Борг — випробування для дружніх стосунків, тест на відповідальність перед іншими. Круто, якщо ви та знайомі вам люди переживуть це успішно. Але часто позики руйнують стосунки між людьми, залишаючи після себе неприємні спогади. Єдиний вихід — оформити розписку.
Якщо ви вирішили позичити гроші, уже обговорили умови позики та зважили усі ризики, завжди оформлюйте це юридично. Залежно від суми та вашого вибору, можна оформити боргову розписку або договір про грошову позику.
Важливо, що сама розписка чи договір — не панацея від безвідповідальних боржників. Навіть якщо це хороші друзі, яких ви знаєте багато років, оформлення позики юридично більше матиме психологічний ефект. Якщо борг вам не захочуть повертати, тоді розписка матиме сенс: адвокати та суд матимуть юридичне підтвердження, що хтось комусь дійсно позичив гроші й позику потрібно було повернути.
Правда, інколи й після виграшу справи у суді виявляється, що у боржника немає активів і він не може заплатити — тоді документ стане лише папірцем, а у вас піде більше коштів на адвокатів, судові збори й ви витратите купу часу у суді.
Проте, якщо ви все одно довіряєте людині та впевнені у її відповідальності, можете оформити розписку про позику. При її оформленні важливо дотримуватися низки умов. Для цього вам знадобиться Цивільний кодекс.
Як оформити розписку про грошову позику?
Грошову позику регулює стаття 1046 Цивільного кодексу:
«Стаття 1046. Договір позики
1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками».
Розписка не аналогічна договору позики, але це має психологічний ефект на друга-позичальника. Оформити розписку — це краще, ніж нічого і вона теж фіксує передачу коштів у борг. Правильно оформлений документ також захистить того, хто дає позику.
З розписки має випливати однозначний факт, що одна людина дала гроші у борг іншій і повинна мати усю інформацію про сторони, процедуру передачі боргу та його повернення. Якщо людина від руки просто напише, що позичила у вас кошти, поставить підпис, ім’я та дату, у цього документу може бути недостатньо юридичної сили. У разі суду ви не зможете довести, що борг взагалі мав місце, особливо якщо позичальник не зізнається у цьому.
Ось, наприклад, Верховний Суд у 2019 році виніс рішення, що передача коштів у борг не доведена: зі змісту розписки про отримання коштів у борг неможливо встановити передачу суми коштів від позикодавця до позичальника. Боржник зобов’язувався тільки віддати кошти після продажу земельної ділянки тому, у кого позичав кошти, «а не повернути отриману у борг суму коштів».
Що обов'язково має бути зазначено в розписці?
Громадська спілка «Мережа правового розвитку» створила перелік того, що зазначати в розписці:
- “Прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані та ідентифікаційний код позичальника і кредитора – щоб у випадку судового розгляду можна було ідентифікувати їх. Додатково рекомендуємо взяти у боржника завірену ним (написом «З оригіналом згідно», датою і підписом) ксерокопію паспорта та ідентифікаційного коду.
- Сума, передана в борг, вказується цифрами та прописом — для виключення спорів з приводу її розміру. Суму позики необхідно вказувати в національній валюті України, адже грошове зобов’язання має виконуватися в гривнях (ст. 533 ЦКУ).
Однак у розписці можна вказати еквівалент суми позики в іноземній валюті – в цьому випадку повернути борг боржник зобов’язаний в сумі по курсу іноземної валюти до гривні на день платежу (ч. 2 ст. 533 ЦКУ). При цьому практика судових рішень свідчить, що гроші стягуються і по розписках, в яких однозначно зазначено, що сума позики передана позичальникові в іноземній валюті.
- Термін повернення боргу.
Якщо строк не зазначений, то позика вважається виданою до пред’явлення вимоги сплати (ст. 1049 ЦКУ). Вимогу необхідно відправити листом з описом вкладень та з повідомленням про його отримання. Якщо протягом 30 днів борг не сплачено, можна звертатися до суду для стягнення заборгованості.
