Цифрові валюти або криптовалюти знаходяться на своєму піку. За 10 років маловідома новітня технологія перетворилася в серйозний актив з капіталізацією у понад 2 трлн доларів. Світові регулятори вирішили не боротися з новими технологіями, а використовувати їх: створювати свої власні національні «біткоїни» — Central Bank Digital Currency (CBDC).
Цифрова валюта центрального банку стала експериментальним питанням для всіх світових центробанків, серед списку яких навіть є НБУ. Центробанки деяких країн вже навіть переходять до практики CBDC. «Український капітал» пояснить, що таке цифрова валюта центрального банку, чим вона відрізняється від звичних грошей та чому регулятори з усього світу захопилися ідеєю власних цифрових валют.
Що таке цифрова валюта центрального банку?
Цифрова валюта центрального банку — новий вид валюти, з яким експериментують регулятори з усього світу. Внаслідок новизни ще немає одного точного визначення, що таке ЦВЦБ. Наразі центробанки вибудовують свої власні концепції, які мають три основні спільні ознаки: ця валюта має бути цифрова, загальнодоступна та буде регулюватися лише центробанком.
Загалом вважається, що технічно ЦВЦБ буде цифровою альтернативою звичайних валют, а учасники економіки зможуть використовувати їх для обміну як звичну валюту. Цифрова валюта центрального банку буде законним платіжним засобом у юрисдикції центрального банку-емітента.
Яка модель цифрової валюти центробанку?
Існують різні варіанти дизайну для цифрової валюти центробанку, які залежать від її очікуваних характеристик, того, хто матиме доступ до неї, яка буде ступінь анонімності тощо. Вона може приймати різні форми на основі існуючої технології платіжної інфраструктури або нової криптотехнології.
Цифрова валюта центробанку має ефективно виконувати функції фіатних грошей — звичної валюти. Тому головною властивістю ЦВЦБ буде безпосередня гарантованість від центрального банку її конвертованості за номіналом. В українській класифікації виділяють дві основні можливі моделі: централізована та децентралізована.
Централізована модель. В ній емітентом, власником реєстру е-гаманців, його оператором та регулятором буде центробанк. Інші установи будуть виконувати роль посередника та надавати послуги з обслуговування. Е-гаманці в цій моделі будуть або ідентифікованими, або анонімними — від цього існуватимуть ліміти для об’єму операцій.
Децентралізована модель. В цій моделі банки та небанківські фінансові установи зможуть бути емітентами цифрової валюти, але лише під контролем НБУ. Е-гаманці, відповідно, будуть контролюватися теж децентралізовано — установами-емітентами. Проте, як зазначають в НБУ, в такій моделі цифрова валюта більше не відповідатиме критеріям CBDC.
Відмінність цифрової валюти від безготівкових грошей
CBDC слід розглядати як нову форму грошей, яка, звісно, матиме ознаки класичної безготівкової форми готівки, але використовуватиме інші технології. Емітентом цифрової валюти, як зі звичайною валютою, залишатиметься центробанк. Однак, очікується, що «циркуляція» цифрових грошей буде інша.
Як відбувається обмін безготівкових грошей? Такий платіж відбувається без використання готівки, коли безготівкові гроші перераховуються на рахунках кредитних установ. Коли ви оплачуєте щось безготівковими грошима, якщо спростити, цей процес виглядає так.
Насправді ж в цьому процесі бере участь ще більша кількість учасників. Це банківський інтерфейс, еквайрингова система банків, платіжні системи, які зчитують картку, підтверджують вашу особистість, проводять операцію, підтверджують її виконання тощо. Це складний та доволі дорогий процес, який вибудовувався десятиліттями.
Як працюватиме «циркуляція» ЦВЦБ? Як ми вже зазначали раніше, з цифровою валютою центробанків наразі відбуваються лише експерименти. Цим питанням займаються світові центробанки та зараз є лише «креслення» того, як відбуватиметься цей процес. Загалом, існує три концепції: пряма, непряма та гібридна.
У прямій концепції зникає будь-яке посередництво для проведення платежів. Ланцюжок оплати у непрямій концепції схожий на таку з класичними безготівковими розрахунками, але зникають платіжні системи та з’являться нові технології прийняття/отримання платежів. У гібридній концепції платежі проводить у своїй системі їх провайдер, який працює під патронажем центрального банку.
В залежності від концепції також з’явилися поняття оптових (комерційних) та роздрібних цифрових валют центробанків. Концепція оптової (комерційної) ЦВЦБ обмежує коло користувачів цифровою валютою: наприклад, лише серед банків чи підприємств. Роздрібні ЦВЦБ не обмежуються в користувачах та є аналогом звичайної валюти, яка також доступна для всіх.
Чому регулятори так захопилися ідеєю власних цифрових валют?
