги вже пройшли перше читання та очікують прийняття в цілому.

«Наразі всі три ці законопроєкти вже прийняті в першому читанні, зараз починається робота з їх підготовки до другого… Тож, робота триває. Сподіваємося, що незабаром будуть прийняті три закони, які так потрібні небанківському сектору. Вони стануть поштовхом для його подальшого розвитку», — підсумувала Ольга Козлова.

Іншим важливим законодавчим нововведенням, яке стосувалася не лише цього сектору, а й всього ринку, який регулює НБУ, став закон про платіжні послуги. У лютому він пройшов перший раунд, а позавчора — був загалом прийнятий. З його реалізацією в регуляторі прогнозують «радикальне» оновлення платіжного ринку.

Там не забули про свою участь та пропозиції в законах про фінансовий лізинг (прийнятий в лютому), закону про колекторську діяльність (прийнятий у березні) та закону про агрострахування (прийнятий вчора).

Що нового очікувати ринку від НБУ

Ще зазначили про десятку успішних та запланованих оновлень підзаконних регуляцій та розповіли про майбутні великі зміни в законах.

«Перш за все це пропозиції щодо запровадження нової системи гарантування вкладів для членів кредитних спілок і системи гарантування виплати за договорами страхування життя. Крім того, ми передбачаємо підготовку пропозицій до нового закону про ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів», — розповів заступник директора Департаменту ліцензування Сергій Савчук.

Нова система гарантування вкладів має стати наслідком імплементації Директиви ЄС, рішень уряду, Правління регулятора та Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року, про яку ми вже розповідали раніше.

В Нацбанку займаються розробкою нової системи гарантування вкладів для членів кредитних спілок та виплат за договорами страхування життя і нового закону про ОСЦПВ власників наземних транспортних засобів.

Щодо страхування авто Савчук відмітив, що чинний закон про автоцивілку був прийнятий вже 15 років тому. За його словами, він морально не відповідає умовам сьогодення. В НБУ якраз зараз і займається розробкою нової концепції цього закону.

«Для того, щоб радикально удосконалити відносини на цьому ринку, якраз і передбачається створити новий законопроєкт. Він одночасно буде спрямований на імплементацію Директиви ЄС про автострахування та основними його новаціями будуть вільне ціноутворення та правила безумовності для виплати потерпілим», — зазначив Сергій Савчук.

Крім цього, в ньому регулюватиметься корпоративне управління координаційної ради Моторного (транспортного) страхового бюро України, в тому числі — в частині повноважень Нацбанку. Всі нові зміни в НБУ планують запропонувати до кінця 2022 року.

Трапився добровільний «міні-небанкопад»

За даними регулятора, сьогодні на українському небанківському фінансовому ринку знаходяться 1782 компанії: 181 страховиків, 308 кредитних спілок, 958 фінансових компаній, 287 ломбардів та 138 лізингодавців. За останній рік ринок покинули 103 компанії.

Кількість учасників небанківського фінансового ринку скоротилася, хоч це і було продовженням багаторічного тренду.

Скорочення, як зазначили в НБУ, було характерним для всіх видів небанківських фінустанов, а для деяких такі тенденції взагалі не були новинкою: страховики, кредитні спілки та ломбарди зникають в такому темпі вже останні 5 років.

«Є всі передумови, що зазначена тенденція продовжиться. В переважній більшості випадків ми маємо справу з добровільним рішенням компанії щодо виходу з цього ринку», — розповіла очільниця Департаменту нагляду за страховим ринком НБУ Ольга Максимчук.

Найбільше, за її словами, скоротився страховий ринок: зникли 34 страхових компаній, які здебільшого займалися внутрішнім перестрахуванням. Нових страховиків за останній рік в Україні не з’явилося.

Кількість кредитних спілок скоротилася за рік на 20 назв: 21 пішли та 1 спілка з’явилася нещодавно. Найбільше на ринку з’явилося нових фінансових компаній — 53 нових гравців, але 73 гравців покинули ринок. Тож, вийшло мінус 20 фінансових компаній за рік.

В НБУ називають дві основні причини такого добровільного «міні-небанкопаду»: зникнення «мертвих» компаній та вихід з ринку порушників нормативів.

«Перша причина — це вихід з ринку компаній, які фактично не здійснювали діяльність з надання фінансових послуг. Друга група установ — це ті, які мали порушення нормативів і добровільно вирішили піти з ринку», — зазначила Максимчук.

За її словами, одним з найбільших мотиваційних чинників для другого типу виходів було збереження ділової репутації керівництва. Річ у тому, що примусове виведення з ринку тягне негативні наслідки для керівництва підсанкційних компаній.

Інша причина суттєва причина про яку не сказали в НБУ, це поступове зникнення схемних компаній з ринку, які займались переважно оптимізацією податків замість статутної діяльності.

Попри коронакризу,  небанківський фінансовий ринок в гарному стані

Щодо активів наявних небанківських фінансових установ — їх частка становить 11% від всіх, кого регулює Нацбанк, решта — це банки. В НБУ зазначають, що в Україні цей показник низький у порівнянні з іншими країнами, що, за словами Максимчук, може свідчити про значний потенціал ринку до зростання.

