Зважена монетарна політика, ефективний нагляд, зростання кредитування та цифрова трансформація — так Національний банк України бачить наступні 3 роки. У день банківських працівників, 20 травня, Нацбанк презентував нову інституційну Стратегію до 2025 року. За описаним в документі планом регулятор планує рухатися у найближчі роки.
В основі лежить три стратегічні напрями розвитку: розвиток економіки, цифрові фінанси та інституційний розвиток самого регулятора. Ці три напрямки містять в собі по 4 цілі, кожна з яких має індикатор виконання — показник, за яким можна буде оцінити діяльність Нацбанку.
«Український капітал» коротко розповість про головне зі Стратегії Національного банку до 2025 року: як розвиватиметься фінансова сфера, в якому напрямі рухатиметься діяльність Нацбанку та які цілі ставить регулятор.
Стратегічні напрями розвитку та цілі Національного банку до 2025 року
Напрям I. Сприяння відновленню та розвитку економіки
Цей стратегічний напрям описує майбутню макроекономічну, монетарну та фінансову політику Нацбанку. Запропонований план покликаний допомогти подолати наслідки коронакризи. Регулятором очікується, що він допоможе зберегти темпи розвитку фінансових сервісів та мінімізувати економічні збитки.
Ціль 1. Підтримання макростабільності
Для реалізації цілі НБУ планує збільшити довіру до своєї монетарної політики та підвищити ефективність своїх монетарних інструментів. Якість управління ЗВР зростатиме, враховуючи вимоги МВФ, а регуляторні вимоги гармонізуються із законодавством ЄС. Також там планують удосконалити управління системними ризиками.
| Значення індикатора на кінець 2020 року | Індикатор виконання стратегічної цілі на кінець 2024 року | |
| Зміна індексу споживчих цін | 5% | 5% ± 1 в.п |
| Інфляційні очікування фінансових аналітиків на два роки | TBD (ще не визначено) | ± 1 в.п. від цілі |
| Частка NPL у портфелі банків | 41% | Не більше 10% |
| Частка загальних активів державних банків у системі | 55,90% | Не вище 25% |
| Рівень прийнятних активів у структурі загальних активів страхових компаній | 78% | Не нижче 80% |
У Нацбанку очікують, що інфляція триматиметься в межах цільового показника, як і інфляційні очікування фінаналітиків. Рівень непрацюючих кредитів до 2025 року має впасти як мінімум у 4 рази, а частка держави в банківському секторі має скоротитися мінімум у 2 рази.
Ціль 2. Відновлення кредитування економіки
Заради відновлення кредитування регулятор буде сприяти розвитку іпотечного кредитування та ринку небанківського кредитування. В окрему ланку там виділили розвиток «сталого фінансування» для розвитку екологічних, соціальних та управлінських проєктів. Також мова йде про підтримку експортерів та пріоритетних галузей економіки.
| Значення індикатора на кінець 2020 року | Індикатор виконання стратегічної цілі на кінець 2024 року | |
| Обсяг чистих банківських кредитів суб’єктам господарювання та фізичним особам до ВВП | 14% | 22% |
| Частка валових іпотечних кредитів домашнім господарствам у загальному кредитному портфелі резидентів | 3,20% | понад 10% |
| Кредитний портфель МСП (що не належать до груп юридичних осіб під спільним контролем або груп пов’язаних контрагентів) | 2% | 3% |
Обсяг кредитування, за очікуваннями Нацбанку, до 2025 року має зрости у більш ніж 1,5 раза. Частка іпотечних кредитів через декілька років має становити не менше десятої частини від всіх кредитів громадян, а кредитування бізнесу має вирости в 1,5 раза.
Ціль 3. Розвиток ринку фінансових послуг
Нагляд над надавачами фінансових послуг та регулювання сфери будуть удосконалені. В банках та небанківських фінустановах очікується підвищення рівня корпоративного управління та внутрішнього контролю. Також планується певне удосконалення системи гарантування вкладів.
Окрема увага в цілі присвячена конфлікту інтересів під час виконання Нацбанком своїх повноважень. З врахуванням цього питання планується збільшити ефективність нагляду та функціонування платіжних систем.
| Значення індикатора на кінець 2020 року | Індикатор виконання стратегічної цілі на кінець 2024 року | |
| Рівень проникнення страхування | 1,5% до ВВП | не нижче 2% до ВВП |
| Частка страхування життя у загальному обсязі отриманих чистих страхових премій | 12,20% | не нижче 20% |
| Рівень проникнення небанківського кредитування | 1,9% до ВВП | не менше 3% до ВВП |
| Рівень проникнення послуг фінансового лізингу до ВВП | 0,9% до ВВП | не менше 2% до ВВП |
За стратегією до початку 2025 року відношення суми страхових премій та виплат до ВВП має становити не менше 2%, а частка страхування життя серед інших видів страхування має зрости до мінімум 20%. Відношення об’єму небанківського кредитування до ВВП за декілька років має зрости в 1,5 раза, а лізингу — у 2 рази.
