Вперше за свою тридцятирічну історію незалежності Україна опинилася так близько до затвердження нового офіційного символу держави, який до цього існував лише на папері. Попри суперечки та хвилю критики, ми скоро можемо побачити остаточне ухвалення великого Державного Герба.
Однак всі великі речі потребують великих витрат на їх реалізацію. Великий Державний Герб не є виключенням. Друк нових грошей, випуск нових печаток та добудова фасадів — остаточне прийняття проєкту закону може коштувати державному бюджету мільярди гривень.
«Український капітал» розповість, в чому особливість поточного проєкту закону, у скільки обійдеться державі ухвалення Великого Державного Герба, а точніше — скільки коштуватиме його зображення на грошах, печатках та фасадах.
Великий Герб в кожен дім, тобто орган державної влади
Поки тривали дебати щодо важливості його введення та порушення геральдичних правил, парламент в кінці серпня схвалив закон про великий Державний Герб України. Верховна Рада затвердила образ великого Державного Герба України, якого досі формально не існувало.
За всю історію це вже четверта спроба ухвалити цей офіційний символ держави, але вона поки найближча до реалізації. В цьому читанні закон отримав 257 ствердних голосів, але в наступному має отримати 300 «за». Останнє може стати проблемним питанням для нинішнього парламенту.
Причин безліч: починаючи від невідповідності малюнку герба геральдичним правилам та здоровому глузду, закінчуючи текстом законопроєкту. Основна тема цього матеріалу стосується саме другого — тексту документу.
Річ у тому, що крім зображення та опису великого Державного Герба України в тексті законопроєкту також йдеться про його використання. Описується декілька можливостей: де та ким він може використовуватися, де його використовувати заборонено, а також де його використання виявляється обов’язковим.
У категорії обов’язкового використання зазначені офіційні символи Президента, Велика Державна Печатка України, печатки Президента, парламенту, уряду, Конституційного та Верховного Судів. Також зображення нового офіційного символу держави виявляється обов’язковим на фасадах будівель всіх перелічених вище державних органів та в залі парламенту.
Також використання великого Державного Герба виявляється обов’язковим на грошових знаках України, тобто на українських банкнотах та монетах. Водночас залишається певна варіативність. Рішення щодо відтворення Великого Герба на гривнях та копійках в поточному тексті залишається за Національним банком України.
Випуску нових грошей вдалося уникнути. Поки
Така варіативність з’явилася після того, як в Нацбанку повідомили про перспективні витрати на обов’язкове зображення великого Державного Герба на українських банкнотах та монетах. Витрати на їх розроблення та виготовлення та заміну, за попередньою оцінкою регулятора, складали б понад 8 млрд грн.
Ці витрати на виконання такого обов’язку, за словами народної депутатки Ольги Василевської-Смаглюк, не враховували процес вилучення з обігу та утилізації старих банкнот та монет. За цієї потреби витрати могли ще збільшитися.
«НБУ прогнозує, що станом на 01 січня 2022 року в обігу перебуватиме близько 3 млрд банкнот і 8 млрд монет. На розроблення та виготовлення такої самої кількості нових банкнот і монет із зображенням великого Державного Герба України … знадобиться, за попередньою оцінкою Нацбанку, понад 8 млрд грн», — пише Ольга Василевська-Смаглюк.
Завдяки тому, що після слів про обов’язковість відтворення великого Державного Герба на гривнях та копійках з’явилися слова «за рішенням Національного банку України», вдалося уникнути мільярдних витрат. Однак залишається відкритим питання, як вирішить НБУ.
У регуляторі не надали відповіді, чи планується використання зображення нового Герба в майбутніх дизайнах готівки та монет.
В Нацбанку сподіваються на доопрацювання цього закону до другого читання, адже ризик витрат мільярдів гривень на передрук грошей все одно залишається.
Положення законопроєкту, в якому йдеться про одночасне «обов’язкове» та «за рішенням Національного банку» зображення великого Герба на грошових знаках, потребує доопрацювання. Ця норма у нинішній редакції може неоднозначно тлумачитися, що, вірогідно, призведе до суттєвих додаткових витрат з держбюджету.
Великий Герб на фасади та печатки
Водночас навіть після першого читання у законі залишилося обов’язкове зображення великого Герба на фасадах резиденції Президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Конституційного та Верховного Судів. Така «реновація» коштуватиме не дешево, але, звісно, не на рівні передруку всіх українських грошей.
З одного боку, законом ніяк не уточнюються умови відображення нового Герба на фасадах цих будівель, а з іншого — розуміючи ту завзятість, з якою поточна влада взялася за цю ідею, його зображення не залишиться незначним.
