З 1-го вересня в Україні стартувала податкова амністія. Від початку податкової амністії населення задекларувало 150 млн грн, станом на 5 листопада 2021. Ця ініціатива наразі не має ані фіскального змісту, ані особливої прозорості громадянам і бізнесу не дає. Поки що із податкової амністії державний бюджет отримав всього 6,9 млн. грн. зборів.

«Український капітал» вирішив опитати експертів, які основні проблеми у нинішньої податкової амністії та з якими проблемами в основному зіштовхуються ті, хто намагається пройти процедуру.

Попри численні розмови і очікування, податкова амністія від початку її старту поки явно не дотягує до явища національного характеру. «Із початку одноразового добровільного декларування до Національного банку надійшло 47 звернень громадян щодо цієї тематики. 

У переважній більшості випадків громадяни потребували роз’яснення стосовно процесу декларування загалом та процедури відкриття рахунків із спеціальним режимом використання для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування», — кажуть у регуляторі

Попри те, що комунікація про податкову амністію з боку органів влади здається активною, юристи та податкові консультанти скаржаться на брак роз’яснень податкової. Хоча податкова відповіла на основні запитання по податковій амністії на сайті, і має приклади декларацій для заповнення, кожен випадок декларування індивідуальний і може мати свої труднощі. 

Декларація — не найлегший документ для заповнення, і не завжди людина самостійно може їх коректно заповнити, каже Олександра Томашевська, генеральна директорка Е.С. Консалтинг.

«Наприклад, пай і майно: якщо я декларую майно, умовно, 10 квартир і 8 земельних ділянок, то мені потрібні номера, площа, де це знаходиться, адреса, частка власності. І це все потрібно систематизувати. Найшвидше ми заповнювали інші декларації за один день: але це ми цілий день сиділи, зводили дані. Це шматок роботи», — каже Томашевська. 

Опитані “Українським капіталом” юристи таки радять клієнтам нею скористатися. Реальні кейси, про які розповідають юристи різні. Спільним для них є те, що людина у минулому заробила доходи якимось неофіційним шляхом, і у неї є певний статок і це не завжди можна пояснити офіційною бізнес, або ФОП-звітністю. 

Інший приклад: якщо вивчити податкову звітність, реальні активи із задекларованими даними «звести» можна, але тоді людина мала б витрачати кошти тільки на ці активи і не витрачати на базові потреби взагалі. Клієнти також цікавляться амністією, якщо у них є іноземні активи. “Ті громадяни, які пройшли амністію, не скаржаться на проблеми під час процесу” – каже пояснює Марина Томаш, податкова консультантка, СЕО Tomash Consulting.

Як перевіряють амністоване

За стандартами, якщо людина створює спеціальний рахунок у банку для цілей податкової амністії, перевірити джерела походження коштів повинні і податкова, і фінмоніторинг. Але закони української податкової амністії відрізняються. 

“Податкова не має права перевірити джерела походження коштів. Водночас, автоматично інформація у державний фінансовий моніторинг не направляється” – каже Віталій Касько, партнер AC Crowe Ukraine, спеціаліст з антикорупційного аудиту та форензику.

«Більше того, стосовно всіх інших активів (нерухомість, машини, коштовне рухоме майно, гроші на рахунках за кордоном тощо) — взагалі ніяка перевірка ніким не проводиться (щодо походження коштів на їх придбання)», — додає експерт.

Перевірку у вигляді стандартного фінансового моніторингу буде проходити тільки готівка, яку закон вимагає покласти на спеціальний рахунок в банк. Банки визначають своїми внутрішніми документами, коли запитувати клієнта про походження внесених на рахунок коштів. Десь вони перевіряють кошти після такої ж суми, яку перевіряють фінансовим моніторингом — 400 000. Інші банки запитують клієнта про походження коштів після 1-2 млн. грн, пояснює Вадим Дзюба, юрист Адвокатського бюро «Михайла Баннова».  

