Десятки платіжних систем та банків майже цілодобово обслуговують платежі, щоб мільйони громадян та бізнесів вчасно отримували свої кошти. Цей весь процес однією рукою контролює департамент центробанку, а іншою — досліджує, винаходить та впроваджує інновації на ринку платежів і переказів.
У кінці 2020 року департамент платіжних систем та інноваційного розвитку НБУ отримав нового директора. Весь 2021-ий Андрій Поддєрьогін та його департамент працювали, щоб сьогодні розповісти «Українському капіталу» про процес розробки е-гривні, удосконалення старих та впровадження нових систем платежів і майбутнє сфери.
Торік сферу платіжних послуг сколихнула тема зниження інтерчейнджу. Як ви оцінюєте процес, що відбувся?
Це питання давно вже було на ринку, активно дискутувалося, але минулого року загострилося.
Високий інтерчейндж, який був в Україні, сприяв розвитку безготівкових розрахунків, був джерелом фінансування нових технологій безготівкової оплати з використанням платіжних карток. Але водночас призводив до збільшення витрат суб’єктів господарювання на оплату послуг з приймання карток.
Зниження інтерчейнджу відбулося наприкінці 2021 року. 17 травня був підписаний меморандум між НБУ як регулятором та найбільшими картковими платіжними системами — Mastercard та Visa. 11 листопада вони отримали дозвіл від Антимонопольного комітету на узгоджені дії, і через два тижні інтерчейндж був знижений.
На першому етапі, як домовилися платіжні системи, ставка обмежена на рівні не більше 1,2%. Наступний крок буде у липні цього року — максимальний рівень буде 1%, а в липні 2023-го — 0,9%.
Як це зниження вплине на ринок?
Перше, на що воно вплине — на зниження витрат суб’єктів господарювання.
Знаково також, що відбулося саморегулювання ринку. Вперше за 20 років учасники ринку змогли домовитися про ринкове регулювання ставки інтерчейндж, дійти згоди. Отже, знижується використання ставки інтерчейндж як складової конкурентної боротьби між платіжними системами. Важливішими стають якість та вартість послуг, їх технологічність та іноваційність як інструменти конкуренції.
Регулятор вбачав ризики в адміністративному обмеженні ставки інтерчейндж. Чи реалізувалися побоювання?
Меморандум став результатом колективної роботи учасників ринку. Відбувся компроміс, ініціаторами якого стали банки і платіжні системи. Був широкий діалог між учасниками ринку: банками, найбільшими ритейлерами та профільними асоціаціями.
У процесі прийняття цього рішення була врахована думка максимально широкого кола учасників ринку. Водночас наявність законопроєктів про подальше адміністративне зниження інтерчейнджу свідчить про присутність на ринку думок, що ставка має бути ще нижчою.
Ми досліджували наслідки адміністративного регулювання цієї ставки, зокрема в країнах ЄС вона становить 0,2–0,3%.
Там зниження ставки до цього рівня призвело до зростання платежів громадянами за обслуговування рахунків і платіжних карток. Банкам необхідно було покривати витрати, які раніше покривалися коштом цієї ставки.
На нашу думку, інтерчейндж на рівні 0,2–0,3% для України зараз занадто низький. Поява платежів для громадян за обслуговування рахунків, за випуск карток — це буде стримуючий фактор для розвитку безготівкових розрахунків.
Водночас поточні домовленості не виключають можливість подальшого обговорення оптимального рівня інтерчейнджу.
Добре відома у всьому світі PayPal в Україні досі працює обмежено: клієнти-українці можуть лише розраховуватися за товари та послуги, але не отримувати оплату. Який прогрес у розв’язанні цієї проблеми?
Питання з виходом платіжної системи PayPal на український ринок залежить насамперед від рішення самої компанії. Ми, зі свого боку, не бачимо перепон для їх виходу в Україну.
