У карантин доставка їжі з закладів громадського харчування стала особливо актуальною, як для споживачів, так і для ресторанів, які закрили на період самоізоляції. До нього – ще в минулому році, в Україну прийшли сервіси Menu.ua і Uber Eats. А цього літа у нас обіцяє запрацювати і Bolt Food. Все це в додаток до власної доставки ресторанів.

Здавалося б, “доставщики” – очевидні бенефіціари нинішньої кризи. Але на початку червня з’ясувалося, що з цим сегментом не так все і гладко. Ресторани стали від них відмовлятися, а про відхід з України заявили довгоочікувані торішні “приходи” – Menu.ua і Uber Eats. UCap з’ясував, що ж відбувається на українському ринку доставки їжі, і чому не всі ресторани хочуть співпрацювати з цими сервісами.

Спробують всі…

Український ринок доставки їжі з початку нульових розвивався стабільно – щорічний приріст, за оцінками компанії “Ресторанний консалтинг”, становив приблизно 5-10% на рік. Але, незважаючи на існуючий попит, і, відповідно, зростання, до 2014 року в Україні працювали лише кілька великих служб – Royal Service і «Екіпаж Сервіс”, а у 2014 році з’явився агрегатор Eda.ua.

Справжня популярність прийшла до сегмента з приходом іспанського Glovo, який сьогодні є лідером пішої доставки і їжі з ресторанів, і товарів з магазинів. У тому ж 2018 році запустився і український оператор Raketa.

На початку минулого року приступили до роботи в Україні і “міжнародники” Uber Eats і Menu.ua. У квітні нинішнього про запуск послуги доставки будь-чого вагою до 20 кг., включаючи їжу, заявив Uklon. До кінця літа їжу з закладів громадського харчування планує почати доставляти ще один “таксист” – Bolt. Крім того, запуск маркетплейса для ресторанів і кафе планує інтернет-магазин Rozetka.ua. Компанія вже розсилає пропозиції по закладах.

В цілому ж, за словами PR-менеджера сервісу Raketa Сергія Колоскова, 2019 рік став для ринку доставки їжі в Україні “проривним” і він – ринок, залишається вельми перспективним. Зараз цей сегмент ще на початковому етапі розвитку і оцінюється в 5%, тоді як в ряді європейських країн цей показник вже перевищив 50%.

Антикризове меню

Зіграв на руку доставці і карантин: крім збільшення попиту у деяких агрегаторів приблизно на +30% щомісяця, про те, що доставка – справа вигідна, згадали і ресторатори. І стали запускати власні служби. В цьому напрямку просунулися “Сім’я ресторанів Діми Борисова”, ресторатори Ігор Сухомлин і Валерій Гальперін (Mimosa Brooklyn Pizza, Fish & Pussycat, «Чашка»), «Китайський Привіт» і «Тайський Привіт», компанія Food vs Marketing, яка адаптувала під доставку флагманський формат рамена і ін.

Карантинно росли і в регіонах. За словами менеджера служби доставки харківської мережі “Япошка” Тетяни Ісакової, у мережі 2 ресторани і 5 точок доставки. На час карантину ресторани закрили, і були побоювання, що оборот знизиться.

“Однак замовлень менше не стало. Попит був на колишньому рівні навіть з урахуванням закритих точок. Більш того, виявилися зажаданими і інші блюда, які до цього не входили в наш асортимент. Наприклад, домашня кулінарія. Ми розширили наше меню за рахунок цієї продукції, і вона користувалася попитом, незважаючи на те, що наш якірний продукт з самого початку японська, азіатська кухня і піца”, – підкреслює Ісакова.

На практиці все куди гірше…

На перший погляд, все чудово – зростає попит, зростає і пропозиція. Тому, коли на початку червня Uber Eats і Menu.ua майже одночасно заявили про відхід з України, український ринок з перспективного ринку раптом одномоментно став сумнівним.

