Відкинули ходунки: Україна розмістила євробонди без прогресу з МВФ, але реформи все ще потрібні

Україна неочікувано для інвесторів розмістила єврооблігації, попри відсутність траншу МВФ. Хоча у перемовинах із міжнародними партнерами спостерігається застій, українські євробонди залишаються привабливими після відведення російських військ від українських кордонів. Щоправда, Україна далі залишається у ряду країн із низьким кредитним рейтингом, чиї цінні папери купують для спекуляцій. Список дій для отримання нижчої ставки євробондів не змінився — Україні потрібно далі продовжувати реформи та розвивати економіку. 

Днями Україна розмістила черговий транш євробондів обсягом у 1,25 млрд доларів із погашенням у 2029 році. Дохідність боргу склала 6,875%. Головними організаторами розміщення євробондів — лід-менеджерами, виступили BNP Paribas, Deutsche Bank, Goldman Sachs International та J.P. Morgan. 

Міністерство фінансів прогнозовано повідомило, що залучені кошти будуть використані для фінансування «загальних бюджетних призначень».

«Завдяки цій транзакції, Міністерство фінансів виконує цьогорічний план державних зовнішніх запозичень, більшу частину якого ми розраховуємо виконати за рахунок пільгового фінансування від міжнародних партнерів», — повідомив Сергій Марченко, міністр фінансів. 

Вдале рішення Мінфіну

В останні роки склалась практика коли Мінфін розміщує євробонди після отримання траншу МВФ. Серед українських урядовців та деяких бізнесменів вже давно звучала мантра, що без МВФ Україна не може розміститись взагалі, або буде робити це за високою ціною. Однак, на цей раз міністерство вирішило розмістити цінні папери без прив’язки до траншу.

«Пастка, в яку себе загнав Мінфін, привчивши нас, що випуски єврооблігацій мають співпадати з траншем МВФ. «Без МВФ нікуди» — це так було, від того треба відходити, бо все життя ми не будемо на МВФ, колись ми вийдемо з цієї програми, закінчимо потрібні нам реформи. Фактично, ми вийшли без МВФ і показали, що можуть бути і такі залучення, нічого страшного», — вважає Михайло Демків, фінансовий аналітик ICU. 

За словами Демківа, це додатковий бал на користь українському уряду у переговорах.

Євробонди України — поруч із Ганою та Єгиптом

Цікавість до українських облігацій очевидно можна пояснити досить високою ставкою для боргового ринку. Сьогоднішня кон’юнктура ринку не дозволяє розмістити облігації із нижчою ставкою, пояснює Олександр Паращій, директор з аналітики Concorde Capital.

Український кредитний рейтинг B, який встановили рейтингові агентства — слабкий показник для приваблення інвесторів. У 2020 Moody’s оновило рейтинг до B3 зі стабільним прогнозом, а Fitch — підтвердило B зі стабільним прогнозом. 

Подібний рейтинг — у Гани, держави у Західній Африці, яка розмістила євробонди дорожче зі ставкою більш як 7%. Гана робила 3 випуски євробондів на загальну суму понад 3 млрд і має нижчий кредитний рейтинг, ніж в України. Рейтинг Гани: B- зі стабільним прогнозом згідно з останніми оновленнями S&P.

Країна із трохи вищим кредитним рейтингом — Єгипет (B із позитивним прогнозом згідно Fitch, B стабільний згідно S&P), розмістила єврооблігації дешевше. Ставка єгипетських 10-річних єврооблігацій рівно на 1 відсотковий пункт нижче українських — 5,875%. 

Джерело: Facebook Олександр Паращій

Експерти Ucap також згадують Грузію, яка у квітні 2021 розмістила 5-річні євробонди зі ставкою 2,75%. Ще у 2011 країна розміщала єврооблігації зі ставкою 6,875%. За словами міністра фінансів Грузії Лаша Кхутцишвілі, ставка суттєво знизилася через «безпрецедентний попит» іноземних інвесторів. 

Однак, за словами експертів, Грузія нам не конкурент через сильніші фінансові інституції та кращий кредитний рейтинг. Рейтинг Грузії — BB із негативним прогнозом згідно з даними Fitch nf S&P за 2020-2021. 

У світі – знижуються ставки і прискорюється інфляція

Якщо ще декілька років назад розміщення під такий відсоток вважались для України дешевими, сьогодні ситуація інша. Зниження ставок — загальносвітова тенденція. У відповідь на пандемію було надруковано чималу кількість грошей, і ставки за інструментами знизилися. 

«Ринкова ситуація сприяє розміщенню ризикованих країн (до яких відноситься Україна). Адже грошей в інвесторів ще багато через кількісне пом‘якшення у розвинених країнах, ставки на ринку низькі й полювання за дохідністю іде повним ходом, особливо коли оптимізму додає активна кампанія з вакцинації», — коментує Марія Репко, заступниця директора Центру економічної стратегії. 

З іншого боку, долар став дорожчий як для США, так і для решти світу через ріст інфляції в Америці. Ставки за аналогом українських ОВДП — 10-річними цінними паперами Казначейства США (10-year US Treasury Notes), зросли з 0,9% до 1,7% і можуть зрости далі. 

Втім, у випадку України, проблема низького кредитного рейтингу нікуди не дінеться. Рейтинг України ніколи не був інвестиційним — радше спекулятивним. Цінні папери України деякі люди називають терміном «сміттєві». 

Покращувати його потрібно тими діями, які обговорюються сотні разів — встановлювати верховенство права та підтримувати ефективне правосуддя, розбудовувати фондовий ринок, збільшувати доходи населення, а також продовжувати реформи в Україні на ділі. Тоді й кредитний рейтинг буде привабливішим, а ставки — нижчими. А кожна наступна буква кредитного рейтингу приваблює нових інвесторів в десятки разів, додає Олександр Паращій із Concorde Capital. 

Однак, під час пандемії Україна стала однією із двох-трьох країн, які побачили підвищення кредитного рейтингу, акцентує Демків. У короткостроковій перспективі рейтинг може також покращитися через те, що у статистичних рядах рейтингових агенцій зникнуть записи за 2014-2015 роки, коли українська економіка просіла від війни та кризи. 

«Не тому що ми зробили прорив, а тому що рейтинг був гіршим, ніж по факту. Moody’s запізнювалася із покращенням кредитного рейтингу. Я думаю, що нам на руку буде грати час, навіть якщо ми не будемо якогось робити прориву, то просто в статистичних даних рейтингових агенцій пропадуть провальні 2014-2015 роки. Щоправда, там з’явиться 2020, але він з’явиться у всіх країнах — весь світ постраждав від ковіду», — констатує Демків. 

Втім, на думку експертів з часом Україна при проведенні реальних змін і відсутності чорних лебедів все ж таки зможе запозичувати на більш вигідних умовах.

«Історія показує, що після дефолтів хороші рейтинги потрібно чекати десятиліттями», — заключає Олександр Паращій.

З того часу, як ми провели реструктуризацію у 2015, потрібно приблизно 10 років, щоб час зіграв на нашу користь, навіть при стабільному розвитку.