Правління Національного банку України вирішило зберегти облікову ставку на рівні 8,5% річних. У регуляторі вважають незмінну ключову ставку достатньої до зниження інфляції до цілі 5% наприкінці наступного року, що відповідає базовому сценарію оновленого макроекономічного прогнозу.
«Правління НБУ ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 8,5% річних. Це узгоджується зі зниженням інфляції до цілі 5% наприкінці наступного року відповідно до базового сценарію оновленого макроекономічного прогнозу», — повідомив очільник НБУ Кирило Шевченко на пресбрифінгу щодо рішень правління НБУ з монетарної політики.
Там відзначили вересневе зростання ІСЦ до 11% у річному вимірі. Інфляцію підживлювала низка зовнішніх та внутрішніх чинників. Інфляційні очікування також залишалися високими.
Водночас сприятлива ситуація на валютному ринку гальмувала зростання цін. Зокрема, на думку правління НБУ, саме завдяки цьому базова інфляція перебувала нижче липневої прогнозної траєкторії.
Що далі?
У разі ризиків їх моделі Нацбанк готовий підвищити облікову ставку. Також там повідомили про можливість використання інших монетарних інструментів вже на наступному засіданні Правління з питань монетарної політики, яке відбудеться 9 грудня 2021 року.
Як зазначив очільник регулятора, облікова ставка утримуватиметься на рівні не нижче 8,5% щонайменше до III кварталу 2022 року, а не до II кварталу, як очікувалося в раніше. Утримання ключової ставки на такому рівні, на їх думку, призведе до повернення інфляції до цілі 5%.
Зниження ключової ставки у наступному році буде повільнішою, ніж прогнозувалося. У НБУ прогнозується її рівень 7,5% на кінець 2022 року, коли у попередньому прогнозі очікувалося 6,5%.
Підсумки дискусії членів Комітету з монетарної політики будуть оприлюднені через два тижні — 1 листопада. Вже на наступному тижні — 28 жовтня, відбудеться публікація нового детального макроекономічного прогнозу в Інфляційному звіті.
Ключове з брифінгу правління
Регулятор зберігає прогноз інфляції
У правлінні НБУ не змінили свій прогноз щодо інфляції у цьому та наступному році. Інфляція знизиться до однознакового рівня наприкінці 2021 року, а за підсумками 2020 року досягне цілі 5%.
У кінці 2021 року очікується ІСЦ на рівні 9,6%. Там очікують піку зростання споживчих цін припадає саме у вересні-жовтні цього року та розвернення тренду інфляцію.
Такі показники, на їх думку, будуть результатом вичерпання ефектів низької бази порівняння, збереження сприятливої ситуації на валютному ринку та рекордним врожаєм. Зростання споживчих цін також стримуватиметься оптимізації операційного дизайну монетарної політики НБУ, повного згортання антикризових монетарних заходів і попереднього підвищення облікової ставки.
Зростання реального ВВП буде меншим, ніж очікувалося
У Національному банку переглянули прогноз щодо зростання реального ВВП. Причинами цих змін є триваліший та суттєвіший вплив пандемії, а також наслідки від різкого підвищення цін на газ.
У першому півріччі 2021 року відновлення економіки було дещо слабшим, ніж очікувалося. Враховуючи також високі ціни на енергоносії, поточне ускладнення епідемічної ситуації, регулятор погіршив прогноз зростання економіки з 3,8% до 3,1% у 2021 році.
Криза енергоносіїв та проблеми з логістикою стримуватимуть темпи відновлення економіки ще й в наступному році. Нацбанк переглянув прогноз зростання ВВП у 2022 році з 4% до 3,8%. У 2023 році прогнозується 4% зростання реального ВВП.
Дефіцит поточного рахунку буде незначним, але розширюватиметься
У регуляторі прогнозують дефіцит поточного рахунку у 2021 році на рівні близько 1% ВВП. У наступні роки від’ємне сальдо поступово зростатиме до 3–4% ВВП.
Причинами цього буде певне погіршення умов торгівлі та підвищення споживчого й інвестиційного попиту в міру відновлення економіки. Сформований дефіцит поточного рахунку, на думку керівництва НБУ, компенсується припливом капіталу в Україну: боргового та прямих іноземних інвестицій.
Лише продовження співпраці з МВФ
В НБУ нагадали, раніше Україна вже досягла угоди з Міжнародним валютним фондом на рівні персоналу, що стало наслідком низки факторів. Розгляд Радою директорів МВФ першого перегляду програми stand-by та продовження програми буде розглянуте в листопаді.
Виконання умов діючої програми stand-by забезпечить надходження необхідного обсягу офіційного фінансування у 2021–2022 роках, кращі умови для зовнішніх запозичень, а також підтримає інтерес іноземних інвесторів до гривневих активів. Співпраця з МВФ сприятиме прискоренню економічного зростання, стабілізації інфляції на рівні цілі, й утриманню міжнародних резервів на рівні 30–31 млрд доларів у наступні роки.
Ризиками є карантин та суттєвий інфляційний сплеск
Зростання захворюваності та низький рівень вакцинації в Україні може загрожувати суворішим локдауном та уповільненням економічної активності. Водночас на відміну від карантину минулого року негативний вплив більше позначатиметься на пропозиції, ніж на попиті, що може зумовити посилення проінфляційного тиску.
Також зріс ризик триваліший за очікуваний ціновий сплеск у світі, що тиснутиме на внутрішні ціни. Мова йде про тривале збереження високих цін на енергоносії, порушення ланцюгів постачання в умовах значного сукупного попиту. Ці чинники можуть призвести до глобальної стагфляції.
Актуальними лишаються й інші ризики проінфляційного характеру, зокрема різке погіршення умов торгівлі та відплив капіталу з країн із ринками, що розвиваються, а також ескалація військового конфлікту з Росією.
Національний банк оцінив баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та процентної ставки як зміщений вгору, особливо на середньостроковому горизонті.
Що цьому передувало?
У вересні в НБУ вирішили підвищити облікову ставку до 8,5% річних: ключова відсоткова ставка зросла на 0,5 відсоткового пункту. Це рішення там вважали необхідним для повернення інфляції до цілі 5% у 2022 році.
Інфляція у вересні прискорилася до рівня 11% у річному вимірі. Помісячне зростання цін прискорилося з мінус 0,2% у серпні до плюс 1,2% у вересні.