Маленький сектор із великими проблемами: що таке українські кредитні спілки

Кредитні спілки існують паралельно з банками, залучають кошти громадян та видають кредити з умовами, які інколи співпадають із банківськими, а інколи нераціонально відрізняються. Попри подібність до банків, сектор нагадує темну чорну коробку, бо обслуговує тільки своїх. Нацбанк повідомляє про велику кількість «сплячих» компаній, регулярно «ловить» їх на непрозорій звітності та недотриманні нормативів. 

Нещодавно НБУ призупинив ліцензії у одній із таких спілок — «Експрес Кредит Юніон», із загальним обсягом активів у понад 220 млн — найбільшим у секторі. Спілка не подавала аудиторську звітність регуляторам 3 роки поспіль та ухиляється від перевірки. Що сталося із кредитною спілкою, як виглядає сектор кредитних спілок та як взагалі можливе їх існування на фоні тотальної недовіри в регіонах до фінсектору — з’ясував «Український капітал». 

Національний банк тимчасово призупинив усі ліцензії кредитній спілці «Експрес Кредит Юніон» трохи більш як два тижнів тому, у вересні. Рішення набрало чинності 20 вересня.

Причина санкцій — неподання звітності незалежного аудитора, як зазначали в НБУ. Незалежний аудитор, якого призначила кредитна спілка, не підтвердив «достовірність та повноту фінансової звітності». У перекладі із професійної мови це означає сумнівну звітність — нереально перевірити, чи вона зображає фінансовий стан спілки взагалі. 

Кредитна спілка мала 2 ліцензії: 

  • на залучення фінансових активів із зобов’язанням, що спілка їх поверне;
  • на надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту.

Відтепер спілка не може укладати договори про послуги, які збільшують зобов’язання перед її клієнтами. Тобто, спілка не може залучати гроші на депозити і видавати кредити.

Тимчасово не можна також продовжувати строки діючих договорів на ліцензовані види послуг, чи вносити зміни у них. Однак, вона може далі працювати на ринку та має виконувати договірні зобов’язання, уточнили ucap.io в НБУ.

Регулятор вимагає виправити порушення до 20 жовтня 2021 року. Попри тимчасову призупинку ліцензій, кредитна спілка все одно має виконати свої зобов’язання за договорами, укладеними до тимчасового зупинення ліцензій — про це наголосив НБУ.

«Український капітал» надіслав до спілки запит відносно відкликання ліцензій, однак на момент публікації відповіді ми не отримали.

«Експрес Кредит Юніон». Що за організація? 

КС «Експрес Кредит Юніон» — кредитна спілка з обсягом активів 228,9 млн грн. Вона має найбільший обсяг активів та внесків (вкладів) на депозитні рахунки на ринку кредитної кооперації станом на 30.06.2021, як повідомив НБУ у відповідь на запит ucap.io. 90% її активів сформовано вкладами її членів на депозитні рахунки, згідно з інформацією регулятора. 

Кредити, які видає спілка, в основному надавалися на придбання, будівництво, ремонт та реконструкцію нерухомого майна. «Експрес Кредит Юніон» створена у 2013 році Олександром Борисовичем Островським, а кінцевого бенефіціара, за даними аналітичної системи YouControl, не має. Островський О.Б. керує організацією від її заснування. 

Хоча аналітична система YouControl через інструмент аналізу зв’язків не показує пов’язаність із якимось представником бізнесу, «Експрес Кредит Юніон», за даними того ж YouControl, має спільну адресу із львівським забудовником ТОВ «Лев Девелопмент». Засновник і кінцевий бенефіціар LEV Development — також Олександр Борисович Островський. 

Островський також був представлений як співзасновник Lev Development, телеканалу ПравдаТУТ Львів та голова правління Express Credit Union на другому модулі навчальної програми організації «West Ukrainian Business Club». Ця організація була створена як нетворкінг для представників бізнесу. Якщо YouControl показує, що засновник «Лев Девелопмент» та ПравдаТУТ — це один і той самий Олександр Островський (через спільну адресу проживання), то адреса проживання Островського-засновника «Експрес Кредит Юніон» не вказана в аналітичній системі. 