За словами співзасновника компанії адресної доставки здорового харчування FoodEx Світлани Котенко, після відходу Uber Eats і Menu.ua ресторатори вже відкрито стали говорити про те, що співпраця з агрегаторами – не так вже й добре. “Це просто додатковий хід, що дозволяє порадувати клієнта”, – підкреслює вона. Але, як виявилося, він не завжди ресторану по кишені.

“У таких сервісів просто божевільна націнка – 30%. А це весь твій заробіток, якщо врахувати, що ресторани – низькомаржинальний бізнес. Тобто, ти реально виходиш в мінус. Ресторанам це не вигідно. Особливості української економіки зараз відмінно демонструють нежиттєздатність цієї бізнес-моделі”, – пояснює співзасновниця FoodEx.

У компанії підкреслюють – доставку вони хотіли віддати надійному гравцеві на аутсорс ще у 2012 році, коли запустилися. Але попрацювавши з різними моделями доставки, у FoodEx зрозуміли, що краще брати за контрактом своїх кур’єрів, які підходять під свої ж вимоги.

Погоджується з цим і Тетяна Ісакова. За її словами, використовувати агрегатор практично – в цьому випадку питання наявності опції доставки можна вирішити в найкоротші терміни. Але вигідніше і надійніше мати власну доставку.

“Тоді ресторан може встановлювати свої правила. Це дуже важливо, – зазначає вона. – Наприклад, в тому, що стосується часу на доставку. Так, в цьому випадку зростає кінцева вартість страв. Але, в цілому це не така вже й значна надбавка, якщо мова йде про можливості для ресторану працювати за своїми правилами”, – розповідає Ісакова.

За словами ресторатора Павла Гука (ресторан “Асамблея”), у нього також не виправдалися очікування від роботи з агрегаторами.

“Ми співпрацювали з Uber Eats, Glovo, Raketa. З першими було найкраще. Але, в цілому в агрегаторів багато проблем із замовленням, як технічних, так і з кур’єрами, які по 20-30 хв. не їдуть, в результаті чого замовлення помирає просто. Жахливий саппорт, який не відповідає тижнями”, – пояснює він

Крім цього, рестораторам не до душі і інші моменти. Наприклад, неможливість внести зміни в меню власноруч – для цього у сервісу немає інтерфейсу.

“Те, що в Uber Eats можна було зробити за хвилину, в Glovo затягується на тижні, бо меню змінюється тільки через саппорт. Також відсутні механізми промо і смарт рекомендацій. Навіть для тих, хто наш постійний замовник. Натомість є реклама Mafia, Tarantino, KFC та інших великих. Незрозумілий принцип радіусу доставки – в один момент нас може показувати по певній адресі, а в інший момент – ні. При підключенні зазвичай затримки, і переговори щодо підключення можуть тривати місяць або два”, – розповідає про недоліки сервісів – “доставщиків” власник “Асамблеї”.

Немає кур’єра

Ще одна суттєва причина, чому з агрегаторами у рестораторів дружба не склалася, не тільки в 30% від вартості замовлення, які служби беруть за свої послуги, а в моменті взаєморозрахунків – ресторанам гроші за замовлення повертаються в кращому випадку через два тижні після їх здійснення. Іноді доводиться чекати і довше. А у випадку, наприклад, з Uber Eats, деякі ресторани досі чекають свого.

“За існуючими правилами, компанія повинна розраховуватися з рестораном протягом двох тижнів. Але Uber Eats по факту не розрахувалися досі. І ресторатори в шоці – ні до кого неможливо додзвонитися і ін. Таке ось кидалово вийшло, – розповідає власниця компанії “Ресторанний консалтинг” Ольга Насонова. – Репутація у таких сервісів виявилася неслабо зіпсованою. До цього всім здавалося, що дуже зручно працювати з агрегаторами. А зараз мені регулярно телефонують з проханням дати телефон фінансового директора того ж Glovo, щоб спробувати якось залагодити питання взаєморозрахунків “.

