Податкова амністія стартує із 1 вересня 2021. Нещодавно відбулися дві важливі підготовчі події у цьому процесі. Міністерство фінансів опублікувало проект «нульової декларації», куди фізособи будуть вносити всі об’єкти для амністії. У той час Національний банк надав роз’яснення, як створити спецрахунок для готівки, яку амністувати без фінмоніторингу буде неможливо.

«Український капітал» розібрався, як заповнити декларацію та відкрити спецрахунок. 

Податкова амністія буде тривати з 1 вересня 2021 до 1 вересня 2022 — стільки ж часу буде можливість подати т.зв. одноразову добровільну декларацію для спеціального декларування. Це спеціальний документ для податкової, куди громадяни можуть подати інформацію про неоподатковані активи та кошти, які держава їм може «пробачити». 

Вона подаватиметься через електронний кабінет платника податків. Подати декларацію можуть фізособи, податкові резиденти в Україні, незалежно від громадянства, за словами Данила Гетьманцева, голови комітету парламенту з питань фінансів, податкової та митної політики. Декларуванню підлягатимуть активи та об’єкти в Україні або за її межами, які особа одержала, але не сплатила з них податки та отримала їх у будь-який податковий період до 1 січня 2021. Можна декларувати активи, які були набуті у власність у будь-який час. Закон не обмежує декларантів строками давності, за словами Тетяни Бережної, радниці, керівниці практики податкових спорів АО «ЮФ «Василь Кисіль і Партнери». 

Існує «поріг» для активів — до цієї межі їх можна не декларувати. Вважається, що з них фізичні особи повністю сплатили податки: 

  • активи вартістю до 400 тис. грн;
  • нерухомість чи майнові права на неї — квартира площею до 120 м², житловий будинок площею до 240 м² чи незавершене будівництво (якщо є право власності на земельну ділянку на момент закінчення строку декларування);
  • нежитлова нерухомість (в тому числі незавершена) некомерційного призначення до 60 м²;
  • земельні ділянки, у межах нормативів безоплатної приватизації;
  • один транспортний засіб, що є в реєстрі ТЗ (за деякими виключеннями).

Якщо людина має, наприклад, мільйон гривень, які хоче амністувати – вона подає добровільну одноразову спеціальну декларацію і декларує ці кошти. Якщо активи та кошти вище порогу – із них потрібно буде сплатити збори. У згаданому прикладі збір можна сплатити як із усього задекларованого мільйона, так і віднявши від цієї суми порогові 400 тисяч, сказав Данило Гетьманцев на тематичному брифінгу 31 серпня.

Читайте також: Скринька Пандори: чи допоможе податкова амністія вивести активи з тіні

Кому варто задуматися про подання декларації на амністію

Декларуватися для амністії потрібно тим, хто не заплатив податки зі своїх доходів. За словами міністра фінансів Сергія Марченка, у першу чергу декларування націлюється на заможних українців, які ховали свої доходи, а зараз мають багато активів та коштів.

За словами опитаних ucap.io юристів, першими потрібно підготуватися фізособам, у кого офіційні витрати не співпадають з офіційним доходами. Наприклад, якщо ви отримували в рік зарплати у 300 000 грн (25 тисяч/місяць) і отримували ці кошти впродовж останніх 5 років, а потім купуєте дві квартири на Печерську по 3 млн кожна.

Для цього не обов’язково бути умовним «корупціонером» із мінімальною зарплатою. Це можуть бути й ті, хто отримують зарплату в тіні різними способами. Наприклад, власники бізнесу, які отримували дивіденди з офшорної компанії замість білої зарплати. 

Амністувати доходи не можна буде державним службовцям, які подавали декларації у податкову з 2005 року.

Подумати про декларування варто у разі наявності неоподаткованих доходів із криптовалют. Але якщо ви займалися підприємництвом як фізична особа і не платили з цих доходів податки, але будете здійснювати дорогі покупки — ви можете потрапити під фінмоніторинг і у вас також можуть вимагати джерело походження майна. 

Чиновники кажуть, що декларування для амністії — добровільне. Де-факто амністія буде зроблена для всіх, переконують експерти ucap.io. Якщо ви заповнюєте декларацію і вказуєте всі свої кошти та майно і сплачуєте збори — ви проходите амністію. Але якщо ви нічого не заповнюєте — ви теж проходите процес амністії. Адже за законом, ви автоматично повідомили державу про відсутність коштів/майна, з яких не сплачені податки. 

