Ніяких нічних дзвінків та залякувань: що змінює законопроект проти колекторського свавілля

Споживчі кредити, які пропонують мікрофінансові установи, рекламують як спосіб отримати кошти до зарплати на свої потреби. Однак на практиці швидкі кредити обертаються захмарними відсотками та подальшим «вибиванням» боргів від колекторських фірм. Колектори, працюючи із несплатою заборгованості, заходять за межі етичних норм та втручаються в приватне життя. Фірми погрожують боржнику, дзвонять його близьким або іноді навіть доводять його до самогубства. 

Про існування колекторського свавілля відомо давно. Втім лише зараз цю сферу в Україні намагаються впорядкувати на законодавчому рівні. 28 січня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроект 4241 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту боржників при врегулюванні простроченої заборгованості». Він врегульовує діяльність колекторів, адже раніше вони діяли поза правовим полем. 

Національний банк у своєму звіті про роботу зі зверненнями споживачів у III кварталі 2020 вказує, що 70% отриманих звернень за цей період стосується роботи мікрофінансових кредитних установ. Установа констатує, що жорсткі міри стягнення заборгованості включають погрози, цілодобовий автодозвон боржнику, його знайомим, рідним та друзям, розповсюдження особистої інформації та інше.  

Досі колектори не діяли у правовому полі та не було дієвого механізму, як цьому протистояти. Можна було зареєструвати кримінальне провадження за фактом вимагання, але вірогідність ефективного розслідування у цій справі була майже нульова.

На які фінустанови скаржилися споживачі, Джерело: звіт НБУ

Враховуючи ріст ринку мікрокредитування, робота збільшиться і для колекторів. У 2019 цей ринок, за даними дослідження Opendatabot, зріс на 50%, у першому і третьому кварталах 2020 — на 80%.

Станом на кінець 2020, українці заборгували мікрофінансовим кредитним установам майже 15 мільярдів гривень. Українці беруть близько 960 тисяч мікрокредитів щомісяця. Станом на кінець 2020, середня сума кредиту в МФО — 3 893 грн.

Що змінює законопроєкт проти колекторського свавілля?

Найважливіше нововведення законопроєкту — це визначення поняття колекторської компанії та впровадження стандартів їхньої роботи з клієнтами, які прострочили заборгованість. Контроль за діяльністю колекторів встановить Національний банк України: установа створить Реєстр колекторських фірм та здійснюватиме нагляд за їхньою діяльністю.

НБУ також матиме важелі впливу: регулятор застосовуватиме попередження, штрафи та може виключити колекторську фірму з реєстру чи анулювати ліцензію. 

Законопроєкт 4241 встановлює ряд вимог щодо етичної поведінки колекторів. Це містить низку пунктів: 

  • забороняється використовувати погрози та шантаж; 
  • забороняється взаємодіяти з боржником більш як два рази на добу, а заборонений час — з 20 вечора до 8 ранку; 
  • забороняється контактувати із родичами та близькими без їхньої згоди, а також приховувати контактні дані колектора (у т.ч. номер телефону). 

Від колекторів також вимагається фіксувати кожну взаємодію зі споживачем за допомогою звуко- та відеозапису. На них також накладаються обмеження щодо використання персональних даних.

Натомість законопроєкт 4241 створює перелік способів, як можна взаємодіяти зі споживачем. Такі норми мають на меті встановити певний спектр дій для колекторів, які будуть визнанні законними, каже адвокат SBH Law Offices Ukraine Семен Астапов. Це допоможе визначити, яка колекторська діяльність є законною, і захистить споживача на випадок нелегальних дій колекторів. 

Колектори повинні представлятися та обережно використовувати дані.

Проєкт закону встановлює чіткий перелік інформації, яку колекторська компанія має надати споживачу, коли вона контактує із ним вперше. Не можна контактувати з третьою особою щодо боржника, тільки якщо особа на це не погодиться. 

Якщо недобросовісний позичальник вказує додатковим контактом свого «троюрідного дядька чи іншого не дуже поінформованого знайомого», і він не дає згоду на обробку персональних даних при першому контакті — фінустанова чи колектори мають припинити використання контактних даних, додає Денис Береговий, партнер Axon Partners. 

Також забороняється використання таких даних боржника, як: графік роботи, місця та час відпочинку, поїздки в межах та за межі України, місця зустрічі з рідними та друзями, розміщена у соцмережах інформація.

Нагляд НБУ та реєстр колекторів

НБУ виступить регулятором діяльності колекторів та здійснюватиме нагляд за дотриманням етики та законів.  Регулятор буде встановлювати вимоги до кредиторів, нових кредиторів, колекторських компаній та їх діяльності під час врегулювання простроченої заборгованості. 

Проєкт закону вводить Реєстр колекторських компаній, який вестиме Нацбанк. 

