Ринок криптовалют легалізовано: як він працюватиме в Україні

Досі Україна не мала окремого регулювання криптовалют. Через це був відсутній регулятор, у криптоінвесторів не було прав і можливості відстояти їх у суді, податки не платилися, а криптофірми не могли співпрацювати з українськими банками.

Це не завадило активному поширенню цифрових активів  — Україна знаходиться на 4 місці за обсягом транзакцій з криптоактивами у світі, за даними Chainalysis. Криптовалюти мають популярність і серед українських політиків, які регулярно вказують їх у своїх деклараціях, проте часто щоб відбілити корупційні статки.

8 вересня в Україні ухвалили законопроект «Про віртуальні активи» у другому читанні. Він створює правове поле для віртуальних активів в цілому — не тільки цифрових валют.  «Український капітал» розповість, як нове законодавство регулюватиме віртуальний ринок. 

Точний обсяг віртуальних активів — криптовалют, NFT-токенів, та інших — в Україні невідомий. Ми можемо лише приблизно розуміти, скільки є інвесторів чи гравців на ринку. Деякими експертами обсяг транзакцій в Україні на ринку криптовалют раніше оцінювався в кількасот мільйонів доларів на день. В Міністерстві цифрової трансформації нещодавно назвали грандіознішу цифру. Там обіг криптовалют в Україні оцінили в 1 млрд доларів на день. Тепер картина може стати чіткішою. 

Зустрічайте: віртуальні активи

Найголовніша зміна законопроекту 3637 «Про віртуальні активи» для ринку — його поява. До цього закону, криптоактиви не мали визначеного правового поля взагалі. Станом на публікацію цього матеріалу, Верховна рада проголосувала законопроект у другому читанні. 

«Прийняття закону дозволить класифікувати активи, криптокомпанії зможуть легально працювати в країні, а користувачі декларувати свої активи, платити податки з прибутку. Для нас закон відкриє більше можливостей для партнерств із фінансовими організаціями та платіжними компаніями», — каже Гліб Костарев із Binance. 

Забезпечення можливості ліцензованої діяльності створить додаткову пропозицію на ринку, на яку точно буде попит, переконана Надія Денисюк, адвокат Axon Partners. 

Але вічний шлях до ідеалу, як і вічний шлях українського законодавця до написання ідеального законопроєкту. Так сталося і з проектом закону про віртуальні активи. Наразі він передбачає обмежене регулювання обігу віртуальних активів всередині системи їх існування, і не передбачає їх використання на традиційному ринку товарів і послуг, каже Надя Денисюк. Отже, законопроект ще потрібно доопрацьовувати. 

У законопроекту є інший недолік — він не може вступити в дію одразу після публікування. 3637 набере чинності тільки тоді, коли одночасно вступить в дію податковий законопроєкт щодо віртуальних активів, каже Костянтин Ярмоленко, голова групи радників міжфракційного об’єднання нардепів «Blockchain4Ukraine». Він обіцяє знайти можливість запустити проєкт 3637 якомога раніше. 

Що зміниться на практиці 

По-перше, у віртуального активу з’являється чітке визначення — він набуде офіційного статусу об’єкту цивільних прав, яким можна буде законно розпоряджатись та захищати (в суді, в кримінальних провадженнях). 

«До прийняття закону в Україні весь успіх захисту криптоактивів зводився до фантазії судді, яка підкріплювалася аргументами і успішних аргументів адвокатів. Одиниці судових рішень визнавали віртуальні активи активами, об’єктами цивільних прав — і то лише у випадку їх підкріплення іншими матеріальними цінностями. В інших 99,9% злочинів або порушень прав на такі активи ви не могли захистити своє право в суді», — розповідає Денисюк із Axon Partners.

Закон буде регулювати не тільки цифрові валюти. Цей проєкт стосуватиметься не тільки біткоінів та ефірів, але й NFT-токенів, додає експертка. 

По-друге, у тексті законопроєкту віртуальний актив був визначений у двох формах: забезпеченим (такий, що посвідчує майнові права) та незабезпеченим (не посвідчує ніяких прав). Але тут не обійшлося без колізій, тому що криптоактиви намагалися вписати в українське цивільне право. 

«Якщо з об’єктом цивільних прав все доволі зрозуміло, то роль правочину в цій конструкції поки залишає питання. Як сам правочин, тобто дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, буде визначати об’єкт забезпечення, якщо він уже має певну форму вираження», — пояснює Надя Денисюк.

В чому полягає механізм такого визначення, чи можливо це просто про роль правочину щодо віртуального активу поки не зрозуміло. Є чимало запитань у юристів: чи буде достатнім для визначення статусу активу самого об’єкту забезпечення (наприклад, валютних цінностей, але це найпростіший варіант), чи потрібно додатково визначати цей об’єкт якимось чином через правочин. Оскільки стаття визначатиме правовий статус віртуального активу, то непорозуміння у визначеннях щодо підтвердження його забезпечення може призвести до різних маніпуляцій та складнощів застосування на практиці.

Також проєкт не розкриває механізму та можливості зміни статусу активу із забезпеченого на незабезпечений та навпаки, додає Надя Денисюк.

По-третє, мають створити Державний реєстр постачальників послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів. Це реєстр юридичних осіб, які отримали дозвіл на ведення діяльності пов’язаної з віртуальними активами. ФОПи, у яких є криптоактиви, там зареєструватися не зможуть. Поки не зовсім зрозуміло, яка інформація туди буде вноситися, констатує Надя Денисюк.