Бізнес-стратегія PayPal щодо виходу на ринок враховує кілька факторів для прийняття рішення, одним з яких є умови авторизації на цьому ринку. Також враховуються інші бізнес-фактори, складові, які вони приймають до розрахунку.
Ми спільно з Міністерством цифрової трансформації знаходимося у контакті з компанією PayPal. Ми пояснювали наші особливості регулювання, що необхідно для їх авторизації на українському ринку. Проте досі до НБУ ще не надійшло документів про намір PayPal працювати в Україні. Питань, які б були перешкодою для їх виходу в Україну, не бачимо, але завжди готові до співпраці.
Як щодо інших великих гравців?
Ми брали участь у зустрічах з компанією Revolute — це великий фінтех надавач послуг, який вивчає наш ринок.
Торік на український ринок вийшли система міжнародних грошових переказів TransferGo, платіжний сервіс Paysera, дві карткові платіжні системи — Diners Club International (США) та JCB Payment System (Японія).
Водночас український ринок з точку зору операцій з картковими електронними платіжними засобами на 99% — це Visa та Mastercard. Новим учасникам необхідно буде шукати свою нішу на ринку.
Але одна компанія, наприклад, заходить без наміру відкривати картки для громадян, а для розвитку мережі прийому карток, які випущенні закордоном.
Чи можна назвати розвиток ринку у вашій юрисдикції бурхливим?
За 2020–2021 роки з’явилося 8 компаній, які отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку. Одночасно на 17 установ зменшилася кількість емітентів електронних грошей, це сталося внаслідок запровадження ідентифікації всіх користувачів електронних гаманців.
Сподіваємося, прийняття закону про платіжні послуги буде стимулом для PayPal та інших бажаючих для виходу на наш ринок. Він імплементує європейські підходи до регулювання ринку, умов виходу на ринок, уніфікує авторизаційні процедури.
Цьогоріч українці відкривали в 4 рази частіше картки системи Visa, ніж Mastercard, хоча остання залишається лідером з понад 60% частки. В чому, на вашу думку, причина такої тенденції?
Якщо трохи далі назад подивитися, частка ринку цих двох найбільших карткових платіжних систем змінюється не тільки останнім часом.
У 2013 році частка Mastercard становила 35%, а Visa — 61%. Потім був період зростання частки Mastercard — у 2015 році 69% проти 30% у Visa. У листопаді 2021 року Mastercard та Visa розділяли 62% та 37% відповідно.
Це ознака того, що між компаніями відбувається конкуренція. По-перше, за якістю та вартістю послуг, а по-друге — за інноваційністю та технологічністю. Також бізнес роблять люди, тому це креативність і вмотивованість команд. Складовою конкуренції є ще система корпоративного управління компаніями.
На мій погляд, останні роки найбільший вплив на таку динаміку мали зміни у системі корпоративного управління, швидкості прийняття рішень, делегування повноважень місцевим офісам і вмотивованість команд на досягнення результату.
Третю найбільшу та одночасно мізерну частку цього ринку в близько 0,6% займає «ПРОСТІР». Як наразі розвивається українська платіжна система від НБУ?
«ПРОСТІР» на сьогодні забезпечує таке покриття платіжної інфраструктури, де можна здійснювати операції з картками: 98% торгівельно-сервісної інфраструктури, 95% електронної комерції та 89% банкоматів. З карткою «ПРОСТІР» громадянин України нині не відчуває себе обмеженим у використанні своїх коштів.
В Україні дуже популярні p2p-перекази — результатом нашої роботи за останній рік стало те, що картка «ПРОСТІР» доступна для здійснення p2p-переказів на сайтах більшості банків-еквайрів, «Укрпошті», на сайтах та в мобільних застосунках PSP-провайдерів Portmone, EasyPay, IPay та Platon.
У 2021 році ми розширили мережу приймання готівки для поповнення карток «ПРОСТІР». Поповнити свою картку вже можна у понад 10 000 точках по Україні.
