Прощавай, податкова міліція: в Україні створено Бюро економічної безпеки. Що це за орган і чим він буде займатись

Податкова міліція та Департамент контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ офіційно закінчують своє існування. На заміну старим, корумпованим органам приходить свіже Бюро економічної безпеки — новий орган, який буде протидіяти економічним злочинам в Україні.

28 січня законопроєкт про створення Бюро був прийнятий в другому читанні. Попри оптимізм авторів законопроєкту, навіть представники влади з побоюваннями ставляться щодо нового органу. Так, на думку міністра фінансів Марченка, створення Бюро не розв’язує проблему, а мультиплікує її. «Український капітал» розібрався, чи не повториться історія з корупцією в новому Бюро економічної безпеки.

Нове Бюро економічної безпеки — нові та сумнівні методи

«Реформувати старі органи складно, а може навіть неможливо» — саме за такою логікою створювалась антикорупційна інфраструктура в Україні у вигляді НАБУ, САП та НАЗК. За таким же принципом було створено і Бюро економічної безпеки. 

Його створення та відсутність дублювання його функцій в інших правоохоронних органах, яке явно робило систему ще неефективнішою — це одна з вимог меморандумів, який Україна уклала з МВФ та ЄС.

Бюро економічної безпеки крім звичних силових методів використовуватиме оновлені методи охорони правосуддя. Орган здійснюватиме оперативно-розшукову діяльність та досудове розслідування в межах своєї підслідності, а також робитимуть інформаційно-пошукову та аналітичну роботу з метою виявлення та усунення причин і умов, що сприяють вчиненню кримінальних правопорушень.

Факт того, що більша частина роботи полягатиме в аналітиці даних та взаємодії з органами державної влади, на думку очільника уряду, зменшить вірогідність незаконних обшуків, якими були відомі минулі органи. Проте, й тут не все так гладко.

Назар Кульчицький«На практиці це часто призводить до того, що вони отримують широкі повноваження зі збору інформації про всіх на світі без чіткого розуміння, як буде використовуватися ця інформація. Залишається абсолютно незрозуміло, за яким принципом буде здійснюватися збір та використання такої інформації», — підкреслює партнер адвокатського об’єднання «Василь Кicіль і Партнери» Назар Кульчицький.

Також за законопроєктом закріплюється виключна підслідність Бюро економічної безпеки. Злочини, які відносяться до їх підслідності, ніхто інший крім них розслідувати не може. А перелік статей, які залишаються лише в руках Бюро, досить вичерпний.

Вони розслідуватимуть підробку акцизів, економічних та фінансових документів, ухилення від сплати податків, доведення до банкрутства та неплатоспроможності, шахрайство з фінансами. Також до їх підслідності належатиме маніпулювання на фондовому ринку, незаконне використання торгового знаку, незаконне збирання чи розголошення комерційної або банківської таємниці та незаконна приватизація.

Проте, на думку адвоката юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Дениса Нєнова, ідея створення єдиного державного органу, відповідального за боротьбу з економічними злочинами, реалізована не в повному обсязі. Так привласнення, розтрата або заволодіння майна шляхом зловживання службовим становищем досі належатиме до підслідності Нацполіції, коли це не стосується НАБУ або ДБР.

Назар Кульчицький також нагадує про досвід з Національним антикорупційним бюро, який показує, що в Україні будь-хто розслідує будь-що, що їм заманеться. Тому можливість повторення історії, коли БЕБ доводитиме іншому органу, що це виключно його компетенція, майже стовідсоткова.

«Абсолютно в цьому впевнений, адже фактично єдиним органом, який може це контролювати, є прокуратура. Її керівництво вважає конкуренцію правоохоронних органів нормальною. При такому підході ситуація однозначно буде повторюватися», — вважає адвокат.

Висока зарплата — не панацея 

Вірогідність того, що до нового органу перейдуть працівники старих структур, вирішили зменшити прийманням на роботу в Бюро економічної безпеки за конкурсом, а можливість корупції — високими зарплатами (для спеціальних посад — мінімум 45 тисяч). Однак, це може спрацювати лише в комплексі з ефективним контролем.

«Сама собою висока зарплата не є запобіжником корупції. Висока зарплата — це обов’язковий компонент, який має працювати тільки в парі з жорстким контролем. Якщо є висока зарплата та контроль за законністю діяльності — це спрацює. Якщо керівництво виконуватиме незаконні доручення чи комерційні замовлення, то підлеглі підлаштуються під це», — вважає Кульчицький.

Тобто, якщо прокуратура не буде ефективно контролювати, то високі зарплати не допоможуть. А, за його словами, нині прокуратура не показує ефективність саме в частині контролю законності дій правоохоронних органів — а це може стати причиною повторення історії з податковою міліцією.

«Це залежатиме від низки факторів. По-перше, від того, наскільки це буде дійсно новий орган, наскільки буде відкритий та чесний відбір людей. По-друге, як буде здійснюватися контроль їх роботи. Якщо поміняти таблички та взяти туди старих податківців, митників та СБУшників — докорінно ситуацію це не поміняє», — каже партнер АО «Василь Кicіль і Партнери».

У 2019 році, за даними Офісу Генпрокурора, було зареєстровано 1287 кримінальних проваджень за ухилення від сплати податків. На стадії досудового розслідування було закрито 262 кримінальні провадження, а судових рішень було всього 18, з яких 10 — обвинувальних. Тобто ефективність за 2019 рік скала менше ніж 1% — доволі низький показник.

