Голова правління Укргазбанку Андрій Кравець про фінансовий результат Банку, ризики зеленої енергетики та державні програми кредитування

Майже рік тому Укргазбанк отримав нового очільника – Андрія Кравця. Це відбулося після того, як попередній голова правління став головою українського центробанку. Кравець продовжив працювати на закладений раніше напрямок екобанкінгу та співпраці з IFC для подальшого роздержавлення фінустанови.

Втім до зеленої енергетики почали виникати питання ще торік, коли у “Гарантованого покупця” з’явився дефіцит коштів на оплату електроенергії за “зеленим” тарифом. Також виникають питання і до різних державних ініціатив з підтримки іпотечних програм та кредитування.

Про ці та інші питання «Український капітал» поговорив з головою Укргазбанку.

Минуло майже три квартали з моменту угоди з IFC. Наскільки сильно змінились процеси в банку з того часу?

Підписання угоди не вплинуло на наші внутрішні процеси та взаємодію з партнером, адже ми їх вибудовували ще з 2016 року, коли й почали співпрацю з IFC. Цей час ми витратили на кредитування проєктів у сфері сталої енергетики та енергоефективності, включно з проєктами малих та середніх підприємств, що й було нашим головним завданням за умовами цієї угоди.

До того ж ми значно розширили нашу сферу «зеленого» фінансування — з цього року кредитуємо і проєкти сталого розвитку. Мова про підтримку клієнтів у медицині, управлінні відходами, системи зберігання енергії, підвищення ефективності водовикористання та проекти когенерації.

Чи позначилась пандемія суттєво на фінансовому стані ваших клієнтів? Чи змінило це якість вашого портфелю, яка вона зараз?

Безумовно, карантинні обмеження суттєво вплинули на бізнес. Сьогодні фокус клієнтів змістився з режиму виживання, як це було торік, на режим розвитку та пошуку нових можливостей у нових реаліях. І ми відчуваємо це: попит на кредити з боку бізнесу великий як ніколи.

У березні ми відновили програму мікрокредитування і вже видали близько 700 кредитів. До речі, лише за пів року ми збільшили кредитування цього напряму у 8 разів — до 82,6 млн грн. Адже ми максимально спростили процедуру отримання кредиту: мінімум документів, рішення протягом одного дня і можливість подачі заявки через сайт.

Що ж стосується якості наших портфелів, то тут жодних занепокоєнь не виникає. Це «живий» працюючий бізнес, який демонструє справді непогані результати.

Укргазбанк — один із лідерів за зростанням активів за останні роки. Внаслідок чого відбулось таке суттєве зростання портфелю?

Дійсно, починаючи з 2015 року активи банку зростали дуже інтенсивно, за рахунок чого ми піднялися із 17 позиції на банківському ринку на 4. Наші активи зросли з 23 млрд до понад 140 млрд.

Це пов’язано з розширенням наших бізнес-напрямів, збалансованим зростанням пасивної та активної бази. Дійсно, ми пишаємося таким стрімким ростом активів та динамічним розвитком банку. За цей час нам вдалося чи не з нуля побудувати потужний напрям кредитування МСБ та увійти до п’ятірки найактивніших гравців ринку.

Наразі наш кредитний портфель вже перевищив 8,3 млрд грн. А наша робота у торгівельному фінансуванні взагалі вже неодноразово була відзначена нашими партнерами та провідними міжнародними виданнями. Нещодавно ЄБРР визнав найбільш успішні банки-партнери з усього світу та найактивніших гравців у TFP 2020. Ми отримали нагороди одразу у двох номінаціях: Угода року (Deal of the year — Green trade) та найактивніший банк-емітент в Україні.

Чи не вважаєте ви що частина портфелю може перетворитись на NPL, які передумови для цього?

Ми завжди дуже зважено підходимо до оцінки наших позичальників, їхніх перспектив розвитку. Через пандемію на початку року ми, звісно, переглянули пул потенційних клієнтів. Та вже за три місяці ми відновили кредитування і тих сегментів, що найбільше постраждали — ресторанний бізнес, наприклад.

Не скажу, що ми дивимося більш прискіпливо та вимагаємо більший пакет документів. Але якщо це мережа ресторанів чи кафе, тоді аналізуємо можливості продовження роботи в умовах локдауну шляхом розвитку сервісу доставки. Ми дивимося, який бізнес може постраждати від більш жорстких карантинних обмежень, наскільки він здатен адаптуватися до нових реалій. Багато видів бізнесу вже адаптувалися, ми їм у цьому також допомагаємо.

Думаю, що тут також важливим є те, що ми працюємо тільки з тим бізнесом, який веде свою діяльність відкрито та чесно. До того ж портфель NPL, який ми також знизили до найнижчого показника серед держбанків, складається виключно із кейсів, сформованих до 2009 року.  