Цей проєкт може коштувати держбюджету починаючи від символічних сум, закінчуючи мільйонами гривень. На думку президента Національного експертно-будівельного альянсу України та групи компаній Win Experts Віктора Лещинського, сума може сильно варіюватися.
«В залежності від матеріалів та розмірів зображення великого Герба України на їх фасадах може коштувати від 500 до 500 тисяч грн. Найдешевший варіант — залізобетонний варіант, а дорожчий — це, наприклад, бронзове з позолотою зображення», — розповів Віктор Лещинський.
За його словами, ця сума не враховує витрати на монтаж цього зображення. Однак ці витрати становитимуть меншу частину, ніж сам виріб.
Також, якщо говорити про мистецьку складову архітектури, Лещинський скептично ставиться щодо візуальної естетичності зображення прийнятого в першому читанні Гербу.
«Поточний малий Герб на фасадах цих будівель серйозніший. Роздувати замість нього великий Герб — це буде насправді дуже «аляпісто». Класично, я думаю, це невірно», — вважає президент НЕБАУ.
Крім обов’язкового зображення на фасадах парламенту, уряду та судів, новий офіційний символ держави має з’явитися на їх печатках. Це найдешевша ідея з трьох для реалізації.
Підрахувати приблизну вартість цієї заміни важче, ніж добудови на фасаді. Вартість виготовлення однієї печатки на тендерах коливається від 250 до 500 грн, однак визначити їх кількість в 4-х органах — вірогідно, неможливе завдання навіть для їх працівників.
Так, наприклад, у Верховній Раді не змогли надати точної інформації щодо кількості печаток в органі. Апарат ВР відправляє з цим питанням на управління справами, а другі — на перших.
В документах, що визначають документообіг у парламенті, визначаються одиничні випадки, коли треба саме гербова печатка: призначення, підписи топів, посвідчення, записи у трудових, кадрові довідки та відрядження. Решта бюрократії в парламенті забезпечується звичайними негербовими печатками та штамами.
І символічні суми, і можливі великі витрати
Верховна рада України затвердила в першому читанні законопроект про державний герб, який вийшов з-під пера президента Володимира Зеленського. Якщо текст законопроєкту до другого читання залишиться в поточному вигляді, це може коштувати державі серйозних коштів.
Недоопрацювання та спроба вийти з ситуації з додаванням зображення великого Герба на грошових знаках простою приставкою «за рішенням НБУ» — поганий вихід. Можливість по-різному трактувати саме це положення може стати проблемою.
Ця частина, на думку останнього, має бути змінена на однозначне та зрозуміле речення. Зайві витрати державі, яка намагається з року в рік скоротити дефіцит держбюджету, ні до чого.
«Національний банк сподівається, що народні депутати врахують пропозицію центрального банку та доопрацюють законопроєкт до другого читання, що дасть державі можливість уникнути додаткових витрат», — зазначили в пресслужбі регулятора.
Аналогічну загрозу зайвих витрат несе положення про однозначне обов’язкове зображення великого Державного Герба на фасадах та печатках органів державної влади та судів. Скільки це все буде коштувати — не знають навіть у Міністерстві фінансів.
Там зазначили, що відповідний законопроєкт пройшов тільки перше читання, а головні органи, які мають «видозмінитися», ще не надсилали в міністерство кошторис. Тобто точна сума, закладена на ці витрати, буде відома лише після прийняття великого Герба.
«Оскільки законопроект схвалено Верховною Радою України лише в першому читанні, то розпорядники бюджетних коштів із відповідними поданнями не зверталися. У разі прийняття зазначеного закону, видатки на обов’язкове відтворення великого Державного Герба України будуть здійснюватися в межах бюджетних призначень головними розпорядниками бюджетних коштів відповідно до законодавства», — відповіли у пресслужбі Міністерства фінансів.
З іншого боку, про заміну, наприклад, українських паспортів з зображенням малого Герба в законі мови не йде. Як і будь-яких інших великих змін, окрім прийняття, власне, великого Герба. Українські гроші можуть і не змінитися зовсім, зміна фасадів будівель може коштувати декілька мільйонів, а заміна печаток — майже нічого.
Отже, насправді вартість реалізації цієї ідеї може обійтися бюджету в або символічні суми, або декілька мільйонів, або мільярди гривень, якщо текст законопроєкту не буде вичищений від двозначних трактувань. Наступний крок за парламентом.
Для пергляду та публікації увійдіть / зарееструйтесь