Важливо також, що НБУ буде приймати рішення про належну діяльність колекторських компаній до того, як вони будуть здійснювати врегулювання простроченої заборгованості, акцентує адвокат Семен Астапов. Це означає, що НБУ проводитиме перевірку цих фірм перед тим, як їх зареєструвати та дозволити здійснювати колекторську діяльність.

Зараз колектором може стати будь-яка фірма, а законодавство не містить до них жодних вимог. Однак перевірка НБУ змінить цю ситуацію. 

«Таким чином будуть відсіяні колектори з кримінальним минулим, судимостями, колекторські фірми засновані особами з РФ або з анексованих територій», — пояснює Олеся Михайленко, старша юристка банківської практики юридичної фірми Редкліфф Партнерз. 

Якщо колекторська фірма не буде у реєстрі НБУ, банкам і МФО заборонено із ними співпрацювати. Якщо ця співпраця відбуватися і це помітить регулятор, він може накласти на банки та МФО штрафи чи взагалі позбавити ліцензії на надання фінансових послуг. 

НБУ зможе виносити письмове застереження фінансовій установі чи колектору. За порушення етичних вимог колекторськими фірмами, НБУ накладатиме штрафи від 51 тисяч до 102 тисяч грн. За два чи більше порушення етичних норм за рік ー виключатиме колекторів з реєстру. Окрім цього, регулятор може тимчасово заборонити колекторських компаній проводити діяльність. 

Якщо законопроєкт приймуть у другому читанні, у споживача з’явиться можливість звертатися до НБУ щодо колекторського свавілля: порушення колекторською компанією або кредитором вимог закону. Якщо у договорі про надання послуг немає інформації про можливість звернення до НБУ, такий договір вважатиметься нікчемним. 

Споживач знатиме, що кредит потрапить до колекторів

Законопроєкт зобов’язує кредитора повідомляти споживача про те, що до врегулювання заборгованості по кредиту можуть бути залучені колектори. Тоді у споживача буде вибір: або підписати договір із розумінням умов, або обрати кредитора, який не працює з колекторами. 

Адже колектори часто не є тими, хто видав споживачу кредит, і залучення колектора може стати для боржника сюрпризом, зауважує Олеся Михайленко з Редкліфф Партнерз.

Кредити потрапляють до колекторів кількома шляхами. Перший — споживач отримує кредит у популярному українському банку, але перестає сплачувати його. Банку стає невигідно мати проблемний кредит на балансі й він продає його зі знижкою факторинговим компаніям, які вже потім наймають колекторів для стягнення заборгованості. Другий шлях — мікрокредити. 

«Зараз в Україні працює безліч мікрокредитних фінансових організацій, які надають кредити дуже швидко: з мінімальною перевіркою платоспроможності споживача (або й без неї) і з шаленими відсотками. Логічно, що кількість неповернених кредитів в таких МФО величезна і самостійно їх обслуговувати вони зазвичай не можуть. Саме тому вони також піднаймають колекторські фірми або індивідуальних колекторів. Деякі МФО, щоправда, мають свій власний штат колекторів для таких цілей», — пояснює юристка. 

Які можуть виникнути проблеми

У своєму висновку щодо проєкту 4241 Головне науково-експертне управління Верховної ради, яке аналізує усі законопроєкти, зауважує ризик, що НБУ може не вистачити ресурсу здійснювати нагляд ефективно. 

Систему контролю треба буде напрацювати та, можливо, Нацбанк не зможе відразу ефективно й вчасно реагувати на порушення. Нагляд за колекторами — нова діяльність для НБУ. Правопорушення потрібно виявляти та вже потім будуть накладання штрафів чи інші санкції. До того ж недобросовісні кредитори та колектори зможуть оскаржити рішення регулятора щодо притягнення до відповідальності. Тому спробувати ефективність цього закону можна буде не скоро, акцентує Семен Астапов із SBH Law Offices Ukraine. 

Юристи також звертають увагу, що певні норми нового проєкту не будуть стосуватися уже укладених кредитів.

«Неприємно дивує те, що багато положень законопроекту не застосовуватимуться до уже наданих кредитів (наприклад, вимога щодо фіксування взаємодії зі споживачем, заборона збирати інформацію в соціальних мережах споживача тощо). Тож боржникам, які укладуть кредитні договори раніше набрання чинності закону, не пощастить», — пояснює Олеся Михайленко, Редкліфф Партнерз. 

Інше зауваження стосується того, що закон регулює тільки ринок споживчого кредитування. При цьому він не регулює кредитування суб’єктів малого бізнесу та фізичних осіб-підприємців. А діяльність колекторів поширюється також і на ці сегменти — краще виправити це до другого читання, пояснює Михайло Федоренко, керівник проектів практики вирішення спорів Juscutum.

Усі опитані «Українським капіталом» експерти погоджуються в одному ー законопроєкт 4241 є першим важливим кроком до більш цивілізованого ринку споживчих кредитів та дотриманням законів на ньому.  Він також може створити ефективний механізм регулятора, адже прописані стандарти для кредиторів та колекторів дуже жорсткі.