Ми завершили на рівні центрального маршрутизатора впровадження 3-D Secure версії 2.2.0 та сертифікували її у міжнародній організації EMVCo. Цього року починаємо спільне її впровадження з учасниками «ПРОСТІР» — це підвищує безпеку розрахунків у мережі Інтернет.
Чого не вистачає «ПРОСТІР» на сьогодні з того, до чого звикли користувачі — це гаманців у мобільних телефонах. Для токенізації картки та здійснення оплати, прикладаючи смартфон до платіжного термінала, не дістаючи фізичну картку.
Чи планується поява можливості додати «ПРОСТІР» у свій телефон?
Ми працюємо над тим, щоб «ПРОСТІР» з’явився у найпопулярніших гаманцях для смартфонів. Наразі шукаємо технологічні рішення.
Уже цього року з’явиться перший застосунок української розробки на платформі Android. З’явиться постачальник українського гаманця, у якому буде доступна картка «ПРОСТІР» — тоді її можна буде використовувати для оплати через смартфон.
Наразі завершується етап тестування, презентують застосунок на початку 2022 року.
Це буде український застосунок на зразок Google Pay/Apple Pay?
За метою — так, але є технологічна складність.
Особливістю цих глобальних постачальників гаманців є те, що вони реалізовані власниками операційних системи. Apple, наприклад, блокує доступ до NFC-контролера в смартфоні для сторонніх розробників. Тобто розробити сторонній застосунок з використанням NFC-технології на iOS неможливо.
Така політика компанії?
В деяких країнах ми спостерігаємо судові позови учасників ринку до Apple щодо зобов’язання відкрити доступ до NFC-контролера в операційній системі, дати можливість для конкуренції. Але вони ще не завершилися винесеним рішенням, чи це є антиконкурентним обмеженням.
На тих ринках, куди вийшли постачальники глобальних гаманців, локальні гаманці не мають переваг у конкурентній боротьбі, але з’являються.
Яку назву має проєкт українського Google Pay, хто розробляє?
Цей гаманець створює не платіжна система «ПРОСТІР», а технологічний партнер одного з її учасників. Тому це буде його власна торгівельна марка. Але називати її ми поки не можемо.
Державна система електронних платежів (СЕП) цьогоріч переходить на «безшовний» режим роботи 24/7. Що змінюється?
Перехід на режим 24/7 планується 20 серпня 2022 року одночасно з переходом на нове покоління СЕП. Воно буде працювати на основі розроблених НБУ повідомлень за міжнародним стандартом ISO 20022.
ISO 20022 став стандартом платіжних систем у сучасному світі. На ньому починають впроваджувати нові системи, на нього переходять існуючі. Робиться це не просто заради заміни технології, а для нових можливостей для учасників ринку.
По-перше, це дозволить у майбутньому зменшити витрати — на такий стандарт переходять система міжбанківських повідомлень SWIFT, платіжні системи інших країн. Використання єдиного стандарту створить можливість для зменшення кількості технологій, які треба підтримувати.
По-друге, можна буде обмінюватися платіжною інформацією за єдиним стандартом не тільки у ланцюжку банк-СЕП-банк, як це було раніше, а й з клієнтами банку.
Клієнти, які працюють на закордонних ринках, зможуть використовувати новий, вже зрозумілий іноземцям стандарт повідомлень для обміну з банками. Також у новому стандарті виділяється значний блок структурованої інформації про деталі платежу, що дозволяє учасникам, яким необхідно передавати таку інформацію, зробити це в одному повідомленні з платежем.
Одночасно відбувається перехід на міжнародні стандарти захисту інформації, змінюється технологія, накладання-зняття цифрового підпису. Це дозволить банкам завершити автоматизацію накладання цифрового підпису та зменшити витрати.
Як відбуватиметься процес переходу?
Йдеться про абсолютну зміну технології роботи СЕП. Тут мова йде не просто про заміну формату повідомлень, тут змінюється ідеологія СЕП.