Погоджується з цим і Павло Гук. За його словами, різні нестиковки зазвичай кладуть на плечі ресторану, внаслідок чого фінальний відсоток комісії росте.

“Ми домовлялись з ними на процент 30% + ПДВ. Але по факту з усіма нестиковками виходить 39.5%. До того ж лишається момент і з самими виплатами – їх постійно затримують. Обіцяні виплати раз в 2 тижні по факту виплачують раз в місяць або раз в два”, – говорить він.

Самі агрегатори складнощі взаєморозрахунків заперечують.

“У Raketa процес взаєморозрахунків налагоджений ідеально, і виплати здійснюються чітко раз в два тижні. При цьому близько половини замовлень проходять за готівковим розрахунком, за які кур’єр розплачується на місці. Тому партнери задоволені роботою з Raketa “, – говорить Сергій Колосков.

Натомість в Glovo визнають факт того, що власні доставки починають користуватись більшим попитом.

«Не кожен ресторан може співпрацювати на тих комісіях, які ми пропонуємо, особливо з огляду на актуальну ситуацію в країні. Крім того, деякі моделі ресторанів роблять ставку не тільки на їжу, але і на новий досвід для споживача: обслуговування, локацію, тощо. Для таких закладів співпраця з сервісами доставки не дуже вигідна. Власні доставки ресторанів зараз дійсно стали користуватися більш активним попитом”, – пояснюють UCap ситуацію в прес-службі Glovo.

Чи є життя після Uber Eats?

Окрім вище переліченого, свою роль у виході з українського ринку ряду гравців зіграв також фактор сильної конкуренції. Змагатися з лідером ринку в Україні – Glovo, виявилося непосильним завданням. Крім того, в Україні є і сильний локальний гравець – Raketa.

 “У кожного сервісу, особливо у глобальних гравців, є свої цілі і стратегії розвитку на кожному з ринків. Якщо з якихось причин цілі не досягаються, відбувається зміни пріоритетів і, як результат, сервіс йде з ринку. Це прагматичне бізнес-рішення”, – пояснюють в Glovo.

Одномоментний вихід двох компаній пояснюється і сезонністю.

“Доставка в принципі дуже прив’язана до сезону і загального зменшення реальних доходів населення. До літа обороти знижуються дуже істотно. Але знову відновлюються до осені і зими”, – пояснює Тетяна Ісакова.

Що стосується сплеску ресторанних продажів за рахунок доставки в період карантину, то він, як виявилося, був тільки в перші кілька тижнів. А після став поступово знижуватися – українці зрозуміли, що це надовго і стали економити.

Крім цього, після пом’якшення карантину ресторани стали повертатися до звичного формату роботи.

“Доставка для них – вимушений формат. Коли все закінчиться, ресторани будуть ресторанами, а доставка – доставкою. Кожен буде робити своє. Ті мережі, які порахували доставку перспективним напрямком, і у яких є заклади декількох форматів, будуть паралельно відкривати окремі сервіси доставки. Коли одна кухня виділяється тільки під доставку. І на цій кухні готуються кращі страви зі своїх ресторанів. Так звані кухні закритого типу або ж dark kitchen практикуються вже давно”, – вважає Світлана Котенко.

До формату dark kitchen в Україні придивляються активно. Він дозволяє ресторанам менше інвестувати у відкриття фізичного закладу, але при цьому розширює географію доступністю для користувачів.

“Ряд закладів вже співпрацює з нами в рамках моделі dark kitchen, завдяки якій ми допомагаємо нашим партнерам вирішувати питання попиту і пропозиції. В результаті кожен ресторан вибирає для себе зручний комплекс каналів: агрегатори, dark kitchen, власна доставка, самовивіз. І це абсолютно нормально, адже це бізнес”, – підсумували в Glovo.