Перегорнути сторінку: чому страховий ринок має очиститися і яку реформу готує для нього НБУ

Страховий ринок завжди був в тіні набагато більш капіталізованого банківського сектору в Україні. Не зважаючи на те, яку важливу роль функція страхування відіграє у розвинених країнах, в Україні він протягом тривалого часу залишався на периферії та поза увагою виконавчої та законодавчої влади, яка розуміла, що локомотивом цього ринку сьогодні є ухилення від сплати податків, відмивання коштів, тощо.

З останньою зміною влади, ситуація з ігнором змінилась. По-перше, було прийнято «закон про спліт» після якого нагляд за страховиками перейшов до НБУ. По-друге, ВР активно працює над новим законопроєктом 5315 «Про страхування».

Щоб зрозуміти масштаби українського страхового ринку, на допомогу прийде показник проникнення страхових послуг щодо ВВП. У світі це 7,2% ВВП, у Європі — 5% ВВП, у той час, як в Україні, за даними НБУ — 1,4%. Ринок має високу концентрацію: усього 26 страховиків формують 70% ринку, а 15 компаній мають долю у 53%. Окрім компаній, на ринку також є страхові агенти та брокери. 

Українських страховиків можна умовно розділити на три частини. Левова частка – платоспроможні великі українські та іноземні компанії, на другому місці – активні компанії меншого розміру із підозрілим капіталом. Також є велика кількість «компаній-ноунеймів», імена яких невідомі споживачу – вони використовувалися в схемах ухилення від сплати податків банками, які були популярні в Україні у 2000-х. 

«Лідери серед страхових компаній (ТОП-10) є практично незмінними та конкурують між собою за розподіл основної частини ринку», — коментує Інга Шеріна, керуючий партнер страхових брокерів «Дорада Партнерс». 

За результатами 2020 року, страхові компанії отримали рекордний прибуток у розмірі 2,2 млрд грн – це найбільше за весь час існування ринку з початку незалежності, з урахуванням втрат, які понесли туристичне страхування та страхування «зелених карт» для виїзду на авто за кордон. 

Інший чинник, який дозволив страховикам на папері збільшити свої доходи – збільшення вартості доларів в інвестиційному портфелі страхових компаній через курсову різницю на початку 2020 та на кінець 2020.

Рекордний прибуток – хороший фон для початку реформи страхового ринку, яка де-факто почалася після закону про спліт. Після зміни регулятора, НБУ почав підсумовувати наявні проблеми, а ринок – самоочищуватися.

Частина страховиків – недобросовісні, активи – проблемні 

Центральні проблеми для страховиків сьогодні – внутрішні, адже коронакриза не так сильно вдарила по ринку. Звісно, постраждали ніші страхування осіб, які виїжджають за кордон і страхування зеленої карти. Однак, перед сектором стоять суттєвіші виклики. 

Перший – покращити якість активів компаній. Вони потрібні для вчасних страхових виплат клієнтам – частина компаній своїх обов’язків перед клієнтами виконувала частково або не виконувала взагалі. Страхові могли також «набрати» внесків від клієнтів, а потім піти з ринку без повідомлення – адже процедура виходу з ринку не прописана. У звітності компанії могли вказувати активи, які реально нічим не підтверджені. Компанії вкладають у депозити та ОВДП – але якість інших інструментів викликає сумніви в Нацбанку. 

«Багато страховиків інвестують у неліквідні активи, реальну ринкову вартість яких встановити неможливо – капітал підприємств, акції та інвестиційні сертифікати. Заявлені у фінзвітності доходи від таких активів у середньому менше ніж 5% у рік, що значно нижче за поточну дохідність депозитів або ОВДП, що несуть менші ризики. Деякі з цінних паперів арештовано або ж їхній обіг зупинено», — повідомили Українському капіталу у пресслужбі регулятора. 

Частина компаній, які грають нечесно, уже пішли з ринку самі. Здебільшого, вони займалися внутрішнім перестрахуванням. 

«З 1 липня 2020 року по 1 квітня 2021 року кількість ризикових (non-life) страховиків скоротилася зі 196 до 188. Усі страхові компанії були неактивними та пішли з ринку за власною ініціативою», — додають в пресслужбі НБУ.

Окрім того, НБУ посилює контроль і уже почав відкликати ліцензії неплатоспроможним страховикам. 

Інший виклик страховому ринку – підірвана довіра споживачів та низька фінансова грамотність. З одного боку, це зумовлено шлейфом схем, у яких брали участь компанії. Водночас культура страхування в Україні відсутня. Українці, наприклад, застрахують автомобіль, бо це вимога закону, але медичну страховку чи страховку життя їм купує компанія. 

«Споживачі послуг загалом мають низьку обізнаність у питаннях страхування, не завжди уважно читають умови договору, часто орієнтуються на найдешевшу пропозицію, не беручи до уваги надійність компанії, та потрапляючи «у руки» недоброчесних страховиків. При настанні страхового випадку, як наслідок, не отримують страхове відшкодування або отримують його в обмеженому розмірі – при цьому тавруючи усіх страховиків шахраями», — розповідають у пресслужбі ПрАТ «ГРАВЕ УКРАЇНА Страхування життя». 

Прозорі та рівні правила від НБУ 

НБУ продовжив політику Нацкомфінпослуг у посиленні вимог для учасників ринку. Новий проєкт закону «Про страхування» має створити новий фундамент замість застарілої законодавчої бази, яка регулювала деякі види страхування через акти Кабміну, а не давала можливість ринку вирішувати, як надавати послуги. 