У залежності від економічної ситуації в країні, причини різні. Насамперед популярність приватних цифрових валют дала зрозуміти центробанкам — якщо не можеш перемогти, очоль. Оскільки децентралізовані цифрові валюти — криптовалюти, стали більш популярними, центробанки світу починають усвідомлювати, що їм потрібно або вступити в гру, або ж дозволити еволюції грошей пройти повз них.
З іншого боку, цифрові валюти насправді мають ряд очевидних плюсів. Ці плюси, звісно, залежать від моделі цифрової валюти, але загалом, як зазначалося у звіті НБУ, це може стати «підривною інновацією».
Які плюси CBDC? Вона буде особливо корисною для домогосподарств з низьким рівнем доходу, адже готівка та безготівка, які, зазвичай, потребують немаленьких витрат на обробку. Це сприятиме фінансовій інклюзії, зменшить витрати на ведення паперових купюр, збільшить вибір для споживачів та підприємств та, відповідно, конкуренцію на ринку платежів.
Ну і на сам кінець, цифрова валюта є природним продовженням сучасних тенденцій у грошово-кредитних операціях. Широке використання ЦВЦБ зменшуватиме можливість ухилення від сплати податків, відмивання грошей та інших нелегальних дій, які полегшуються паперовими грошима. Як засіб обміну ЦВЦБ підвищить ефективність платіжної системи: платежі зможуть відбуватися миттєво.
Які мінуси CBDC? Основним мінусом, в залежності від моделі, є втрата анонімності та, відповідно, конфіденційності. Регулятори отримають можливість контролювати та відстежувати кожну трансакцію: рішення про схвалення або відхилення будь-якої операції буде в їх руках. Неформальна економіка, яка дає велику частину доходів економіки, особливо постраждає від такого контролю.
Фіскальна політика центробанків може перетворитися в неконтрольований процес. ЦВЦБ також становлять загрозу для приватних та комерційних банків, доходу яких загрожує можливість для підприємств отримувати кредит безпосередньо у центральних банків у централізованій моделі. Також не варто забувати, що будь-яка цифрова технологія має свої вразливості.
На якій стадії знаходиться розвиток CBDC у світі?
Число центробанків, які вважають цифрові валюти перспективними, останнім часом лише зростає. За даними Банку міжнародних розрахунків, на початку цього року дослідженнями в області CBDC займалися більше ніж 86% центробанків, 60% — експериментують, а 14% — вже розгортають свої пілотні проєкти.
На стадії пілотного проєкту цифрова валюта центробанків знаходиться на Багамських островах, де в жовтні минулого року Sand Dollar став доступний для всіх жителів архіпелагу. Серед азійських країн «пілотами» вже займаються Південна Корея, Китай та Таїланд. В Європі на пілотній стадії розвитку ЦВЦБ наразі знаходяться Швеція та Україна.
А що в Україні?
У нас пілотний проєкт цифрової валюти центробанку — е-гривні, був проведений ще у 2018-2019 роках. Тоді Нацбанком в ході експерименту було емітовано близько 5,4 тисячі е-гривень та створено близько сотні гаманців для учасників експерименту. Вони практикували обмін е-гривень та паперові, обмінювалися один з одним та навіть поповнювали баланс мобільного рахунку.
Якщо спробувати описати експериментальну е-гривню зі знаннями про ЦВЦБ, то це була гібридна, анонімна та оптова модель цифрової валюти. Випуск та контроль е-гривні відбувався без посередників, для транзакцій використовувався провайдер — блокчейн Stellar, а список учасників був обмежений. Однак, останнє було лише умовою експерименту.
Яка буде фінальна е-гривня? Загалом у НБУ очікують, що фіналізована е-гривня залишиться з гібридною моделлю — там підтвердили модель з використанням DLT чи блокчейну. В кінці цього літа в Україні розпочне свою діяльність Stellar Development Foundation — фонд, який допомагатиме на блокчейні власної криптовалюти запустити цифрову гривню. Також, очевидно, широкодоступна е-гривня — це роздрібна модель.
Інші ж частини моделі стоять під питанням. Хоч і для експерименту використовувалася анонімна модель, для «фінальної» е-гривні планують використовувати можливість часткової анонімності чи повної ідентифікації. Питання централізації у Нацбанку також невизначене. Там визнають як плюси децентралізованої моделі, особливо в умовах використання DLT чи блокчейну, так і централізованої, яка дасть більший контроль цьому процесу.
Основна проблема впровадження CBDC і полягає в тому, що немає однією ідеальної моделі для будь-якої економіки. Які моделі працюватимуть в Україні краще — це і намагаються дослідити в центробанку. Відповідно, такими ж питаннями займаються в усіх інших світових центробанках.
Для пергляду та публікації увійдіть / зарееструйтесь