Що декларувати

У другому читанні законопроєкту дата початку амністії залишилася невизначеною — це означає, що треба буде декларувати навіть ті активи, які були отримані особою з початку незалежності. Це, наприклад, стосується великої квартири, яку ви могли купити на початку 2000-х за отримані в цей час гроші у конверті.

Міністерство фінансів має прийняти проєкт одноразової добровільної декларації — але міністерство його ще не прийняло, а тільки презентувало. 21.07.2021 року до Державної регуляторної служби України надійшов проєкт наказу Міністерства фінансів «Про затвердження форми одноразової (спеціальної) добровільної декларації та Порядку її подання». Станом на дату написання матеріалу, наказ так і не прийнятий. 

Оновлена інформація: 30 серпня Міністерство фінансів опублікувало форму декларації для ознайомлення.

«Зараз проект наказу Мінфіну, який затверджує форму одноразової добровільної декларації, перебуває на розгляді Державної регуляторної служби. Пропозиції до цього наказу можна надавати до 20 серпня 2021 року (Мінфін не визначив, який строк, проте цей строк не може бути меншим за 1 місяць)», — коментує Тетяна Бережна, радниця, керівниця практики податкових спорів АО «ЮФ «Василь Кисіль і Партнери». 

Загалом одноразова спеціальна декларація для амністії буде включати поля для інформації про платника збору (ПІБ, РНОКПП, адреса місця проживання та резидентський статус), поля для об’єктів декларування і зборів, які потрібно буде заплатити. Фізособа зможе заповнити та подати таку декларацію через свій електронний кабінет, каже Бережна. 

Об’єктами декларування для податкової амністії є: 

  • банківські метали, які розміщені на рахунках;
  • національна валюта та іноземна валюта в безготівковій формі;
  • права грошової вимоги, оформлені у письмовій формі або нотаріально посвідчені;
  • нерухоме та рухоме майно;
  • частки у майні юридичних осіб або в утвореннях без статусу юросіб, інші корпоративні права, майнові права на об’єкти інтелектуальної власності;
  • цінні папери;
  • права на отримання дивідендів, процентів чи іншої аналогічної майнової вигоди.

У одноразовій добровільній декларації не потрібно зазначати джерела походження цих об’єктів декларування. Проте для окремих об’єктів є винятки. Для них потрібно буде додати копії документів, які підтверджують вартість окремих об’єктів декларування. Це стосуватиметься: 

  • активів фізичної особи, які знаходяться за межами України;
  • валютних цінностей, розміщених на рахунках у банках в Україні;
  • прав грошової вимоги, оформлених у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчених у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи.

За словами Євгена Олейнікова, в. о. голови Державної податкової служби, правоохоронним органам у звичайному порядку усю цю інформацію передавати не будуть. Правоохоронний орган, якщо захоче отримати цю інформацію, має отримати згоду платника податків на це, або звернутися до суду із обґрунтуванням потреби в отриманні такої інформації.

Валюту і дорогоцінні метали — на спецрахунок

«Український капітал» уже писав, що фізособам не дозволили амністувати готівку та банківські метали. Залишити їх неоподаткованими теж не можна, особливо якщо вони вище «порогу». Після декларування готівку та банківські метали, які мають пройти процедуру амністії, кладуться на спеціальний рахунок в банк для встановлення джерел походження цих коштів. 

Читайте також: Податкова амністія: коли та кому варто подавати декларацію і що змінилось у другому читанні

За інформацією Національного банку, спецрахунок можна відкрити в українському банку або фінансовій установі. 

«Фізичні особи, які мають намір скористатися правом на одноразове (спеціальне) добровільне декларування, звертаються до банку для відкриття поточного рахунку зі спеціальним режимом використання (спеціальному рахунку) та розміщення готівкових коштів в національній та іноземних валютах, банківських металів (з фізичною поставкою)», — зазначили в регуляторі.

Декларант відкриває спецрахунок і вносить на нього готівкові кошти, банківські метали через операційну касу банку за заявою на переказ готівки. У реквізитах «призначення платежу/зміст операції» має бути «добровільне декларування».

