У червні Правління Національного банку вирішило здивувати більшість прогнозистів та залишило 7,5% облікової ставки без змін. Їх не злякали ані досі повільний ефект від попередніх двох підвищень у квітні та березні, ані висока травнева інфляція, яка майже досягнула «галопуючого» рівня. До розв’язання цих питань в НБУ вирішили підійти з іншого боку: згорнути антикризові монетарні заходи з підтримки банків.
Антикризові монетарні інструменти у вигляді пільгових кредитів довгострокового рефінансування та аукціонів своп процентної ставки були введені ще торік навесні. Вони стали в пригоді у корона-кризовий 2020-ий, а нині, на думку керівництва Нацбанку, вже виконали свою роль та можуть бути скасовані.
Так, НБУ оголосив про початок кінця кризи, а українські банки мають повернутися до роботи з вкладниками. Як банкіри оцінюють таке рішення, чи минула криза в банківській сфері та як клієнти банків відчують на собі скасування антикризових монетарних заходів — розповість «Український капітал».
Спочатку була паніка березня 2020-го року
Криза, запровадження жорстких карантинних заходів, стурбованість на світових ринках — так світовій економіці запам’яталася весна 2020 року. Українська економіка не була виключенням: у нас також запроваджувався локдаун, люди та працівники залишалися вдома, а більшість бізнесів залишилася без клієнтів. За найскладніший II квартал минулого року економіка України скоротилася на 11,2%.
Банки не були виключенням в цих тенденціях. Після початку карантину почався відтік грошей українців з банківської системи. За даними НБУ, від березня до квітня депозити населення зменшилися на 2,5%, а валютні (у доларовому еквіваленті) — на 4.0%. Попит населення та бізнесу на кредити, який знизився до рівня кризи 2015 року.
В страху перед глобальною пандемією попит на великі покупки та предмети не першої необхідності впав до мінімальних значень, а стандарти кредитування банків навіть були підвищені. Додатковою складністю для банків, хоч і полегшенням для їх клієнтів, стало запровадження кредитних канікул.
На початку карантину Нацбанк порадив банкам надати своїм клієнтам кредитні канікули. Зі свого боку парламент згодом взагалі заборонив банкам нараховувати штрафи та пені за прострочку платежів на період жорсткого карантину.
У світі панувало нерозуміння майбутнього, але другого «банкопаду» ніхто не чекав. Лише було розуміння, що банківська система може постраждати. Тому НБУ був вимушений задіяти ті самі антикризові монетарні заходи, про скасування яких зараз йде мова.
Вакцина від Центробанку
У березні НБУ на додаток до стандартних короткострокових інструментів рефінансування запровадив довгострокове рефінансування банків на строк до 5 років, а у червні з’явився процентний своп з банками. Ці інструменти, як вважають банкіри, були введенні вчасно та допомогли банківській системі максимально ефективно пройти кризу осторонь.
«Кредити рефінансування зі сторони регулятора допомогли банкам підтримувати ліквідність на належному рівні. Пом’якшення в частині визначення кредитного ризику для клієнтів, які постраждали від наслідків пандемії та карантинних обмежень, дозволило уникнути миттєвого впливу на показники економічних нормативів капіталу банку та зважено оцінити фінансовий стан позичальників та здійснити обдумані реструктуризації», — пояснив заступник голови правління, CFO «Укрексімбанку» Сергій Єрмаков.
Варто зазначити, що вони запроваджувалися в часи найнижчої в історії України облікової ставки, запуску програми «5-7-9%» та початку кампанії з масового скорочення частки проблемних кредитів.
«Це було правильне та своєчасне рішення. Зараз може здатися, що воно було навіть занадто сильною відповіддю на пандемію. Однак, потрібно пам’ятати, що навесні минулого року ніхто у світі не розумів потенціал наслідків. Досвід українських криз надавав усі підстави чекати масового відтоку депозитів, проблем з ліквідністю тощо, — розповів голова правління «Юнекс Банку» Іван Світек, — На щастя, нічого подібного не сталося. Рефінансування дозволило активізувати кредитування, підтримати економіку та, звичайно, зберегти банківську систему прибутковою».
