У травні 2020 го року Київ, за оцінками Consumer Choice Center, увійшов в 10-ку міст світу, де ринок шерингових послуг розвинений найкраще. Крім української столиці в рейтингу оцінювалися 52 міста: «найшеринговими», крім Києва, стали Таллінн, Вільнюс, Рига, Варшава, Сан-Паулу, Тбілісі та інші.
Оцінка проводилася за рівнем доступу до таких сервісів як Uber і Airbnb, електронних самокатів, додатків для шеринга професійних автомобілів, можливості орендувати авто у приватних власників, а також можливості доступу до всіх спортзалів Києва з одного мобільного застосунку.
При цьому, ще 10 років тому на київському і тим більше українському ринку оренда була переважно квартирною. Трохи пізніше повільно, але впевнено став розвиватися кар-шеринг. Декілька років тому діапазон шерингових послуг істотно розширився: стали здавати та брати в оренду велосипеди, електросамокати, сукні, пауербанки та навіть офіси «погодинно». Що можна взяти в Києві в оренду і чому подібні сервіси набирають популярність – розбирався UCAP.
Для кожної з перерахованих вище груп товарів існують свої орендні сервіси та їх чимало. Своєю чергою ті, що дозволяють «пошерити все, що завгодно» поки нечисленні, але їх творці впевнені: з кожним роком цей сегмент буде рости як і український ринок шеринга в цілому.
За словами засновника GUP — Global Ukrainian Portal, Сергія Шабодажа, попит на такий шеринг з боку потенційних орендарів є. В осінньо-зимовий період українці охоче орендують будівельні інструменти, техніку, дитячі та спортивні товари. З першим потеплінням дуже активно розбирають електротранспорт, альтанки, водний та повітряний транспорт. Доходить аж до того, що деякі товари потрібно бронювати дуже завчасно.
Співзасновник шеринг-платформи Renta Андрій Пелех додає, що Україні дуже часто орендують і для професійних потреб: будівельник бере будівельні інструменти, фотограф — обладнання для зйомки. Кейтеринг-агентства — все, що потрібно для проведення заходів. Нехай з ними зараз і не густо.
Експерт порівнює появу такого роду сервісів і «алгоритм їх прийняття» українцями з BlaBlaCar — коли він тільки з’явився в Україні, багато користуватися ним побоювалися. Як водії, які переживають про те, кому вони «здадуть» порожнє місце в авто, так і пасажири, що переживають про те, хто буде їх везти.
«Але з ростом числа користувачів та їх відгуків як на водіїв, так і на пасажирів, проблема зникла — люди перестали бояться. Такий же принцип і у речей з шеринг-платформ», — пояснює Пелех.
Як створювалися GUP, Renta і «Маємо»
Першим сервісом шеринга речей в Україні був GUP — Global Ukrainian Portal. Ідея створення прийшла Сергію Шабодажу в численних подорожах по Україні, коли в черговий раз він зіткнувся з незручністю пошуку оренди житла, автомобіля, спорядження на різних сайтах. Саме тоді Шабодаж вирішив зробити сервіс, який буде об’єднувати в собі всі ці категорії.
«Плюс, я хотів, щоб на сайті була карта, на якій можна подивитися, по заданих параметрах, за якими адресами, містах є «вільна» необхідна мені річ», — розповідає Шабодаж.
За його словами, перед запуском проєкту він та його партнери підготували детальний бізнес-план, частиною якого був аналіз ринку України та країн СНД. Виявилося, що на момент початку роботи над сервісом конкурентів у GUP не було.
Інвестиції в проєкт склали близько 1 млн гривень: більша частина пішла на розробку сайту. Запустився GUP у квітні 2018 року. За словами Шабодажа, тільки за перші 3 місяці роботи вдалося залучити на сайт 40 тисяч оголошень. Результат надихаючий.
Шеринговий сервіс «Маємо» запустився в тому ж 2018 році. Його авторка Аліса Космакова давно захоплюється активними видами спорту — бере участь в напівмарафонах, катається на лижах, бордах. Потрібне спорядження далеко не завжди виявляється під рукою.
Одного разу знадобилася маска для дайвінгу. Вона знайшлася на OLX, де її продавали. Космакова легко вмовила продавця здати її в оренду на кілька днів. Так саме і виникла ідея створити для киян майданчик для оренди всього.
