Впорядкувати анархію: як зміниться ринок колекторів

На фоні кількості проблемної заборгованості населення перед мікрофінансовими організаціями, слово «колектор» у багатьох асоціюється з погрозами та хамством. Однією з головних причин такої зухвалої поведінки колекторів були відсутність будь-якого якісного нагляду. Змінити ситуацію має на меті нове законодавство та більш жорстке регулювання. Які зміни очікують на галузь — розібрався «Український капітал».

Наприкінці серпня 2020 року керівництво Нацбанку України заявило, що буде створено так званий Реєстр колекторів. Нещодавно перший заступник голови правління Нацбанку України Катерина Рожкова заявила, що лише за один липень 2020 року регулятор отримав 535 звернень громадян зі скаргами на дії колекторських компаній. 

Читайте також

У НБУ розповіли, як захиститися від погроз чи нав’язливих дзвінків колекторів

За підсумками їхнього розгляду регулятором встановлено грубі порушення колекторами вимог законодавства. Вони телефонують боржникам з погрозами, контактують з його родичами та сусідами, які, зрозуміло, що не мають ніякого відношення до кредитів.

Що пропонується депутатами?

Проєкт закону 2133 «Про захист прав та законних інтересів боржників при здійсненні колекторської діяльності», було ухвалено за основу ще у 2019 році та відправлено на доопрацювання. 

Експерти вважають, що у запропонованому вигляді він фактично не буде працювати.

Олександр Камша«У разі, якщо законопроєкт № 2133 буде прийнято в тій редакції, в якій він зараз запропонований, швидше за все, він не буде здатний належним чином захистити права позичальників, тому що цей документ недопрацьовано. У ньому не прописано відповідальність за порушення закону; не визначено порядок взаємодії колекторів з фінансовими установами, банками; не врегульовано порядок укладення договорів на проведення колекторської діяльності. Ймовірно, що законопроєкт буде прописаний більш детально та повно перед його розглядом у другому читанні», — зазначає адвокат ЮФ «Ілляшев та Партнери»  Олександр Камша.

НБУ розробляє свій проєкт щодо колекторів

Як зазначають у Нацбанку, дійсно, зараз розробляється новий проєкт змін до ряду законів, якими буде впорядкована діяльність з надання колекторських послуг. Законопроєкт передбачає, що професійні колекторські послуги зможуть надавати виключно компанії, які виконують всі вимоги законодавства та внесені у відповідний Реєстр, вести який буде НБУ.

Основною умовою внесення компанії до такого Реєстру буде бездоганна ділова репутація керівництва та власників компанії, а також дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів фінансових послуг на етапі врегулювання заборгованості. У разі порушення зазначених вимог, колекторську компанію буде виключено з такого реєстру. Відповідно, фінансові установи не зможуть залучати її до врегулювання заборгованості. 

«Запровадження такого Реєстру дозволить Національному банку створити цивілізований ринок колекторських послуг, який ґрунтується на суворому дотриманні прав споживачів фінансових послуг та законодавства України. Очевидно, що додатково будуть розроблені підзаконні нормативні акти щодо ведення такого реєстру», — йдеться в офіційній відповіді регулятора.

За словами Ростислава Сачка, юриста юркомпанії «Алєксєєв, Боярчуков та партнери», саме новий  законопроєкт визначатиме чіткі правила етичної поведінки колекторів. Також визначатиметься відповідальність за порушення цих правил, порядок щодо ведення реєстру колекторських компаній та інші ключові моменти, які значно вплинуть на загальну поведінку, так званих «вибивал».

«Думаю, саме після ухвалення цього нового закону колекторська діяльність здійснюватиметься дисципліновано та в рамках чинного законодавства України. Впевнений, відбудуться зміни й на ринку колекторів, адже вибивати борги законно – це не їх стиль роботи. Нині колектори користуються незнанням законів та боягузтвом пересічних людей, а тому укладають договори та купують у банків та фінансових установ боргові зобов’язання за великі кошти та стараються швидко вибити їх у боржника», — зазначає Ростислав Сачок.

Як поводити себе з колекторами?

У випадку, якщо людина все ж таки потрапила у поле зору колекторів, ні в якому разі не варто панікувати. Колектори тиснуть на почуття провини та на слабкі точки: дзвонять в нічний час, зустрічаються з рідними, друзями, колегами по роботі. Це викликає максимальну нервозність у боржника.

На сьогодні немає законодавчої бази щодо діяльності колекторів. Тому їх дії здебільшого є незаконними та такими, що підлягають кримінальній відповідальності.

«Рекомендую записувати всі телефонні розмови, зберігати смс-повідомлення та копії наданих колекторами документів, щоб надалі  використовувати це як докази. Однозначно, необхідно вимагати від колекторів претензії в письмовій формі з підписами уповноважених осіб, печатками установи, з посиланнями на пункти договорів або ж з копіями договорів кредиту та доказами переуступки права вимоги. Якщо ж колектори відмовляються надати претензії або повідомлення, або якщо документи надходять без печаток та/або підписів, можна ігнорувати такі дії», — коментує Ростислав Сачок.

Слід зробити особливий наголос на заміні кредитора у зобов’язанні. Воно здійснюється без згоди на це боржника. Проте, чинне законодавство рекомендує кредитору повідомляти боржника про зміну кредитора або при передачі права вимоги третім особам. Тому в будь-якому випадку варто вимагати підтверджуючі документи щодо боржника у колекторів. Це якщо на  адресу першого не надходили повідомлення від банку чи іншої фінансової установи щодо заміни кредитора.

У разі «навішування» чужого боргу, відвертих погроз або образ, рекомендується обрати допомогу адвокатів. Це може бути зверненням із заявою в поліцію по одній зі статей Кримінального кодексу України: ст. 182 (порушення недоторканності приватного життя), ст. 189 (вимагання), ст. 190 (шахрайство), ст. 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільноправових зобов’язань).