Перехід дасть нам можливість відмовитися від технологічної зупинки, яка необхідна для початку нового дня. Під час проєктування нового покоління системи на основі ISO 20022 була закладена бізнес-вимога, що СЕП має працювати без зупинки. Зміна архітектури нового покоління СЕП дозволяє позбутися зупинки виконання операцій, забезпечити миттєвий перехід від поточного до наступного банківського дня.
Нині невелика кількість платежів здійснюється поза межами робочого часу. Але на перспективу, коли ми бачимо перехід світових систем на цілодобову роботу, зупинка на годину — це не те, чого очікує клієнт. Тому це крок уперед.
Регулятор та ринок вже готові до переходу?
Ми бачимо напружену роботу всіх учасників ринку: банків, їхніх постачальників програмного забезпечення. Нині у тестуванні беруть участь 72 банки, Державна казначейська служба, Національний депозитарій та 6 компаній — розробники програмного забезпечення для банків.
Тестовий стенд працює в цілодобовому режимі. Вже відбулося 4 всеукраїнських тестування, до яких були підключені учасники системи та обмінювалися повідомленнями. Результати тестувань ми відпрацьовуємо, роз’яснюємо учасникам ринку, спільно враховуємо, щоб забезпечити успішний перехід всіх банків на нове покоління СЕП.
Єдиний виклик, який ми бачимо — перехід має бути одночасним. Не може бути такого, що хтось залишився на старому поколінні СЕП, а хтось перейшов на нове. Проте, спираючись на динаміку тестувань та залученість учасників системи, вважаємо, що перехід на нове покоління СЕП буде реалізований у визначений термін.
НБУ презентував проєкт концепції системи миттєвих платежів. В чому суть перспективної нової системи?
Які платежі називають миттєвими? По-перше, ті, які здійснюються безпосередньо між рахунками користувачів – не потрібно випускати платіжні засоби та нести пов’язані з цим витрати. По-друге, вони виконуються цілодобово у режимі реального часу. По-третє, в результаті таких платежів кошти зараховуються на рахунок отримувача миттєво.
До того ж такі платежі дешевші, ніж карткові, внаслідок спрощення інфраструктури. Платіж ініціюється платником у платіжному застосунку свого банку, надавача послуг, що мінімізує витрати інших учасників розрахунків на ідентифікацію та верифікацію платника.
Чим це відрізнятиметься від існуючих, зокрема, карткових розрахунків?
На сьогодні платежі з рахунку на рахунок здійснюються банками через СЕП — систему міжбанківських розрахунків, створену в першу чергу для гуртових розрахунків між банками. СЕП не висуває вимог до банку щодо термінів зарахування коштів на рахунок клієнта, оскільки банку необхідно управляти ліквідністю при виконанні розрахунків на великі суми. У нормативно-правових актах НБУ єдина вимога — кошти мають зарахуватися клієнту до кінця дня їх надходження на кореспондентський рахунок банку. Бізнес-практика показує різні результати: може бути і 15, і 30 хвилин, банки цим не зловживають. Але точний час зарахування коштів на рахунок отримувача упродовж дня платнику не відомий.
Коли здійснюється операція з карткою, кошти не рухаються. Отримується лише підтвердження торгівцем, що кошти йому потім надійдуть від банку-емітента після завершення розрахунків.
В системі миттєвих платежів кошти зараховуються на рахунок отримувача до моменту отримання ним підтвердження. Отримувачам кошти надходять одразу і вони можуть використовувати їх після завершення операції.
В чому плюси миттєвих платежів?
По-перше, менше є ризиків, пов’язаних з компрометацією електронного платіжного засобу, його елементів. Це означає менше витрат на захист платежів, а отже нижчі тарифи для громадян.
