Посилення фінансових регуляторів, запровадження нових фінансових інструментів та створення сучасної інфраструктури фондового ринку — останні 5 років про ці речі в Україні говорили особливо активно. Після Революції гідності було обрано новий склад НКЦПФР, перед яким в Адміністрації президента Петра Порошенка поставили тривіальне завдання — зробити фондовий ринок як у людей. 

реклама на UCAP

Частина змін відбулася досить швидко. Наприклад, регулятор одразу вивів з обігу більшість «сміттєвих» цінних паперів. Але через неприйняття необхідного законодавства частина реформ почала пробуксовувати. Фондовий ринок надалі залишався місцем, де не стільки залучаються кошти в економіку, а більше оптимізуються податки та легалізуються кошти.

Однак, прийняття законопроєкту №2284 «щодо спрощення залучення інвестицій та запровадження нових фінансових інструментів», відомого як «закон про деривативи», цю ситуацію може суттєво змінити.

реклама на UCAP

Між Конго та Венесуелою

Попри безперервні обіцянки рішучих реформ, на світовій фінансовій мапі Україна знаходиться поряд з не найуспішнішими африканськими країнами. У 2019 році у світовому рейтингу The Global Competitiveness, який складає World Economic Forum, Україна за рівнем розвитку фінансової системи посунулась зі 117 на 136 сходинку, опинившись між Конго і Венесуелою. 

Для тих, хто розуміється на українському фондовому ринку, про який часто говорять, що його не існує, таке сусідство не виглядає дивним. Якісні емітенти фактично відсутні, єдиний більш-менш якісний інструмент — державні ОВДП. 

реклама на UCAP

Попри реєстрацію 620 товарних бірж та п’яти фондових бірж, потужного центру ліквідності, де б компанії могли залучати гроші, також не існує. Доходи всіх фондових майданчиків України у 2,5 раза менші за їх витрати. Все це не заважало роками відкладати прийняття якісного законодавства, яке б цю ситуацію змінило. Самі депутати були «постійними клієнтами» на легалізацію коштів через фондовий ринок. Після прийняття 2284, ситуація може змінитись.

«Змінюється величезний набір законів, змінюється суть частини нашого фінансового ринку, який називається фондовим ринком, який з 91-го року залишався радянською інтерпретацією західної практики ринкових економік. Це використовувалося, скоріше, для перерозподілу радянського майна», — каже голова Національної комісії з цінних паперів та фондових ринків Тимур Хромаєв.

реклама на UCAP

Відповідні очікування від закону не лише у причетних до його створення чиновників, а й у бізнесу.

«Це законопроєкт, який перезасновує український фондовий ринок, ринок похідних інструментів. Це не тільки акції. На організованих майданчиках будуть торгуватися ф’ючерси на газ, на нафту, на електроенергію. Це буде відбуватися так, як у всьому світі. Не на колінках в оператора, як це відбувалося раніше, а повноцінно, з доступом усіх зацікавлених сторін. Крім того, інший розділ посилює повноваження комісії, що буде регулювати цю сферу», — розповів президент інвестиційної групи «Універ» Тарас Козак.

реклама на UCAP

Зміни, що вносяться, також зацікавлять іноземних інвесторів, які прийдуть на ринок зі зручним та звичним для них правовим регулюванням.

«Оскільки цей законопроєкт опрацьовувався зі залученням консультантів ЄБРР, він забезпечить інтерес іноземних інвесторів до наших фінансових ринків. І це регулювання, до якого вони звикли в Європейських країнах та США», — повідомила радниця керівника ОП з банківських питань Вікторія Страхова.

реклама на UCAP

Що змінює закон?

Одна з найсуттєвіших змін — впровадження деривативів, або похідних фінансових інструментів.

«Це угоди, за якими оплата і постачання буде не сьогодні, а у фіксований день за фіксованою ціною. Умовно кажучи, хтось поставляє 10 тисяч доларів за фіксованою ціною у 28 грн за долар, а оплата і постачання валюти відбувається у березні наступного року. Для того, щоб ніхто не відмовився від угоди, біржа бере зі сторін гарантійні внески», — пояснює Тарас Козак.