Ціль 4. Розвиток інфраструктури ринків капіталу
Нацбанк планує збільшувати ефективність роботи центральних елементів інфраструктури ринків капіталу. Регулятор створить умови, які сприятимуть залученню інвесторів до використання ринкових інструментів.
| Значення індикатора на кінець 2020 року | Індикатор виконання стратегічної цілі на кінець 2024 року | |
| Відповідність стандартам PFMI-IOSCO | частково зроблено пробне оцінювання | не менше 75% |
| Середній щоденний обсяг вторинного ринку ОВДП за рік | 1 173 млн грн | 1 660 млн грн |
| Частка деривативів у загальному обсязі операцій клієнтів банків на валютному ринку України | 3% | 6% |
| Середній щоденний обсяг операцій РЕПО з ОВДП за рік | 221 млн грн | 330 млн грн |
У прогнозі регулятора до кінця 2024 року мінімум 75% фінансової інфраструктури в Україні буде відповідати стандартам Міжнародної організації комісій з цінних паперів (IOSCO). Щоденний обсяг вторинного ринку ОВДП має зрости на майже 42%, використання деривативів — у два рази, а РЕПО — у 1,5 раза.
Напрям II. Цифрові фінанси як драйвер для цифровізації економіки
Цей стратегічний напрям стосується цифрових трансформаційних процесів у фінансовому секторі. У Нацбанку говорять про створення фундаменту української «Індустрії 4.0», яку у світі ще називають четвертою промисловою революцією.
Ціль 5. Розвиток безготівкової економіки
В частині грошового обігу та платежів регулятор планує підвищити якість та узгодженість регулювання та прийняття рішень. Також планується стимулювати та розвивати грошову та платіжну інфраструктуру в Україні.
| Значення індикатора на кінець 2020 року | Індикатор виконання стратегічної цілі на кінець 2024 року | |
| Співвідношення готівки (M0) до ВВП | 12,30% | не більше 7,5% |
| Інфраструктура приймання ЕПЗ, кількість платіжних пристроїв/ тисячу осіб | 9 | 15 |
| МСП, які приймають безготівкові платежі | 38% (2019) | 50% |
| Частка банків-емітентів НПС «ПРОСТІР» до загальної кількості банків | 25% | понад 70% |
| Співвідношення готівки до безготівкових платежів | TBD (ще не визначена методика розрахунку) | TBD (ще не визначена методика розрахунку) |
| Участь Національного банку у грошовому обігу | TBD (ще не визначена методика розрахунку) | TBD (ще не визначена методика розрахунку) |
У Нацбанку очікують, що за декілька років середній рівень готівки в економіці знизиться на майже 40%, а інфраструктура приймання банківських карток зросте на понад 66% — в середньому на тисячу українців буде 15 платіжних пристроїв. На початку 2025 року кожен другий бізнес вже буде приймати безготівкові платежі.
Також там очікують ширшого розповсюдження карток, що працюють на національній платіжній системі «ПРОСТІР»: частка банків, що випускають картки з нею, має зрости до мінімум 70%. Методику розрахунку індикаторів та цільових значень щодо співвідношення готівкових до безготівкових платежів та участі НБУ у грошовому обігу регулятор визначатиме під час виконання стратегії.
Ціль 6. Підвищення рівня фінансової інклюзії
У Нацбанку планують розвивати доступ до широкого спектра фінансових продуктів та послуг. Там хочуть удосконалити та розвинути дистанційну ідентифікацію та верифікацію, збільшити рівень фінансової грамотності населення та його довіри до фінансової системи шляхом удосконалення захисту прав споживачів сфери.
| Значення індикатора на кінець 2020 року | Індикатор виконання стратегічної цілі на кінець 2024 року | |
| Індекс рівня фінансової грамотності населення, дослідження OECD | 11,6 (2018) | 12,5 |
| Кількість відкритих рахунків/ дорослого населення | 63% (2019) | 80% |
| Рівень довіри населення до комерційних банків | 44% | 55% |
| Рівень довіри населення до НФУ | 12% | 55% |
| Індекс розкриття інформації | 2 (2019) | 5 |
У НБУ очікують, що загальний індекс фінансової грамотності України (за OECD), який оцінює знання про фінансову грамотність, продукти та добробут, зросте до 12,5 балів з 21. Там вважають, що зможуть досягнути такого рівня довіри, що 4 з 5-ти дорослих українців матимуть рахунок в банку.
