Зростання вартості проїзду в Києві: чи справедливі ці 20 грн до середніх та мінімальних доходів населення

Останні кілька місяців були сповнені поганих новин для споживачів в Україні: двозначна інфляція, карантинні обмеження. Столичні транспортні компанії приєдналися до флешмобу і вирішили підвищити ціни на проїзд. Зростання серйозне — з 8 до 20 грн «повного» та 12 грн «пільгового» квитка.

Витрати населення на громадський транспорт, як вважають у компаніях перевізників, мають зрости на 50-150%. Там рахують свої витрати, але аж ніяк не доходи населення — це могло б бути несправедливо. «Могло», бо виявляється, що київські гаманці зростають швидше за ціну проїзду.

Як зростали вартість проїзду в Києві та доходи киян, чи стануть кияни бідніші від цього здорожчання та чи справедливе воно до заробітних плат, розібрався «Український капітал».

Вартість проїзду за часи гривні зросла на 4 000%

Зростання вартості проїзду в столиці поступово тривало роками. Заради доцільності варто було б відкинути часи карбованців, коли через гіперінфляцію вартість проїзду за 5 років зросла в 400 разів — з 50 до 20 000 карбованців.

Саме у гривні — після грошової реформи у 1996 році — спочатку проїзд громадським транспортом у Києві коштував 20 копійок. На початку 2000-х ціна зросла до 50 копійок, у 2008-му — до 1,5 грн, а у 2015 році — до 3 грн.

Динаміка зростання вартості проїзду громадським транспортом у Києві за 1996–2022 роки
Динаміка зростання вартості проїзду громадським транспортом у Києві за 1996–2022 роки

У 2017 році проїзд у київському громадському транспорті зріс до 4 грн, а поки останнє підвищення 2018-го підкинуло цю вартість до 8 грн.

По-перше, варто зазначити, що ціни на київський громадський транспорт зростали майже втричі швидше, ніж споживчі ціни в середньому.

Загалом вартість проїзду в Києві у гривні за 22 роки зросла в 39 разів. Водночас в середньому споживчі ціни, за даними Державної служби статистики, зрости в 14 разів — ціна проїзду в Києві зростала майже втричі швидше.

Інфляція вартості проїзду в Києві до загальної інфляції за 1996–2018 роки
Інфляція вартості проїзду в Києві до загальної інфляції за 1996–2018 роки

З іншого боку, сфера транспорту традиційно мала більшу частку в інфляції не тільки в Україні. Така тенденція спостерігається в багатьох економіках, що розвиваються, але в меншому відношенні в розвинених країнах.

Але знання, що ціни на транспорт у Києві зростають втричі швидше за середню інфляцію, не особливо впливає на реальний сімейний бюджет киян. Цікавіше було б подивитися, як зростають ціни на транспорт до зростання доходів громадян.

Справедливе попереднє зростання за умов одного «але»

Для порівняння можна взяти два показники — середня заробітна плата в Києві, що публікується Держстатом, та мінімальна зарплата в країні, що визначається владою. 

Виявляється, що проїзд у Києві зростає повільніше за київські зарплати. Середні доходи киян зростають майже вдвічі швидше, ніж ціни квитків та жетонів у Києві, а мінімальні — ще сильніше, хоч і «на папері». 

Середня зарплата в столиці, за даними Держстату, у 1996 році становила 177 грн, а у 2018 році — 13 542 грн. Мінімальна зарплата ж у 1996 році становила 15 грн, а у 2018-му — 3 723 грн.

Зростання вартості проїзду в Києві, динаміка середньої зарплати в Києві та мінімальної зарплати в Україні за 1996–2018 роки
Зростання вартості проїзду в Києві, динаміка середньої зарплати в Києві та мінімальної зарплати в Україні за 1996–2018 роки

Середня зарплата у Києві за 1996–2018 роки зросла в 75 разів, а мінімальна — у 247 рази, коли, нагадаємо, вартість проїзду зросла суттєво менше — 39 рази.

Тобто середні доходи киян зростали вдвічі швидше від зростання цін на транспорт. Водночас мінімальні доходи зросли в шість разів швидше, але з одним «але».

Інфляція вартості проїзду, зростання середньої та мінімальної зарплати в Києві за 1996–2018 роки
Інфляція вартості проїзду, зростання середньої та мінімальної зарплати в Києві за 1996–2018 роки

Також виявляється, що у 1996 році киянин як із середньою київською зарплатою, так і з мінімальною витрачав суттєво більшу частину свого гаманця на транспорт, ніж у 2018 році.

За умов, що працюючий киянин має потребу мінімум два рази на день користуватися громадським транспортом — купувати 2 квитки щодня, в кожен робочий день — близько 23 на місяць, це мінімум 46 проїздів у місяць.

За ціни проїзду у 20 копійок, працівник мав би витрачати 9,2 грн в місяць — у відсотковому вираженні до середньої зарплати 1996 року це близько 5%, а до мінімальної — 61%.

За ціни проїзду вже в 8 грн, працюючий киянин має витрачати на проїзд 368 грн. До середньої київської зарплати 2018 року у відсотках це 2,7%, а до мінімальної — 10%. Скорочення у 2-6 разів.

