Виконати обіцяне. Як креативним індустріям допоможе Рада з розвитку креативної економіки

Після гучних слів про державну підтримку креативної індустрії держава запустила Раду з розвитку креативної економіки. Вона покликана налагодити взаємодію між креативним бізнесом і державою та допомагати креативним проєктам. Рада тільки проєктує стратегію розвитку індустрій nf залучає гравців ринку у профільних сферах. Для чого було створено новий орган, дізнавався «Український капітал». 

5 китів креативної індустрії

Креативні індустрії стали одними з найбільш постраждалих під час карантинних обмежень, які уряд вводив в Україні. Представники індустрії навіть вдавались до своєрідних перфомансів, щоб привернути увагу до себе. Сьогодні держава як мінімум удає, що намагається не забувати про креативні індустрії. 

За задумом Міністерства культури та інформаційної політики, Рада з розвитку креативної економіки буде допомагати розвивати індустрію, покращувати комунікацію між бізнесом та державою та запускати «креативні хаби». «Українському капіталу» у відповіді на інформаційний запит міністерство також повідомило, що Рада буде розглядати пропозиції бізнесу щодо внесення потрібних для індустрії змін в законодавстві. Усі висновки та пропозиції Ради будуть подаватися на розгляд Кабміну. 

Поки що новий орган встиг зробити небагато: запуститися та затвердити персональний склад. Головують Радою Олександр Ткаченко — міністр культури, та Михайло Федоров — міністр цифрової трансформації. До складу також входять заступники міністрів, деякі голови комітетів ВР та керівники культурних державних органів: Українського інституту книги, Українського культурного фонду. Є також представники Офісу Президента та Фонду стартапів.  

Зараз орган почав розробляти Стратегію розвитку креативних індустрій. Попри обширність креативної індустрії, у міністерстві вирішили сфокусуватися на п’ятьох напрямках:

  • дизайн;
  • мода;
  • народні художні промисли;
  • концертна і музична індустрія;
  • книговидання.

Згідно з інформацією Міністерства культури, стратегія «розкриє нагальні для всіх секторів питання, як-то доступ до фінансів, освіта, інфраструктура, цифрові технології тощо». До розробки планують залучити робочі групи за секторами, які мінкульт планує створити в межах Ради. 

«До складу робочих груп Ради можуть входити представники центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх об’єднань, а також експерти, у тому числі іноземні. До етапу формування структури та методології стратегії залучено міжнародного експерта Тома Флемінга, директора консалтингової агенції у сфері креативних індустрій Tom Fleming Creative Consultancy, Британія», — повідомили ucap.io у відповіді на запит. 

У Раді з розвитку креативної економіки також прагнуть створити культурні хаби — простори, де будуть розвиватися підприємці креативних індустрій. За інформацією Мінкульту, у хабах буде «сучасне обладнання для створення креативного продукту», а також різні програми для менторства, пітчингів проєктів, тренінгів та програм інкубації та акселерації креативних стартапів. Цей проєкт мінкульт створює у партнерстві із програмою USAID «Конкурентоспроможна економіка України».

Рада також співпрацюватиме із Державним агентством розвитку туризму для підготовки пропозицій по проєктах державно-приватного партнерства у сфері культури та туризму. Міністерство культури не уточнило, про які конкретно проєкти йдеться. 

Креативники не проти

З відкритої інформації та відповідей опитаних Ucap представників індустрії стає зрозуміло, що всі тільки «за» співробітництво із державою — хтось більше, хтось менше. Хоча, це не перша потуга виконавчої влади створити Стратегію розвитку креативного сектору — подібні стратегії за останні 6 років створювалися уже двічі. 

Ірина Онікієнко, яка координує створення Ради з розвитку креативної економіки, опублікувала новину про старт робочої групи з концертної індустрії на своїй сторінці у фейсбук. На зустрічі були присутні представники ринку, зокрема Ірина Горова, співзасновниця продюсерського центру Mozgi Entertainment, Ліда Клов, засновницею Pop Corn CA (агенство, яке організовувало українські концерти Imagine Dragons, Foals та інших) та інші. 

Ініціативу Мінкульту з обережним оптимізмом зустрічають в дизайні, хоч і сподіваються на краще, пояснює Ярослав Белінський, дизайнер, співзасновник та президент Асоціації Design4Ukraine. Він працює у робочій групі в напрямі дизайну, але наразі вона тільки формується, як і її список напрацювань.