По-друге, такий переказ зручний і прозорий. Він має менше реквізитів, необхідних для переказу коштів. Виконати платіж можна буде за одним номером рахунку чи унікальним ідентифікатором рахунку, який обрано отримувачем коштів. Бізнес, з метою додаткової ідентифікації отриманих коштів, матиме можливість передати платнику більшу кількість реквізитів. Перспективним для цього ми вважаємо QR-коди, адже це демократичний та легкий спосіб передати реквізити, чи Deeplink.
Також переваги ця система матиме для відкритого банкінгу, коли сторонні надавачі послуг зможуть надавати клієнтам банків послуги з ініціювання операції. Якщо операція йтиме повільно, то великого попиту на відкритий банкінг може не бути. За умов роботи системи миттєвих платежів відкритий банкінг отримає додаткові переваги.
Торік НБУ затвердив вже другу версію стандарту QR-кодів для платежів. Деякі банки цікавляться цим та пропонують нові продукти, але китайської QR-революції не відбувається. Як розвивається цей спосіб розрахунків? Чи є він перспективним?
Ми вважаємо цей інструмент перспективним. Інакше б не вкладали наші ресурси в розробку першої та другої версії стандарту.
QR-код широко використовують в різних сферах, не тільки для передачі інформації про реквізити платежів. Він дуже добре сприймається клієнтами.
Я звернув увагу на дослідження Mastercard щодо сприйняття різних засобів для передачі інформації. Майже 40% респондентів-українців без підказок відповіли, що знають та розуміють, що таке QR-код. Він ще демократичний з точки зору технологій. Як ми згадували, щоб використати NFC на iOS треба мати доступ, який обмежений власником операційної системи, а тут для передачі реквізитів необхідний лише доступ до камери смартфону, який відкритий.
Ми взялися за цю роботу, бо побачили на ринку появу різних версій QR-коду. Тому у 2020-му ми розробили першу, а торік — другу версію стандарту, яка дозволила оптимізувати його роботу, щоб одразу відкривався необхідний застосунок та у ньому вже були реквізити платежу.
На перспективу ми будемо продовжувати працювати над питаннями посилення безпеки. Ми бачимо необхідність у цьому, особливо коли QR-код буде дуже поширеним.
Наприклад, зараз у процесі роботи над системою миттєвих платежів ми з учасниками ринку розглядали різні варіанти для отримання реквізитів здійснення миттєвих платежів. Дійшли висновку, що саме QR-код буде найкращим для клієнтів.
Чи планується його розвиток?
Коли наберемо критичну масу ідей для оновлення, будемо розробляти нову версію стандарту. Продовжуємо працювати як з банками, які імплементують стандарти, так і з постачальниками послуг, зокрема з державними установами. Щоб вони надавали клієнтам не тільки реквізити, а й генерували QR-код і надавали їм можливість зчитати реквізити та легко здійснити платіж.
NFC — дуже ефективний спосіб для передачі реквізитів, але зі сторони надавачів послуг він вимагає багато витрат і зусиль, а QR-код демократичний ще й з точки зору ціни. Так, для клієнта він трохи довший у використанні. Але скільки платежів здійснюється клієнтами, де критичним є швидкість передачі реквізитів, як-от у метро? У загальному часі отримання, наприклад, філіжанки кави, миттєва оплата чи оплата з допомогою QR-код вже не така значна.
Продовжуючи тему cashless economy: в Україні кількість платіжних терміналів на одиницю населення значно нижча за середньоєвропейську. Чи планує регулятор стимулювати розвиток безготівкових розрахунків?
Так, у листопаді минулого року кількість терміналів на мільйон населення досягла 10,5 тисяч. П’ять років назад було 5,2 тисячі — в два рази менше.
Але варто зазначити, що Європа — неоднорідна. В країнах Східної Європи рівень терміналізації близько 13 тисяч. Якщо брати Північну Європу — там цей показник досягає 20–30 тисяч.
Однак із плином часу крім платіжних терміналів з’являються нові форм-фактори платіжних пристроїв, які вже не рахуються класичними: наприклад, телефони. Тому може так відбутися, що у нас подальший розвиток піде у бік цих нових платіжних пристроїв.
