Гуртом і «Укравтодор» фінансувати легше: чи стануть консорціумні кредити трендом в Україні

Отримати вигідну позику в Україні не легко як громадянам та малим підприємствам, так і великим компаніям. Проблемою для останніх завжди була неможливість банків профінансувати серйозні за розміром проєкти. Однак нещодавно шість банків згадали відоме українське прислів’я про групове побиття батька, трактувавши його фінансово.

Три державних та три приватних банки вирішили профінансувати будівництво доріг «Укравтодором» на грандіозну суму — понад 10 млрд грн. Це як мінімум один з найбільших за сумою кредитів в історії України. Для розуміння масштабу — лише його видача збільшує весь кредитний портфель українських банків на майже 1%.

«Український капітал» розповість про подробиці цього консорціумного кредиту, чим особлива ця подія та чи стане цей вид кредитування популярним в Україні.

Більше доріг для Президента

В «України» проходить «Велике будівництво». Серед всіх об’єктів, у програмі цьогоріч планується реконструкція та побудова тисяч кілометрів доріг. На це у бюджеті спочатку цього року було заплановано близько 150 млрд грн.

Враховуючи, що завершення програми, за словами Президента Зеленського, планується на період «коли в Україні закінчаться погані дороги», сумарні витрати на «Велике будівництво» у майбутньому зростатимуть. Тому держава потребує не тільки пряме фінансування, а ще й участь інвесторів.

Пошуком коштів займалося Державне агентство автомобільних доріг України. На залучення фінансування «Укравтодор» у травні отримав від уряду чергові держгарантії на 10 млрд грн.

Торік агенство також отримувало від уряду держгарантії на 23,5 млрд грн. На них «Укравтодор» зробив декілька розміщень облігацій. В цей раз в органі, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері дорожнього господарства та управління автомобільними дорогами, задумалися про кредит.

Попри гарантії держави, які мінімізували ризики банків, така ідея мала б зіткнутися з іншою перепоною — українські банки не можуть видати такий великий кредит. Враховуючи, що загальний портфель кредитів українських банків на початку серпня становив 1 090 млрд грн, сума в соту частину від всіх наявних кредитів є великою для українського ринку.

В цьому питанні «Укравтодору» вирішили допомогти в «Укрексімбанку». Команда банку відкрила для агенства цю нову фінансову можливість та стала лід-менеджером для перспективної угоди. Механізм консорціумного кредиту став тим «новим — забутим старим», що вже траплялося в історії українського фінансування.

Минуле стосунків консорціумів українських банків

Позика, яку в повідомленнях називають «першим консорціумним кредитом в Україні», насправді не є першою, як і «перше» українське IPO. Золота епоха українського консорціумного кредитування припадає на нульові роки.

Тоді українські банки активно позичали кошти у консорціумах міжнародних фінансових установ та банків. Крім цього, українські банки іноді навіть були не отримувачами таких позик, а ще й надавали їх. 

До речі, серед прикладів таких кредитів, які згадуються в мережі, фігурують найменування банків, що взяли участь в нинішньому прецеденті. Мова йде про консорціумний кредит державних «Ощадбанку» та «Укрексімбанку» на розвиток ТРЦ «Глобус». Був ще консорціум ПУМБу та «Юнекс Банку» для фінансування суднобудівного заводу «Океан».

Крім цього часто на практиці можна побачити консорціуми материнських та дочірніх банківських установ. Так, наприклад, російський «Альфа-Банк» та його українська «дочка» раніше практикували такий механізм спільного кредитування.

Це з того, що можна швидко знайти. Проте широкою популярністю серед українських банків такий інструмент для кредитування ніколи не користувався. Якісь приклади були, але це, скоріше, було виключення, ніж практика. 

«Широкого розповсюдження такі кредити ніколи не мали. Тоді це були здебільшого об’єднання двох банків. Приклади були, але, знову ж таки, це ніколи не був популярний інструмент в Україні», — розповів радник голови правління «Кредитвест банку» Василь Невмержицький.

