Поки всі підбивають підсумки 2021 року, «Український капітал» зазирнув у рік наступний. 2022-й готує для економіки цілий мішок ризиків: інфляція й надалі залишатиметься високою, зростатиме і вартість зовнішніх запозичень. Все це відбуватиметься на фоні ймовірного дефіциту і без того дорогих енергоресурсів. В той же час зберігається значний ризик ескалації конфлікту з Росією. Масла у вогонь додає і пандемія коронавірусу, яка попри прогнози ніяк не закінчується. 

Банки у цій ситуації виглядають найбільш впевнено. Прибутковість банківського сектору залишатиметься високою, однак і витрачати їм тепер доведеться більше: ставки за депозитами та кредитами зростатимуть. НБУ й далі закручуватиме гайки, тому банкам доведеться активно протистояти цим надмірним регуляціям. А найголовніше – знайти інструменти для інвестицій надлишкової ліквідності в умовах зростаючих кризових настроїв бізнесу. 

Опитані «Українським капіталом» експерти виділили чотири основні виклики для вітчизняної економіки у 2022 році: енергетична криза, зростання вартості зовнішніх запозичень, висока інфляція та ескалація конфлікту з Росією.

Високі ціни на енергоносії — за крок до ручного управління цінами

Високі ціни на енергоресурси, а надто їхній дефіцит, уже сьогодні впливають на конкурентноздатність українського бізнесу. Про скорочення виробництва говорять у молочній та кондитерській галузі, сільському господарстві та транспорті. Однак, у випадку холодної зими, Україні може не вистачити енергоресурсів навіть за високими цінами, каже співрозмовник ucap.io в Національному банку України. 

Зазвичай у цьому випадку уряд вдається до розширення категорій осіб, що отримують субсидії від держави. Бізнесу можна допомогти через податкові пільги, тому що інструмент пільгових кредитів, на думку співрозмовника ucap.io в Нацбанку, у цьому випадку не буде виправданим. Адже в умовах енергетичної кризи комерційні банки не схильні брати на себе ризики підприємств, що знаходяться на межі виживання, навіть за умови підтримки чи гарантій з боку держави. Винятком, можуть виявитись державні банки, які зобов’яжуть кредитувати такий бізнес. Однак цей шлях матиме ще більш згубні наслідки.

«Зростання цін на енергоносії з плином часу буде передаватися у споживчу інфляцію та зростання обсягів імпорту, створюючи, зокрема тиск на валютний ринок. Вже зараз це суттєво впливає на фінансові результати українського бізнесу – він платитиме ще менше податку на прибуток, менше інвестувати в розвиток та сповільнить зростання зарплат. 

Дорогі енергоносії є суттєвим викликом для економічної політики України, оскільки існує спокуса вдатися до найпростішого рішення – тотального субсидування цін з накопиченням квазіфіскальних дефіцитів та інших проблем. Також це привід критично переосмислити досягнення країни на шляху підвищення енергетичної ефективності за останні сім років», — додає Олексій Блінов, начальник аналітичного відділу Альфа-Банк Україна.

Вартість грошей у світі зростатиме

Центробанки світу один за одним підвищують процентні ставки, і практика жорсткої монетарної політики збережеться і наступного року. Великобританія у грудні 2021 підняла ключову ставку з 0,1% до 0,25% Росія протягом 2021 року підняла облікову ставку із 4,25% до 8,5%. США наступного року планують трикратне збільшення облікової ставки із показника 0,25%. Через такі дії ФРС долар дорожчатиме, а слідом – почнеться відтік інвесторів із ринків, що розвиваються, на більш надійні. Україна, на жаль, належить до менш привабливих ринків, звідки йтимуть інвестори. 

«Щоб ми не сіли на мілину, коли почнеться відплив інвестицій, потрібно триматись разом з МВФ. Наступні роки вже передвиборчі. Може статись так, що у нас не вистачить ні зовнішнього фінансування, ні достатніх об’ємів експортної виручки, ні коштів кредитора останньої інстанції. Щоб такого не було, потрібно підігрівати відносини з МВФ зараз. Краще зараз зробити болючі кроки, коли до виборів ще далеко, ніж робити це в авральному режимі», — каже Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна.

Передусім йдеться про обіцяні українським урядом реформи.

Інфляція зберігатиметься на піковому значенні

Окрім дорогих енергоресурсів та згортання кількісного пом’якшення, Україні доведеться справлятись і з високою інфляцією. Національний банк заявив, що пік інфляції (11% у жовтні 2021) уже пройдений, хоча вона й надалі зберігатиметься високою. Однак у світі пік інфляції лише очікують — у першому кварталі 2022 року.

НБУ уже має план дій для України. Там заявили, що через збереження рівня високої інфляції не опускатимуть ключову ставку нижче 8,5% щонайменше до третього кварталу 2022 року. Станом на 31 грудня 2021, облікова ставка 9%.

Нове загострення військового конфлікту сполохає інвесторів

Ескалація конфлікту з боку Росії — суттєвий ризик для нашої економіки. Життя у передчутті близької війни суттєво псує імідж України і не сприяє інвестиціям. Україна не може контролювати дії російських військ, проте змушена буде шукати шляхи утримання інвестицій та надання гарантій захисту інвестицій.