Ми вивчали досвід інших країн, які стимулювали їх поширення. Наприклад, для цього використовуються податкові пільги під час ввезення та встановлення терміналів. Або створюються фонди для компенсації учасникам ринку витрат на встановлення та експлуатацію терміналів.
Ці способи стимулювання поза межами компетенції НБУ. Проте ми працюємо з іншими держорганами над знаходженням механізму стимулювання учасників ринку для розвитку мережі терміналів. Це відображено у Стратегії розвитку фінансового сектору України до 2025 року.
Останнім часом інформаційний простір також заполонив термін «цифрова валюта центрального банку» (CBDC). На якій стадії перебуває розвиток електронної гривні?
Дослідженням цифрової валюти Національний банк займається давно. Ми проводили і пілот з метою власного дослідження, і міжнародну конференцію для обговорення цієї теми з широким колом експертів.
Торік завершили опитування серед учасників та експертів ринку щодо сфери використання е-гривні. На основі цих напрацювань у вересні 2021 року Національний банк відкрив проєкт зі створення е-гривні, в рамках якого спільно із Міністерством цифрової трансформації та іншими державними установами опрацьовується концепція створення власних цифрових грошей.
Його метою є визначення необхідності широкомасштабного випуску в Україні цифрової форми гривні, опрацювання юз-кейсів (тобто варіантів використання) та її оптимальних характеристик, дизайну та архітектури е-гривні, враховуючи вивчення впливу на монетарну політику та фінансову стабільність.
Технологічне рішення ще не обрано. За планом нашої роботи у 2023 році має відбутися ширший практичний пілот із випуску е-гривні, що допоможе нам прийняти зважене рішення. Дослідження ми вже ведемо зараз, паралельно з опрацюванням сфери використання е-гривні вивчаємо, які технології є на ринку. Остаточне рішення про випуск е-гривні буде прийматися в 2024 році.
Хіба НБУ не планував до 2025 року запровадження цифрової валюти?
До кінця 2024 року НБУ планував відповісти на питання необхідності цифрової валюти та прийняти рішення щодо її запуску.
Це рівно те, що кажуть всі світові регулятори, які досліджують цю тему: початок пілоту та початок будування концепції не є свідченням однозначного рішення про випуск цифрової валюти. Цей інструмент новий. Всі працюють над питанням його переваг та загроз для існуючої фінансової системи.
Яка перспектива у власної цифрової валюти НБУ?
Для себе ми обрали 3 напрямки сценаріїв використання е-гривні.
Перший сценарій — цифрова роздрібна валюта. Ми переконані, що CBDC необхідна для роздрібних розрахунків. За цим сценарієм е-гривню будуть використовувати фізичні та юридичні особи, щоб здійснювати платежі між собою, на користь держави. Але вони сьогодні й так користуються безготівковою гривнею.
Виникає питання, що нового принесе нова форма грошей? На наш погляд та погляд учасників дослідження, це буде програмованість. Тобто можливість запрограмувати гроші або гаманці на певні властивості. Останнім прикладом програмованості була державна програма «єПідримка»: ви можете витратити кошти виключно на певні продукти та послуги. Властивість програмованості додає цінності такій новій формі грошей, як е-гривня.
Другий сценарій — цифрова валюта у сфері операцій з обігу віртуальних активів. Учасники ринку та експерти з інших країн бачать користь цієї форми грошей саме в операціях з віртуальними активами. Останні створюються з використанням технології розподіленого реєстру. Цифрові валюти центральних банків не обов’язково існують на основі цієї технології, але якщо е-гривня буде використовувати таку технологію — це спростить інтеграцію між ними.
Коли ви говорите про віртуальні активи, про що саме йдеться?