Скріншот фейсбук-сторінки West Ukrainian Business Club
Скріншот фейсбук-сторінки West Ukrainian Business Club

За останній рік кредитна спілка агресивно росла. Приріст активів спілки у 2020, за її даними, становив 48%, а за 6 місяців 2021 року — 15%. На ці дані посилається НБУ, але прозвітувати про такий успішний ріст спілка регулятору не захотіла — не подала аудиторську звітність за 2020 рік та 2019 роки, чим порушила закон. Навіть попри те, що звітність є на сайті, за законом потрібно подати звітність регулятору додатково. 

Також вона ігнорувала письмові вимоги НБУ надати потрібну інформацію та документи, тож він вирішив провести перевірку. Його не допустили двічі — 22 липня та 07 вересня 2021. В ці дні за місцезнаходженням кредитної спілки не було ні голови правління, ні виконуючого обов’язки, повідомили в НБУ. 

«Між іншим, кредитна спілка починаючи з 2017 року не надавала інформацію та копій документів на запити попереднього регулятора кредитних спілок — Нацкомфінпослуг, за що на неї неодноразово накладалися штрафні санкції, які були нею сплачені у повному обсязі. Кредитна спілка була включена Нацкомфінпослуг до річного плану перевірок на 2019 рік, але зазначена перевірка не відбулася у зв’язку з ухвалою суду», — пояснили в НБУ у відповіді на запит ucap.io. 

До ухвали суду, через яку Нацкомфінпослуг не провела перевірку, також є питання в народних депутатів з профільного комітету. 

«Суди першої та другої інстанції не звернули увагу на те, що особи, уповноважені на проведення перевірки, телефонували за номерами, які вказані у даних, поданих для включення спілки до Держреєстру фінустанов. Але там ніхто не відповів. Як за таких обставин повідомити про перевірку – одному Богові і найгуманнішому українському судові відомо, але це вже лірика», — додає Ольга Василевська-Смаглюк, народний депутат Верховної Ради IX скликання від партії «Слуга народу». 

Від «Експрес Кредит Юніон» також вимагали повертати суттєві суми коштів у судах, наприклад 300 тисяч або майже 800 тисяч грн загальних внесків. Є історії, коли члени спілки виходять із неї, але із ними не розраховуються на сотні тисяч грн. 

Що таке кредитна спілка та чим вона відрізняється від банку

Більшість кредитних спілок доброчесні, створюються маленькими спільнотами людей та не мають агресивного маркетингу для залучення вкладників. Популярність кредитних спілок не залежить від наявності чи відсутності банків на місцях: вони є як у великих містах, так і на районному рівні. Але кредитні спілки обслуговують той сегмент населення, який не розуміє банківські продукти (наприклад, ті ж кредитні картки) і не може чи не буде користуватися послугами банків чи мікрофінансових організацій. 

Це може бути спільнота людей навколо церкви, яка створила кредитну спілку для самих себе (церковні кредитні спілки популярні в Україні). Інші приклади — кредитна спілка для обслуговування працівників метрополітену чи спілка, яка обслуговувала працівників ДП «Антонов». Кредитні спілки також популярні в селах, де застаріла сільгосптехніка банально не має вартості як актив для застави, але людям потрібні кошти. Взагалі спілки є в усіх областях України, але найбільше їх у Києві, західній Україні та Харківській області. 

Таких членів кредитних спілок об’єднує те, що замість складних фінансових термінів вони думають за принципом: взяв гроші та віддав за графіком.

Основний вид забезпечення кредиту у спілці — це порука. Тобто письмово оформлюються умови, коли замість умовного Сергія буде платити Іван, якщо в Сергія не буде достатньо коштів. Однак у тих же селах це спрацьовує для підтримання дисципліни: якщо Сергій не заплатить, про нього будуть казати недобре, тому що у звичайній кредитній спілці спільнота дуже тісна і всі одне одного знають. 