В умовах економічної кризи цікавість до такого кредитування зникла. Фінансові установи ще довго не обговорювали цей спосіб інвестицій, але серед держбанків були миттєві розмови, про що розповість голова «Ощадбанку» далі.

Розмовами ця ідея залишалася лише до нинішнього часу. «Укравтодор» вирішив саме кредитуватися, а не випускати облігації. На це є свої причини.

Чому саме кредит, а не старі-добрі облігації

По-перше, консорціумний або, як їх ще називають, синдикований кредит загалом має ряд переваг як інструмент залучення.

Він дозволяє групі банків інвестувати у великі проєкти, непідйомні для поодиноких учасників. Також такий кредит дозволяє зменшити ризики, які взяв би на себе один інвестор, розподіляючи їх між учасниками консорціуму.

Друга особливість в цьому випадку нівельована держгарантіями, які надав «Укравтодору» уряд. Тож головною цікавістю агенства було отримання цих коштів як одного кредиту, а не підписання десятка договорів на різних умовах з різними банками, що було б довго, складно та не факт, що ефективно.

По-друге, кредит традиційно вважається гнучкішим інструментом залучення, порівнюючи з облігаціями. Його організація швидка та дешевша.

Цей кредит, наприклад, був організований всього за місяць. Очевидно, витрати на його організацію менші, ніж якби «Укравтодор» позичав кошти через облігації. Та загалом рентабельність цього кредиту для них вийшла краща, ніж якби агенство залучувало через євробонди.

По-третє, крім зручностей у використанні, такий кредит — це ще й ефективна PR-акція. Він створює позитивний імідж як для позичальника, так і для кредиторів. Випуск наступних єврооблігацій не став би новиною ні для кого на ринку, а відновлення використання цього інструменту, як бачимо, стало.

Не перший, серйозний та майже повністю державний

Попри відсутність реальних прикладів на ринку, розмови про відродження такого інструменту велися завжди. Так, наприклад, в «Ощадбанку» та «Укрексімбанку» домовлялися про залучення один одного в цікаві проєкти.

«Це серйозний крок за довгий час. Ми вже довго зустрічалися та спілкувалися про можливість відродження синдикованого кредитування», — зазначив голова правління державного «Ощадбанку» Сергій Наумов.

Розмови матеріалізувалися. 27 серпня «Укравтодор» підписав договір консорціумного кредиту з шістьма банками-партнерами для фінансування програми «Велике будівництво». Загальний обсяг цього кредиту великий — 376 млн дол.

Термін кредиту становить п’ять років, а ставка валютного кредиту виявилася дійсно низькою — 4,9%. Для розуміння: два місяці тому «Укравтодор» випустив 7-річні євробонди на 700 млн доларів під 6,25%.

Державний «Укрексімбанк» виступає в цій угоді банком-координатором — є головним комунікатором з позичальником — «Укравтодором», та рештою банків-партнерів. Тобто «Укравтодор» юридично контактує лише з «Укрексімом», а останній вже обговорює питання такого поділу кредиту з іншими банків.

Серед них ще два державні банки — «Ощадбанк» та «Укргазбанк». Також три приватні — «Таскомбанк» Сергія Тігіпка, «Банк Кредит Дніпро» Олександра Ярославського та «Перший Український Міжнародний Банк» Ріната Ахметова.

Глава «Укрексімбанку» Євген Мецгер розповів, що з ними ще обговорювали участь інші установи, серед яких були українські банки з іноземним капіталом. Проте, за його словами, вони просто не встигали взяти участь в цьому прецеденті.

«Підготовка консорціумного кредиту, який ми реалізували з колегами, зайняла у нас трохи більше ніж місяць. Банки з іноземним капіталом в основному узгоджують такі позики в материнських офісах, що вимагає тривалішого періоду підготовки», — розповів Євген Мецгер.