Про поняття «віртуальні активи» йдеться у проєкті закону про віртуальні активи (законопроєкт № 3637), прийнятого парламентом восени 2021-го та повернутого на доопрацювання Президентом.
Чи буде вважатися е-гривня віртуальним активом?
Ні, це нова форма грошей, яка буде третьою формою грошей на додачу до готівки та безготівкових грошей. Дискусія щодо того, що відрізнятиме її від вже присутніх двох форм грошей, точиться досі.
Ми розділяємо точку зору, що це буде саме їх програмованість. У безготівкових грошей немає властивості програмованості, а ось у цифрової форми грошей може бути.
Також триває дискусія щодо того, чи варто робити цифрові гроші програмованими, чи достатньо зробити програмованими гаманці. Як це зробили в «єПідтримці» — «запрограмовані картки».
До речі, як у регуляторі оцінюють експеримент уряду з програмованими грошима?
Державна програма «єПідтримка» була сприйнята громадянами України позитивно. Ми не отримуємо звітів від банків – учасників програми, це не передбачено постановою Кабінету Міністрів. Але спостерігаємо, що з початку її старту і до кінця 2021 року СЕП обробила більше ніж 5,5 млн платежів на перерахування допомоги від «Ощадбанку» на рахунки отримувачів допомоги в інших банках-учасниках програми.
Для себе ми також стежимо за цією програмою та робимо висновки у проєкті зі створення е-гривні щодо питань програмованості.
А який третій сценарій використання е-гривні?
Третій напрямок дослідження — CBDC для транскордонних платежів. За результатами опитування експертів внутрішнього ринку, ми не отримали відповідей про важливість цього напрямку. Проте на підставі аналізу світового досвіду ми дійшли висновку, що цей кейс цікавий для України у розв’язанні питань вартості та комісій у сфері транскордонних переказів. Українці отримують значну кількість грошей з-за кордону.
Зокрема Світовий банк два останні роки вів програму по спрощенню транскордонних переказів і їх здешевленню. Багато регуляторів світу вбачають у впровадженні цифрових валют одне з можливих розв’язання цього питання — здешевлення. CBDC можуть зменшити кількість посередників для здійснення платежу: менше посередників — менше витрат і комісій.
На світовому ринку звучали побоювання, що комерційні банки можуть втратити значну частину фінансування після впровадження CBDC. Наскільки це реалістично?
Ми враховуємо цю проблему. В процесі нашого обговорення окремим напрямом є монетарні питання, аспекти емісії та модель випуску е-гривні з врахуванням ролі банків. Будемо обов’язково залучати банки та небанківські фінансові установи до створення концепції е-гривні.
На мою особисту думку, ця проблема перебільшена.
Ми схиляємося до того, що CBDC буде подібна до готівки — якщо людина обмінює безготівкові кошти на готівку, вони з банку зникають. Трагедії для банку у цьому немає, вони потім у банк повертаються, оскільки людина зазвичай отримує додатковий дохід, якщо їх розмістити на рахунку у банку. Таким чином перелік і привабливість послуг банку для користувачів «конкурує з готівкою».
Так само і з цифровою формою грошей. Частина безготівкових грошей піде в цю форму, частина – повернеться до банків.
Чим випуск е-гривні відрізнятиметься від випуску криптовалют?
З огляду на термінологію проекту закону про віртуальні активи, криптовалюта — це віртуальний актив, який за заявою його створювача буде використовуватися для здійснення розрахунків. Саме через це до слова «крипто» додається «валюта».
Цифрова гривня буде новою формою грошей. Тому вона повністю відповідає загальній монетарній політиці центрального банку в питанні емісії. Не важливо, у якій формі здійснюється емісія: готівкова гривня чи безготівкова, все загалом контролюється центробанком, щоб загальний обсяг грошей в обігу не сприяв їх знеціненню. Е-гривня підпорядковуватиметься єдиній монетарній політиці НБУ.
