Тиск, залякування, токсичність: як Doing Business став особистим рейтингом декількох людей

В кінці минулого тижня Всесвітній банк оголосив про припинення публікації рейтингу Doing Business. Популярний топ країн, який виходив з 2003 року, більше не буде випускатися. Найдивовижніше в цьому не саме рішення про зупинку публікації, а саме причини зупинки публікацій. Річ у тому, що цей рейтинг виявився брехнею, а на його формування мали вплив топменеджери, які давали гарні місця за фінансування організації.

У січні 2021 року юридична компанія WilmerHale була залучена до розслідування порушень у двох звітах — Doing Business 2018 та Doing Business 2020. Компанія проаналізувала десятки тисяч документів та провела співбесіди з десятками нинішніх та колишніх співробітників Всесвітнього банку.

За результатами дослідження було виявлені порушення в першому звіті щодо рейтингу Китаю. Аналогічні порушення були виявленні в другому документі, але в ньому вони стосувалися рейтингів Саудівської Аравії, Об’єднаних Арабських Еміратів та Азербайджану.

Відомо, що вищим представникам Всесвітнього банку було відомо про зміну даних. На додаток результати дослідження показують, що вони самі стимулювали зміни, які й спричинили порушення в рейтингах. У WilmerHale з’ясували як та чому представники банку змінювали дані рейтингу.

Справа №1: рейтинг Китаю

Опублікований у жовтні 2017 року звіт Doing Business 2018 був оприлюднений у важкий момент для Світового банку. Тоді його керівництво знаходилося у важких перемовинах щодо докапіталізації організації на 13 мільярдів доларів.

Водночас один з найбільших власників голосів у організації був недостатньо задоволений своєю позицією в рейтингах. Китай, який сьогодні входить до трійки «найбільших голосів» у банку, проводив реформи та вважав, що його місце у рейтингу не відповідає реальності.

Тодішній президент Світового банку Джим Йонг Кім та тодішня генеральна директорка банку Крісталіна Георгієва, яка сьогодні є директоркою-розпорядницею МВФ, мали отримати прихильність Китаю задля цієї докапіталізації. Саме на цьому тлі, за даними WilmerHale, і сталися порушення даних щодо Китаю.

Відомо про низку зустрічей між Кімом, Георгієвою та іншими топами Світового банку з представниками китайської влади. Перші хоч і радили Китаю продовжувати реформи, але у відповідь на прохання «гідно оцінити» реформи Китаю зазначали, що методологія звіту «може потребувати оновлення».

Під час підготовки звіту Кім постійно цікавився позицією Китаю в рейтингу на 2018 рік. Коли він дізнався, що за об’єктивними підрахунками Китай навіть втратив позиції, бо його сусіди «стали набагато краще», Кім прямо перед публікацією рейтингу запросив формувачів рейтингу на зустріч.

Після цієї зустрічі та електронного листа, в якому зазначалася вимога підняти рейтинг Китаю, група формувачів рейтингу почали обговорювати можливі зміни методології.

Так, наприклад, рейтинг Китаю могло покращити додавання до нього даних з Тайваню, який керується урядом не КНР, а Республіки Китаю. Також обговорювали «припис» до рейтингу КНР особливого адміністративного району Гонконгу чи Макао, до розвитку яких китайська комуністична влада не має відношення. Тоді Крісталіна Георгієва взяла покращення рейтингу Китаю під свій контроль, визнавши абсурдність попередніх ідей.

Тоді була запропонована ідея змінити методологію, використавши високі показники двох міст — Пекіна та Шанхая, та відкинути середньозважене значення по країні, які зазвичай використовувався в цьому рейтингу. Ця ідея також провалилася, адже Китай хоч і отримував плюс в рейтингу, але його сусіди в рейтингу також були в плюсі, що не сильно змінювало ситуацію.

Після довгих провальних спроб економічних анексій та змін методології формувачі рейтингу визначили, що немає іншого шляху для покращення рейтингу Китаю, окрім як «домальовувати» їм позитивні ефекти від реформ.

Перед публікацією рейтингу Георгієва навіть особисто приїздила додому до менеджера Doing Business, який розв’язав проблему з китайським рейтингом. Це був перший і останній раз, коли вона особисто відвідувала працівника банку вдома. Вона не могла пояснити об’єктивну причину для цього візиту.

В кінці жовтня рейтинг був опублікований, а Китай отримав замість перспективного 85-го набагато краще 78-ме місце в ньому. Такий же рейтинг він мав і в попередньому рейтингу.

Справа №2: рейтинг Саудів та ОАЕ

Друга частина дослідження стосується змін даних Саудівської Аравії та Об’єднаних Арабських Еміратів у рейтингу Doing Business 2020. Результатом роботи одного з топменеджерів організації стало поліпшення їх місця рейтингу, що додало їм мотивації у фінансуванні програм Світового банку.

