Хороший тамада і конкурси цікаві: як проходить конкурс на посаду директора Бюро економічної безпеки

На початку цього року закінчилася історія декількох багаторічних проєктів та концепцій нового органу, який мав би протидіяти економічним злочинам в Україні. Податкова міліція та Департамент економічної безпеки СБУ припинять своє існування, коли з’явиться Бюро економічної безпеки. Проте, коли справа дійшла до обрання його очільника, підхід до такого важливого процесу викликає чимало запитань.

Нещодавно завершився етап подачі документів на конкурс на зайняття посади директора БЕБ. Дехто з претендентів не повністю зрозумів умови подачі, а хтось їх вирішив виконати понаднормово. Відбір кандидатів ще на старті відбувається з порушеннями.

Це здавалося продовженням багаторічного «прокляття», з яким стикалася концепція цього органу. «Український капітал» розповість, в чому суть цього «прокляття», як кандидати подавали документи на посаду директора БЕБ та чому цей конкурс перетворився на пекло для конкурсної комісії.

Дивний конкурс та його комісія

Претензії до роботи Податкової міліції і економічного блоку СБУ є хронічними і існували напевно з самого початку їх існування. Робота цих підрозділів викликає дуже багато питань і загалом оцінюється як така, яку навіть не варто реформовувати, а варто просто забрати в них ці повноваження. Їм на заміну має прийти новий орган з новою культурою – Бюро економічної безпеки. 

Попри оптимізм ініціаторів законопроєкту та тих, хто його прийняв, як представники влади, так і гравці ринку ставляться нового органу з побоюванням. Про це «Український капітал» розповідав у попередньому матеріалі. Втім окрім функцій органу зараз питання виникають до самого конкурсу.

В першому варіанті законопроєкту планувалося, що директора БЕБ призначатиме Президент. Після критики цієї ініціативи це повноваження отримав уряд, а кандидати на цю посаду визначатимуться за результатами спеціального конкурсу. Однак уряд вже, певно, встиг пожалкувати за це рішення.

Спершу варто розповісти про конкурсну комісію. Вона має складатися з дев’яти представників різних органів влади:

  • трьох осіб від РНБО;
  • двох осіб від фінансового комітету ВР;
  • однієї особи від правоохоронного комітету ВР;
  • трьох осіб від уряду.

Від РНБО у комісію у травні увійшли радник очільника ОП Тимофій Милованов, заступниця очільника ОП Юлія Свириденко та директор Інституту стратегічних досліджень Олександр Литвиненко.

Від фінкомітету парламенту у червні членами комісії стали представниця «Спілки податкових консультантів України» Людмила Рубаненко та представниця «Національної асоціації адвокатів» Галина Шевченко. Тоді ж урядовими представниками стали міністр фінансів та нещодавно призначені міністр економіки та міністр інфраструктуриСергій Марченко, Олексій Любченко та Олександр Кубраков.

Місце представника від правоохоронного комітету ВР як під час першого засідання комісії 15 червня, так і станом на зараз досі є вільним.

Спочатку на це місце комітет запропонував колишнього оперуповноваженого з Одеси Олексія Ушакова, але його кандидатуру не підтримали в парламенті. 12 липня там запропонували іншого представника — президента холдингу Internet Invest Group Олександра Ольшанського, але досі цю пропозицію не розглянули.

На першому засіданні також були відсутні пані Свириденко та пан Кубраков.

Тобто перше засідання комісії з конкурсу на зайняття посади директора Бюро економічної безпеки відбувалося як у неповному юридичному складі, так і фактичному: був зібраний лише мінімальний необхідний кворум з 6 осіб для прийняття рішень. За законом про БЕБ, комісія вважається повноважною у разі затвердження в її складі не менше шести осіб.

На першому засіданні комісія обрала Милованова своїм головою та оголосила дату призупинення прийняття документів від кандидатів — 7 липня. Кандидати подали документи, однак більшість з них правила подачі проігнорували, а деякі підійшли до неї креативно.

Десятки документів замість 6-ти

Друге засідання комісії відбулося вже 8 липня: на ньому були присутні вже лише 5 її членів — тобто, була неповноважною. Однак комісія все-таки мала відкрити всі подані пакети документів — їх станом на тоді було 57.

Варто зазначити, що попереднє засідання комісії відбувалося всього 20 хвилин. Це ж засідання розтягнулося на 2,5 години. Учасники комісії не планували витрачати стільки часу на конкурсантів, які не до кінця зрозуміли умови конкурсу.