Для початку підприємниця тестувала попит — знаходила продавців чогось та пробувала орендувати у них ті чи інші речі. Всі вони охоче йшли на угоду, тому Космакова вирішила пробувати.
На розробку сайту пішло близько 4 місяців. Витрати на запуск склали близько 18 тисяч доларів. Навесні 2018 року сервіс стартував. Там дійсно можна було орендувати що завгодно: від фена для волосся, до смартфона та квадрокоптера.
Шеринг-платформа RENTA стартувала пізніше — у жовтні 2020 року. За словами Андрія Пелеха, ідея прийшла до нього роком раніше в той самий момент, коли підприємцю потрібно було знайти дриль. Обдзвонивши друзів і знайомих, він виявив, що позичити не вийде — ні у кого дрилі не було. Купувати заради разового використання ані сенсу, ані бажання не було.
«Тоді я подумав: було б круто, якби існував один глобальний сайт, де можна орендувати все. Такий як BlaBlaCar чи OLX. Всі знають — якщо хочеш поїхати кудись, тобі потрібен перший, а якщо щось продати — другий», — згадує Пелех.
Він і його майбутній партнер по проєкту Арсен Сорока почали вивчати ринок та оцінювати, як працює в цьому плані той чи інший сервіс. Знайшли GUP, спробували орендувати там щось. Не вийшло. Знайшли RentNow, що спеціалізується на оренді будівельних інструментів. Стало ясно — ніша не заповнена, а значить потрібно діяти.
Стартові інвестиції в проєкт склали трохи більше ніж 10 тисяч доларів. Велика частина пішли на розробку платформи, решта — на рекламу. Опис категорій підприємці брали з європейських дощок оголошень. В Європі подібні сервіси не рідкість вже давно.
За словами Андрія Пелеха, карантин 2020 року виявився сервісу дуже навіть на руку. В момент, коли стартувала рекламна кампанія, люди вже були фактично замкнені вдома та почали активно реєструватися.
Кому потрібен шеринг
Співзасновник RENTA пояснює: на перших порах на платформі орієнтувалися на залучення орендодавців. Менеджери буквально обдзвонювали потенційних користувачів та розповідали про новий сервіс, про можливість розміщення там.
Зараз активності, спрямовані на інформування орендодавців, в RENTA призупинили. Тепер вже рекламують саме наповнення платформи. Пелех пояснює — для орендодавців це безкоштовна реклама на Facebook і Google, тому їм зараз вигідно додавати.
Спочатку творці платформи планували, що будуть орієнтуватися на приватних клієнтів. Тобто, пов’язувати тих, хто хоче щось здати в оренду, і тих, хто хоче це орендувати. Достатній інтерес до майданчика стали проявляти ті, хто на оренді заробляти цілеспрямовано — компанії, які здають велосипеди, будівельну техніку, фото- чи відеоапаратуру і навіть квартири. RENTA стала все більше заповнюватися «професійними» орендодавцями.
Андрій Пелех пояснює: чим більше сайт наповнений, тим більше відвідувачів у нього буде. Потенційний користувач бачить, що на платформі є майже все що завгодно, а значить, коли знайти потрібно щось конкретне, він йде на платформу вже цілеспрямовано.
«Зараз у нас приблизно однакова кількість і приватних клієнтів, і професійних орендодавців. Останні додаються більш активно», — розповідає Пелех.
У GUP співвідношення інше: більшу частину користувачів сьогодні становлять саме фізособи. За словами Сергія Шабодажа, за минулий рік сервіс за кількістю залучених орендодавців виріс на 30%, а по орендарям — на 20%. Якщо говорити про ринок оренди в цілому, то 15% клієнтів GUP згорнули свій бізнес, зростання сервісу сталося якраз шляхом залучення орендодавців — фізосіб. При цьому, 10% з них — люди, які перед цим самі орендували щось за допомогою GUP.
Як монетизуються сервіси шеринга «всього, що завгодно»
За словами Сергія Шабодажа, монетизація GUP досягається коштом комісійних: сервісу йде 10% від кожної успішної операції. На платформі RENTA оголошення поки безкоштовні. Хоча спочатку планувалося, що безкоштовний період буде тільки перші півроку роботи.
«Зараз безкоштовний період продовжили, тому що користувачі тільки додаються. Монетизувати прямо зараз просто не має сенсу — люди просто не будуть додаватися», — пояснює Андрій Пелех.