Мінцифри, Stellar, «Таскомбанк» та Bitt наразі проводять експеримент з псевдо е-гривнею. Як цей експеримент вплине на запровадження реальної та яку роль в ньому відіграє НБУ?
Наскільки нам відомо, наші колеги тестують технологію розподіленого реєстру для випуску електронних грошей. Але вони також мають на меті дослідити програмованість.
Електронні гроші — це зобов’язання їх емітента, в цьому випадку — «Таскомбанку». Приймаються вони виключно в мережі клієнтів, які уклали з банком відповідні договори. Е-гривня — зобов’язання центробанку, НБУ.
Ми дивимося на результати цього експерименту із зацікавленням. Нас колеги запрошували спостерігати за роботою електронних грошей на технології розподіленого реєстру з елементами програмованості. Результати цього дослідження можуть стати корисними в нашій роботі зі створення е-гривні.
Третій сценарій використання української CBDC буде дуже актуальним для України, зважаючи на загальний об’єм транскордонних переказів. Чи зростали їх обсяги та як змінилася структура минулоріч?
Об’єми зростають, але це стала динаміка. Єдиним роком, коли їх об’єм не зростав — це був 2020 рік, коли був шок від локдаунів та обмежень. Але навіть в той рік ми бачили, що за результатами року все відігралося, але відбулася зміна у структурі переказів.
Тоді за окремими країнами частина обсягу неофіційних каналів переказів була замінена офіційними. Тобто звідти почали переказувати більше коштів офіційними зареєстрованими каналами. Але у 2020-му ми не втратили у загальному обсязі, він був ідентичний до попереднього 2019-го. Минулого року відновилося зростання, але структурних змін ми не спостерігаємо.
У нас основні гравці залишилися ті ж самі – це 4 системи переказів коштів. Лідерами є Western Union, Moneygram та по одній системі з Канади та Грузії. Структура переказів також не змінилася: найбільше коштів надходить через SWIFT, а відправляється – через системи переказів коштів.
За підсумками 11 місяців останнього року зростали перекази в Україну — на 11%. Також швидкими темпами зростали перекази з України — на 28%. Така тенденція була і у попередні роки. Зростання йде: зростають доходи та зростають перекази.
Місця окремих країн в переліку трошки змінилися, однак країни-лідери за обсягами переказів – ні. В Україну найбільше коштів надходить із США, Ізраїлю, Італії, Німеччини та РФ, з України — до РФ, Грузії, Туреччини, Азербайджану.
Ринок платіжної інфраструктури у 2022 році: що очікувати?
Це буде напружена колективна робота над впровадженням закону про платіжні послуги. До початку липня треба завершити підготовку нормативно-правових актів НБУ, необхідних для реалізації цього закону (їх готовність вже понад 90%), обговорити їх з учасниками ринку, знайти правильні рішення.
У серпні-вересні цього року має запрацювати Регуляторна пісочниця, повноваження на створення якої Національний банк отримав також завдяки закону про платіжні послуги.
Хоча ми плануємо, що відкритий банкінг запрацює в Україні в 2024 році, але розробку дорожньої карти та єдиних стандартів ми вже розпочали у тісній взаємодії з представниками платіжного ринку. За нашими оцінками, в середині цього року нам вдасться спільно затвердити дорожню карту реалізації проєкту та оприлюднити її.
Продовжиться розвиток системи віддаленої ідентифікації BankID НБУ. Зокрема у першому кварталі буде розширено перелік даних, які зможуть використовуватись для надання цифрових послуг користувачам.
Підвищиться безпека розрахунків у національній платіжній системі «ПРОСТІР» завдяки впровадженню учасниками технології 3-D Secure.
І, ми впевнені, що завдяки колективній роботі всіх учасників ринку, виваженим рішенням, які були прийняті у 2021 році, продовжиться подальше зростання частки безготівкових розрахунків, оскільки це вже нагальна потреба і більш того – сформована звичка наших громадян.
Для пергляду та публікації увійдіть / зарееструйтесь