Прем’єр VS Рада НБУ: чому «рекордний» показник інвестицій не свідчить про позитив

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль та голова ради Національного банку Богдан Данилишин заявили прямо протилежні одне одному новини про прямі іноземні інвестиції в Україну за ІІІ квартал 2021. Прем’єр повідомив про рекордний приток інвестицій, а голова Ради НБУ розвіяв позитив: інвестиції в Україну залишаються мізерними. Чому ситуація з ПІІ і далі незадовільна, пояснить «Український капітал». 

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль прозвітувався про 4,8 млрд. доларів сальдо прямих іноземних інвестицій за ІІІ квартали 2021. Це рекордний рівень, якщо брати післявоєнний період.   У 2010-2011 сальдо прямих іноземних інвестицій становило більше 7 млрд доларів США, у 2007-2008 — більше 9 млрд. Попри це, прем’єр відмічає значну частину реінвестицій, а не реальних нових інвестицій. 

Із тим, що більшість ПІІ в Україну — реінвестиції, погоджується голова ради НБУ Богдан Данилишин. Він не поділяє оптимізму прем’єра щодо статистики і заявляє, що надходження низькі та не відіграють суттєвої ролі у стимулюванні економічної активності.

За його інформацією, інвестиції прямих інвесторів у підприємства в Україні становили лише 744 млн. доларів США. І тільки з урахуванням реінвестованих доходів, отриманих нерезидентами в Україні, показник інвестицій становитиме 5,2 млрд. доларів США, за розрахунками Данилишина. 

«За 9 місяців з початку 2021 року виплата доходів від прямих інвестицій на користь нерезидентів становили майже 11 млрд. доларів США, з яких 5,2 млрд. доларів США – виплачені дивіденди, 5,2 млрд. доларів США – реінвестовані доходи, 0,6 млрд. доларів США – процентні виплати на користь прямих іноземних інвесторів. Окрім того, за портфельними інвестиціями чиста виплата доходів на користь іноземних інвесторів становила 2,2 млрд. доларів США» — пише голова ради НБУ. 

Прямі інвестиції в акціонерний капітал, без урахування реінвестованих доходів, найнижчі з 2014 року, каже Данилишин. І вони лише незначно перевищують обсяг виплат прямим іноземним інвесторам через боргові інструменти — 0,5 млрд. доларів США за 9 місяців 2021 року. 

Чому така різниця

Цифри прем’єра і голови ради НБУ різні, тому що можна описувати інвестиції в Україну двома способами: із реінвестованими доходами від інвестицій, або без них. Цю інформацію обидві сторони брали із останніх оновлень платіжного балансу України за вересень 2021 року. Але подали по-різному. 

У червні 2020 Національний банк почав враховувати показники реінвестованих доходів підприємств у статистиці по платіжному балансу. Регулятору передали публікування статистики по ПІІ від Державної служби статистики. Це потрібно було зробити для того, щоб показники відповідали міжнародним стандартам, у тому числі стандартам статистики Міжнародного валютного фонду, повідомили у регуляторі. 

Ця методологія дозволила бачити як цифри реальних інвестицій, так і цифри реінвестицій (Реінвестовані доходи). Тобто це такі доходи, отримані інвесторами, які уже давно працюють в Україні. 

«Наприклад, у вас є McDonald’s, він приніс вам 100 млн доларів. Ви їх не вилучили для себе, а вклали у будівництво нових об’єктів. Нацбанк пропонує це вважати умовною іноземною інвестицією — хоча це гроші, зароблені тут, додана вартість створена тут. Це важко назвати капіталом/інвестицією іноземного походження» — пояснює Дмитро Боярчук, виконавчий директор CASE Україна.

У показник реінвестованих доходів також додають і «нові» інвестиції, які бізнес інвестує в реальні проекти в Україні вперше. Однак, нова методологія НБУ, за якою він розраховує ПІІ, дозволяє політикам обирати потрібне число і видавати більші числа інвестицій в Україну, ніж реально інвестують, додає Боярчук.

Показник, який використав прем’єр, у платіжному балансі називається як «чистий приплив прямих іноземних інвестицій за дев’ять місяців 2021 року». Боярчук додає, що цей показник люблять називати по-різному. Наприклад, «наростаючим підсумком», «притоком за період» чи «сальдо за вирахуванням інвестицій з України». Але суть залишається та сама: реальна кількість капіталу, який заходить в Україну «в довгу», мізерна. 

