Національний банк презентував результати опитування учасників ринку щодо потенційного попиту на цифрову валюту центрального банку — е-гривню, та можливих варіантів її використання. Основою для подальшого опрацювання банком варіантів використання е-гривні стали 3 можливих варіанти.
«Зараз ми зосереджені на пошуку ефективного способу її використання. Щоб знайти дійсно затребувані варіанти й ніші використання е-гривні та визначити потенційний ефект від її впровадження, ми вирішили почути думку експертів фінансового ринку та провели комплексне опитування», — повідомив очільник Нацбанку Кирило Шевченко.
Які варіанти обрали?
Опитування включало 30 запитань у розрізі шести таких можливих варіантів використання е-гривні:
- як інструмент для роздрібних безготівкових платежів (P2P, P2B, В2В);
- як інструмент для цільових соціальних виплат (G2P);
- як інструмент для розрахунків за цінними паперами та іншими фінансовими інструментами (B2B);
- як інструмент для корпоративних платежів юридичних осіб (B2B);
- як інструмент для транскордонних платежів (B2B, Р2Р, Р2В);
- як дохідний фінансовий інструмент.
На думку учасників фінансового ринку, найперспективнішими трьома можливими варіантами використання е-гривні потенційно можуть стати такі її використання:
- як інструменту для роздрібних безготівкових платежів (насамперед – Р2Р перекази між фізичними особами та операції електронної комерції);
- як інструменту для транскордонних платежів (насамперед – Р2Р перекази між фізичними особами);
- як інструменту для цільових соціальних виплат (G2P).
Останній варіант хоч і отримай найменше голосів з трійки, але 77% респондентів підтримали цей варіант у разі, якщо на базі е-гривні будуть запроваджені «програмовані» цільові гроші для здійснення державою виплат. Мова йде про гроші, які можуть бути витрачені виключно на конкретні цілі або в конкретний проміжок часу.
Також респонденти виявили значну зацікавленість до потенціалу е-гривні як інструменту для здійснення операцій у сфері віртуальних активів. Крім того, більшість опитаних експертів вважає, що е-гривня має бути реалізована на базі технології блокчейн.
Що далі?
Як зазначається, основою для подальшого опрацювання регулятором варіантів використання е-гривні стануть такі:
- е-гривня для роздрібних безготівкових платежів із можливим функціоналом «програмованих» грошей та можливістю здійснення цільових соціальних виплат;
- е-гривня для використання у сфері, пов’язаній з обігом віртуальних активів (наприклад, для обміну, забезпечення випуску та інших операцій з віртуальними активами);
- е-гривня для транскордонних платежів.
Що цьому передувало?
Національний банк України презентував нову інституційну Стратегію до 2025 року. У ній регулятор за чотири роки планує створити та запустити роботу власної цифрової валюти центрального банку — електронної гривні.
«Зараз ми зосереджені на пошуку ефективного способу її використання. Щоб знайти дійсно затребувані варіанти й ніші використання е-гривні та визначити потенційний ефект від її впровадження, ми вирішили почути думку експертів фінансового ринку та провели комплексне опитування», — повідомив очільник Нацбанку Кирило Шевченко.