Замість ліцензування окремих видів страхування впроваджуються класи страхування. Обсяги ліцензії страховика можна буде змінювати: додавати додаткові класи та ризики в їх межах чи навпаки, звужувати обсяг власної ліцензії. Страхування буде ділитися на life (5 класів) та non-life (18 класів). 

Правління Нацбанку зможе приймати рішення про віднесення страхової компанії до категорії неплатоспроможних і призначати тимчасову адміністрацію. Тимчасова адміністрація буде призначена на строк до моменту призначення господарським судом ліквідатора. Вирішили й питання виходу страховиків з ринку – у законопроєкті буде примусова та добровільна процедура цього процесу. 

Нацбанк установить вимоги до формування складу наглядової ради/правління і посилить свій вплив на них, а т.зв. «значимим» страховикам потрібно буде посилити офіси кваліфікованим ризик-менеджментом. 

«Для значимих страховиків – тих, які відповідатимуть критеріям значимості, встановлених Нацбанком – впроваджуються вимоги щодо створення в страхових компаніях підрозділів внутрішнього контролю, обов’язковості створення комплаєнс-підрозділів, підрозділів з управління ризиками та відповідального за актуарну функцію, та вимоги до керівників цих підрозділів. Передбачається погодження Нацбанком голови правління, головного бухгалтера, осіб, які входять до складу наглядової ради, а також осіб, які здійснюють ключові функції в компанії (внутрішнього контролю, внутрішнього аудиту, та актуарної функції)», — розповідає Олег Качмар, адвокат, партнер ЮФ «Василь Кісіль і Партнери». 

Істотна новинка для ринку – вимога щодо розкриття власності страховиків. Компаніям потрібно буде подати інформацію про структуру власності, а засновники та власники істотної участі мають підтвердити свій фінансовий і майновий стан. Регулятору подається інформація про усіх осіб, які здійснюють опосередковане володіння істотною участю, асоційованих та пов’язаних осіб, інформацію про системи корпоративного управління, внутрішнього контролю, організаційну структуру, тощо. Компанії також подають план на майбутні три роки. 

Однак, не всі вірять у те, що ідея розкриття власників істотної участі спрацює. На думку В’ячеслава Черняховського, Генерального директора Асоціації «Страховий бізнес», це дозволить, у разі проблем зі страховиком, сідати за стіл перемовин не тільки з наглядовою радою та керівництвом, а і з власниками, аби від них можна було потребувати докапіталізації бізнесу. Регулятор підтвердив цей намір Ucap, але на тезу про марність цієї ідеї в НБУ є контраргумент. 

«Проблемою є неготовність акціонерів оперативно докапіталізовувати компанії з фінансовими проблемами. Маємо наразі лише поодинокі випадки, коли акціонери фінустанов – порушників нормативів надали до Національного банку реалістичні, обґрунтовані та документально підкріплені плани докапіталізації», — пояснила пресслужба Нацбанку. 

Проект закону також вводить нові, менш помітні норми, як-от розкриття страховиком відомостей про договір для споживача, можливість страхувальника відмовитися від договору страхування, а також таємницю страхування (заборону розкривати інформацію про надання послуги), додає Качмар із ЮФ «Василь Кісіль і Партнери».

Посилення нормативів потрібне, але треба доопрацювати

Нові вимоги до платоспроможності страховиків допоможуть мати достатньо капіталу для виплат споживачам. Для цього регулятор планує імплементувати євродирективи 

Solvency I та Solvency II і контролювати виконання вимог щодо мінімального капіталу (Minimum Capital Requirements, MCR) та капіталу платоспроможності (Solvency Capital Requirements, SCR).

«Страховик та кожен власник істотної участі у страховику зобов’язані будуть підтримувати платоспроможність страховика шляхом дотримання вимог до капіталу платоспроможності та мінімального капіталу. Розрахунок капіталу платоспроможності та мінімального капіталу, в залежності від певних критеріїв та умов, здійснюватиметься за базовим чи спрощеним підходом», — уточнює Качмар, ЮФ «Василь Кісіль і Партнери».

Докапіталізація страхових компаній — дискусійна тема серед гравців ринку. НБУ наголошує на тому, що компаніям потрібно мати достатньо якісного капіталу для покриття ризиків, але критики пояснюють, що на покриття ризиків передбачається забагато коштів. Інструментів, щоб залишкові гроші для резервів працювали – майже немає. Саме тому застарілу формулу докапіталізації для покриття резервів потрібно змінити, акцентує Черняховський з Асоціації «Страховий бізнес». 

«У нас є відро із водою. Ми говоримо про те, що у страхової компанії має бути відро такого розміру, щоб цим відром напоїти застрахованих протягом якогось часу. Відро – це 100% виконання нормативу по забезпеченню резервами. Приходить у нас кінець року, і у нас у відрі залишилася вода. На наступний рік знову беремо відро – знову залишилася половина. Виявилося, ми взяли відро завеликого розміру», — каже експерт. 

Майже всі опитані Українським капіталом експерти підтримують реформу, запропоновану НБУ. Необхідні вимоги страхового ринку давно впровадили у себе лідери  – тепер час «підтягнутися» бізнесу поменше. Хоча маржинальність страхового бізнесу низька, все більше українців дізнаються про страхові послуги та починають користуватися ними – це дає потенціал для росту ринку та нових рекордів, якщо він переживе чистку регулятора без істотних криз.