Страховий ринок отримав новий закон про страхування: 5 головних змін

Страховий ринок отримав нові правила гри — вчора Верховна Рада ухвалила в цілому нову редакцію Закону «Про страхування».

Востаннє така глобальна ревізія страхового законодавства відбувалась двадцять років тому. Тому, очевидно, за цей час змінились ринкові практики, а клієнти очікують більш жорсткого нагляду за страховиками після серії банкрутств. Найголовніше — змінився регулятор страхового ринку. Минулого року регулювання небанківського ринку перейшло до Національного банку України. І саме НБУ став головним автором нового закону. 

«Український капітал» розповість про 5 ключових змін закону «Про страхування».

1. На зміну видам страхування прийдуть класи

Досі закон поділяв види страхування на обов’язкові та добровільні. Від такого поділу відмовились, адже більшість обов’язкових видів виявилась «мертвою», тобто ані страховики, ані клієнти не поспішали укладати такі договори.

Приміром, страхування суддів чи власників небезпечних порід собак. В новому законі міститься 18 класів страхування для страховиків, що займаються ризиковим страхуванням і 5 класів страхування для компаній страхування життя. До речі, вперше з’явиться клас інвестиційного страхування.

За оцінками страховиків це пожвавить ринок пенсійних накопичень. Клієнт, уклавши такий договір, отримає можливість не лише накопичити на майбутню пенсію та отримати гарантію виплати у випадку раптової смерті, а й обирати інвестиційну політику для своїх накопичень — від консервативної до високоризикової. Та найголовніше, страховик зможе сам зменшити чи збільшити обсяг ліцензії в рамках певного класу.

2. Зміняться вимоги до мінімального капіталу страховиків

Зараз капітал ризикових компаній складає 1 млн євро, компаній зі страхування життя — 1,5 млн євро. У новому законі ці суми майже не змінились, однак номіновані у гривні — 32 млн грн для класів страхування ризикових компаній і 48 млн грн для класів компаній зі страхування життя.

Однак з’явилась і нова вимога: якщо компанія прагне займатись вхідним перестрахуванням, отримати ліцензії на класи страхування відповідальності, кредитів чи поруки, її капітал має бути збільшено до 48 млн грн.  

Саме ці вимоги й викликали найбільшу дискусію серед страховиків.

Логіка авторів закону зрозуміла: перестрахування — це прийняття частини ризиків іншої компанії на себе. Аби відповідати «за себе та за того хлопця» потрібні додаткові ресурси.

Є й інша національна особливість — перестрахування довгий час використовували з метою уникнення оподаткування та виведення грошей. Тому, встановлюючи додаткові вимоги до перестрахової діяльності, автори закону прагнули зробити цей бізнес не вигідним.

Проте опоненти такої ідеї, представники невеликих та середніх компаній, часто використовували перестрахування як дієвий та виправданий механізм мінімізації великих збитків. Простіше кажучи, коли трапилась велика аварія, то страхову виплату у мільйон гривень робить не одна страхова компанія, а обидва страховики (якщо ризик було перестраховано) пропорційно до суми утримання ризику. Це дозволяє страховикам уникнути великих раптових фінансових витрат.

Проте нові вимоги до капіталу набирають чинності не одразу, а з 1 січня 2024 року. 

Окрім вимог до капіталу, змінилися і вимоги до оцінки платоспроможності страховика. Проте й вони діятимуть у спрощеному вигляді з 2024-го до 2027 року.

3. З’явились вимоги до корпоративного управління страховика, управління ризиками, вводиться поняття «комплаєнс»

Загалом, вимоги до корпоративного управління залежатимуть від рівня значимості страховика, тобто величини його впливу на ринок.

Однак усі без винятку компанії будуть зобов’язані розкривати структуру власності. Засновники та керівники мусять мати бездоганну ділову репутацію, а також довести походження грошей для створення страхової компанії.

4. Зміняться вимоги до роботи посередників – страхових агентів, субагентів, брокерів

Усі вони будуть зобов’язані пройти реєстрацію, відповідати кваліфікаційним вимогам, та мати страховку відповідальності на випадок завдання своїми діями збитків. 

5. Змінюються правила виходу страховиків з ринку

Закон містить детальні положення щодо тимчасової адміністрації, ліквідації страховика.

Також вводиться новий механізм – передача страхового портфеля. Фактично, йдеться про переведення усіх договорів страхування за одним чи всіма класами страхування до іншої страхової компанії.

Цей механізм дозволить страховикам, передавати діючі страхові договори до інших компаній у разі виходу з ринку. Це дозволить уникнути скандалів через невиконання договору у випадку банкрутства страховика і загалом створить цивілізований механізм виходу з ринку.

Десятки страховиків покинуть ринок

Процес поступового скорочення страхового ринку триває кілька років. Далась взнаки економічна криза, а особливо перехід регулювання до НБУ.

В кінці 2019 року ліцензії мали 233 страховики, з яких тільки 23 займались страхуванням життя. За результатами першого півріччя 2021 року залишилась 181 компанія, з них 19 — по страхуванню життя.

Переважна більшість «здає» ліцензії добровільно. Адже одночасно з переходом регулювання до НБУ в середині 2020 року набрали чинності й нові вимоги до платоспроможності, що були на 40% вищі від попередніх. Такі умови не всім припали до душі.

Справа не завжди у схемності страхового бізнесу. В першу чергу, підвищення планки капіталу і платоспроможності не вигідне дрібним та середнім компаніям. Страхування на відміну від банківського бізнесу не є таким прибутковим, відтак віддача капіталу тут низька. Тому акціонерам вигідніше вкласти інвестиції у більш високомаржинальний і менш зарегульований бізнес, а не в страхування.

Непокоїть страховиків і механізм здійснення державного регулювання. В часи існування Нацкомфінпослуг кожен регуляторний акт проходив процедуру погодження зацікавлених міністерств та відомств, Антимонопольного комітету та Державної регуляторної служби. Так працювала система стримувань і противаг для страховиків, адже вони могли донести свою точку зору не лише до регулятора, а й до інших відомств і змінити регуляторний акт в процесі його погодження.

Проте регуляторні акти НБУ не потребують погодження з іншими відомствами. Про що й наголосили у своїй експертизі до закону спеціалісти Головного юридичного управління Верховної ради, наголосивши на ризиках такого регулювання. 

Страховий ринок очікує велике очищення. Головним залишається питання – чи зможе НБУ уникнути великих банкрутств і цивілізовано вивести компанії, що не відповідають новим вимогам з ринку? Інакше, буде підірвано довіру до страхового рику, як це свого часу трапилось з банками при банкопаді.