Високі ціни, гаряча економіка: чи особлива Україна зі своєю інфляцією та що буде далі

Інфляція в Україні стрімко зросла до двозначного рівня, якого тут не було вже декілька років. В залежності від того, кого запитати, поточний рівень зростання споживчих цін називається або приводом для тривоги, або ж тимчасовим піком, поки економіка відновлюється. Як завжди, істина десь посередині.

Хоч від інфляції зараз страждають багато країн, українська інфляція закріпилася на галопуючому двозначному рівні. Повернення інфляції до здорового рівня, який визначив Національний банк, цьогоріч не очікується. З цифрами сперечатися неможливо, але можна поговорити про їх умови та майбутнє.

«Український капітал» розповість, що ці цифри означають для нашої та світової економіки, чи варто бити тривогу щодо інфляції в Україні та коли ж регулятор приборкає цей шторм.

Двозначна інфляція vs цільовий показник

Річна інфляція в Україні в серпні залишилася на липневому рівні 10,2%. Це максимум з 2018 року, коли у травні була зафіксована інфляція на рівні 11,7%.

Хоч такий високий рівень інфляції не є новинкою для нашої економіки, останні декілька років вона знаходилася на однозначному рівні. Такий сплеск зростання цін змушує захвилюватися всіх. Це торкається як споживачів, які з кожним місяцем за одну суму грошей можуть купити все менше товарів, так і інвесторів, адже більшість популярних фінансових інструментів вже не перекриває рівень інфляції.

Серед основних причин такого сплеску — різке зростання вартості житла, води, електроенергії, газу та інших видів палива, а також зростання вартості освіти. Ціни на них за рік зросли на 29% та 11,4% відповідно. Двозначне зростання цін отримали харчові продукти та безалкогольні напої, а також алкогольні напої та тютюнові вироби — 11,7% та 10,0% відповідно.

Загальний показник інфляції вже другий місяць вдвічі перевищує цільовий показник Нацбанку. Таргет регулятора — 5% із допустимим діапазоном відхилень 1 в.п. Тобто «здорова» інфляція в Україні має знаходитися в проміжку 4–6%.

З часу встановлення такого показника інфляція перебувала на цьому рівні два рази по декілька місяців. Інфляційне таргетування було досягнуто у двомісячний період з початку листопада 2020 року до кінця січня 2021 року, а до цього — у періоді листопад-грудень 2019 року.

У попередньому інфляційному звіті зазначалося, що інфляція «очікувано» вийшла за межі цільового діапазону. Проте навіть для регулятора такий підйом виявився сюрпризом, адже інфляція відхилилася від таргету «більше, ніж передбачалося».

Не лише НБУ в шоці від інфляції

Дійсно, така інфляція в Україні виявилася сюрпризом для НБУ. Вона перевищила всі попередні очікування та прогнози. Хоч у регуляторі з самого початку року очікували, що зростання цін трохи вийде за межі цільового показника, але там вже три рази погіршували свої прогнози.

Так, наприклад, в січневому прогнозі НБУ зазначалося про можливі 7% річного показника інфляції у 2021 році. Згодом — у квітні, цей прогноз змінився на 8%. У липні очікування регулятора щодо зростання споживчих цін погіршилися до більш подібних до реальності 9,6%. 

Однак буде несправедливо звинувачувати наш центральний банк в ексклюзивній неточності прогнозів. Такого сильного зростання інфляції не очікували ніде, а навіть в найсильніших економіках світу вона «сходить з розуму». Точніше «зводить».

Зростання споживчих цін в більшості країн з розвиненими економіками також вийшло з-під контролю. Якщо торік всі світові регулятори боролися за свій рівень інфляції, то нині все частіше можна побачити поряд слова «інфляція», «ризик світової кризи» та «головна загроза десятиліття».

Насамперед здивуванням, хоч і частково очікуваним, стала інфляція в США. Вона всередині літа розігналася до 5,4%, що є близьким показником до рекорду інфляції в 5,6% під час кризи 2008 року. 

Інфляція в Європейському Союзі та єврозоні також здивувала всіх. В ЄС зростання споживчих цін розігналося до 2,5% (рекорд з 2013 року), а в єврозоні — до 3% (рекорд з 2011 року). Абсолютним шоком стало зростання інфляції в найсильнішій економіці ЄС — в Німеччині цей показник підскочив до 3,9%.

Важливо звернути увагу саме на динаміку інфляції. Вона в більшості країн, наприклад, великої двадцятки є подібною до української динаміки. Наступний графік, в якому можна вибрати окремі країни, це зображає.

У деяких країн за різні періоди динаміка інфляції була навіть більшою за українську, навіть якщо не враховувати лідера в цій категорії — Аргентину. Єдину особливість серед цих динамік мають Сауди, але таке падіння інфляції пов’язане зі збільшенням там ПДВ у липні минулого року.

Загалом у більшості країн зростання цін підскочило значно вище рівня, який центральні банки визначають як цілі. Логічно було б побачити їх значну реакцію на це, однак її майже немає.

