Податкова амністія: коли та кому варто подавати декларацію і що змінилось у другому читанні

Верховна рада ухвалила у другому читанні законопроєкт 5153 про т.зв. податкову амністію. За задумом, вона зможе зробити прозорими активи фізичних осіб, які ухиляються від сплати податків. На практиці амністією можна скористатися власникам офшорних фірм та людям, які не можуть пояснити раптове збільшення активів. Декларацію не обов’язково подавати усім, але контролюючі органи «зарахують» усіх з деклараціями чи без.

Після цього юристи передрікають збільшення податкового контролю або нову податкову амністію — на випадок, якщо попередній не довірятиме суспільство. На відміну від минулих декларативних спроб легалізувати стакти частини населення, схоже, що нинішня амністія буде мати суттєвий вплив на поведінку економічних суб’єктів і багато кому дійсно доведеться декларувати свої активи. Які зміни підготувала нова редакція закону 5153, розібрався Український капітал. 

Історичний старт — в Україні остаточно запроваджується податкова амністія. Протягом року українці-фізособи можуть вказати всі активи та сплатити з них пільгові податкові збори. Виняток — для чиновників, а також осіб, щодо яких застосовувалися санкції чи інші обмежувальні заходи. 

Кому і що потрібно декларувати

Податкова амністія стосується фізосіб. Це стосується як резидентів України, так і нерезидентів, якщо вони на момент отримання об’єктів декларування чи доходів були резидентами. Амністія поширюватиметься і на самозайнятих осіб.

Для тих, хто хоче внести свої активи і кошти у спеціальну декларацію та взяти участь у податковій амністії, потрібно буде подати в ДПС одноразову спеціальну декларацію. Вона подаватиметься анонімно. Декларуванню підлягатимуть активи та об’єкти в Україні або за її межами, які особа одержала, але не сплатила з них податки та отримала їх у будь-який податковий період до 1 січня 2021. 

Декларувати можна безготівкові кошти, валюту, майно, цінні папери та майнові чи корпоративні права, а також право на отримання іншої майнової вигоди. Не можна буде декларувати готівку — її треба буде покласти на спецрахунок в банк та підтвердити її походження на фінансовому моніторингу. Також не можна декларувати активи, стосовно яких розпочали судове провадження чи досудове розслідування за рядом статей Кримінального кодексу, чи які отримані через правопорушення, які не підпадають під ухилення від сплати податків/порушення валютного законодавства. 

Із задекларованих активів потрібно буде сплатити наступні ставки: 

  • 2,5% збору — державні облігації України з терміном обігу понад рік, придбаних декларантом у період з 1 січня 2021-го до 20 червня 2022 року;
  • 5% збору — валютні цінності, розміщені на рахунках у банках в Україні, права грошової вимоги до резидентів України, інші активи, що розміщені в Україні (окрім державних облігацій України); 
  • 9% збору — валютні цінності, розміщені за кордоном, права грошової вимоги до нерезидентів України, інші активи, що розміщені за кордоном (окрім державних облігацій України);

Також існує «поріг» для активів — до цієї межі їх можна не декларувати. Вважається, що з них фізичні особи повністю сплатили податки: 

  • активи вартістю до 400 тис. грн;
  • нерухомість чи майнові права на неї — квартира площею до 120 м², житловий будинок площею до 240 м² чи незавершене будівництво (якщо є право власності на земельну ділянку на момент закінчення строку декларування);
  • нежитлова нерухомість (в тому числі незавершена) некомерційного призначення до 60 м²;
  • земельні ділянки, у межах нормативів безоплатної приватизації;
  • один транспортний засіб, що є в реєстрі ТЗ (за деякими виключеннями).

Якщо активи у цих межах та їх не декларують для податкової амністії — вважається, що фізичні особи повідомили контролюючі органи про відсутність активів, з яких податки не сплачені, або активи знаходяться у межах, коли їх не потрібно декларувати. Недекларування прирівнюється до повідомлення податковій, що всі активи — за оподатковані кошти, про що UCAP.IO раніше розповідали опитані експерти. 