Річ у тому, що для участі в конкурсі на посаду директора БЕБ, згідно з його умовами, необхідно було подати всього 7 документів та їх цифрові копії на електронному носії:

  • заяву про участь у конкурсі;
  • автобіографію;
  • підтвердження про подання декларації;
  • заяву про відсутність заборгованості зі сплати аліментів;
  • мотиваційний лист, у якому особа викладає свої мотиви обрання на цю посаду;
  • відповідну медичну довідку про стан здоров’я;
  • перелік із зазначенням усіх поданих документів, тобто опис вкладення.

Однак, більшість учасників конкурсу вирішили подати максимально можливу кількість документів. Так, наприклад, серед всіх поданих документів, ще були присутні:

  • копії паспортів та РНОКПП;
  • копії свідоцтв про народження та військових квитків;
  • копії атестатів про середню та дипломів про вищу освіту;
  • копії довідок про колишнє працевлаштування;
  • програма діяльності на посаді на перший рік;
  • дипломи та сертифікати з вебінарів, курсів навчання та курсів мови;
  • довідки та сертифікати з колишніх місць роботи;
  • листи подяки, листи про нагородження;
  • дозвіл на зброю;
  • лист Президенту та його відповідь.

Члени конкурсної комісії два рази оголошували перерву та зазначали, що учасники конкурсу «не поважають» конкурсну комісію.

Про креатив у мотиваційних листах

На сайті уряду були опубліковані вже прізвища 59 кандидатів: з’явилося 2 нових. Їх список знаходиться за посиланням. Два кандидати додалися, адже комісія приймала документи до 12 липня за умови, якщо вони були відправлені до дати закриття конкурсу — 7 липня.

За кожним прізвищем у цьому списку можна подивитися декларацію кандидата на посаду директора БЕБ та мотиваційний лист. У шести кандидатів декларації відсутні на сайті НАЗК, а у ще одного — відсутня як декларація, так і мотиваційний лист.

У кандидатів, які подали повний (або понаднормовий) пакет документів, тематики мотиваційних листів відрізняються разюче. Хоч більшість кандидатів не виходила за рамки стандартного ділового документа, деякі учасники вирішили проявити креатив.

«У своєму мотиваційному листі я взагалі, від слова зовсім, не буду згадувати про патріотичну складову або бажання слугувати суспільству та державі на посаді директора Бюро. Про такі речі, у своїх мотиваційних листах Вам напишуть ще близько сотні потенційних кандидатів на цю посаду», — розпочинає свій лист один з кандидатів.

Дійсно, він виявився правий. Більшість кандидатів мотивують своє бажання стати директором нового органу саме патріотичністю, але це здорова мотивація. Ще краще, коли тебе мотивує не тільки доля твоїх краян, а ще й сім’я.

«Декілька місяців тому, повертаючись із тренування зі своїм сином він мені сказав: Тату, не ображайся, зараз Ти маєш більше вільного часу, маєш зручний графік роботи, але Ти змінився, ми з мамою вважаємо, що тобі не вистачає роботи, якій Ти присвятив більшу частину життя. Ми хочемо, щоб ти повернувся, працював на державу та ловив злочинців! Подивившись в очі сину, я зрозумів, що мені дійсно цього не вистачає», — пише інший кандидат.

Один кандидат у своїх листах посилаються на філософа Роберта Пірсінга та фізика Альберта Ейнштейна. Інші цитують індійського діяча Магатму Ґанді, американського Марка Твена та британську Джоан Роулінг. Дехто цитує відомих українських діячів.

«Дозволю собі процитувати Президента України В.Зеленського «Очолювати державні органи в Україні мають, в першу чергу, порядні люди». I Бюро не є виключенням», — цитує очільника України один з претендентів

Деякі учасники вирішили не використовувати дозволені 2 сторінки, не повторювати свою автобіографію та не цитувати великих письменників, а бути чіткими та лаконічними.

Скріншот всього мотиваційного листа одного з кандидатів на посаду директора БЕБ.

Далі публікація учасників саме конкурсу

До вечора 15 липня робоча група конкурсної комісії мала підготувати узагальнену інформацію про кандидатів та сформувати список, хто відповідає вимогам закону та братиме участь у конкурсі. Після цього ця інформація має бути опублікована на сайті уряду.

Після цього допущенні кандидати пройдуть тестування на знання законодавства, виконають практичні завдання та пройдуть співбесіду. Після цього шляхом відкритого голосування з-поміж кандидатів, які пройшли всі ці етапи, оберуть трьох кандидатів. Саме серед них і обиратиме очільник уряду.

Якщо всі кандидати будуть відхилені, конкурс на посаду директора БЕБ проводиться знову. Якщо ж один з кандидатів буде схвалений Кабміном, про це повідомляється на сайті уряду.