Промислова інфляція побила історичний рекорд: що це означає і які будуть наслідки

Промислова інфляція побила історичний рекорд та досягла позначки у 57% у жовтні 2021. Звичайним українцям не буде помітний такий суттєвий стрибок цін. Але кінцевого споживача він не омине — виробники будуть продавати свої товари та послуги дорожче.

Що таке промислова інфляція, як вона вплине на бізнес і чи сповільниться показник, пояснить «Український капітал». 

Що таке промислова інфляція

Промислова інфляція, або індекс цін виробників (ІЦВ) —  загальноприйнятий міжнародний «термометр» для розуміння динаміки цін у промисловості. У світі він відомий за абревіатурою PPI. 

«Для розрахунку цього індексу статистичні органи збирають дані про відпускні ціни промислових підприємств та розраховують динаміку їхньої зміни у часі», — пояснює Олексій Блінов, начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Україна.

Якщо промислова інфляція росте — росте вартість затрат для бізнесу, коли він купує будь-який ресурс для виробництва своєї продукції (т.зв. input). Це може бути електроенергія чи газ, матеріали чи робоча сила. 

«Як і споживачі, виробники продають і купують товари за певними цінами. Ці ціни змінюються, і показник промислової інфляції слугує для вимірювання цих змін. Структура промислової інфляції відповідає структурі промисловості країни», — додає Євгенія Ахтирко, аналітик Concorde Capital.

Ціни зростають швидше ніж за минулих кризових періодів

Промислова інфляція побила історичний рекорд.

«Сьогодні показник ІЦВ знаходиться на максимумі за всю сучасну історію економіки України — 57% у жовтні 2021 року, попередній пік — 52%, було зафіксовано на початку 2015 року», — каже Олексій Блінов. 

«Навіть у кризовому 2015-му промислова інфляція була 51%, перед кризою 2008 — 46%», — додає Дмитро Боярчук, виконавчий директор Центру соціально-економічних досліджень CASE Україна. 

І якщо у 2008 висока інфляція загалом була спричинена стрімкою девальвацією гривні, то зараз — переважно через зростання цін на світових товарних ринках.

Головна причина такого різкого стрибка  — різкий стрибок цін на енергоресурси, який спричинив т.зв. «енергетичну кризу» у світі. Промислову інфляцію у 2021 році «розігнали» відразу декілька категорій цін. Це і ціни на залізну руду (особливо на початку року), ціни на вугілля, нафту та природний газ, метали, ціни на виробництво та хімічних речовин. У 2 рази з початку 2021 збільшилися ціни на виробництво коксу та продуктів нафтопереробки, у 2,4 раза — постачання електроенергії, газу та кондиційованого повітря. 

«Важливо розуміти природу останнього стрибка індексу цін виробників. Його сформовано «енергетичною» компонентою, зростання цін за якою прискорилося з 61% у вересні до 148% у жовтні. Інші компоненти, як і споживча інфляція, демонструють певне сповільнення: у переробній промисловості за останній місяць зростання цін сповільнилося з 31,5% до 29,4%, у добувній – з 85% до 53% у річному вимірі. Така ситуація зараз зберігається в усьому світі: енергоресурси на гребні цінової хвилі», — додає Блінов. 

Якщо подивитися на структуру інфляції, наприклад, у жовтні 2021 року, то за місяць промислова інфляція зросла на 12,5%. З них 11,4 відсоткових пункти — саме енергетична складова, каже Боярчук.

Але також на ріст вплинули високі ціни на товари українського експорту — продукцію гірничо-металургійного комплексу та окремих видів харчової продукції (наприклад, соняшникової олії), пояснили у Національному банку України у відповіді на запит ucap.io.

Менше впливають на ріст промислової інфляції внутрішні фактори: низька конкуренція на деяких ринках та неефективне антимонопольне регулювання, каже Євгенія Ахтирко. Але вплив зовнішніх факторів все-таки сильніший за внутрішні, додає експертка. 

Які наслідки це може мати для бізнесу

Промислова інфляція провокує т.зв. «інфляцію затрат», каже Дмитро Боярчук. Адже витрати зростають, і бізнесу стає дорожче виробляти свою продукцію. Зменшується маржа між собівартістю і ринковою ціною, яка складає заробіток бізнесу, наприклад. 