Готуватися до податкової амністії на практиці потрібно в першу чергу тим, хто не може пояснити походження великої кількості активів. Наприклад, людина жила останні 10 років на зарплату у 20 тисяч грн, а потім раптом купила 2 заміські будинки в елітному Козині. Задуматися потрібно також власникам бізнесу, які отримували прибуток від нього неофіційними шляхами. Наприклад, коли резидент має компанію, зареєстровану в офшорі, та отримує із неї дивіденди замість білої зарплати. Також варто перевірити свій майновий стан, якщо успадкована нерухомість поза «допороговою» площею від родичів, особливо в центрі столиці, де ціни за нерухомість високі. 

Про умови та ризики податкової амністії, кому потрібно декларувати, які будуть проблеми з амністією та що буде після неї — читайте в попередньому матеріалі Українського капіталу. 

Текст законопроєкту у другому читанні, який Верховна рада проголосувала вчора, суттєво не змінився. Тепер його чекає підпис спікера та Президента. Однак, попри те, що порівняльна таблиця із текстом законопроєкту була готова до другого читання ще 31.05, за частину правок ще додатково проголосували на засіданні парламенту 15.06. Уже після сьогоднішнього засідання має з’явитися текст законопроєкту з усіма змінами. 

Одна з найважливіших правок — дата старту податкової амністії, яка стартуватиме 1 вересня 2021. Таким чином, амністія буде до 1 вересня 2022 року. ЗМІ пов’язують відтермінування із запуском Бюро економічної безпеки, та експерти Українського капіталу не підтвердили цю тезу. 

«Розстрочка» для сплати збору з амністованого

Новела другого читання законопроєкту — «розстрочка» сплати податку з амністованих активами. Сплачувати зобов’язання можна буде рівними частинами протягом трьох років, але в цьому випадку ставка податку буде збільшена. 

Якщо ви сплачуєте податки «розстрочкою» ставки збільшаться наступним чином:

  • 2,5% збору — до 3%;
  • 5% — до 6%;
  • 9% — до 11,5%.

Уточнення по тому, хто підпадає під амністію

Наступна зміна другого читання 5153: амністією не зможуть скористатися малолітні/неповнолітні, непрацездатні та чиновники (ті, хто працюють на державній службі з 2010 року). Тут потрібно акцентувати на зміні критеріїв по чиновниках. 

У першому читанні декларантами не могли бути державні службовці із 2005 року, які подавали декларації та займалися боротьбою з корупцією — тобто їм не «пробачалися» активи. У другому читанні декларантами уже можуть бути службовці 2005-2010 років. 

Це «лазівка» у тексті, яка допоможе чиновникам старшого покоління пробачити активи, на думку Марини Томаш, бізнес-партнерки практики податків Juscutum.

Не перенесли правила КІК

Попри сподівання податкових юристів та консультантів, що початок дії норм по реєстрації контрольованих іноземних компаній (КІК) відкладуть — цього не сталося. 

5153 мав правку 339, яка пов’язана із законом 466-IX (законопроєкт 1210). 466-IX вводить т.зв. КІК — це означає, що компаніям, які мають інші юридичні особи закордоном, потрібно буде ці юрособи або закривати, або показувати у своїй звітності. Цей закон наробив багато шуму серед бізнесу та юристів, яких насторожило збільшення податкового контролю. Правка 339 в законопроєкті про амністію мала б відстрочити вимогу реєструвати КІК на 2023 рік, але все залишилося незмінним. Реєструвати КІК потрібно буде з 2022 року — проти відстрочки виступили і Данило Гетьманцев, і Давид Арахамія, а парламент віддав тільки 45 голосів за правку.

Попри обіцянки задекларувати статки та забути про перевірки, податкова амністія пробачить тільки частину активів та коштів. Опитані Ucap юристи припускають, що ідея податкової амністії в Україні буде невдалою. Є також версія, що вона буде тільки першою, а за нею буде іще одна податкова амністія. Так чи інакше, фінансовий моніторинг амністованих активів нікуди не зник — тож сховати джерело походження активів навряд чи вдасться, якщо до нього є питання.