Однак, у кредитної спілки відсутня гарантія повернення вкладів у разі банкрутства, тому що кредитні спілки не є членами Фонду гарантування вкладів. 

Кредитну спілку можуть заснувати фізичні особи або профспілки чи інші об’єднання на кооперативних засадах. Членами спілки, за законом, не можуть бути випадкові люди — вони мають бути об’єднані якоюсь спільною ознакою (однією чи всіма):

  • спільне місце роботи чи навчання;
  • належать до однієї професійної спілки, об’єднання професійних спілок, іншої громадської чи релігійної організації;
  • проживають в одному селі, селищі, місті, районі, області.

Крім членів спілки згідно з законом ніхто інших не може користуватися її послугами. Їх не має бути більше ніж 50 осіб. Банк натомість може мати необмежене коло клієнтів та має окремих акціонерів. Члени кредитної спілки систематично вносять грошові внески (паї) у спілку, а потім можуть взаємно кредитувати одне одного чи надавати членам спілки фінансові послуги. Учасники спілки можуть розміщувати у ній гроші на депозитах або взяти кошти в кредит як у звичайному банку. 

Опитані ucap.io експерти розділяють кредитні спілки на дві частини: нормальні та «схематозні». Якщо із нормальними все ясно, то є сумнівні кредитні спілки, які «пилососять» — збирають гроші людей під вищі за банківські відсотки по депозитах. Потім вони використовують ці кошти для фінансування свого бізнесу або щоб втекти. Тому і ставки по депозитах різняться.

Наприклад, ставка депозиту у «Експрес Кредит Юніон» — 13%, у кредитній спілці «Вигода» ставка варіюється від 3 до 11%. У КС «Ростовщик» відсотки по депозитах можуть досягати 15-20%, річна процентна ставка кредиту у КС «Ростовщик» — 48%. 

За словами самих представників сектору, крім кращих умов кредитів із депозитами, кредитну спілку можна також обрати через повний контроль над послугами.

«У членів кредитної спілки є можливість управління кредитною спілкою, впливу на формування спектру фінансових послуг, умови їх надання, включаючи вартість. Наостанок, кредитна спілка — це своя, дружня фінансова установа», — пояснює Людмила Кравченко, віцепрезидент Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ)

Кредитні спілки згідно із законом неприбуткові — це інша їхня відмінність від банків.

«Кредитні спілки створюються та діють без мети отримання прибутку, що передбачає надання ними фінансових послуг за собівартістю, тобто прибуток не включається в ціну послуги. Іншими словами — доходів кредитної спілки має вистачати на покриття процентних, операційних та інших витрат, а також формування передбачених законом резервів», — додає Людмила Кравченко із НАКСУ. 

Середній розмір вкладів члена кредитної спілки складає 76,7 тисячі гривень, тоді як середній розмір кредиту — близько 24,5 тисяч гривень, каже пані Кравченко. 43% активів кредитних спілок профінансовано коштом їх капіталу — якщо порівняти цей показник із банками, у них цей показник становить 12%, за словами віцепрезидента НАКСУ. 

Кредитні спілки у фінсекторі: можливість повторення «банкопаду» висока

Загальна частка кредитних спілок у небанківському фінансовому секторі складає біля 1%, за статистикою Національної асоціації кредитних спілок України (НАКСУ). За даними НБУ, на липень 2021 загальна кількість членів кредитних спілок — 385,1 тис. фізичних осіб.

По цифрах, які регулятор надав ucap.io, можна побачити, що суттєва кількість членів спілок неактивні — понад 60% або 232,6 тис. фізичних осіб. Це ані погано, ані добре — ці члени могли просто взяти колись кредит в спілці один раз, повернути його, більше не користатися послугами спілки, але далі залишатися її членом.  

«Для порівняння, загальна кількість вкладників банків перевищує 48 млн осіб (звертаємо увагу, що один вкладник може мати вклади в різних банках)», — повідомив регулятор. 