«Укрексімбанк», як заведено для банків-координаторів консорціумних кредитів, профінансував найбільшу частку кредиту — 165 млн доларів або близько 45%. Державні «Ощадбанк» та «Укргазбанк» взяли на себе частку близько 150 млн та 50 млн доларів відповідно. Тобто «державна» частка цього кредиту сумарно складає до 97%.

Приватні банки надали «символічні» суми, порівнюючи з державними: «Таскомбанк» — близько 14 млн, «Банк Кредит Дніпро» — 13 млн, а ПУМБ — 10 млн доларів. Це не більше 3% від загальної суми.

Щодо цілі залучення — вони підуть на фінансування об’єктів будівництва, реконструкції, капітального та поточного ремонту автомобільних доріг загального користування державного значення. Перелік цих сотень перспективно відремонтованих та побудованих доріг зазначається в постанові уряду, в якій він надав «Укравтодору» державні гарантії.

Не перший консорціумний кредит, але і не останній

Спільні кредити мають як передісторію в Україні, так і майбутнє. Відповідаючи на запитання про майбутнє цього об’єднання 3-х державних та 3-х приватних банків, Євген Мецгер, розповів про плани держбанку та перспективні майбутні консорціумні кредити.

«Чи будемо ми саме таким складом учасників консорціуму фінансувати ще якісь компанії — можливо. У нас сьогодні «на столі» є декілька угод, які ми розглядаємо в форматі подібних кредитів. Точний перелік банків-учасників поки невідомий. Всі банки розглядаються», — зазначив очільник «Укрексімбанку».

Наразі держбанк готує три подібні угоди, але вже не з державним гравцем типу «Укравтодору», а з приватними компаніями. За словами Мецгера, банк зараз пропонує на ринку цей продукт, який успішно пройшов у пілотній версії.

«Ми показали свою функціональність, здібність домовлятися та надавати великий кредит. Думаю, зараз інші державні гравці зацікавляться цим. Однак ми хочемо кредитувати не тільки державні компанії, наша ціль — комерційний сектор», — підкреслив Євген Мецгер.

Він, зокрема, назвав суму одного з перспективних договорів — це консорціумний кредит на 140 млн доларів для приватного інвестиційного проєкту зі сфери будівництва. У ньому можуть взяти участь навіть українські банки з іноземним капіталом, а в майбутніх — не тільки українські банки.

«На додаток ми пропонуємо не тільки банкам, а ще й іноземним кредиторам — наприклад, IFC, ЄБРР. Вони поки «цікавляться». Згодом побачимо, чи вийде у нас реалізувати цю ідею», — розповів очільник «Укрексімбанку».

Він має великі сподівання на цей інструмент та вважає, що він матиме популярність з розвитком української фінансової системи.

Однак, постає закономірне питання. Чи отримав би «Укравтодор» такий кредит без державних гарантій? На думку радника голови правління «Кредитвест банку», скоріше, ні.

«Для таких великих сум консорціумні кредити в майбутньому будуть видаватися лише за умов урядових гарантій чи гарантій від місцевої влади. Але зараз кількість отримання таких держгарантій, а також, наприклад, портфельних гарантій, зростає. Тож цей інструмент матиме попит», — вважає Василь Невмержицький.

Він зазначив, що багато банків зацікавлені в участі в подібних консорціумних кредитах. Одні фінансові установи хочуть співпрацювати з іншими через цей інструмент, інвестуючи в цікаві великі проєкти.

Тож, враховуючи анонс наступного консорціумного кредиту від держаного банку, ми ще побачимо використання цього інструменту в Україні.

Наступний крок має бути здійснений з боку банківського регулятора. Річ у тому, що чіткої нормативки щодо такого механізму фінансування в Україні немає.

Раніше в Україні діяло положення Національного банку України, яке регулювало порядок здійснення консорціумного кредитування. У 2008 році воно було скасоване. Тож нині цей механізм існує без чіткого нормативного регламентування.

В разі створення таких правил, банки зможуть більше довіряти один одному, а кредитор зможе не боятися порушення своїх прав з боку позичальників.