Правління Національного банку України вирішило підвищити облікову ставку до рівня 10% річних. Ключова відсоткова ставка українського банківського регулятора зросла на 1 відсотковий пункт, продовжуючи посилення монетарної політики для подолання високої інфляції.
«Правління Національного банку України ухвалило рішення підвищити облікову ставку до 10% річних. Реалізація значної кількості проінфляційних ризиків вимагає посилення монетарної політики НБУ для поліпшення інфляційних очікувань і забезпечення стійкого зниження інфляції до цілі 5%», — повідомив очільник НБУ Кирило Шевченко на пресбрифінгу щодо рішень правління НБУ з монетарної політики.
Нагадаємо, під час минулого оголошення рішення з монетарної політики в регуляторі попереджували про готовність продовження підвищення облікової ставки в разі подальшої реалізації проінфляційних ризиків.
Як рухалася інфляція торік
У НБУ відзначили сповільнення зростання споживчих цін з пікових 11% у вересні до 10% у грудні. Серед чинників цього там називають:
- рекордний врожай і корекцію окремих світових цін на продовольство;
- ефект від зміцнення гривні в попередні місяці;
- вичерпанню низької бази порівняння;
- посилення монетарної політики.
Окремо серед «стримувачів» інфляції там зазначили адміністративні рішення щодо фіксації тарифів на деякі житлово-комунальні послуги.
Водночас швидшому сповільненню інфляції, за їх даними, завадили зростання світових цін на енергоносії та тиск з боку інших виробничих витрат бізнесу, у тому числі й на оплату праці, ще відбилося на вартості товарів і послуг. Також зберігався вплив стійкого споживчого попиту, що спричинило зростання базової інфляції до 7,9% на кінець року.
Як далі буде рухатися інфляція
У Нацбанку фактично погіршили прогноз щодо падіння інфляції у 2022 році. Якщо в попередніх оцінках очікувалося, що 2022 році інфляція суттєво сповільниться та повернеться до цілі 5%, то зараз повернення до здорової інфляції прогнозується лише в 2023 році.
Так, прогноз інфляції від регулятора на 2022 рік зріс із 5% до 7,7%, зважаючи на реалізацію низки проінфляційних чинників, серед яких:
- відсутність очікуваної динамічної корекції світових цін на енергоносії, яким знадобиться довший час для падіння, ніж очікувалося раніше;
- значний ціновий тиск з боку країн – торговельних партнерів України, у яких інфляція лише наближається до пікових значень;
- вторинні ефекти від зростання виробничих витрат бізнесу на сировину й оплату праці.
«Суттєвіше, ніж очікувалося, зростання зарплат підживлюватиметься підвищенням попиту на вітчизняну робочу силу як всередині країни, так і за кордоном, а також професійно-кваліфікаційними диспропорціями на ринку праці. На тлі зростання доходів населення зберігатиметься стійкий споживчий попит, який також стримуватиме сповільнення інфляції», — повідомив голова НБУ.
Додатковим фактором стало погіршення інформаційного фону на тлі геополітичного напруження наприкінці минулого року. Воно позначилося на настроях різних груп економічних суб’єктів та спричинило девальваційний тиск на гривню.
«Це в найближчі місяці формуватиме додатковий ціновий тиск через курсовий канал і канал очікувань», — прогнозують в регуляторі.
Водночас посилення монетарної політики НБУ, корекція світових цін на сировинні товари та вплив рекордних минулорічних врожаїв, за їх очікуваннями, сприятиме поступовому зниженню інфляції. Також там очікують, що аналогічний вплив матиме вгамування світового інфляційного сплеску та вичерпання наслідків пандемії, яке дозволить цінам на сировину, продовольство та логістику динамічніше повертатися до норми.
Дії НБУ, за їх очікуваннями, сприятиме зниженню фундаментального інфляційного тиску: базова інфляція в наступні роки має сповільнитися до близько 4%. Основний внесок у зростання споживчої інфляції, на думку правління НБУ, матиме саме адміністративна складова.
«Водночас інфляційна динаміка протягом 2022 року буде доволі волатильною через ефекти бази порівняння. Крім того, як і в багатьох країнах світу, в Україні інфляційний сплеск буде тривалішим, ніж передбачалося раніше», — підкреслив Кирило Шевченко.
Враховуючі вищеперераховані чинники, за його словами, повернення інфляції до цільового діапазону 5% ± 1 в.п. передбачається в середині 2023 року за дотримання закладених у базовий сценарій монетарних умов.
Як розвиватиметься економіка
У Нацбанку очікуються прискорення зростання ВВП у 2022 році до 3,4% у порівнянні з 2021 роком, ВВП у якому, за оцінками НБУ, зросло на близько 3%. Водночас раніше там прогнозували зростання української економіки цьогоріч на рівні 3,8%.
Динаміці ВВП у 2021 році сприяли стійкий споживчий попит, нарощування інвестицій підприємствами після кризи, а також рекордний урожай. Негативно на нього впливали дефіцит та стрімке подорожчання енергоносіїв, вплив низьких врожаїв 2020-го, повільніше відновлення сектору послуг, обмежені потужності окремих виробничих секторів, суттєвіші втрати від пандемії та стрімкіша фіскальна консолідація.
Водночас цьогоріч позитивно на розвиток економіки, за версією НБУ, впливатимуть споживчий попит і все ще доволі сприятливі умови торгівлі. Відновлення економіки, на їх думку, обмежуватимуть дорогі енергоносії, вплив інформаційного фону навколо геополітичного напруження та все ще відчутні наслідки коронакризи.