Таких «яструбів» як Нацбанк мало

Стрибок інфляції у 2021 році став джерелом роздратування серед споживачів та занепокоєння серед політиків. Деякі центральні банки наразі намагаються повернути монетарну політику в потрібну сторону, щоб повернути динаміку зростання цін до нормального стану.

Більшість найбільших економік світу проводили або зниження облікових ставок, або утримували їх стабільність. Також світові регулятори практикували пом’якшення грошово-кредитної політики. Тобто виявляється, що більшість регуляторів сьогодні є так званими «голубами».

З країн великої двадцятки центробанки Індонезії та Мексики на початку цього року знижували свої ставки на 0,25 в.п. кожна. Проте Мексиці згодом довелося збільшувати цей показник. Решта країн тримали динаміку ставки на нульовому рівні впродовж 2021 року.

До «яструбів» з великої двадцятки можна зарахувати центробанки Росії та Бразилії. Перший за 2021 рік вже встиг підвищити свою ставку на 2,25 в.п., а другий — вже 3,25 в.п. Загальну позитивну динаміку ставок показали ЦБ Мексики та Південної Кореї — по плюс 0,25 в.п.

Загалом більшість світових регуляторів не посилює свої монетарні політики та утримує ключову ставку на одному рівні, не особливо переживаючи за зростання цін. Їх топи вважають сплеск інфляції тимчасовим, тому вважають за потрібне продовжувати стимулювати економічне зростання.

Національний банк України можна прирахувати до «яструбів». З початку року регулятор збільшив облікову ставку вже на 2,5 в.п. Також там влітку оголосили про поступове згортання з підтримки банків, а в жовтні — про повну їх зупинку.

Такий крок згодом може додатково натиснути на інфляцію вниз. Однак традиційний лаг — розрив у часі між дією регулятора та одержанням ефекту, як підтвердили в НБУ, у нас становить 9-18 місяців. Тобто ефект від згортання цих заходів варто очікувати не раніше липня 2022 року.

Куди йде українська інфляція

Поки більшість світових регуляторів вважають поточне зростання цін тимчасовим явищем, деякі організації та експерти попереджають про можливі негативні наслідки такого оптимізму.

Поки Федеральна резервна система і Європейський центральний банк прогнозують тимчасовий характер високої інфляції як базовий сценарій, світові економісти бачать можливе повторення або високої інфляції 2013 року, або повторення стагфляції 70-х. В обох випадках приборкати інфляцію вдалося лиже жорсткою монетарною політикою.

Українські центробанк та уряд в цьому питанні зберігають певний оптимізм. Міністерство фінансів та Нацбанк прогнозують зменшення динаміки зростання споживчих цін, а річну інфляцію — меншу за двозначний рівень.

У Мінфіні, наприклад, прогнозують досягнення рівня інфляції наприкінці цього року не вище 10%. Хоч там і наголошують, що «не зацікавлені» в розкручуванні маховика інфляції, але там не сильно засмученні через перевиконання доходів держбюджету на 4,1%. Така інфляція дозволяє вчасно поповнювати держбюджет, попри невиконання плану запозичень на 27,6%.

У НБУ також очікують сповільнення інфляції в Україні наприкінці цього року. За їх липневим прогнозом, споживча інфляція у 2021 році складе 9,6% та повернеться до цілі 5% у другому півріччі 2022 року.

Водночас на останньому підвищенні облікової ставки там зазначили про можливий суттєвий перегляд цього прогнозу. Особливо це стосується саме середньострокового прогнозу.

«Баланс ризиків для нашого прогнозу є врівноваженим. Можливо, трохи більшими є проінфляційні ризики. Однак тут мова йде, скоріше, про середньострокову перспективу — на наступний рік. Якщо говорити про поточний рік, поки що ми йдемо близько до нашого прогнозу», — зазначив заступник голови Нацбанку Сергій Ніколайчук.

Поки очікується суттєва зміна прогнозу щодо інфляції в Україні у 2022 році, там розповіли про короткострокову інфляцію. У вересні-жовтні цього року там прогнозують зупинку інфляції на двозначному рівні — вона коливатиметься у діапазоні 10–11%. У грудні зростання цін має скоротитися до рівня нижче 10%.

Варто хвилюватися чи не турбуватися

Основне очікування щодо досягнення таргету інфляції в другій половині 2022 року незабаром може змінитися. Це означає, що Нацбанк, вірогідно, також починає скептичніше ставитися до «тимчасовості» інфляції. 

З боку споживачів песимізму додає готовність регулятора «вжити додаткових заходів» в разі посилення фундаментального інфляційного тиску та стійкого погіршення інфляційних очікувань. Тобто таку можливість там визнають та готові продовжувати підвищувати облікову.

Попри все, заспокоює факт, що регулятор, уряд та деякі аналітики сходяться на думці, що інфляція в Україні досягла піку. Також зростання споживчих цін виявилося нижчим за очікування серпневої інфляції на рівні від 10,4% до 11,5%. Ось тримайте 10,2%.

Залишається, що як мінімум протягом наступних пів року споживачам доведеться у холодному комфорті очікування падіння інфляції розсудливіше ставитися до розподілу свого бюджету. Дивні зміни цін були неминучим побічним ефектом 2020 року. На щастя, вони, ймовірно, будуть недовготривалими.