Комерційним банкам у 2025 році будуть довіряти 55% українців, як і небанківським фінансовим організаціям. Транспарентність або прозорість розкриття інформації також зросте: індекс становитиме 5 балів з 15-ти.
Ціль 7. Розвиток інновацій фінансового сектору
Для фінтех-ринку регулятор планує запустити повноцінну регуляторну «пісочницю» — коли компаніям можна буде протестувати інновації в реальних умовах, але під наглядом НБУ. З новими правилами паперовий документообіг фінансового сектору знизиться, а також буде запроваджена цифрова валюта центрального банку — електронна гривня.
| Значення індикатора на кінець 2020 року | Індикатор виконання стратегічної цілі на кінець 2024 року | |
| Поява цифрових грошей Національного банку | немає | функціонують |
| Зниження паперового документообігу в фінансовому секторі | TBD (ще не визначена методика розрахунку) | TBD (ще не визначена методика розрахунку) |
| Поява нових фінансових послуг, інструментів | 0 | 5 нових |
| Кількість фінтех-компаній за даними UAFIC | 130 | 180 |
У Нацбанку вважають, що цифрові гроші Національного банку — е-гривня, на початку 2025 року вже буде працювати. Точний показник Paperless в фінансовому секторі ще не визначений. Також там очікують до кінця 2024 року появу 5-ти нових фінансових послуг та 50 нових фінтех-компаній в Україні.
Ціль 8. Кіберзахист фінансового сектору
Регулятор планує вивести кіберзахист фінансового сектору на новий рівень. Для цього будуть введені відповідні законодавчі та регуляторні вимоги, розвинені та посилені контроль за кіберзахистом, інфраструктурою відкритих ключів та електронних довірчих послуг. Центр кіберзахисту Національного банку буде розвиватися та запровадить міжнародну співпрацю, забезпечуючи кіберстійкість НБУ.
| Значення індикатора на кінець 2020 року | Індикатор виконання стратегічної цілі на кінець 2024 року | |
| National Cyber Security Index (% виконаних заходів Національним банком; орієнтир позиції України) | 0%; 25 | 100%; 22 |
| Кількість фінансових установ, підключених до Центру кіберзахисту (CSIRT-NBU) | 5 | понад 150 |
| Частка фінансових установ, в яких запроваджено проведення незалежного аудиту інформаційної безпеки та кіберзахисту | менше ніж 1% | 20% |
| Кількість банків, які внаслідок кібератаки призупиняли надання послуг більше ніж на 3 доби | 0 | 0 |
| Кількість створених кваліфікованих електронних підписів клієнтами КНЕДП ФС | 1 млрд | 3 млрд |
Прогнозується, що до 2025 року Україна посяде 22 місце серед інших країн в списку Національного індексу кібербезпеки, а до Центру кіберзахисту будуть підключені більше ніж 150 фінансових установ. Кожна 5-та фінансова установа в Україні до того часу пройде незалежний аудит інформаційної безпеки.
Також Нацбанк очікує, що за найближчі декілька років жоден банк в Україні не зупинить роботу на термін 3 днів через кібератаку. Кількість створених кваліфікованих е-підписів, за прогнозом регулятора, досягне 3 млрд штук.
Напрям III. Інституційний розвиток та операційна досконалість Національного банку
Цей стратегічний напрям стосується розбудови інституційної спроможності та незалежності Нацбанку. Внутрішня трансформація регулятора дозволить примножити його здобутки, збільшувати ефективність регуляції ринку та залучати до команди нові таланти.
Ціль 9. Підвищення операційної ефективності роботи
Підходи до планування, управління та контролю будуть удосконалені, а результативність співробітників — підвищена. Для цього буде оптимізовано робочий простір, майно регулятора та спроможність реагувати на кризи.
Також Нацбанк планує стати «зеленою організацією»: ще більш екодружнім регулятором. Ефективність управління закупівлями Нацбанку планується збільшувати, як і якість та доступність його сервісів.
| Значення індикатора на кінець 2020 року | Індикатор виконання стратегічної цілі на кінець 2024 року | |
| Управлінська зрілість | TBD (ще не визначена методика розрахунку) | TBD (ще не визначена методика розрахунку) |
| Ступінь зрілості процесів | 3,7 (2019) | 4 |
| Рівень paperless документообігу | 65%/35% | 95%/5% |
| Середній рівень задоволеності сервісами Національного банку (за опитуванням клієнтів) | не проводилося | 90% |
Як зазначається, методика розрахунку індикаторів та цільових значень управлінської зрілості регулятор визначатиме під час виконання стратегії. Ступінь зрілості процесів до 2025 року має досягнути 4-го рівня («керований» рівень — коли терміни та вартість робіт в організації можуть бути точно передбачені, накопичена база даних вимірювань, але ще не відбуваються зміни при появи нових технологій).