Активи страховиків, попри серйозне скорочення кількості компаній, майже не змінилися. У квітні 2021 року вони становили 62 млрд грн — скорочення на 3%, порівнюючи 63,9 млрд грн з квітнем 2020-го, коли кількість страховиків за рік впала на понад 15%.

Хоч у НБУ відзначили покращення у структурі активів страховиків, але і там є підводні камені. Наприклад, занепокоєння викликає суттєва частка нерухомості та землі в активах значної частини страховиків.

«Це викликає занепокоєння, оскільки ми бачимо багато операцій з переоцінки нерухомості та землі. Скажемо так, часто це здійснюється для штучного виконання нормативів, оскільки ми не знаходимо документального підтвердження таких переоцінок», — підмітила очільниця Департаменту нагляду за страховим ринком НБУ.

Кредитні спілки втратили 8% активів внаслідок знецінення кредитного портфеля певної великої кредитної спілки в цьому році. На фінансові компанії припадає найбільша кількість активів на ринку — 162 млрд грн. Вони зростали протягом усього року та лише трохи скоротилися в минулому кварталі: одна велика фінансова компанія покинула ринок.  

У квітні Нацбанк затвердив вимоги до структур власності надавачів фінансових послуг. У травні в регуляторі занервували — лише 3% небанківських фінустанов розкрили НБУ свої структури власності, але в червні цей показник зріс до 80%. Джерело зображення: сайт НБУ

Обсяги наданих послуг компаній на цьому ринку скорочувався у II та III кварталі минулого року, однак вже в IV кварталі повернувся до докризових показників та навіть трохи їх перевищив.

 Ще однією проблемою ринку, крім підозрілих активів, є все ще достатня кількість «сплячих» компаній — тих, хто не здійснює діяльності та подає «нульову» звітність. Серед ломбардів таких 10%, серед фінансових компаній — 21%, серед лізингодавців — кожен третій.

Щодо нормативів варто зазначити, що аж до квітня цього року у ринку була можливість без штрафів привести до ладу ці показники. Однак, у квітні серед порушників нормативів були:

  • 44 страховики або 25% ринку (але не було жодного серед першого рівня суспільно важливих);
  • 53 кредитних спілки або 17% ринку (половина з них не дотримуються одного нормативу — непродуктивних активів, за порушення якого не застосовується штрафів);
  • 19 фінансових компаній та 6 ломбардів (норматив власного капіталу).

Щодо звітності, Максимчук зазначила, що були складності з адаптацією до нових систем. У 2020 році НБУ не застосовував санкції, оскільки це було для компаній в новинку. На початку цього року розпочалося штрафування, але воно було мінімальним: 1,7-3,4 тисячі грн.

Проте, деякі небанківські фінансові установи взагалі не звітувалися до Нацбанку. Регулятор припиняв дію ліцензій таких «ігнорщиків», а до деяких навіть виїжджав з позаплановими перевірками.

Що змінилося та зміниться для споживачів

Минулий рік, коли НБУ став регулятором небанківських фінансових установ, став роком аналізу ситуації із захистом прав споживачів та створення нормативної бази для її поліпшення. Це, на їхню думку, регулятору вдалося поліпшити ситуацію впровадженими законопроєктами та додатковими нормативно-правовими актами.

«Нещодавно ми затвердили Положення про нагляд за дотриманням законодавства про захист прав споживачів, яке набирає чинності 14 липня. Цим положенням ми прописали системний підхід до нагляду за всіма сегментами небанківських фінансових установ з питань дотримання законодавства про захист прав споживачів, про рекламу, про етичну поведінку тощо», — зазначила очільниця управління НБУ із захисту прав споживачів фінпослуг Ольга Лобайчук.

Також там згадали закон про колекторську діяльність, який також набуває чинності 14 липня. Нормативну базу для ефективного регулювання та нагляду за його виконанням планують прийняти в найближчі 2 тижні.

У червні 2020-го Нацбанк почав приймати звернення громадян щодо роботи небанківських фінансових установ. Торік було отримано 8 тисяч письмових скарг, 40% з яких мали ознаки порушень прав споживачів. Джерело зображення: сайт НБУ

Найбільше проблем для споживачів, за словами Лобайчук, виникає в сегменті фінансових компаній, що надають кредити фізичним особам, та, відповідно, в сегменті колекторських компаній, які незабаром мають пройти реєстрацію. Всі «хиткі» аспекти у регуляторі спробували максимально поліпшити з погляду на користь споживача.

Також регулятор планує зайнятися вимогами до укладення страхових договорів, розкриття інформації та інформування про ризики умов договору. Цей аспект в Нацбанку обіцяють вирішили вже в цьому році. 

«Цей другий рік «спліту» ми починаємо з нагляду, з виправлення всіх моментів, які ми вважаємо некоректними та які не мають права на існування на цивілізованому фінансовому ринку», — запевнила Лобайчук.