Нерезиденти повертаються в ОВДП: як це вплине на курс та економіку

Початок 2021 року для української системи державних фінансів супроводжувався масовим приходом нерезидентів на ринок ОВДП. Портфель нерезидентів в облігаціях внутрішньої державної позики в середині лютого перевищив 100 млрд грн, а ще в грудні минулого року цей показник опускався до 75 млрд грн.

Зростання портфелю нерезидентів в ОВДП на понад третину з подальшою перспективою нарощування портфелю матимуть вплив як на рівень золотовалютних резервів, так і на можливість Мінфіну виконати бюджет.

Така тенденція може мати як позитивні наслідки: зміцнення гривні, зростання термінів погашення, зменшення дохідних ставок, так і негативний у вигляді різкого відтоку коштів у випадку погіршення економічної ситуації. «Український капітал» запитав у експертів, що чекати від збільшення портфелю нерезидентів.

Нерезиденти знову дивляться в сторону ОВДП

У лютому цього року нерезиденти відновлюють високу зацікавленість в українських держоблігаціях. Станом на 18 лютого їх частка зросла до 102 млрд грн — 10% від усього обігу ОВДП. Причини цього — велика кількість вільних грошей у світі, низькі світові та високі українські ставки.

«У світі надруковано багато грошей, а світові процентні ставки як в Європі, так і в США, впали до нульового рівня. Інвестори шукають, куди ці гроші вкласти — ринки, що розвиваються. Одна з економік, що розвивається — це Україна», — пояснює радник голови правління банку CreditWest Василь Невмержицький.

Мова йде, наприклад, про європейські та американські програми допомоги економіці. Світова економіка нині повна ліквідності, якій там шукають місце — наприклад, дохідні та надійні ОВДП.

«Попри весь негатив обсяги інвестицій продовжують зростати. З більш успішними реформами та діалогом з МВФ ми могли б піти за прикладом Єгипту — цифра могла легко вирости до 200-300 млрд грн, а не 102 млрд грн, які є на поточний момент», — вважає аналітик «Альпарі» Максим Пархоменко.

Зараз ці показники зростають, хоч й протягом минулого року — до листопада, вони мали тенденцію на зниження. Пандемія та нестабільна ситуація на світових фінансових ринках на початку 2020 року відіграла в цьому значну роль. Попит іноземних інвесторів на державні боргові цінні папери знизився, а скептичні нерезиденти-власники ОВДП обмінювали їх на валюту та виводили з країни.

Така тенденція тривала з березня до листопаду 2020 року. Тоді нерезиденти скоротили свою участь в держоблігаціях зі 125 млрд грн до 76 млрд грн, а частку — з 15% до 8%. Це були найнижчі річні показники участі нерезидентів на ринку ОВДП. З того часу спостерігається ріст як кількості ОВДП у власності іноземців, так і їх частка.

Якщо подивитися на частки інших учасників ринку, то видно, що зацікавленість в ОВДП падала лише серед іноземців. Банки та юридичні особи в березні 2020 мали 40,9% та 3,4% частки загального обігу відповідно, в листопаді — 50,7% та 3,7% відповідно, а нині — 51% та майже 6%. Тобто іноземці продавали свої ОВДП українським банкам та юрособам. Хоча це могло бути продиктовано не стільки привабливістю українських інструментів, скільки тиском Кабміну на держбанки та держпідприємства з метою перекрити дефіцит державного бюджету.

Дежавю

Потягом 2019 року іноземці так само збільшували свою зацікавленість в українських держоблігаціях. На початку року їх частка в загальному обігу ОВДП не перевищувала 1%, а на кінець року — склала понад 14%. За рік вони збільшили свої вклади в ОВДП з 6 млрд грн до 117 млрд грн — у 18,5 раза.