Окремі експерти вважають, що такий подарунок варто було зробити лише обмеженому колу економічних суб’єктів. Наприклад в дослідженні Центру Разумкова довгострокове рефінансування банків, яке не має цільового призначення, описується як таке що спрацювало не досить ефективно.
«Воно виявилось нездатним переламати тенденцію до скорочення залишків за банківськими кредитами в реальний сектор економіки: за підсумками січня-листопада кредити корпораціям скоротилися на 0,8%, у т.ч. в національній валюті – на 2,7%», — зазначили в аналітичному центрі.
Використання банками отриманого рефінансування на купівлю ОВДП на первинному ринку не тільки призводило до ефекту фіскального витіснення, а ще й впливало на їх дохідність.
«Можливе використання банками отриманого рефінансування на купівлю ОВДП на первинному ринку також не є оптимальним рішенням, оскільки у такому разі дохідність облігацій вже буде вищою, ніж могла б бути за умови попереднього застосування Національним банком купівлі цінних паперів на вторинному ринку», — йдеться в дослідженні.
Хоч ці інструменти мали свої плюси та мінуси, але за минулий рік порушення нормативів ліквідності банків не мало місця. До кінця року банки відновили обсяги кредитування бізнесу та населення, а іпотека взагалі зросла на 11,5%.
Антикризові монетарні інструменти згортаються
В кінці минулого тижня Нацбанк аж двічі здивував учасників ринку. По-перше, хоч більшість аналітиків прогнозували збільшення облікової ставки, правління НБУ вирішило залишити її на рівні 7,5%. По-друге, регулятор повідомив про початок згортання антикризових монетарних заходів.
«Сьогодні ми ухвалили рішення починаючи з третього кварталу поточного року почати згортання антикризових заходів, які були вжиті минулого року під час подій, зумовлених коронакризою», — розповів заступник голови Нацбанку Юрій Гелетій на пресбрифінгу.
Гелетій зазначив, що ці інструменти дали змогу банкам не тільки впевнено пройти кризу, але й в складні часи навіть інвестувати в довгострокові проєкти. Проте, від дешевих грошей НБУ банки втратили мотивацію до роботи з вкладниками, тому там вирішили їх згорнути.
Зміни розпочнуться в липні — тоді граничні строки кредитів довгострокового рефінансування скоротяться з 5 до 3 років, а обсяги аукціонів будуть обмежені до 5 млрд грн. У серпні цей показник скоротиться до 4 млрд грн, а з вересня — до 3 млрд грн.
«Відповідно такі кредити надаватимуться на процентному тендері, де банки вже не будуть ресурс у необмеженому обсязі, а конкурувати за цей ресурс. Цей інструмент відіграв свою позитивну роль в найважчі часи, утім наразі економіка України впевнено відновлюється, банки добре капіталізовані: у них достатньо ліквідності», — розповів Гелетій під час відповідей журналістам.
Згортається не лише рефінансування, а ще й аукціони своп процентної ставки. Їх періодичність буде зменшена з двох до одного на місяць, а гранична строковість буде скорочена з 5 до 3 років. У жовтні планується повне припинення застосування довгострокового рефінансування та процентного свопу.
Липневих змін зазнає операційний дизайн монетарної політики Нацбанку. У наступному місяці повернеться до докризового показника строковість депозитних сертифікатів — зросте з 7-ми до 14-ти днів. У регуляторі вважають, що це надасть стимули для розвитку міжбанківського кредитного ринку.
Криза закінчується не розпочавшись
«Це рішення Національного банку є виваженим та достатньо проаналізованим. Жодних негативних очікувань щодо цього рішення ми не маємо», — запевнив Юрій Гелетій на пресбрифінгу.
Він також зазначив, що в НБУ не бояться за ліквідність банківської системи без цих інструментів. Його слова про те, що банки не тільки впевнено пройшли кризу, але й в складні часи навіть інвестувати в довгострокові проєкти, підтвердив другий присутній на брифінгу член правління.