«У 2023–2024 роках зростання реального ВВП прискориться до близько 4% на рік. Цьому має посприяти стабілізація геополітичної ситуації протягом 2022 року, остаточне вичерпання негативних ефектів пандемії, подальше зростання світової економіки та збереження доволі сприятливих умов торгівлі», — наголосив глава НБУ.
Яка динаміка дефіциту поточного рахунку
Як зазначають в регуляторі, завдяки сприятливим умовам торгівлі дефіцит поточного рахунку був незначним у 2021 році. Водночас надалі він помірно розшириться внаслідок зростання внутрішнього попиту.
У 2021 році, за їх даними, поточний рахунок зведено з незначним дефіцитом у 1,9% ВВП.
«Цьому сприяли високі світові ціни на основні товари українського експорту – продовольство та продукцію гірничо-металургійного комплексу. Водночас наприкінці року дефіцит поточного рахунку стрімко розширився під впливом значного подорожчання енергоносіїв, скорочення зовнішнього попиту на продукцію ГМК і рекордних виплат дивідендів», — пояснює Кирило Шевченко.
Через пожвавлення внутрішнього попиту: як споживчого, так й інвестиційного, у НБУ прогнозують розширення від’ємного сальдо поточного рахунку. У 2022 році цей показник може досягнути 3,3% ВВП, а у наступні роки — 3,3–3,5% ВВП.
Як продовжуватиметься співпраця з МВФ
Фінансування МВФ суттєво підтримало українську економіку у 2020–2021 роках. Подальший прогрес у співпраці з МВФ у Нацбанку називають одним з основних чинників, що сприятиме стійкішому економічному розвитку.
У регуляторі вважають, що співпраця з Фондом матиме не менш вагоме значення і надалі. Особливо, враховуючи поточні умови погіршення інформаційного фону на тлі напруженої геополітичної ситуації та посилення конкуренції за іноземний капітал серед країн з ринками, що розвиваються, через жорсткіші монетарні умови у світі.
Як надалі змінюватиметься облікова ставка та політика НБУ
У НБУ попередили про збереження помірно жорстких монетарних умов на всьому прогнозному горизонті відповідно до базового сценарію макропрогнозу. Впродовж цього та наступних років там прогнозують збереження облікової ставки на рівні не нижче нейтрального.
Додатково у Нацбанку анонсували зростання нормативу обов’язкових резервів за поточними рахунками в гривні, а також за коштами в іноземній валюті. Цей показник у лютому зросте на 2 в.п. для посилення процентного каналу монетарної трансмісії шляхом управління структурним профіцитом ліквідності в банківській системі.
«Це дасть змогу стимулювати більш строкові залучення за одночасного збереження ролі обов’язкових резервів у дедоларизації», — вважає голова НБУ.
У березні регулятор планує розглянути питання щодо запровадження інших заходів з регулювання структурного профіциту ліквідності банківської системи.
Також Нацбанк зобов’язався і надалі використовувати механізм валютних інтервенцій для згладжування надмірних коливань на ринку. Водночас у найближчі квартали там планують утриматися від планових щоденних інтервенцій із купівлі валюти на міжбанківському валютному ринку для поповнення резервів.
Які ризики прогнозів
Серед ключових ризиків для поточного прогнозу у НБУ називають ескалацію Росією військового конфлікту та довший і суттєвіший, ніж очікувалося раніше, ціновий сплеск у світі.
Інформаційний фон навколо потенційної військової агресії відбивається на падінні вартості українських активів та девальваційному тиску. Тривале збереження цього тиску може вкрай негативно вплинути на очікування населення, бізнесу та інвесторів, а також буде значною перешкодою для інвестицій в економіку та ускладнюватиме залучення зовнішнього фінансування.
У разі загострення геополітичних ризиків НБУ попередили про готовність до посилення монетарної політики.
Вагомим ризиком залишається й подальше розгортання світового інфляційного сплеску. У деяких країн, у тому числі наших торговельних партнерів, інфляція лише наближається до пікових значень інфляції. Подальша цінова динаміка у світі суттєво залежатиме від швидкості реакції провідних центральних банків на інфляційні виклики. Натомість швидке посилення монетарної політики ключовими центробанками містить ризики значного відпливу капіталу з України.
Водночас базовий сценарій прогнозу НБУ передбачає подальше зниження впливу пандемії на українську економіку. Проте поява нових варіантів коронавірусу на тлі все ще недостатнього рівня вакцинації створює ризики додаткових економічних втрат у 2022 році.
Є й інші ризики проінфляційного характеру, серед яких:
- суттєве погіршення умов торгівлі та/або різке скорочення врожаїв після минулорічних рекордів;
- пожвавлення трудової міграції на тлі поступового згасання пандемії;
- швидкість зміни адміністративно-регульованих тарифів.
Як і раніше, Національний банк оцінює баланс ризиків для свого базового прогнозу інфляції та процентної ставки як зміщений вгору, особливо на середньостроковому горизонті.
Що далі
Зазначається, що регулятор продовжуватиме цикл посилення монетарної політики та в разі подальшої реалізації проінфляційних чинників «готовий діяти рішуче».
На 27 січня там анонсували публікацію Інфляційному звіті, в якому буде презентовано новий детальний макроекономічний прогноз. Підсумки дискусії членів комітету з монетарної політики буде оприлюднено 31 січня.
Наступне засідання правління Національного банку України з питань монетарної політики відбудеться 3 березня.