Віктор Мороз«Дійсно, справ, які дійшли до судових рішень, вкрай мало. Але питання не в тому, в якому форматі працюють, а в тому, що з самого початку провадження створюються на порожньому місці», — розповів керуючий партнер адвокатського об’єднання Suprema Lex Віктор Мороз.

До того ж експерти вважають, що не завжди в органах СБУ та Нацполіції розслідуванням економічних злочинів займалися фахівці, що володіють відповідною кваліфікацією.

Денис Нєнов«Не можна категорично стверджувати, що старі органи лише здійснювали тиск на бізнес, але тут проблема в іншому — відсутність чіткого розмежування повноважень призводить до зловживань і неефективного використання правоохоронного ресурсу», — наголошує адвокат Денис Нєнов.

Вакансія на посаду очільника Бюро відкрита

Очільника Бюро економічної безпеки на 5 років призначатиме вже не Президент, як планувалося, а уряд за результатами спеціального конкурсу. Звітуватиме орган також уряду, який матиме можливість провести незалежний аудит діяльності органу та звільнити голову. Така собі спрощена можливість кожному уряду ставити «свого» голову БЕБ.

Щодо ейджизму — голова нового органу має бути не молодшим за 35 років. Освіта має бути юридична чи економічна та не нижче магістра. Стаж роботи за спеціальністю має складати не менше 10 років, на керівних посадах — мінімум 5 років. Якщо ви підходите, вам треба буде переконати конкурсну комісію з 9 осіб — представників від РНБО, парламенту та уряду. Три найкращі кандидати на посаду передаються на розгляд прем’єру, який і визначає переможця.

Загальний штат Бюро економічної безпеки складатиме максимум 4 тисячі — схоже на 4,5 тисячі працівників Податкової поліції. Звичайні працівники також проходитимуть конкурс та співбесіду. Новинкою для нових працівників буде проходження психофізичного дослідження за допомогою поліграфу, але проводитися воно буде лише за їх згодою. Можуть відмовитися і не проходити — це взагалі не обов’язково.

«Створення нового органу не гарантує якісних змін і подолання корупції. Є ризик «зміни вивіски», але не оновлення по суті. Важливе значення матиме підхід до підбору кадрів. Якщо склад Бюро буде сформовано більшою мірою з колишніх співробітників податкової міліції, то на якісне оновлення важко сподіватись», — вважає Денис Нєнов.

А це є дуже вірогідним, вважають експерти. Звісно, вища ланка, скоріше за все, буде «свіжа». Детективи ж, які працюватимуть в Бюро економічної безпеки, можуть прийти зі старих правоохоронних органів.

«На мою думку, для «картинки» керівництво буде обиратися нове або добре забутим старим. Середня та нижня ланки однозначно будуть формуватися з правоохоронців СБУ, податкової міліції та Нацполіції. Зараз туди не наберуть 4 тисячі детективів, які б працювали в цій структурі за ті зарплати, які там пропонують на початкових етапах», — вважає Віктор Мороз.

Для прозорості роботу Бюро економічної безпеки контролюватиме Рада громадського контролю. 15 осіб, яких обиратимуть на інтернет-голосуванні, здійснюватимуть суспільний контроль органу. Якщо буде виявлено, що працівник БЕБ порушив чиїсь права — в законі написано, що матеріальна шкода буде компенсована.

Взагалі орган має почати роботу максимум через 6 місяців, а відкритий конкурс на центральний апарат Бюро — максимум через 4 місяці. Після створення нового органу відбуватиметься 2-місячна передача справ. Під час цього процесу старим органам забороняється провадити нові розслідування — нарешті розпочинається їх фактична ліквідація.

Тут, на думку адвоката ЮФ «Ілляшев та Партнери», підкрався ще один мінус — хоч і неефективна, але хоч якась податкова міліція буде позбавлена повноважень, коли Бюро ще не буде фактично працювати.

«Коли хтось чесно не платить податки, хай не думає, що все у нього буде в порядку! Податкова міліція працює без зупинку над зменшенням тіньового ринку!», — йдеться в пісні, написаній пересічними працівниками податкової міліції України.

Президент радіє, а міністр фінансів сумнівається

Президент України привітав зміни, що стосуються СБУ. Служба безпеки в перспективі перетворюється з правоохоронного на контррозвідувальний орган. Вона позбувається повноважень у сфері економіки та боротьби з корупцією, що є очевидним плюсом.

«Ухвалення цього законопроєкту наближає Україну до європейської спільноти. Це важливий крок у реформуванні Служби безпеки, коли держава рухається вперед на шляху лібералізації економіки та полегшення ведення бізнесу в Україні», – наголосив Президент Володимир Зеленський.

На думку керуючого партнера АО Suprema Lex, СБУ може продовжувати розслідувати економічні правопорушення. Там можуть прописувати це як, наприклад, скоєння чи підготовку до терористичного акту. Антитерористичні методи СБУ, які вони практикували з бізнесом, є неприйнятними відносно бізнесу — тому їх категорично треба виключити зі списку органів, які займаються економічними злочинами. 

Навіть серед влади не всі такі оптимістичні, як Президент чи очільник уряду, який оголосив про кінець епохи корупції. Міністр фінансів Сергій Марченко побоюється, що створення Бюро не розв’язує проблему, а мультиплікує її.

Попри це, закон прийнято, а вже через пів року економічним злочинам в Україні має запобігати новий орган. Звісно, є вірогідність повторення «кошмарів» для бізнесу, заміни старих імен на ті ж та повторення «перетягування ковдри» з підслідністю статей, але загалом на фоні неефективності та безпорадності сьогоднішніх правоохоронних органів рішення виглядає як крок уперед.