За декілька років в Нацбанку планують майже повністю перейти на безпаперовий документообіг: 95% документів будуть проходити в електронному вигляді. Також там планують почати проводити опитування задоволеності сервісами НБУ та довести цей показник до 90% позитивних відгуків.
Ціль 10. Партнерство та комунікація зі стейкхолдерами
Національний банк буде підтримувати ефективну систему відносин зі стейкхолдерами, створювати та реалізовувати з ними спільні стратегії та програми. Професійні учасники ринку отримають розвинений інформаційний хаб та загалом рівень якісної комунікації буде розвиватися. Також планується розширення відносин з міжнародними партнерами.
| Значення індикатора на кінець 2020 року | Індикатор виконання стратегічної цілі на кінець 2024 року | |
| Створення Фінансового суду | немає | функціонує |
| Рівень довіри до Національного банку | 26% | 55% |
| Рівень реалізації Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року | 4% | 100% |
У НБУ очікують, що до 2025 року в Україні буде створений та запрацює Фінансовий суд. Там планують за декілька років перехилити баланс довіри-недовіри в сторону довіри: щоб рівень довіри населення до Нацбанку становив 55%. Також очікується повне виконання Стратегії розвитку фінансового сектору до 2025 року.
Ціль 11. Цифрова трансформація
За декілька років регулятор планує успішно завершити цифрову трансформацію. В цей процес входитиме розвиток ІТ-інфраструктури та автоматизація функціоналу. Ще там планують створити інфраструктуру та сервіси для віддаленої роботи та оптимізувати системи управління даними.
| Значення індикатора на кінець 2020 року | Індикатор виконання стратегічної цілі на кінець 2024 року | |
| Надійність та неперервність роботи (критичних) інформаційних систем Національного банку | 99,9% часу роботи у штатному режимі | 99,9% часу роботи у штатному режимі |
| Перехід до WEB-технологій | 41% доступних систем за допомогоюWEB-клієнта | 66% доступних систем за допомогоюWEB-клієнта |
| Мобільність робочих місць та забезпеченість працівників можливістю повноцінної роботи у віддаленому форматі | 25% | 65% |
| Кількість віртуалізованих робочих місць | 220 | 1000 |
Неперервність роботи критичних інформаційних систем регулятора буде знаходитися на рівні майже 100%, а 66% систем Нацбанку будуть доступними за допомогою WEB-клієнта. До 2025 року більш ніж половина робочих місць будуть мобільними та працівники регулятора матимуть повноцінну можливість дистанційної роботи. Також розвиватиметься віртуалізація робочих місць: кількість віртуальних зросте в 4 рази до 1-ї тисячі.
Ціль 12. Найкращий роботодавець
Український центробанк планує покращувати робочий клімат та посилювати привабливість бренду. Там планують зберегти свою позицію в рейтингу роботодавців України та покращити рівні EIT.
| Значення індикатора на кінець 2020 року | Індикатор виконання стратегічної цілі на кінець 2024 року | |
| Рейтинг Національного банку серед роботодавців України, місце в опитуванні за версіями EY/HH/ ТОП-3, або визнання HR-бренду Національного банку у зовнішніх рейтингах | Топ 3 (2019) | Топ 3 |
| EIT (Engagement, Involvement, Trust), % | 87%, 84%, 82% | 90%, 90%, 90% |
Основні ризики стратегії НБУ до 2025 року
Основними ризиками, які можуть негативно вплинути на реалізацію цього документа, є поглиблення економічної кризи, викликаної пандемією, та зростання політичної нестабільності. Також реалізації стратегії може завадити погіршення співпраці з міжнародними партнерами чи невиконання Угоди про асоціацію з ЄС.
Згортання структурних реформ у країні та втрата незалежності Національного банку, зниження рівня конструктивної та активної взаємодії різних гілок влади, кібератаки, соціальна напруга можуть також змінити результати дії регулятора до 2025 року. Також на це може повпливати зростання частки тіньової економіки, недостатність ресурсів чи призупинення внутрішнього розвитку в організації.
Для пергляду та публікації увійдіть / зарееструйтесь