Рік, що минає, запам’ятається українському бізнесу не тільки масовими закриттями через карантинні обмеження та протестами проти фіскалізації. Не менш важливі податкові зміни в силу все ж вступили та вже позначилися на МСБ.

Їх рев’ю, а також огляд податкових трендів на 2021-й для “Українського Капіталу» зробила податковий консультант Київського центру підтримки і розвитку бізнесу, генеральний директор компанії Е.С. Консалтинг Олександра Томашевська.

Керівник Е.С. Консалтинг, податковий консультант Київського Центру підтримки та розвитку бізнесу Олександра Томашевська
Керівниця Е.С. Консалтинг, податковий консультант Київського Центру підтримки і розвитку бізнесу Олександра Томашевська.

Попри те, що у 2020-му українському бізнесу дісталося по повній через пандемію, в плані податкових нововведень рік, що минає, був відносно нейтральним. Податкове законодавство змінювалося — факт. Але сказати, що це ускладнило життя нашим ФОП, не можна.

Можна виділити три основні події, прямі наслідки яких бізнесу відтепер потрібно буде обов’язково враховувати:

Перше — прийняття Закону №1017-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо лібералізації застосування реєстраторів розрахункових операцій платниками єдиного податку та скасування механізму компенсації покупцям (споживачам) за скаргами щодо порушення встановленого порядку проведення розрахункових операцій частини суми застосованих штрафних санкцій» (законопроєкт №4439-д).

Їм змінили ліміти для ФОП на єдиному податку — до цього вони були фіксованими, а з 1 січня 2021 року (коли закон набирає чинності), прив’язуються до мінімальної зарплати та ростуть разом з ЄСВ:

  • для ФОП 1 групи це 167 МЗП замість 1 млн гривень;      
  • для другої — до 834 МЗП замість 5 млн гривень;      
  • для третьої — до 1167 МЗП замість 7 млн гривень.      

Бізнесу варто вже зараз звикнути до нових правил, щоб надалі не виникло плутанини. Наприклад, для 1 групи при МЗП в 6 тисяч гривень ліміт, який визначає приналежність фізосіб-підприємців до цієї групи, буде вже не 1 млн гривень, а 1 млн та 2 тисячі гривень. Для другої замість 5 млн гривень — 5 млн та 4 тисячі гривень, а для третьої замість 7 млн ​​гривень — 7 млн ​​та 2 тисяч гривень.

Згідно із законом, якщо перевищено ліміт, ФОП 1-й або 2-ї груп доведеться перейти на «старшу» групу ЄП, а підприємцям 3-ї групи — на загальну систему оподаткування. А якщо не перейде самостійно, податкова може анулювати такому ФОП реєстрацію «єдинника».

Друге — ухвалення Закону 1117-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо забезпечення збору даних та інформації, необхідних для декларування окремих об’єктів оподаткування» (законопроєкт №4065).

Цим законом обов’язки по КІК відстрочили до 1 січня 2022 року. Тобто перший звіт про КІК необхідно буде подавати у 2023 році за 2022-й. Водночас за результатами звітних періодів 2022-2023 років не застосовуватимуться штрафні санкції за порушення правил визначення та обчислення прибутку КІК. При цьому, до кінця 2021-го КІК можна ліквідувати без податкових наслідків. Тобто, без сплати податку. Єдине, що доведеться сплатити бенефіціару ліквідованої компанії — це військовий збір в розмірі 1,5%.

Третє — звичайно ж, Закон №466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (законопроєкт №1210).

Він зобов’язав усіх підприємців 2-4 груп єдиного податку використовувати касові апарати.

Це нововведення я порівняла б із сумнозвісним «Купив козу? Продай козу!». Спершу законодавці вирішили, що фіскалізації бути. Потім через карантин перенесли її старт на 1 квітня 2021 року. А потім для більшості бізнесів і зовсім відстрочили на рік — до 1 січня 2022 року.

Протягом наступного року РРО будуть зобов’язані застосовувати тільки підприємці з річним доходом понад 220 мінімальних зарплат (1,32 млн гривень), і СПД, які продають технічно складні товари, що підлягають гарантійному ремонту: електроніка та побутова техніка; а також ювелірні вироби, лікарські засоби та платні медичні послуги.

Фіскалізація — це та норма, яка рано чи пізно все одно б запрацювала. Це нормально. А те, що сталося зараз — просто перенесення термінів.