Якщо клієнт вносить, наприклад, 10 млн. грн., а в банку поріг для перевірки коштів починається із 2 млн, він може внести 2 млн. На решту 8 млн. банк буде просити документи, які підтверджують походження коштів. 

«Зазвичай при перевірці джерел походження коштів банк перевіряє походження коштів виключно на підставі документів, які надав клієнт (декларації про доходи, декларації ФОП, довідки про з/п, договори, за якими клієнт щось продав та отримав кошти тощо). Крім того, банк зобов’язаний перевірити Publicly available information, чи немає там інформації, яка би суперечила інформації, що вбачається з документів, які надав клієнт для підтвердження походження коштів», — каже юрист Вадим Дзюба. 

Якщо клієнт вніс на рахунок кошти і не підтверджує їхнє походження, банк може або повернути кошти клієнту назад, або блокує їх як підозрілу фінансову операцію. 

Чому юристи радять амністувати активи, але не готівку 

У рамках амністії, готівку «прощають» по 212 статті кримінального кодексу (ухилення від сплати податків), але можуть відкрити по іншим статтям, наприклад, шахрайство. 

«Існує ризик, що банк може отримати кошти на рахунок та повідомити фінансовий моніторинг про сумнівне походження коштів. В результаті комунікації з правоохоронними органами, останні можуть відкрити кримінальне провадження, а особа, що амністує дохід може дізнатися про це вже після подання декларації», — пояснює Антон Задериголова, старший юрист AVELLUM. 

Якщо будуть дані, що ці кошти не є результатом ухилення від сплати податків, а є результатом будь-яких інших злочинів чи є необґрунтованими активами чиновників, заховані за номінальними власниками, то тоді можна порушувати кримінальні провадження щодо амністованих активів, каже Віталій Касько. Але додає, що це радше формальність — у банків немає дієвих механізмів перевірки в ході податкової амністії. 

Інша проблема — якщо банк вирішить заблокувати готівку на спецрахунку, її складно буде забрати назад. Порядок розблокування коштів гірше врегульований, ніж їхнє внесення на рахунок, каже Вадим Дзюба. Банк буде блокувати кошти, якщо їхнє походження буде з країни-агресора (Росії). Тому власникам готівки з Росії амністувати її буде складно, бо де-юре її амністія заборонена. 

Всі вичікують

В українських фізосіб є шанс скористатися податковою амністією до 1 вересня 2022. Поки що чимало опитаних ucap.io юристів кажуть, що клієнти не спішать «здаватися». Одні чекають роз’яснень податкової, тому що, наприклад, амністія земельних ділянок прописана незрозуміло. Інші — слідкують, як будуть вести себе правоохоронці, чи не порушать кримінальних справ щодо амністованих активів.  

Гроші, отримані неофіційно, можуть уже давно бути легалізовані іншими способами, тому для амністії може бути менше добровольців. 

«Попри слова голови фінансового комітету Данила Гетманцева про те, що амністія допоможе коштам «не лежати під матрацом», цільова аудиторія амністії здебільшого такі суми давно вивела за кордон, або скористалася безподатковою ліквідацією. Деякі також впевнені, що немає сенсу її проходити, бо правоохоронці їх «не наздоженуть», — каже ucap.io юрист у міжнародній юридичній компанії. 

Вікно можливостей може закритися, якщо хтось не встигне скористатися амністією, але потім захоче розпоряджатися «сірими» активами та коштами. Із 21 липня 2021 у Міністерства фінансів та податкової є термін у 9 місяців, щоб розробити та внести до парламенту законопроект про «посилення контролю за повнотою оподаткування доходів фізичних осіб». 

Його ідея така: контролюючі органи будуть співставляти реальний спосіб фізичної особи із офіційною інформацією про доходи і податки, повідомило ucap.io Міністерство фінансів у відповіді на запит. Чи нададуть податковій більше повноважень щось робити у випадку невідповідності реального способу життя доходам — «Українському капіталу» не повідомили, обмежившись загальною інформацією про «збільшення надходжень з ПДФО та військового збору».