«З наявної зараз інформації можна лише припустити, що реєстр буде використовуватися для контролю за суб’єктами дозвільної діяльності та зображатиме актуальний статус компанії, як такої, що має чи не має права займатися діяльністю з віртуальними активами. Реєстр однозначно сприятиме прозорості ринку, оскільки він буде відсіювати тих, хто так і не вийде із тіні», — пояснює Денисюк.

За словами Костянтина Ярмоленко із «Blockchain4Ukraine», законопроєкт також захистить права майнерів криптовалют. І прописані вимоги розкриття інформації про випуск токенів — це дозволить запобігти криптопірамідам чи спам-токенам, які можуть створювати шахраї та заманювати українців вкладати туди кошти.

А регулювати хто буде

На жаль, у законопроєкті 3637 функції регуляторів ринку віртуальних активів чітко не прописані. Раніше, у першому читанні тексту законопроекту це робило Міністерство цифрової трансформації — але автори законопроєкту чомусь вирішили віддати нагляд іншому органу, який створять спеціально під регулювання віртуальних активів. 

«Серед 77 центральних органів виконавчої влади не знайшлось достойного для «реалізації політики щодо обороту віртуальних активів», тому протягом 6 місяців КМУ повинен створити ще один орган, може навіть ціле міністерство», — каже Надя Денисюк. 

Частину нагляду за крипторинком віддали Нацбанку та Нацкомісії з цінних паперів і фондового ринку. Але у статтях, де мова йде про контроль НБУ над віртуальними активами також є невідповідності. Наприклад, у статті 17 законопроєкту мова про те, що НБУ може встановлювати обмеження для всіх віртуальних криптоактивів.

Але в інших статтях цього ж проєкту — тільки мова про контроль НБУ тільки над віртуальними активами, забезпеченими валютними цінностями. Незначна відмінність в кількох пунктах може призвести до конфлікту щодо повноважень контролюючого органу — це завжди є лазівкою для учасників ринку, попереджає Денисюк. Автори законопроєкту також проблемно прописали повноваження Нацкомісії. 

«Є невеликий ризик того, що доволі широкі повноваження НКЦПФР стоять під загрозою. Юристи ВР уже написали, що цей закон не може передбачати додаткові повноваження комісії, оскільки вони — прерогатива Президента. І на виході ми можемо отримати закон з положеннями, що суперечать Конституції. Побачимо, чи буде в когось бажання це перевірити в оновленому складі Конституційного суду»,  — додає адвокат. 

Криптовідмивання не пройде 

У той час як ринку закон про віртуальні активи потрібен був для зрозумілого правового поля, українським регуляторам він був більше необхідний для протидії відмиванню коштів. 

Законопроект 3637 встановлює фінансовий моніторинг для криптоактивів, внісши зміни у закон «Про легалізацію». Туди додається визначення віртуальних активів, визначаються перелік інформації про користувачів і транзакції, яку повинен збирати суб’єкт первинного фінансового моніторингу. 

«Також встановлюється обов’язкова верифікація клієнта при переказах віртуальних активів через посередників на суму більше ніж 5000 грн, що фактично означає знищення анонімності. Такі дії вже доволі давно проводять топові світові криптовалютні біржі, тож це логічний крок в бік прозорого ринку», — додає Руслан Ніфтуллаєв, юрист Axon Partners.

По всьому світу зараз клієнти та так проходять верифікацію для доступу до послуг провідних світових криптобірж, каже Гліб Костарев із Binance. Для цього існують дві процедури — KYC (Know Your Customer) і AML (Anti-Money Laundering compliance).

Окрему частину законопроєкту приділили впровадженню міжнародних стандартів  Financial Action Task Force (FATF), для протидії відмиванню коштам. При цьому, доповнює юрист Руслан Ніфтуллаєв, 3637 допоможе протидії легалізації коштів лише частково. Простого приведення законодавства до стандартів описаних в рекомендаціях недостатньо, все залежить від фактичного виконання взятих зобов’язань. А от питання легалізації чиновниками статків сумнівного походження через біткоїни можна буде вирішити, за словами Ніфтуллаєва. 

«Як показав нещодавній кейс з Головою Державної регуляторної служби, недостатньо просто вписати в декларацію 80 біткойнів. Треба ще продемонструвати їх реальну наявність, продемонструвати свій публічний ключ. Маючи інформацію про публічний ключ, можна дізнатися, коли саме віртуальні активи були придбані та за якою ціною. З цього зробити висновок: чи міг чиновник дозволити собі покупку такого активу на офіційну зарплату, або ж визначити, що активи були придбані до моменту зайняття посади або вже після», — каже юрист. 

Навіть попри те, що мода на криптовалюти й NFT-токени пішла на спад, віртуальні активи не припинять своє існування, будуть далі змінюватись і розвиватись, каже Надія Денисюк. Прийнятий парламентом законопроєкт також буде опорою для тих, у кого вже є криптоактиви. Автори обіцяють доопрацьовувати законодавство — отже нові зміни не за горами.

Чи можна зараз почати майнити криптовалюту на домашньому ПК? Такі питанням ставлять сьогодні чимало людей на фоні чергового росту медійності даного виду активів. Сьогодні «зайти в майнінг» вже не так просто, чому — розбирався «Український капітал».