Хто і куди інвестує в Україну

Топ-10 країн-інвесторів в Україну за підсумками ІІ кварталу 2021 виглядають так: 

Топ-10 країн	Прямі інвестиції (усього) (2+5)	Інструменти участі в капіталі (3+4)	Інструменти участі в капіталі, крім реінвестування доходів	Реінвестування доходів	Боргові інструменти
Нідерланди	922,8	944,2	10,9	933,3	-21,5
Німеччина	242,9	270,4	1,1	269,3	-27,5
Єгипет	71,4	72,3	–	72,3	-1,0
Австрія	45,6	53,3	6,4	46,9	-7,7
Польща	41,4	29,9	– 0,2	30,1	11,5
Люксембург	37,8	38,5	15,6	23,0	-0,7
Франція	32,4	2,7	-0,3	3,0	29,7
Угорщина	26,3	25,8	1,8	24,0	0,5
Японія	25,7	16,2	–	16,2	9,5
Панама	24,6	24,6	21,0	3,6	-0,0

«За січень-вересень 2021 року реінвестовані доходи іноземних інвесторів в Україні становили 87% від загального збільшення прямих інвестицій в капітал українських компаній з іноземними інвестиціями. Для порівняння — за 9 місяців 2020 року обсяг реінвестованих доходів іноземних інвесторів був від’ємним — «-»849 млн. доларів США, що було обумовлене збитковою діяльністю багатьох підприємств з іноземними інвестиціями на тлі поширення пандемії в Україні та світі» — коментує голова ради НБУ. 

Не так давно, у 2015-2016 роках основними інвесторами в економіку були ЄС та Росія. Після 2016 російська частка у прямих іноземних інвестиціях поступово скорочувалася: як в загальному обсязі так і без врахування реінвестованих доходів. Основними інвесторами українсько економіки стали країни ЄС. Однак і тут є нюанс. 

«Водночас, слід зважати на країни з яких ці інвестиції надходять, а це Кіпр та Нідерланди. Це може свідчити про те, що такі інвестиції є надходженням раніше виведених з України коштів (в т. ч. через трансфертне ціноутворення та від материнських установ українських сировинних холдингів)», — додає Богдан Данилишин. 

Топ-3 галузі для інвестицій у ІІ кварталі 2021: промисловість, металургія, харчова та тютюнова промисловості. 

ТОП-10 видів діяльності	Прямі інвестиції (усього)(2+5)	Інструменти участі в капіталі(3+4)	Інструменти участі в капіталі, крім реінвестування доходів	Реінвестування доходів	Боргові інструменти
Промисловість	731,5	1 309,9	49,9	1260	-578,4
Металургійне виробництво, виробництво готових металевих виробів, крім виробництва машин і устатковання	361,6	725,1	-1,7	726,8	-363,4
Виробництво харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів	204,3	199,8	20,8	179	4,4
Виробництво хімічних речовин і хімічної продукції	158,7	161,5	5,2	156,3	-2,9
Виробництво гумових і пластмасових виробів, іншої неметалевої мінеральної продукції	57,7	57,5	5,5	51,9	0,2
Виробництво коксу та продуктів нафтоперероблення	53,3	53,3	N/А	53,3	0
Виготовлення виробів з деревини, виробництво паперу та поліграфічна діяльність	31,7	46	2,4	43,6	-14,3
Оптова та роздрібна торгівля: ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів	385,1	364	30,2	333,8	21,1
Фінансова та страхова діяльність	119,3	117,6	25,1	92,5	1,8
Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря	74,8	88,1	13,8	74,2	-13,3
Професійна, наукова та технічна діяльність	63,7	59,6	47,8	11,8	4,1

Якщо зараз інвестиції спрямовуються на добувну, переробну промисловість, а також торгівлю та операцію з нерухомості, у 2015-2016 роках інвестиції спрямовувалися переважно в банківський сектор, каже Богдан Данилишин. Саме тому лідером в залученні інвестицій у 2015-2016 був інший сектор — фінансова та страхова діяльність. 

«Впродовж 2015-2016 років основними інвесторами в українську економіку були країни ЄС та Росія. Такі «інвестиції» були зумовлені в першу чергу необхідністю докапіталізації українських банків материнськими фінансовими установами та відбувались переважно у вигляді конвертації боргу в капітал», — пояснює голова Ради НБУ. 

Загалом, попри анонсовані проекти “бізнес-нянь” якісь серйозні інвестиції в Україну від нових іноземних інвесторів поки що відсутні як клас, і найближчим часом на тлі пандемії, навряд чи у цьому напрямі можна буде спостерігати якісь титанічні зрушення.