За його словами, в компанії зараз розглядали дві можливі моделі: підписка або комісія. При покупці підписки користувач зможе розміщувати якусь кількість оголошень на місяць. При комісії сервіс буде брати 5 або 10% від кожної угоди.
«У підсумку ми зупинилися на підписці й вже зараз підключаємо платіжну систему. До монетизації ми тепер сподіваємося прийти або в кінці цього року, або на початку наступного. Поки рано. Тому поки тільки інвестуємо», — розповідає Андрій Пелех.
В «Маємо» до роботи за комісію прийшли відразу — сервіс отримував 10% від завершеної операції: комісія з банківським переказам з карти на карту. Правда, проєкт пропрацював недовго.
«Він був досить аматорським, на рівні хобі, без належного рівня підготовки. Не було бюджету на маркетинг, тому все просування обмежилося колом моїх друзів на фейсбуці. До успіху це не призвело», — розповідає підприємниця.
За її словами, на платформі було мало речей: близько 400, але викладені вони були всього лише кількома десятками людей. Та й угод практично не було. Космакова пояснює — сайт провисів «мертвим» без користувачів пару років, а торік вона його закрила.
Проблеми шеринга
За словами Андрія Пелеха, коли RENTA тільки планувалася, підприємці наївно вважали, що після запуску користувачі почнуть додаватися відразу ж. Цього не сталося. Така проблема була не тільки у RENTA, але й у всіх такого роду сервісів, які запускаються в Україні. Пелех пояснює — люди поки ще побоюються давати в оренду свої речі. Побоюються, що її зіпсують. З цієї ж причини, на платформі активніші ті орендодавці, які займаються орендою професійно: досвід в оренді є, а значить псування вони побоюються набагато менше.
Пелех підкреслює — щоб сервіси такого роду успішно працювали, необхідно дати людям розуміння, що це безпечно. За його словами, в RENTA все влаштовано таким чином, що людина, яка орендує що-небудь, може перевірити орендодавця за допомогою Bank ID. Сам він обов’язково залишає заставу.
«Є сервіси, де просять залишати документи. Ми категорично проти та рекомендуємо ніколи цього не робити. Тільки грошову заставу», — підкреслює Андрій Пелех.
За його словами, в RENTA користувач повинен підписати договір оренди, який формується автоматично. Звичайно, необхідно дивитися на рейтинг орендодавця. Якщо користувач хоча б раз здавав що-небудь за допомогою платформи, на нього обов’язково буде відгук.
За словами Сергія Шабодажа, в українців поки немає культури споживання шерингових послуг. Цільову аудиторію — жителів українських міст 18-55 років, потрібно навчати. Це своєю чергою вимагає більше команди, більше фінансів та більше віри в успіх. Він підкреслює — ніша більш ніж перспективна, але першим торувати дорогу, звичайно, складно.
При цьому, обидва підприємці визнають: дуже часто орендодавцями дуже часто стають вчорашні орендарі. Варто людині один раз щось орендувати, зручність та переваги шерингової економіки стають очевидними.
Втім, більш серйозною проблемою для шеринг-сервісів речей є те, що українці просто не знають про таку можливість. Про те, що мультиварку або фен для волосся можна не купувати, а орендувати, більшість українців навіть не замислюються.
Сергій Шабодаж пояснює — українці люблять купувати те, що потім буде лежати та не використовуватися. У європейців і американців такого переконання немає вже давно.
«Там проти споживацького підходу. Люди не будуть купувати собі річ, свідомо знаючи, що вони використовують її максимум 2-3 рази. Вони просто не розуміють навіщо це купувати, а українці не розуміють, навіщо орендувати», — пояснює підприємець.
Шабодаж не приховує, що залучення фізосіб з тим, щоб вони активніше здавали в оренду не тільки квартири та авто, але і дрібне нерухоме майно — завдання номер один не тільки для сервісу GUP, але і для сервісів шеринга взагалі. Для популяризації використовують все: і соцмережі, і рекламу, і навіть сарафанне радіо.
«Люди, які орендували через наш сайт дуже часто стають нашими орендодавцями. Це і є наше паливо для подальшого розвитку, зі зростаючим числом таких випадків ми розуміємо, що рухаємося в правильному напрямку», — підсумував автор GUP.
Для пергляду та публікації увійдіть / зарееструйтесь