реклама на UCAP

Товаровиробники зі свого боку зможуть укладати деривативні контракти, за якими вони без посередників будуть впевнені в ціні на товар у майбутньому.

У НКЦПФР оцінюють український щорічний ринок похідних контрактів у суму близько 30 млрд доларів. При цьому, деривативні контракти, укладені українськими компаніями, будуть визнаватися на міжнародному ринку.

реклама на UCAP

«Для наших аграріїв вкрай важливо мати такі інструменти, якщо вони хочуть, щоб ціна на українське зерно формувалася в Україні, а не з дисконтом в Чикаго. Тепер ми зможемо зробити так, що ціна на українське зерно буде формуватися в Україні, що є дуже важливим елементом в глобальній агроторгівлі. 

Так само ми можемо сказати про природний газ та електроенергію. Україна — найбільший їх виробник у Східній Європі. У цьому регіоні Україна може стати центром торгівлі товарними деривативами», — каже Тимур Хромаєв.

реклама на UCAP

Закон також вводить нові поняття, які дозволять створити багато фінансових інструментів з більшим ступенем захисту інвестора, зокрема наприклад корпоративних, зелених, муніципальних облігацій тощо. 

 За прогнозами експертів IFC, лише за допомогою випуску зелених облігацій до 2030 року може бути залучено близько 35 мільярдів доларів США.

реклама на UCAP

Закон передбачає зміну сутності роботи фінансових посередників.  «Торгівці цінними паперами» стануть  повноцінними «інвестиційними фірмами», що працюватимуть за європейською моделлю. 

«Ми заклали у ці закони відповідальність фінансових посередників. Ми отримаємо справжні інвестиційні компанії, які мають задовольняти інтереси своїх інвесторів, а не торгівців, які колись хотіли дешево купити та дорого продати», — зазначає Хромаєв.

реклама на UCAP

Законом вводяться збори власників облігацій і можливість призначити адміністратора випуску облігацій — професіонала, який буде діяти від імені усіх інвесторів. Ці збори та голосування можуть проводитися дистанційно. Законом створюються умови, коли навіть клієнт без досвіду в цій сфері буде отримувати консультацію та допомогу інвестиційних фірм. А держрегулятор буде слідкувати, щоб інтереси клієнта були на чолі будь-яких пропозицій з боку інвестиційної фірми.

Планується, що нова модель біржової торгівлі, яка буде створена завдяки законопроєкту 2284, забезпечить розрахунки за угодами на всіх біржових майданчиках. Завдяки цьому планується розбудовувати в Україні енергетичні, аграрні та фінансові «хаби», які дадуть можливість прозоро визначати ціни на українську продукцію.

реклама на UCAP

Уже не Африка, але до Штатів ще далеко

Більша частина положень нового законодавства набуде чинності через рік. Для його імплементації ще потрібно опрацювати та розробити нормативно-правові акти.

«Я вважаю, вже за рік з імплементації цього закону буде відбуватися старт певних інструментів. Але, на мою думку, перші будуть валютні деривативи. Усі інші потребують певного часу на впровадження», — каже Вікторія Страхова.

реклама на UCAP

На думку Хромаєва, вже за 3-5 років український виробник побачить реальні можливості використовувати фінансовий ринок для своїх виробничих цілей.

«Не оптимізації, а саме інвестиційних та виробничих цілей: хеджування ризиків падіння або підвищення цін, залучення капіталу», — підкреслює Хромаєв.

реклама на UCAP

«Рівня США, звісно, український фондовий ринок не зможе досягнути. Рівня Вірменії чи Грузії, я думаю, досить швидко. Для України він не новий, з нуля навчати не треба — багато людей пам’ятають, знають і з радістю приєднаються. Великі агротрейдери, нафтотрейдери, для яких важливо фіксувати курс за пів року, вже питають — коли буде строковий ринок» – наголошує Тарас Козак.