Як влада Китаю воює з власними компаніями та чи можна це використати

Китайська влада застосовує санкції проти інтернет-гігантів, несподівано для світу спричинила обвал криптовалютного ринку, а зараз націлилася на одну зі своїх найбільших галузей, що швидко розвивається — приватну освіту. «Український капітал» розповість, що відбувається в Піднебесній, яке це має значення та чи можна скористатися цим.

Як китайська влада згадала, що вона комуністична

Поки в цьому місяці правляча Комуністична партія Китаю (заснована у липні 1921 року) святкує своє 100-річчя, китайське керівництво стикається з економічними проблемами, а точніше — створює їх. В намаганнях повернути до своїх рук владу над розвинутими сферами економіки там видають цілі ряди нових законів та регуляцій, але цей процес активно розпочався ще рік тому.

У 2020-му весь світ дивився, як влада фактично намагалася задушити найвідомішого китайського підприємця, відомого як Джек Ма (справжнє ім’я — Ма Юнь). Торік Ма виступав з жорсткою критикою на адресу регуляторних заходів від «людей похилого віку» проти його компаній. Після цих слів він «зник» на декілька місяців, що породжувало чутки про його усунення чи переховування від влади.

Після його повернення до життя, відбулася низка санкцій, які важко не пов’язати з особистою помстою. Фінкомпанія Ant Group, заснована Джеком, повинна була залучити майже 35 млрд доларів. Найбільше IPO в історії було зірвано владою Китаю за два дні до публічного розміщення.

Після цього група компанії Alibaba потрапила під пильний погляд китайських регуляторів, за що отримала рекордний штраф в корпоративній історії Китаю на 2,8 млрд доларів. Розуміючи цю ситуацію, інвестори просто почали виходити з компанії: вартість акцій Alibaba Group за пів року вже втратила понад 26%.

Атака Пекіну на інтернет-компанії та сектору технологій продовжилася, а побоювання, що кейс Ма був лише початком кінця китайського інтернет-підприємництва, виправдалися.

Атакуючи власних гігантів

У травні китайські регулятори своєю забороною забили останній цвях у тоді сильно волатильний ринок криптовалют. Значна кількість майнерів працювали легально та приносили прибуток економіці країни, але у порівнянні з кінцем 2019 року частка Китаю у майнінгу біткоїна скоротилася на третину, коли з’явилися повідомлення про можливе блокування.

Підтверджуючи попередні чутки, там заборонили китайським фінансовим організаціям працювати з цифровими активами. З того часу вартість першої криптовалюти вже впала на понад 35%, а Китай втратив першість у криптовалютному ринку.

Після цієї заборони влада розвернулася в сторону корпоративного китайського технологічного ринку. Вже декілька гігантських компаній ставали об’єктом антимонопольних розслідувань, які часто пов’язанні з бажанням залучити інвестиції не в Китаї.

На минулому тижні під приціл регуляторів потрапив китайський сервіс таксі Didi, який ще називають «китайським Uber’om». Компанія в минулому місяці вирішила провести IPO в Нью-Йорку, що, ймовірно, не сходилося з бажанням КПК. Влада Китаю радила сервісу таксі «спочатку провести перевірку безпеки її мережі» або ж шукати інвесторів всередині країни.

За ігнорування цих пропозицій, китайські регулятори вирішили самостійно перевірити безпеку її мережі, заблокувавши можливість реєстрації нових користувачів та видаливши застосунок сервісу з віртуальних магазинів. За місяць акції компанії вже впали на 43% від ціни на IPO.

Останнім відомим прикладом поточної політики КПК є компанія Tencent. Власник найпопулярнішої в країні соцмережі WeChat з сотнями мільйонів активних користувачів та відомих розробників ігор вже витримав декілька таких ударів за, як зазначають деякі джерела, торговельний зв’язок з Гонконгом, а не материковою частиною країни.