Дизайн-індустрії потрібен контакт із державою, попри те, що сектор може фінансового існувати без неї. Ярослав Белінський вказує на декілька напрямів для роботи: промоція дизайну в Україні поза представниками індустрії, промоція українського дизайну за кордоном та впровадження дизайну як інструменту реформ. Останнє, за словами дизайнера, дозволить не тільки оптимізувати процеси у держорганах, а і зекономить кошти.

Інша потреба — створити державну інституцію, яка буде опікуватися виключно питаннями дизайну. Як приклад того, що вона могла б вирішити, Белінський наводить проблему у регуляції закупівель дизайн-послуг на ProZorro. 

«Основний критерій державних тендерів — найнижча ціна. Якісний дизайн за низькою ціною це абсурд. Не буває виключень — хороший дизайн коштує дорого. Потрібно це змінювати, інакше діла не буде, а держструктури будуть виглядати так, як вони виглядають, сайти будуть виглядати такими ж незручними», — констатує Белінський. 

Збільшити читачів та зберегти наявні культурні інституції

Підтверджують контакт із Мінкультом для створення Ради у книговидавничій індустрії — про це ucap.io повідомила головна редакторка і співзасновниця «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка. Книговидавці були запрошені на зустріч із міністром культури, де обговорювали створення профільних хабів для креативної індустрії. Однак, у питанні хабів міністерство все одно не окреслило чіткої позиції щодо того, як це буде функціонувати. 

При цьому міністр чітко окреслив проблему книговидання, де держава має допомогти — відсутність збільшення кількості читацької аудиторії. Через низький культурний рівень населення, яке мало читає, книговидавці працюють з одними самими клієнтами в умовах браку інструментів для розвитку індустрії. На це накладаються також і загроза, яка нависла над репутаціями культурних інституцій, які працюють успішно і вже існують — Український культурний фонд, Мистецький арсенал, Інститут книги, Український інститут.

Мар’яна Савка наголошує, що, окрім створення Ради з розвитку креативних економік, важливо підтримувати взаємодію і наявних культурних органів для кращого розвитку книжкового ринку, а також розв’язувати загальні питання. 

«Видавці розраховують на те, що в них буде щорічна підмога з боку закупівлі для бібліотек, але це не єдиний інструмент, щоб зміцнити видавничий сегмент. Ми фактично ділимо шагреневу шкіру поміж різними видавцями, перетягуємо на свій бік тих самих покупців, тих самих читачів. Як збільшити аудиторію, коли так багато відволікаючих факторів, симуляторів тп замінників книжок?

Мусить бути розуміння, яким буде книжковий ринок. Наприклад, наскільки він буде національним — це питання безпеки, а не просто книжкового ринку. Наскільки він буде великим — це питання економічного порядку, тому що великий книжковий ринок дає чималий дохід в державну казну. Чи цей ринок буде захищений від інвазій піратського продукту, який сюди валить шаленим потоком — це питання до наших силових органів», — пояснює Мар’яна Савка. 

Модна індустрія у бойовій готовності 

Із захватом сприйняли ініціативу Мінкульту у модній індустрії, адже там була потреба в державному ресурсі для вирішення великої кількості викликів. Робочу групу у напрямку моди очолює Ірина Данилевська, голова експертного комітету Ukrainian Fashion Council та співзасновниця, голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week. У групу увійшли ті, хто безпосередньо займається дизайном та виготовленням одягу, а також викладачі вишів, представники Ukrainian Fashion Council та організатори конкурсу молодих дизайнерів New Fashion Zone. Після обговорення група визначила два пріоритетні напрямки для співпраці із державою — промоція українських дизайнерів за кордоном та освіта для майбутніх працівників індустрії. 

Напрямок моди, ймовірно, один із найпродуктивніших у Раді, адже напрацювання групи уже готові та оформлюються у спеціальний документ, який група направить для ознайомлення співголовам. Для промоції українських дизайнерів за кордоном група бачить потребу у створенні спеціального майданчика-сайту, де можна було презентувати кращі кейси індустрії, а також створенні ролику, який будуть таргетувати для майбутніх партнерів у галузі.