«Візьмемо умовне підприємство. Раніше виробити якусь одну одиницю продукції йому коштувало 80 гривень і її реалізовували по 100. Після виплат зарплат і податків залишаються 20 гривень — ресурси на прожити та проінвестувати у щось. Зараз ціна вироблення продукції збільшиться до 95. Ви реалізовуєте продукцію дорожче, за 110. Але попит на цю продукцію падає. Ви піднімаєте ціну на продукцію, бо інакше продавати не можете. Люди вимушені у вас це купувати. А той, хто не може, просто відмовляється. Якщо ви раніше продавали 1000 од по 20 грн, то зараз ви будете продавати 800 по 15. Ваша виручка падає», — пояснює Боярчук. 

Через те, що виробники перекладають збільшені витрати на споживача, також прискорюється споживча інфляція, додає Євгенія Ахтирко. Цін особливо будуть підвищуватися в опалювальний період через подорожчання енергоресурсів. А логістичні витрати зростатимуть через здорожчання палива. Ці витрати бізнес намагатиметься компенсувати підвищенням цін для споживачів, пояснили ucap.io в Нацбанку. 

«Так, ми вже бачимо негативний вплив подорожчання енергоносіїв на хімічну промисловість. Висока вартість газу позначиться на таких газоємних галузях як виробництво скла, плитки, вогнетривких виробів. Подорожчають добрива та, вірогідно, буде потреба у підвищенні обсягів їх імпорту», — кажуть у регуляторі. 

Як це впливає на споживчу інфляцію зараз

Промислова інфляція уже зараз залишає свій слід у споживчій. І поступово він буде збільшуватися, через ріст ціни собівартості товарів, який виробник буде перекладати на споживача. Щоправда, причин для паніки у пересічних українців немає. Структура товарів для обрахунку споживчої та промислової інфляції відрізняється — тому і вплив відрізняється, пояснили ucap.io в НБУ. 

«Частка олійної промисловості, за оцінками НБУ, в ІЦВ становить близько 12-13%. Натомість частка олії та товарів зі значною її складовою (майонез, спреди тощо) в ІСЦ – біля 2%.

Подорожчання енергоносіїв має вагомий вплив і на ціни виробників, і на споживчі ціни. Проте прямий ефект на останні обмежений унаслідок дії річних контрактів з фіксованою ціною на газ, незмінних тарифів на електроенергію, опалення та гарячу воду для населення.

Натомість високі ціни на товари українського експорту сприяють збільшенню надходження валюти в Україну та відповідно зміцненню обмінного курсу гривні. Завдяки цьому зменшується тиск з боку імпортованої інфляції на цінову динаміку в Україні», — повідомили у регуляторі. 

І виходить наступна ситуація: енергоресурси для підприємств подорожчали, але для звичайного кінцевого споживача ціни не підвищилися. 

«Зростання ціни природного газу як промислового ресурсу стрімко прискорилося, а як споживчого товару — сповільнюється. Те саме з електроенергією та теплопостачанням. Тому ми й бачимо різні тенденції промислової та споживчої інфляції», — пояснює Олексій Блінов. 

Що буде далі 

Економісти та НБУ очікують, що інфляційний тиск протримається довше очікуваного. Тільки прогнози у них різні.

НБУ очікує показника інфляції у 9,6% у кінці 2021 і зниження його до цілі регулятора 5% (+/- 1%) у кінці 2022. Через це регулятор не буде знижувати облікову ставку нижче 8,5% до щонайменше III кварталу 2022, як він зазначив у своєму Інфляційному звіті за жовтень 2021. 

Але економісти налаштовані менш позитивно. Відкладене підвищення тарифів і перенесення більшої собівартості товарів у ціни для споживачів буде зберігати інфляційний тиск ще якийсь час. 

«Це одна з причин, чому ми не очікуємо повернення зростання індексу споживчих цін у цільовий діапазон (4-6%) у 2022 році та прогнозуємо середньорічне зростання ІСЦ наступного року на 8,1%», — додає Олексій Блінов. 

«До певної міри, зміна облікової ставки Нацбанком може вплинути на частину споживчої інфляції, яка спричинена споживчим попитом», — каже Євгенія Ахтирко.

Але центробанк не впливає на погоду на зовнішніх ринках.

«Інфляція буде або залишатися високою довго, або буде знижуватися поступово», — каже Дмитро Боярчук. 

Однак, є обнадійливі новини — деякі промислові ціни уже зменшилися чи збираються зменшитися. Світові ціни на залізну руду, сталь тощо вже помітно знизилися, з’явилися ознаки зниження цін на енергетичні продукти (вугілля та нафту).

«Якщо ці тренди триватимуть, можна очікувати зниження промислової інфляції на початку наступного року», — констатує Ахтирко.