Половина кредитів сектору станом на червень 2021 — споживчі, майже третина — на придбання, будівництво, ремонт нерухомості. Решта кредитів спрямовується на кредити для бізнесу. Подібна картина для сектору була характерна впродовж останніх 5 років. 

Структура основної суми заборгованості за кредитами
членів кредитних спілок, млрд грн. Джерело: Національний банк

З 2017 року до червня 2021 року загальна кількість активів кредитних спілок суттєво не змінювалася, встановивши в цілому трохи більше ніж 2 мільярди грн. У той час сама кількість установ зменшувалася — із 378 до 289 станом на жовтень 2021. 

«Ринок кредитних спілок є досить концентрованим. Майже 70% зростання забезпечують 5 кредитних спілок із найбільшим обсягом зростання. Їхньою спільною ознакою є некласична діяльність: агресивне кредитування позичальників, подекуди з ознаками пов’язаності із менеджментом установ», — кажуть у регуляторі. 

На думку регулятора, найбільший ризик у кредитних спілок — саме у споживчих кредитах, адже 18% із них прострочено більше як на 90 днів. Частка непрацюючих споживчих кредитів почала рости із 2019 року, але досі не знижалася. Боротися з NPL складніше ще і тому, що існує законодавча заборона на нарахування штрафів за несвоєчасне обслуговування позик. 

Частка непрацюючих кредитів (прострочених більше як на 90 днів) за видами. Джерело: Національний банк

У 2021 році Нацбанк почав активно застосовувати заходи впливу до кредитних спілок, бо регулярно фіксував неподання звітностей (фінансової та аудиторської) та недотримання нормативів. Регулятор накладав штрафні санкції, зобов’язував усувати порушення, зупиняв або анульовував ліцензії. Там називають кредитні спілки «найвразливішим до кризових явищ». 

«Звітні дані деяких спілок дають підстави для сумніву в їх достовірності. Однак встановити це можливо лише при проведенні інспекційних перевірок. Додаткові ризики створює неможливість проведення планових перевірок у зв’язку із подовженням строку дії карантину», — додає НБУ у відповіді на запит ucap.io. 

Самі представники організацій кажуть, що є тренд на надмірну регуляцію НБУ, через що спілки витрачають на це більше коштів.  

«Процес адаптації кредитних спілок до регуляторної політики НБУ триває. Водночас, на жаль, формується загрозлива тенденція створення надмірного регуляторного навантаження кредитних спілок. За оцінками лідерів кредитних спілок, наразі більш ніж половина операційних витрат кредитних спілок пов’язана із виконанням різноманітних регуляторних вимог та бюрократичних процедур. Дотримання принципів пропорційності та адекватності регуляцій набуває ключового значення» — каже віцепрезидент Національної асоціації кредитних спілок Людмила Кравченко.

Що буде далі? 

Гучна історія «Експрес Кредит Юніон» матиме продовження, але поки невідомо, яке. Сектор кредитних спілок розділений між меншістю установ, діяльність яких сумнівна, та більшістю установ, які менші за банки, але їм також потрібно адаптуватися під норми нагляду НБУ. 

Попри нерозуміння для звичайного банківського клієнта, навіщо ці установи створюються, вони долучають до фінансової системи широкі спектри менш фінансово грамотного населення, яке не піде у банки взагалі. Чимало спілок існують із 1990-х і досі не закрилися попри кризи, обслуговуючи спільноти при церквах, підприємствах, у селах та містах.

Виклик для регулятора — зрозуміти ситуацію кожної установи та діяти на випередження ситуацій, коли недоброчесні компанії «пилососять» кошти та припинять свою діяльність. 

Хоч кредитні спілки — це найменший сегмент небанківського ринку, там також потрібно вибороти прозорі та ефективні правила гри. Чи вдасться прожити адаптаційний період без втрат поки невідомо, але на сьогодні в цьому сегменті наявні всі ознаки нового «спілкопаду».