Частка витрат з мінімального та середнього заробітку киянина на подвійний проїзд кожного робочого дня в 1996 та 2018 роках
Частка витрат з мінімального та середнього заробітку киянина на подвійний проїзд кожного робочого дня в 1996 та 2018 роках

Виявляється, попередні підвищення плати за проїзд мали повільніше зростання щодо середніх та мінімальних доходів. Обидві категорії населення стали витрачати на проїзд меншу частку зарплатні.

Тим «але», що згадувалося раніше, є «прірва» між середньою і мінімальною зарплатою 1996 року.

Коли у 1996 році мінімалка становила 15 грн, середня зарплата в Києві була 177 грн — різниця була майже в 12 разів. У 2018-му мінімалка 3 723 грн та середня зарплата в 13 542 грн — різниця в 3,6 раза, реалістичніший показник.

Це означає, що реальну мінімалку в 15 грн тоді отримувала суттєво менша частина населення, ніж мінімалку в 3 723 грн у 2018 році. Тому рахувати ці коефіцієнти щодо тодішньої мінімалки — теорія, що відірвана від реальності.

З повною оплатою частка витрат зростає, а от з «пільговим» все навпаки

Залишається зрозуміти, чи буде наступне підвищення таким же справедливим.

Анонсоване підвищення вартості проїзду до 20 грн у 2022 році суттєво підкине загальну історичну інфляцію вартості проїзду, тому доцільніше порівнювати зростання саме 2018–2022 роки. Також це розв’яже питання мінімалки 1996 року, що мала критично низький стосунок до реальності.

Здорожчання 8 грн до 20 грн — це зростання на 150%, а до «пільгового» квитка за 12 грн, який буде доступний пасажирам з «Карткою киянина» — це 50%.

Точно відома мінімальна зарплата у 2022 році — 6 500 грн. Перспективний середній дохід в Києві у 2022 році можна лише змоделювати: в разі продовження щорічного середнього зростання на 18%, це буде близько 24 231 грн.

Перспективне зростання вартості проїзду, прогнозоване зростання середньої та очікуване зростання мінімальної зарплати в Києві за 2018–2022 роки

До показника 2018 року зростання мінімалки у 2022-му складе 75%, а от перспективна середня зарплата зросте на 79%. Нагадаємо, повний проїзд за цей час зросте на 150%, а лише «пільговий» на 50%.

Перспективна інфляція вартості проїзду, прогнозоване зростання середньої та очікуване зростання мінімальної зарплати в Києві за 2018–2022 роки
Перспективна інфляція вартості проїзду, прогнозоване зростання середньої та очікуване зростання мінімальної зарплати в Києві за 2018–2022 роки

Також має змінитися частка «середнього» та «мінімального» гаманця, що витрачатиметься на проїзд.

У 2022 році працівник за попередніх умов витрачатиме в місяць витрачатиме за «повні» квитки 920 грн в місяць, а за «пільгові» — 552 грн. У відношенні до мінімальної зарплати це 14% та 9%, а до прогнозованої середньої — 3,8% та 2,3%.

Частка витрат з мінімального та середнього заробітку киянина у 2018 році та аналогічні очікувані та прогнозовані показники 2022 року на подвійний проїзд кожного робочого дня
Частка витрат з мінімального та середнього заробітку киянина у 2018 році та аналогічні очікувані та прогнозовані показники 2022 року на подвійний проїзд кожного робочого дня

Частка «мінімального» гаманця, що витрачатиметься на проїзд, збільшиться майже в 1,5 рази, якщо працівник не матиме можливості купувати саме «пільгові» квитки. В разі присутності такої можливості ця частка незначно скоротиться.

Водночас частка гаманця із середньої київською зарплатою зросте на третину, якщо пасажиру доведеться купувати «повні» квитки. Проте частка «середнього» київського гаманця, яка витрачатиметься на «пільговий» проїзд, буде нижчою за підвищення вартості проїзду 2018-го.

За відсутність «Картки киянина» доведеться переплачувати

Попри те, що вартість квитка в громадський транспорт зростає в середньому швидше за ціну споживчого кошика, це є загальною тенденцією. Економічні кризи суттєво впливають на енергетичну сферу, за яку розраховуються транспортні компанії, а в кінці — споживачі.

Таке порівняння показало, що зростання цін на транспорт хоч фактично і відбувається відсторонено від оцінки платоспроможності киян, але існує певна закономірність. Водночас це підвищення суттєво не відрізняється від попередніх.

Кияни із середнім та мінімальним достатком витрачатимуть приблизно одну й ту саму частку гаманця як у 2018 році, так і у 2022-му. Середня та мінімальна зарплати зростають майже однаково з вартістю проїзду в Києві.

Проте за відсутність «Картки киянина» деяким киянам та туристам доведеться суттєво переплачувати.

Ця ідея могла б бути гарним додатковим «податком на туризм». Гості столиці мали б сплачувати за проїзд більше за її жителів та більше фінансувати модернізацію київського транспорту.

Однак реальність така, що процес отримання необхідної картки штучно ускладнений.  Монополію на створення «Картки киянина» має державний «Ощадбанк», що унеможливлює її отримання без необхідності ставати клієнтом банку. Отримати картку і не стати клієнтом банку, що відомий своїм специфічним сервісом, неможливо.

Або плати майже у два рази більше, або користуйся послугами банку, який за вас давно вибрали.