Спочатку компанії заборонили провести злиття двох сайтів для відеострімінгу — Huya та DouYu. Потім за порушення фірмою антимонопольних правил онлайн-ринку країни під час поглинання у 2016 році China Music вони отримали штраф, потрапили під санкції з боку влади Китаю та вимогу скасувати угоди зі світовими музичними лейблами. За останні пів року акції Tencent впали на понад 30%.

Приватна освіта під прицілом

Після того, як в першій половині 2021 року китайські підприємці вже зазнали багатомільярдних втрат, погляд влади Китаю перейшов на, як там зазначили, «захоплену капіталом» сферу додаткової шкільної освіти. У КПК планують ввести нові правила регулювання та зробити сектор приватної освіти в країні некомерційним. 

Китайські компанії сфери додаткової шкільної освіти скоро будуть змушені стати некомерційними організаціями. Їм хочуть заборонити отримувати прибуток, залучати капітал чи проводити IPO (не говорячи вже про розміщення не в Китаї).

Якщо говорити про функціональні обмеження, то там хочуть заборонити проводити додаткові заняття на вихідних та на канікулах і будь-які онлайн-уроки для дітей до 6-ти років. Іноземні навчальні програми та наймання іноземних вчителів за межами Китаю буде теж заборонено, а імпорт підручників поставлять на особливий контроль.

Виникають закономірні питання про причини таких санкцій. Попри нездорове для економіки бажання взяти під контроль ще одну велику галузь, в Китаї дійсно є певні проблеми в цій сфері.

Мова йде про серйозну нерівність доходів населення Китаю. Регіональні економічні розбіжності та широкі прогалини у можливостях між сільськими та міськими громадянами стали великою проблемою для сучасного Китаю, а якісна освіта дістається дітям із забезпечених сімей.

Дійсно, те, що якісну освіту можуть отримати лише обрані — це велика проблема. Однак такий крок може перекреслити колишнє колосальне зростання китайської сфери приватної освіти. Цей спосіб її розв’язання, а не реформа державної освіти, більше схожий на вистріл у ногу, що і показала реакція ринків.

У п’ятницю акції найбільшої китайської компанії TAL Education Group, яка пропонує післяшкільну освіту, відправилися у прірву — впали на майже 70%. Акції ще двох постачальників приватних освітніх послуг New Oriental та Gaotu Techedu впали на понад 50% та понад 60% відповідно. Тільки ці три компанії втратили близько 16 млрд доларів за одну добу.

Остерігайся партійних санкцій

Всі ці події здаються запланованими у часі. Поки керівництво держави просуває жорсткішу зовнішню політику, китайські регулятори вносять свою частку хаосу у світову та китайську економіку. Як мінімум ці дії гарно доповнюються концепцію керівництва КПК.

Нові санкції проти власних гігантів, великих технологічних галузей та сфер, що швидко розвивається, є поганим сигналом для приватних інвесторів. Поки влада Китаю вигадує нові правила, це створює особливу невизначеність, ризики та можливу втечу інвесторів з Піднебесної.

Забиті та розгублені вони зараз замислюються, які інші сфери потенційно можуть стати наступною метою розширеного державного контролю КПК. Попри певні соціальні переваги, більшість цих кроків ведуть до очевидного зниження довіри іноземних інвесторів до фондового ринку Китаю.

З іншого боку, ефективність та життєздатність таких компаній як Alibaba, Didi чи Tencent рідко ставиться під сумнів аналітиками. Поточні падіння є однією з можливістю для інвесторів увійти на нижчих за вже досягнуті показники, очікуючи майбутнього зростання.

Хоч вірогідність виходу китайських гігантів за резиденцію Китаю маловірогідна, але втеча криптовалютних майнерів стала гарним прикладом, як іншим країнам можна скористатися китайськими заборонами. Казахстан, де легалізований майнінг, та США, зі своїми запрошеннями, стали основними напрямками, куди емігрує цей бізнес.