Чи бачите ви передумови за яких Укргазбанку могла б знову знадобитися докапіталізація?

Починаючи з 2015 року банк працює прибутково та не потребує додаткового капіталу.

У 2015–2016 роках ми достроково здійснили погашення кредитів рефінансування НБУ на загальну суму понад  2,2 млрд грн. Ці зобов’язання виникли у кризових 2008-2009 роках за стабілізаційними кредитами, отриманими Укргазбанком від НБУ для підтримки ліквідності у рамках програми фінансового оздоровлення.

Наразі передумов для отримання додаткового капіталу ми не маємо. На додаток, цього року ми значно підвищили свою ефективність — мова про розширення відсоткового спреду та маржі, рентабельності активів і капіталу. Тобто ми перейшли від стрімкого росту до підвищення ефективності. До того ж ми оптимізували нашу структуру балансу шляхом збільшення частки в ній більш високодохідних активів. Збільшилися й наша операційна ефективність, в результаті чого наш операційний дохід до оподаткування та резервування виріс дуже суттєво у порівнянні з попереднім роком.

Банк активно кредитував зелену енергетику. Останнім часом у держави спостерігаються проблеми з виконанням зобовязань перед зеленою генерацією. Чи не бачите ви в цьому ризику?

Ця ситуація не стала для нас неочікуваною. Дійсно, рішення щодо «зеленого» тарифу було «перезрілим». Але доводиться виходити із тих реалій, в яких ми зараз і живемо.

Коли ми формували бюджет на цей рік, розуміли, що одним із головних тригерів на ринку зеленої енергетики буде саме платоспроможність Гарантованого покупця. Розглядали варіанти від 100% оплати до нуля. І наш песимістичний сценарій не виправдався.

Перші 4 місяці Гарпок майже на 100% виконував свої зобов’язання, наразі маємо зменшення виплат, але вони вже точно не критичні для нас. Загальний рівень виплат — на рівні 70%, цілком відповідає нашім прогнозам. Звісно, в результаті це позначиться на нашому прибутку, але зовсім не суттєво.

Наразі вже маємо майже 1,4 млрд прибутку — це вдвічі більше, аніж минулого року.

Для нас, як для екобанку, з одного боку, ситуація на ринку зеленої енергетики є тривожною, як з точки зору екології, так і безпеки, нашої енергетичної незалежності. При наших можливостях будівництва та генерації «зеленої» енергії, держава змушена закуповувати газ і продавати його населенню за непідйомними для нього цінами. І збільшення обсягів видобутку, на жаль, не є виходом із цієї ситуації. З іншого боку, нові реалії стимулюють до створення нових можливостей, і вже зараз ми бачимо значний інтерес інвесторів до проектів з відновлювальної енергетики, реалізація яких передбачається на ринкових умовах, без державного субсидіювання (відновлювальна енергетика для власного споживання або для продажу по прямих договорах)

У Гарантованого покупця зобов’язання перед вами чи перед вашими позичальниками? Чи існує можливість того, що одного дня Укргазбанк стане власником зеленої генерації, яка йому дістанеться як застава по кредитах, що не обслуговуються?

Гарантований покупець має зобов’язання перед нашим клієнтом. Взагалі кредитування — це завжди ризик і, звісно, можливість дефолту. І це стосується не лише відновлюваної енергетики, а й взагалі будь-якого виду кредитування. На стадії будівництва об’єктів зеленої енергетики заставою була інша нерухомість позичальника, а от коли вже СЕС чи ВЕС була збудована, то заставою є корпоративні права та сам об’єкт. 

Чи з’являються у банку якісь нові цікаві проекти, що відповідають цілям сталого розвитку, окрім широко розповсюджених сонячних електростанцій тощо?

У період пандемії ми запустили новий напрямок фінансування. Мова про підтримку медицини, що відповідає цілі сталого розвитку №3 «Міцне здоров’я». Наразі загальна сума профінансованих проектів захисту здоров’я та протидії наслідкам пандемії становить 230 млн грн, а з моменту створення цього напрямку не пройшло ще й року.

Виклики пандемії підштовхнули нас до активної підтримки кейсів, спрямованих на захист здоров’я українців. Ми почали фінансувати закупівлю медичного обладнання, транспорту, витратних матеріалів, а також комплексну реконструкцію установ тощо.

Ви сказали, що прибуток банку цього року становить вже 1,4 млрд грн. Цього показника досягнуто за умови певних стимулюючих заходів з боку регулятора у вигляді доступного рефінансування. Чи можна очікувати погіршення фінрезультатів після згортання цих заходів?

