У середу, 24 червня, Національний банк презентував звіт про фінансову стабільність. Нинішня криза спричинена пандемією сильно вдарила по малому і середньому бізнесу, однак у фінансового сектора все не так погано. Такі висновки підтверджуються в тому числі й оприлюдненим звітом. 

В ньому регулятор описує те, як фінансова система України проходить період гострої фази кризи та до чого банківський сектор має приготуватися у майбутньому. “Український капітал” наводить головні тези зі звіту.

Найнижчі ставки по кредитах за всю історію банківського сектору

Після початку кризи з’явився ризик, що клієнти почнуть нервувати та максимально швидко забрати кошти зі своїх рахунків. Але фондування виявилося стабільним, клієнти вирішили залишати свої кошти в банках. 

Рівень гривневих вкладів повернувся на докризовий рівень. Що важливо — банки майже не переглядали ставки за депозитами. У березні-квітні ставки завмерли, але згодом відновили падіння. Банківський сектор увійшов у кризу зі ставками за депозитами на рівні 12%, а зараз показник продовжує знижуватись.

Вперше в історії українського банківського сектору індекс ставок за депозитами фізичних осіб перетнув межу 10% і зберігає тенденцію на зниження.

В НБУ підкреслюють, що вперше з часів відновлення незалежності Україна заходить у період одноцифрових процентних ставок за вкладами. Це є передумовою для зниження ставок за кредитами. За відсутності нових макроекономічних шоків та подальшого посилення захисту прав кредиторів ставки за кредитами для населення та бізнесу до кінця року стануть найнижчими за всю історію банківського сектору.

Необхідність фінансувати дефіцит бюджету уповільнить кредитування

В оновленому держбюджеті закладено дефіцит на рівні 7.5% ВВП — у 2,5 раза більше за всі дефіцити протягом останніх п’яти років. Проте, через ризики невиконання дохідної частини та необхідність розширення соціальних видатків фактичний дефіцит за підсумками 2020 року може бути ще більшим.

Кредитів від МВФ та інших міжнародних партнерів не вистачить, тому основним джерелом покриття дефіциту стане внутрішній борг. З кінця квітня банки активно нарощують портфель ОВДП, левову частку яких скуповують держбанки. 

Внаслідок цього буде сповільнюватися кредитування та внутрішні інвестиції, а надмірна концентрація ОВДП в портфелях державних банків буде заважати приватизації банків у майбутньому.

Українським банкам може знадобитись 10 млрд додаткового капіталу

НБУ провів стрес-тестування 26 великих банків, активи яких становлять 91% усіх активів сектору. У результаті тест виявив, що 9 банків, на які припадає 30% активів сектору, мають певні ризики щодо дотримання нормативів капіталу. 

З цих 9-и банків 2 є державними, яким капітал, за словами регулятора, гарантують українські податки, та 7 — приватними. 

Останні складають лише 5% активів від усього банківського сектору. Якщо умови стрес-тесту справдяться, потреба в докапіталізації цих банків протягом одного року може становити 10,3 млрд грн.

У Києві темпи вводу житла в експлуатацію зменшились вдвічі

У результаті зупинки економіки через коронакризу близько 20% об’єктів будівництва було тимчасово заморожено. Основна причина — недостатній запас ліквідності забудовників. Для того, щоб не допустити сповільнення, забудовники мають залучити додаткове фінансування.

Проте, як зазначає регулятор, для українського ринку нерухомості вже не є в новинку затримка введення об’єктів в експлуатацію на пів року чи рік. В Україні було введено на ринок на 22% менше, а в Києві – майже вдвічі менше житла, ніж за аналогічний період торік. 

Як зазначається, спад зумовлений передусім «реформою» ДАБІ, яка загальмувала прийняття в експлуатацію будівель. 

В НБУ очікують, що після зняття карантинних обмежень та завершення реформування, динаміка має повернутися до більш звичних рівнів.

10% споживчих кредитів можуть стати непрацюючими

Раніше регулятор відмічав швидкі темпи зростання незабезпеченого споживчого кредитування. У результаті кризи, за оцінкою НБУ, понад 10% незабезпечених споживчих кредитів можуть стати неробочими через кризу.

«Збитки реалізуються протягом наступних кількох кварталів, банки не мають зволікати з їх визнанням та вчасно сформувати резерви», — вважають у центробанку.

До кризи банки активно проводили кредитування, але криза уповільнила зростання обсягу роздрібних кредитів. Через скорочення попиту та обережність населення зростання обсягу кредитування сповільнилося до 15% рік до року з 30% на початку кризи.

Прибутковість банків зменшиться, але загалом ситуація стабільна

В НБУ вважають, що банки мають змінити свою бізнес-модель для пристосування до сучасних умов. Зниження ставок за депозитами підтягне ставки за кредитами — це зменшить прибутковість банків. Тому сектор має шукати шляхи формування прибутків у майбутньому.

Формується зниження попиту на банківські послуги. Це, скоріше за все, буде тимчасовим явищем. Після відновлення економіки та подолання кризи відновиться і попит на банківські послуги.

Крім того на прибутки впливатиме зміна структура попиту — клієнти більше надають перевагу онлайн-банкінгу. Банки мають готовими до того, що вони будуть менше заробляти з роздрібної мережі та переформатовувати її відповідно сучасним умовам. 

В НБУ зазначають, що у результаті очищення банківського сектору на ринку лишились лише міцні банки, а зовнішні ризики несуттєві.  Більше ніж 90% зобов’язань українських банків — внутрішні. Тож фондування банківського сектору мінімально залежить від зовнішніх ринків капіталу. Частка депозитів клієнтів у фондах сектору — 86%.