«Наші очікування — ситуація з ліквідністю буде залишатися нормальною. Згортання антикризових заходів ніяких проблем не несе, адже це саме «антикризові» заходи. Криза закінчилася, економіка цього року зросте. Тому дуже логічно, що Національний банк приймає це рішення», — зазначив заступник голови Нацбанку Дмитро Сологуб.
По іншу сторону барикад стоять банкіри, які хоч і сумують, але загалом погоджуються з рішенням Нацбанку. Хоч рефінансування було зручним інструментом, ніхто не очікував довгої тривалості цих
«Звичайно, банкам дуже подобається цей інструмент залучення вільних ресурсів. Це дешеві гроші зі зрозумілим терміном залучення. Так простіше планувати грошово-кредитну політику, тут менше ризиків. Однак ринок чітко розумів, що нескінченно ця акція тривати не буде», — розповів Іван Світек.
Голова правління «Юнекс Банку» зазначив, що регулятор вже не раз заявляв про можливе згортання програми довгого рефінансування. На його думку, якби не чергова хвиля захворюваності, Нацбанк почав би цей процес на пару місяців раніше.
«До того ж регулятор вчинив дуже дружелюбно щодо ринку. Програма не «схлопується» в один день, а плавно скорочується. У банків достатньо часу переглянути свої моделі та поміняти тактику», — оцінив роботу регулятора очільник «Юнекс Банку».
За словами ж заступника голови правління «Укрексімбанку», коронакриза взагалі оминула українські банки, чим підтвердив слова Гелетія про «інвестування у скрутні часи».
«Ліпше навіть зазначити, що кризу в банківському секторі навіть не було помічено. Зараз ліквідність банківської системи перебуває на рекордних рівнях, відсоткові ставки також знаходяться на рівні історичних мінімумів. Ключове питання наразі – спрямувати вільну ліквідність на кредитування реального сектору економіки та забезпечення сталого росту, а не на вкладення в облігації держаної позики», — сказав Сергій Єрмаков
Як зміниться життя клієнтів банків
Якщо підсумувати, то з наступного місяця банкам «прикручують трубу» з дешевими грошима, а в жовтні планують взагалі повернути докризові умови кредитування. Так Нацбанк оголосив, що криза закінчилася, а банкам необхідно повертатися до ринкових методів залучення коштів та реальної економіки.
Використання цих інструментів за минулий рік, за словами Гелетія, знизило мотивацію банків до роботи з вкладниками та негативно впливало на ринкові механізми. Банкам було простіше інвестувати отримані гроші в цінні папери, ніж в період невизначеності ризикувати з кредитуванням.
«Як діючий банкір я б хотів відповісти, що згортати довге рефінансування рано. Наприклад, ми не можемо виключити ще однієї хвилі інфекції восени. Однак як економіст я маю визнати, що програму пора згортати. Ринок повинен повертатися до нормальних умов, конкурувати за ресурси», — зазначив Іван Світек.
За його словами, ефект від цих інструментів та зниження облікової ставки призвело до падіння ставок за кредитами та депозитами. Їх серйозним конкурентом стало довгострокове рефінансування НБУ, що не могло не позначитися на ринку.
«Я не думаю, що поступова відмова від програми сильно позначиться на клієнтах. Однак поступово вона трохи посилить конкуренцію між банками як в боротьбі за роздрібних, так і за корпоративних клієнтів», — зазначив голова правління «Юнекс Банку».
Світек говорить, що не варто очікувати різкого зростання ставок за депозитами чи падіння ставок по кредитах — такого не буде. За його словами, це буде повільний еволюційний процес, який торкнеться більше якісних, а не цінових параметрів.
Заступник голови правління «Укрексімбанку» теж зазначив, що клієнти банків мало відчули застосунок зазначених заходів. Стабільність фінансового сектору та банківської системи була збережена, банки почувають себе добре та вийшли з кризи без втрат.
Єдиним ефектом від скасування цих інструментів, який відчують не тільки клієнти банків, а й всі учасники економіки — це буде поступове приборкання інфляції. Власне, саме однією із причин, чому в НБУ вирішили не збільшувати облікову ставку, був майбутній ефект від скасування довгострокового рефінансу.
Для пергляду та публікації увійдіть / зарееструйтесь