З позитивного

4 грудня Верховна Рада проголосувала за три президентські законопроєкти — № 4429, № 4430 та № 4431, в яких йдеться про соціальну підтримку громадян та бізнесу на період протиепідемічних заходів.

Мова йде про виплату одноразової матеріальної допомоги у розмірі 8000 гривень ФОПам, які втратили частину доходу через заборону на повноцінне функціонування. Той факт, що з урахуванням вічного бюджетного дефіциту, у нас знайшли можливість їх виплатити — явний плюс. Нехай і невеликий.

Звичайно, цією можливістю змогли скористатися не всі. Чийсь КВЕД не потрапляв під «чек-лист» президентських законопроєктів, а хтось просто працював «в чорну». Всі інші ФОП, які претендують на допомогу, її зараз отримують.

Чи отримають? Думаю, обов’язково — бюджетний рік закривається, а значить, Казначейству в цьому питанні потрібно поставити крапку. Інша річ — чи не доведеться потім за ці гроші звітувати?

Було гучно, але не спрацювало

Серпневий Закон № 786-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб-підприємців». Ним передбачалося, що «сплячим» ФОП спишуть борги по ЄСВ.

Галасу було і правда багато, а користі — нуль. Серед моїх клієнтів немає жодного, якого б щось списали. Річ у тому, що податкова вже передала до виконавчої служби борги, які мала б «пробачити». А це своєю чергою призвело до блокування всіх рахунків «боржників». Хтось із ФОП з Податковою судився — тим борги частково списали. Решта їх просто заплатити.

З відносно податкового, але дуже значного

Закон № 361-IX «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». Він же — Закон про фінмоніторинг, який набрав чинності у квітні.

Якщо коротко, банки стали дуже ретельно перевіряти походження коштів своїх клієнтів. Моніторинг став не просто жорстким, а дуже жорстким. Банки перевіряють всі — історії суб’єкта, його грошові взаємозв’язки та все, що до походження грошей має навіть непряме відношення.

Це призвело до сплеску активності серед суб’єктів, які раптом вирішили зареєструватися як ФОП. Не тому, що людям захотілося займатися бізнесом. Для того, щоб мати можливість розпоряджатися своїми грошима, які банк в рамках фінмоніторингу може в будь-який момент заблокувати.

Наступного року ситуація тільки посилитися — в плані збору інформації про нас з вами банківська система буде тільки вдосконалюватися. Якщо у вас немає легально підтверджених доходів, розпоряджатися іншими ви можливо не зможете.

З об’єктивного

На МСБ та бізнесі в цілому в цьому році найсильніше позначилося не податкове законодавство, а, звичайно ж, пандемія та її наслідки. Якби не це, в плані податків у 2020 році ми б відбулися легким переляком.

З прогнозів

Входимо в епоху хаосу. Законодавчі рішення вже нелогічні та несподівані. Раніше, коли приймали той чи інший закон, було зрозуміло, чому і в чиїх інтересах це робиться. Тепер ні. І далі хаос тільки посилитися. Виживають ті бізнеси, які зуміли стати гнучкими та ні від чого не залежати. Хіба що від податків — будуть завжди.

На майбутній рік

Я раджу всім бізнесам ретельно переглянути свою податкову репутацію. Цього року українське податкове відомство значно посилило свої позиції в ризик-менеджменті. Простими словами — на перший план все більше виходить репутація в бізнесі, позитивна податкова історія, позитивний податковий імідж.

Податкова затвердила внутрішній порядок, за яким оцінюють як раз їх. Збирають, аналізують та узагальнюють всю податкову інформацію, яка фігурує у звітності. Складають рейтинги ризикових та сумлінних платників. При цьому, працюють навіть публікації в ЗМІ. Іншими словами — все ті суб’єктивні чинники, які ще кілька років тому ми просто ігнорували.

Тепер же тих, хто в групі ризику, податкова перевіряє дуже пильно. Останнє яскравий прояв — блокування податкових накладних.

Я дуже рекомендую бізнесу на майбутній рік підготуватися таким чином, щоб хоча б один суб’єкт в структурі бути білим. Вести справи так, як зручно, закриваючи та відкриваючи фірми, вже не вийде. Вся ця інформація фіксується, як раніше вже не буде. Малому, середньому та бізнесу взагалі в новому році потрібно бути готовим в першу чергу до цього.