Після підтвердження джерел походження готівки і банківських металів, декларант може перерахувати їх на свій поточний рахунок фізособи в українському банку або зняти їх і закрити рахунок. Ще є третій варіант: подати в банк заяву та використовувати цей рахунок як звичайний поточний рахунок фізичної особи для власних потреб.

У той час за словами голови фінкомітету ВР Данила Гетьманцева, банкам не обов’язково проводити фінмоніторинг готівки. При розміщенні готівки на спецрахунку, людина в спеціальній анкеті вписує джерело походження своїх коштів, наприклад «дохід від підприємницької діяльності». Потім на основі цієї анкети, без фінмоніторингу, банк видає довідку, що приймає ці кошти. Ця довідка прикріплюється до одноразової декларації, людина подає її у податкову, сплачує збір — і її кошти вважаються амністованими, пояснив Гетьманцев.

Що далі? 

Після подання декларації податкова проведе її камеральну перевірку. Під час такої перевірки податківці перевіряють, чи є у даних декларації помилки, які декларант може виправити протягом 30 днів. 

«Під час цієї перевірки податківці перевірятимуть: своєчасність подання декларації, правильність її заповнення (н-ад, правильність використання тієї чи іншої ставки, арифметичні, логічні помилки, чи подала особа документи, які зазначила в додатках тощо). Загалом камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком», — пояснює Тетяна Бережна з АО «ЮФ «Василь Кисіль і Партнери». 

Далі, із задекларованих активів потрібно буде сплатити збори. Ставка зборів буде відрізнятися, в залежності від того, чи буде людина сплачувати їх одразу, чи у «розстрочку».

Оновлено: 31 серпня Мінфін опублікував приклади заповнення декларацій зі сплатою зборів без розстрочки, і з розсточкою.

  • 2,5% збору — державні облігації України з терміном обігу понад рік, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021-го до 20 червня 2022 року;
  • 5% збору — валютні цінності, розміщені на рахунках у банках в Україні, права грошової вимоги до резидентів України, інші активи, що розміщені в Україні (окрім державних облігацій України); 
  • 9% збору — валютні цінності, розміщені за кордоном, права грошової вимоги до нерезидентів України, інші активи, що розміщені за кордоном (окрім державних облігацій України);

Існує також «розстрочка» сплати податку з амністованих активами. Сплачувати зобов’язання можна буде рівними частинами протягом трьох років, але в цьому випадку ставка податку буде збільшена. 

Якщо ви сплачуєте податки «розстрочкою» ставки збільшаться наступним чином:

  • 2,5% збору — до 3%;
  • 5% — до 6%;
  • 9% — до 11,5%.

Податкова амністія, або одноразове спеціальне декларування, буде однією і не буде повторюватися, за словами Данила Гетьманцева. Після неї можна очікувати нові ініціативи по контролю за доходами і видатками громадян — наприклад, голова фінкомітету уже анонсував внесення до парламенту законопроекту про непрямі методи податкового контролю.

«Це про те, коли податкова зможе запитати про походження грошей на придбання цінного активу. І якщо людина не зможе відповісти чи показати декларацію про амністію, – вона буде змушена доплатити податок за витрати, які не може пояснити», — написав голова фінкомітету у своєму Facebook.

За словами міністра фінансів Сергія Марченка, перехідні положення законопроекту про податкову амністію також передбачають створення цього закону. Якщо після терміну завершення амністії, людина нею не скористалася або скористалася частково і робить дороговартісну покупку (житло/завод), податкова матиме право запитати природу походження цих коштів. Якщо з коштів сплачені податки чи вони пройшли амністію — у податкової не буде питань. Якщо ці кошти були незадекларовані чи з них не сплачені податки — будуть застосовані непрямі методи, а додаткові податки потрібно буде сплатити. Утім, за словами в. о. голови Державної податкової служби Євгена Олейнікова, доброчесним платникам податникам податків боятися буде нічого.

Загалом, більший контроль за платниками податків став світовим трендом. До нього також доєднується Україна, яка є членом Міжнародної групи з протидії відмиванню брудних грошей (Financial Action Task Force, FATF) та з 2022 запроваджує автоматичний міжнародний обмін податковою інформацією.