Рішення регулятора щодо скасування довгострокового рефінансування жодним чином не вплине на наш результат, адже ми не використовували цей інструмент.

Сьогодні ми спостерігаємо високу інфляцію та, відповідно, зростання вартості житла. Як ви гадаєте, наскільки пов’язані ці процеси?

Безумовно, інфляція має вплив на вартість житла, але я не можу сказати, що саме це спричинило зростання цін на ринку.

Ринок більше реагував на законодавчі ініціативи, а покупці — на розвиток іпотеки та появу більш доступних програм як від забудовників, так і від банків. Попит, дійсно, значно підвищився, а від цього і сама пропозиція зростає.

Як зростання вартості житла відбилося на темпах іпотечного кредитування?

Наш іпотечний портфель збільшився дуже суттєво, загалом маємо вже 2,2 млрд грн кредитів, а це 4 400 позичальників. Звісно, неабияку роль зіграла поява державної програми під 7%. Наразі маємо вже 150 кредитів на суму 141,5 млн грн. А от кредитів за нашими власними програмами зі ставками до 10% видали вже на майже 700 млн грн.

Останнім часом лунає багато критики на адресу програми «5-7-9%». Ви погоджуєтесь що програма працює неідеально? Як би ви її змінили?

Ми приділяємо велику увагу роботі з МСБ. Минулого року наш кредитний портфель зріс майже на 50%, і це, зазначу, у дуже непростий для бізнесу та країни час. Цього ж року ми вже видали майже 4,2 млрд кредитів клієнтам МСБ.

Щодо участі у держпрограмі, то ми ситуацію бачимо інакше на відміну від деяких наших колег на ринку, які нещодавно виступили з критикою. Спершу ідея її запуску була іншою — нові робочі місця, повернення українців додому та поява нових підприємців саме на батьківщині. Тому у фокусі нашої роботи завжди було фінансування інвестиційних проєктів, що стимулюють розвиток економіки.

Кредити на рефінансування та антикризові — це така собі «швидка допомога» для бізнесу, який цього найбільше потребував. І, дійсно, це були і є вкрай актуальними та важливими механізмами підтримки. Але проблема в тому, що деякі банки фактично зробили рефінансування фактично всіх своїх кредитів, які формально підпадали під критерії програми.

Яка в них була мотивація, не знаємо. Можливо, щоб гарантувати лояльність клієнтів або збільшити дохідність власних портфелів. Останнє, звісно ж, коштом державної підтримки. Показовим є той факт, що після завершення цих процесів саме ті ж банки і вийшли з ініціативою щодо згортання програми. Програма “5-7-9%” – це дуже важливий та актуальний інструмент підтримки бізнесу, головне вміти їм правильно користуватися. 

Протягом всієї дії цієї програми ми підтримували бізнес виключно в рамках її ідеології. Загалом видали 1821 кредит на суму майже 3,5 млрд грн, 45% з них — інвестиційні кредити. Рефінансування отримували виключно ті підприємці, які найбільше постраждали від наслідків пандемії та потребували підтримки.

Окрім доступності банківського фінансування, програма виконувала важливу соціальну функцію — створення і збереження робочих місць. Завдяки програмі «5-7-9%» наші клієнти зберегли 5 014 та створили 2 440 додаткових робочих місць.

Зараз кожен 12-й кредит в програмі — наш, адже ми добре розуміємо її значення для економіки країни та ефективність у сучасних реаліях, в яких опинилися підприємці. Ми й надалі фокусуватимемося на фінансуванні інвестиційних проектів. Завдяки цьому, наші клієнти отримують можливість оновити основні фонди, запустити нові напрями бізнесу за прийнятними ставками, створити нові робочі місця. Інвестиційний напрям разом з фінансуванням стартапів є реальною та відчутною підтримкою мікро-, малого та середнього бізнесу країни. Особливо в умовах пандемії.

Нещодавно ви долучилися до консорціумного кредиту «Укравтодору». При цьому держава вже довго декларує, що державні банки мають згортати кредитування держпідприємств. Чи дотримуєтеся ви цього плану і як взагалі цей кредит «уживається» із вашою зеленою стратегією?

Це насправді важливий соціальний проєкт для України, в якому беруть участь не лише держбанки — і це вчергове підтверджує значущість програми «Велике будівництво».

У проєкті беруть участь відразу 6 банків на загальну суму 376 млн доларів на ремонт та будівництво нових доріг. Укргазбанк надав 50 млн доларів під забезпечення держгарантії строком на 5 років.

Цей проєкт не суперечить нашій стратегії екобанкінгу. Адже кредит передбачає зниження екологічних та соціальних ризиків при ремонті та будівництві нових доріг, що було ініційовано саме Укргазбанком. Перший насправді дієвий приклад державно-приватного партнерства.