- Якщо кошти надаються під відсоток, його розмір і порядок оплати необхідно вказати в розписці.
- Дата складання розписки і підпис позичальника.
- Суди однаково приймають розписки, написані українською і російською мовами. Але краще скласти українською.
Зверніть увагу, період стягнення грошей по розписці обмежений терміном позовної давності, який становить три роки (ст. 257 ЦКУ).
Ще більше деталей до цього списку пропонує включити «Ліга.Закон», додавши до переліку дату і порядок передачі позики, деталізований порядок повернення боргу та зобов'язання повернути позику.
Що робити після повернення чи неповернення боргу?
Також боржнику добре видати оформлену розписку, коли борг буде сплачений. У ній теж потрібно вказати дату та суму повернення боргу і що борг повернений частково або в повному обсязі. У теорії, це перестрахує позикодавця від раптового бажання боржника подати на нього в суд.
У статті 1048 Цивільного кодексу визначено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики. Якщо встановлені договором, проценти нараховуються згідно з умовами договору. Якщо ні, розмір процентів визначається на рівні облікової ставки Нацбанку.
Щоправда, договір позики вважається безпроцентним, якщо його уклали дві фізичні особи на суму не більше, ніж 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (850 грн станом на жовтень 2020) і цей договір не пов’язаним зі здійсненням підприємницької діяльності когось зі сторін. Також договір позики вважається безпроцентним, якщо позичають речі.
На випадок прострочення боргу цивільний кодекс дозволяє вам вимагати сплатити суму боргу із врахуванням інфляції та відсотками від позики, про що пише «Мережа правового розвитку»:
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Замість розписки можна також укласти договір позики разом із юристами. Там також можна буде деталізувати умови надання і повернення коштів, особливо якщо позика буде повертатися частинами. Також можна вказати відповідальність, якщо умови договору буде порушено. Свідки можуть засвідчити укладення договору, передачу коштів та засвідчити це своїм підписом.
Такі деталі потрібні лише для того, щоб убезпечити позичальника і самого позикодавця. Документ повинен однозначно стверджувати: одна людина позичила гроші іншій. Якщо однозначності не буде і настане кризова ситуація, у суді можуть навіть не визнати факт позики. Наприклад, якщо дійде до розгляду справи у суді.
Коли не треба, а коли варто оформити розписку?
Якщо хтось зі знайомих вам людей хоче позичити у вас кілька тисяч, ви прочитали ці вимоги та уже схопилися за голову, заспокойтеся. По-перше, ви завжди можете відмовити. По-друге, у вас є вибір: позичати за згаданих вище умов чи довіряти знайомій людині. Насправді є історії відповідальних позичальників: всесвіт не настільки несправедливий.
Щоправда, неприємності гарантовані, якщо все піде не за ідеальним сценарієм. Адвокати радять не позичати взагалі, або не позичати великі суми. Є історія, коли розписка була написана чорнильною ручкою і провести експертизу почерку було неможливо — адвокат бачив це як «програшну» справу. Інша історія: людина позичила іншій 25 тисяч доларів під розписку, прописала умови отримання відсотків річних. Але у розписці не вказала умови строку повернення. Через якийсь час боржник не повернув кошти, і на нього подали в суд.
Засідання відбулося без боржника, суд погодився, що борг потрібно повернути та задовольнив позов. І хоча адвокат знайшов майно боржника у реєстрах, а державний виконавець наклав на майно та кошти арешт, провадження довелося закрити. З майна у боржника була лише квартира та гараж — у квартирі боржник жив з дитиною і це було єдине місце його проживання. А гараж виявився недорогим і позикодавець витратив би купу часу на його продаж, отримавши мізерні кошти.
Можливо, ці історії не про вас. Але обставини бувають різні, і ви можете стикнутися із подібною ситуацією. Кризи у житті чи форс-мажори можуть змусити нас шукати додаткові кошти швидко — причинами можуть бути хвороба, стихійне лихо, пожежа в будинку чи брак коштів на проживання.