Реакція була відповідна. Так, наприклад, ставка за короткими 3-місячними облігаціями за рік скоротилася з 19% до 11,75%, а ставка за середньостроковими 3-річними облігаціями — з 17,25% до 11%. Це, разом зі зниженням облікової ставки, дозволило Мінфіну в другій половині року повернути випуск довгострокових ОВДП — на 6 років. Ці фактори зменшували тиск на держбюджет у майбутньому — треба платити менше та рідше.

Офіційний курс гривні щодо долара, січень — грудень 2019 року. Джерело: НБУ
Офіційний курс гривні щодо долара, січень — грудень 2019 року. Джерело: НБУ

Крім того, за той рік гривня зміцнилась до долара майже на 20%: на початку року долар продавався за 27,68 грн, а в кінці — за 23,68 грн. У 2019 році зміцнення гривні відносно долара стало найбільшим серед усіх світових валют. Причинами цього були рекордні доходи від експорту агропродукції та, власне, інвестиції іноземців в українські держоблігації.

Розворотом тих позитивних тенденцій могло стати лише одне — погіршення економічної ситуації. Кінця світу не трапилося, але трапилася пандемія, яка налякала інвесторів. Вони вирішили не ризикувати — вони зменшували свою частку в обігу ОВДП, внаслідок чого первинний ринок ОВДП почав стагнувати, а курс валюти нацвалюти слабшати.

Наслідки повернення нерезидентів в ОВДП

Повернення нерезидентів до купівлі ОВДП сигналізує про як про достатню кількість вільних грошей на зовнішніх ринках, так і про повернення довіри іноземних інвесторів до українських держоблігацій. Тому повторення тенденцій 2019-го року можливе.

Офіційний курс гривні щодо долара, листопад 2020 року — лютий 2021 року. Джерело: НБУ
Офіційний курс гривні щодо долара, листопад 2020 року — лютий 2021 року. Джерело: НБУ

На думку Василя Невмержицького, це буде залежати від рівня інфляції в Україні, облікової ставки НБУ та дефіциту держбюджету України. За його прогнозом, якщо тенденція на збільшення портфелю ОВДП нерезидентами збільшуватиметься поточними темпами, то в цьому році вони можуть збільшити свою частку як мінімум удвічі — на 100-150 млрд грн.

«В цьому році відкривається ринок землі, гральний ринок, прийняті закони про «інвестиційних нянь», пільги для інвесторів та Велика приватизація. Варто додати ще нові програми Президента з фінансування будівного бізнесу: остання 7-відсоткова. Це все буде позначатися на інвестиційній політиці та зростанні ВВП», — вважає Невмержицький.

Загальний обіг ОВДП за останні 5 років зростав у середньому на близько 10% щороку. Якщо враховувати прогноз експерта, то частка нерезидентів в загальному обігу ОВДП може зрости до 18%. Прихід валюти в Україну, очевидно, матиме певний ефект на економіку країни.

«Загалом ми можемо нарощувати цей обсяг нескінченно. При зростанні економіки обсяг запозичень в ВВП буде на однаковому рівні. Це дозволить залучати без зайвих ризиків. Також цей борг емітований в гривні, що не несе суттєвих ризиків дефолту нашої економіки», — зазначає Максим Пархоменко.

На його думку, обсяг запозичень від нерезидентів може бути без серйозних наслідків збільшена до 200 млрд грн. Попит на ОВДП буде недостатнім для повторення ситуації 2019 року — він буде компенсований інфляцією, яка «з’їдатиме» частину дохідності.

«Попит на папери не настільки високий для стійкого зміцнення гривні та істотного зниження ставок. У парі з цим, зростання тарифів та цін на паливо виведе інфляцію вище таргету НБУ у 5-6% — це не дозволить знизити ставки. До кінця року через зростання інфляції, прибутковість може додати ще 2-3%», — прогнозує аналітик «Альпарі».

Втім повторення посилення курсу гривні до рівня кінця 2019 року чекати в будь-якому разі варто, адже нинішня політика НБУ більш зважена і більше розрахована на збільшення ЗВР, ніж спекулятивне на посилення національної валюти.