Інша ідея — створити інтерактивний путівник для туристів, який матиме позначки із місцями, де можна ознайомитися з продукцією українських дизайнерських брендів. У цілому, додає пані Ірина, на ці ініціативи можна було б знайти грант чи фінансування, але у держави уже є частина започаткованих ініціатив та буде логічним стати частиною таких проєктів. 

«Ми 30 років працюємо самостійно, ця самостійність дала прекрасні результати. Зараз, коли є ініціатива від держави та державних установ, важливо зробити цей т.зв. синергетичний ефект, щоб ми не тягнули в різні боки. Навіщо пан міністр культури буде думати, що йому таке створити, щоб допомогти, наприклад, fashion-індустрії, якщо ми знаємо, що потрібно для того, щоб допомогти», — пояснює Ірина Данилевська. 

Інша важлива ініціатива, яку напрям fashion хоче втілити в життя — повернення частини видатків, які витрачають українські дизайнери та українські fashion-інституції для участі в міжнародних подіях. Це світова практика, яка допомагає стимулювати появу нових гравців в індустрії. 

Співпраця із Радою також дає надію на початок розв’язання проблеми освіти, адже в індустрії є гостра нестача кадрів, особливо т.зв. «робітничих» професій.

Переосмислити народне мистецтво для економіки

Розвиток напряму народних художніх промислів, на що теж націлилася Рада з розвитку креативних економік, можна було б спершу сприйняти як данину «шароварській» традиції підходу до культури. Однак, на практиці відродження народних ремесел зараз у високому попиті та може мати економічний ефект. Це також стосується глобального ринку, який полює за українськими майстрами. 

«Зараз, наприклад, німці, забирають у Китаї виробництво дитячої іграшки та вже в них працюють майстри — створюють підприємства і на мільярд доларів продають своєї продукції. Чехія — 800-900 мільйонів доларів. У нас ринок імпорту — десь до 400 мільйонів доларів, а ми покриваємо тільки 3%. У Німеччині та Польщі є гроші та приміщення, а майстрів немає — вони нашим майстрам дають пільги та можливості ярмарків. Поляки плачуть, що в них немає таких гарних майстрів, як в Україні», — каже Євген Шевченко, голова Національної спілки майстрів народного мистецтва. 

Підтверджують потребу в народних ремеслах і в модній індустрії. Це допоможе внутрішньому ринку та позиціюванню української модної індустрії на глобальному ринку в принципі. 

«Ми зараз можемо підтвердити один із напрямків своєї оригінальності та відмінності від іншого світу саме коштом того, що українські дизайнери можуть все більше і більше використовувати народні традиційні ремесла, техніки тощо. Україна — одна із небагатьох країн, яка це зберегла. Зараз є величезна потреба в людях, які вишивають, які роблять прикраси вручну, які можуть прикрашати та декорувати колекції дизайнерів якимись зроблених вручну речами» – коментує Ірина Данилевська, голова експертного комітету Ukrainian Fashion Council та співзасновниця, голова оргкомітету Ukrainian Fashion Week.

Щоправда, індустрію народних художніх ремесел потрібно відновлювати майже з нуля. Немає досліджень, що являє собою ця сфера, ким вона представлена і чи є там ринок. Немає будь-яких державних цільових програм для розвитку галузі, реєстру майстрів художніх промислів, правил гри у регулюванні чи податкових преференцій для галузі.

Підприємств, які роблять спеціальні інструменти для народних художніх промислів, залишилося два-три на Україну, попри попит тих же народних музичних інструментів для шкіл, каже Євген Шевченко. 

Пробити стелю недовіри

Ініціативу Міністерства зустрічають з оптимізмом, але деякі опитані ucap.io експерти все одно висловлюють обережність стосовно державних планів. Причина — недовіра до державних інституцій через нестабільність їхньої діяльності та проблематичну комунікацію.

Негативний досвід співпраці креативників із державними органами посилює небажання працювати над проектами. Це може поставити під загрозу успіх Ради з розвитку креативної економіки – особливо враховуючи той факт, що Стратегія розвитку креативних індустрій створювалася і раніше, іншими командами міністерства.

Попередні стратегії також розроблялися з міжнародними партнерами із Євросоюзу, однак, їхні рекомендації так і залишилися невиконані, а європейські партнери — незадоволеними. Якщо команда міністерства дійсно хоче допомагати розвитку ринку, їм доведеться здолати виклик: не змарнувати можливість та роками не порушувати закріплені обіцянки.