Під час засідання Національної ради реформ, яке відбулося 30 червня, Президент, керівництво Кабінету Міністрів та Верховної Ради обговорили першочергові законопроєкти щодо реформування галузей економіки. Проте, регламент роботи засідання з презентаціями реформ був оприлюднений лише вчора.

На засіданні представниками влади були розглянуті проєкти реформи митниці, податкової та судової реформи. Також там обговорили вдосконалення процесу надходження коштів від приватизації та інвестицій. Однак, варто зазначити, що одна велика зміна у результаті засідання вже відбулася — це звільнення голови НБУ Якова Смолія.

«Український капітал» розповість про найважливіші зміни, запропоновані Нацрадою реформ.

Митниця

На Нацраді реформ була презентована модернізація митної системи України та запровадження «Відкритого митного простору».

Реформою пропонується модернізувати понад 26 служб контролю на митниці, з якими вимушений контактувати бізнес, до 2 органів контакту — митниці та прикордонної служби. Також на митниці планують мінімізувати людський фактор автоматизацією та системою аудиту третіми особами.

Додатково реформаторами пропонується введення зеленого коридору, який дозволить оформлення на митниці в автоматизованому режимі для більшості бізнесу, та синього коридору для запровадження постаудиту. Реформою також пропонується уніфікація ставок мита, криміналізація контрабанди та зниження бюрократії.

Податки

Головна запропонована зміна, що презентували на Нацраді реформ — Податок на виведений капітал, яким планується замінити податок на прибуток.

За їх інформацією, у світі є тенденція до зниження ставок податку на прибуток. Також в Україні є проблема оптимізації податків — компаніям невигідно показувати прибуток та платити за нього.

На думку реформаторів, це зменшить кількість «тіні» та податкового тиску на бізнес, збільшить інвестиції та доходи держави. Також новий податок полегшить звітність та прибере бюрократичну складність.

Правосуддя

Цією реформою планується збільшити відсоток кримінальних справ, що завершуються угодою зі слідством. В Україні цей показник складає 12%, коли у Великобританії, Канаді, США він складає від 70 до 90%.

У результаті реформи Генеральний прокурор, його заступники та керівник САП через «гнучкі умови угоди», які не зможе змінити суд, може звільнити винного від кримінальної відповідальності за умови сплати коштів на усунення наслідків вчиненого діяння. Сторони узгоджують вид, розмір, строк покарання та термін іспитового строку.

Реформою також планується розширення категорій кримінальних правопорушень та введення додаткових гарантій щодо процедури оголошення особи у розшук. Зокрема до «криміналу» прирівнюється Нецільове використання бюджетних коштів, Самоправство, Службова недбалість та інші.

На думку реформаторів, зміни призведуть до зменшення корупційних ризиків, наповнення бюджету країни та відновлення майнового стану потерпілого.

Приватизація

Внаслідок реформи планується змінити шлях, який проходить підприємство від початку до реалізації приватизації.

Орган управління передає підприємство на розгляд у Кабмін, уряд приймає рішення та Фонд держмайна готує підприємство до приватизації. Реформою виокремлюються приводи до передачі підприємства на приватизацію, зокрема:

  • якщо орган управління не має обґрунтованих причин залишити об’єкт у своїй власності;
  • якщо борги об’єкта перевищують 50% вартості активів;
  • якщо об’єкт використовується неефективно або не за цільовим призначенням;
  • або об’єкт перебуває в податковій заставі.

Також у результаті реформи приватизація не зможе блокуватися судом через забезпечення позову та з підприємства буде списуватися податковий борг.

Інвестиції

Згідно зі змінами, підтримку українські та іноземні інвестори будуть отримувати на умовах інвестицій в Україну понад 30 млн євро, створення понад 150 нових робочих місць та реалізації проєктів не довше 5 років.

Внаслідок виконання цих вимог, з інвестором буде укладений «спеціальний інвестиційний договір», надані податкові пільги (звільнення від податку на прибуток, звільнення від сплати мита та ПДВ при ввезенні нового обладнання) та спрощене надання інвестору земельних ділянок.

Також держава зобов’язується власним коштом відбудувати пов’язану з інвестицією суміжну інфраструктуру. І найгучніша частина реформи — надання інвестиційного менеджера, так званої «інвестиційної няні», що буде надавати допомогу на всіх етапах реалізації проєкту.

Раніше «Український капітал» вже цікавився у бізнесу, наскільки ініціатива влади про стимулювання інвестицій буде успішною.