Банківський сектор: стабільний, але 2022 буде ризиковішим

Макроекономічні виклики формують нові ризики для банків у 2022 році, попри хороші результати стрес-тестів за базовим сценарієм та рекордну прибутковість сектору у 65 мільярдів гривень. Однак банкам і самим доведеться піднімати ставки за кредитами. До цього їх підштовхне зростання облікових ставок центробанками світу та висока українська інфляція. Залучати дешеві кошти на внутрішньому ринку теж не вдасться. Через здорожчання кредитів, знизиться їх доступність для бізнесу. 

 «Уряд чекає підвищення ставки депозитів до 9%, вона вже 8,98%, думаю, буде ще вищою в першому кварталі. Діапазон — до 9,5%, по мірі того, як державні банки почнуть підвищувати ставки. Поки що тільки «Укрексімбанк» відреагував — підняв ставки до 8,25% річних депозит в гривні. Вони будуть змушені підвищувати ціну залучення коштів, оскільки нинішні ставки вже не покривають інфляцію. З врахуванням податків, вони від’ємні. Попри те, що ліквідності багато», — каже Михайло Демків, фінансовий експерт ICU. 

А от прибутковість банківської системи знову битиме рекорди. У 2022 році очікується природне зростання чистого прибутку сектору завдяки високій інфляції і відповідному зростанню оборотів, комісійних та процентних доходів. При цьому прибутки банків випереджають приріст адміністративних затрат. Це формує ризик для самих фінустанов:  акціонери й надалі ставитимуть більш амбіційні нереалістичні цілі, пояснює Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Україна. Тому головний виклик для менеджменту банків — пояснити акціонерам, що дохідність може бути меншою і не слід чекати чудес. 

НБУ посилюватиме регуляторні вимоги і наступного року. Цього разу, окрім введення буферів капіталу та збільшення ваг ризику споживчого кредитування, банкам доводеться справлятися із бажанням втручатися у діяльність банків: напряму і непередбачувано. 

«Нацбанк зараз не дуже передбачуваний і часто намагається прямо чи опосередковано втручатися в операційну діяльність банків. Каже, що їм робити та кого кредитувати. В НБУ з жовтня 2021 є можливість прямо впливати на прийняття кредитних рішень. Але Нацбанк може ослабити вимоги до одних банків, іншим же – прикручувати гайки. У той час як банківські асоціації не працюють», — додає Євген Дубогриз. 

Ще одним ризиком стане стрімке зростання іпотечного кредитування. Цьогоріч приріст склав майже 60% у річному вимірі. Темпи зростання зберігатимуться, а ймовірно, навіть прискоряться. Іпотека, котра мала зробити житло доступнішим, поки лише штовхає ціни на нерухомість вгору: житло в новобудовах Києва подорожчало на 10-15% у річному вимірі. Нацбанк натомість не вбачає жодних ризиків у стрімкому зростанні цін на нерухомість. Проте ряд регуляторних та внутрішніх ризиків ринку нерухомості можуть погіршити якість іпотечних кредитів населенню та кредитів забудовникам, каже економістка Наталія Задерей. Найважливіше завдання для держави: почати вести статистику, як зростання цін співвідноситься з балансом попиту та пропозиції. Щоб зрозуміти, чи виправданими є ціни на житло і чи не купують інвестори «кота в мішку». 

 «Поки немає даних Мінюсту про кількість угод з купівлі-продажу квартир у Києві у 2021 році, які б дозволили скласти хоч приблизне уявлення про попит (у статистику нотаріусів потрапляють угоди на вторинному ринку і, скоріш за все, дуже незначна кількість з первинного ринку). Громадяни обирають житло як інструмент інвестицій, бо дохідність депозитів є низькою у порівнянні з інфляцією. Тим часом забудовники використовують так зване котлове фінансування, і нерідко кошти від продажу одного об’єкту спрямовуються на будівництво іншого. Усе це робить цей інструмент ризиковим для громадян і для банків, що кредитують такі угоди», — додає Задерей.

Фактори успішного зростання – всередині країни, а не зовні

2022 рік не буде простішим за нинішній. Україні доведеться тримати одночасно усі стіни карткового будинку, аби той не впав. Україна вже уповільнила економічне зростання (з 5,4% ВВП у другому кварталі 2021 до 3% у четвертому) і передумови відновлення росту дуже примарні. Сільськогосподарське виробництво навряд чи перевищить рекордний урожай зернових у цьому році, каже Євгенія Ахтирко, аналітик Concorde Capital. А зменшення виробництва, обернеться зменшенням валютної виручки основних експортерів.

 Тому для України критично важливі прямі іноземні інвестиції, а для цього необхідні успішні, а не бутафорські реформи. Перш за все, йдеться про судову реформу. Джерела ucap.io в НБУ сподіваються на прихід нових гравців на ринки у наступному році навіть на фоні економічної нестабільності. А якщо ескалації конфлікту з боку Росії не буде, можливим є також підвищення кредитного рейтингу України. 

«У нас суттєво покращується співвідношення боргу до ВВП, що є ключовою метрикою для оцінки. Ми в своєму макропрогнозі очікуємо позитиву у вигляді перегляду суверенного рейтингу країни в сторону підвищення. Moody’s  минулого року підвищив наш рейтинг (Україна була однією з небагатьох країн, рейтинг котрої зріс). Думаю, цього року нас очікує перегляд рейтингу з боку інших агентств», — каже Михайло Демків.  

«Українській економіці у рік тигра хочеться побажати тигрової гнучкості та сміливості. Саме ці властивості характеру рухають прогрес», — додає Олексій Блінов.