Ключову роль в цьому зіграв один з тодішніх керівників організації та болгарський економіст Симеон Дянков. Він брав активну участь у попередньому «покращенні» рейтингу Китаю та сприяв підвищенню рейтингу Саудівської Аравії в списку тих, хто зробив найбільший прогрес за рік.

У рейтингу на 2020 рік найбільший прогрес показувала Йорданія. Однак цей результат не задовольняв Дянкова, який раніше фактично пообіцяв перше місце Саудівським представникам під час візиту в країну. Непотрапляння на це місце могло б зупинити фінансування Саудів на проєкти Світового банку.

Пан Дянков доручив команді Doing Business знайти спосіб змінити дані таким чином, щоб Йорданія впала з першого місця в списку. Одному з працівників він фактично дав завдання довести незаконність реформ Йорданії, відправивши його туди для дослідження.

Коли виявилося, що це довести неможливо, там, як і в попередньому кейсі, вирішили просто «домалювати» показники Саудів так, щоб вони випередили дійсних лідерів рейтингу. Їх дії з поліпшенням системи оподаткування також призвели до відповідної зміни даних ОАЕ. Вони мали подібну систему оподаткування, проте зміна даних ОАЕ не вплинула на загальну ситуацію в рейтингу.

У юридичній компанії WilmerHale не виявили жодних доказів участі найвищого керівництва Світового банку до цього «поліпшення». Зміна даних, що стосується Саудівської Аравії та ОАЕ у 2020 році, є виключно результатом роботи Дянкова та його команди.

Справа №3. Рейтинг Азербайджану

В цьому кейсі справа стосується не завідомо неправдивого підвищення рейтингу країни, а навпаки — його заниження. Це порушення, за даними дослідників, також трапилося під час підготовки звіту Doing Business 2020 та стосувалося Азербайджану.

Симеон Дянков, підозрюючи уряд країни у неналежному впливі на бізнес, який і є джерелом даних рейтингів, доручив команді дослідити це питання. Вони мали провести ретельну перевірку та довести, що дані щодо реформ в країні неправдиві, а Азербайджан має втратити рейтинг.

Проте його команда не змогла це довести. Команда Doing Business провела «внутрішній аудит» своїх даних для Азербайджану та підтвердила їх точність. Однак таке розв’язання питання не задовольняло Дянкова.

За його наказом «сумнівні» Азербайджанські реформи не були враховані у рейтингу. Він сам в інтерв’ю визнав свій скептицизм щодо азербайджанського уряду.  Він наголошував, що рішення про відмову від врахування цих реформ, на його думку, було правильним.

Крім цього Дянков у останній момент ініціював зміну методології у питанні захисту дрібних інвесторів. Ця зміна ще раніше розроблялася командою, але її використання не планувалося в цьому звіті. Коли Дянков дізнався, що введення цих показників зменшить рейтинг Азербайджану, імплементація цієї зміни відбулася миттєво.

В результаті команда Doing Business досягла очікуваного результату. Кількість балів Азербайджану після неврахування нібито незаконних реформ та швидкого введення нового нормативу впала. Країна втратила декілька позицій в рейтингу найпрогресивніших за рік.

Вирок: надмірний тиск, залякування та токсичність

Результати розслідування WilmerHale свідчать, що вплив на рейтинги Doing Business за 2018 та 2020 роки мали як і найвищі керівники Світового банку, як у кейсі з Китаєм, так і дрібніші — Дянков, який фактично керував результатами рейтингів.

Під час формування цих рейтингів команда Doing Business отримувала електронні листи, проводила численні групові й особисті зустрічі та отримувала прямі вказівки з вимогами скерувати рейтинг в потрібне річище. Це стало результатом досліджень десятків тисяч документів та проведення інтерв’ю з представниками організації.

Хоч тодішні президент Світового банку Джим Йонг Кім, генеральна директорка банку Крісталіна Георгієва та керівник команди Doing Business Симеон Дянков підтверджують певні моменти з результатів дослідження, загалом вони не вважають свої дії неправильними.

Команда Doing Business в розмові з представниками WilmerHale повідомила, що вони були готові вносити неналежні зміни через їх залякування. Вони вважали, що ризикують роботою, якщо звернуться до апарату органу з повідомленнями про порушення.

Щодо керівництва пана Дянкова там також поганої думки. Роботу в команді під його керівництвом там називали від «глибоко проблематичної» до «емоційно болісної». Його називають «хуліганом», який терором та залякуваннями вселив команді страх.

Загалом виявилося, що один з найважливіших рейтингів ведення бізнесу в країнах світу виявився надзвичайно заангажованим. На нього, за потреби, могло впливати як і найвище керівництво Світового банку, так і дрібніші лідери в командах.

Поточне керівництво Світового банку вирішило не приховувати обман та закрити публікацію скомпроментованого рейтингу Doing Business. Цей крок хоч і справедливий, але додасть ще більше сумнівів до діяльності світових фінансових організацій.