Пацієнт скоріше живий: що показало стрес-тестування банків у 2021 році

15 вересня НБУ оприлюднив останні результати стрес-тестування. Востаннє регулятор проводив його у 2019 і зробив паузу під час коронакризи. 2021-й, попри постпандемічний період, показує суттєвий прибуток банківської системи і її міцніше здоров’я. Попри успіхи, частині банків все одно потрібно підлікуватися — моделювання кризи спричинило для них неприємні сценарії.

«Український капітал» розповість, що показали перші результати стрес-тестування та що це означає.

Стрес-тестування банків — це інструмент регулятора, який дозволяє заміряти «температуру за бортом» та оцінити здоров’я банківської системи загалом.

До 2015-го стан банків замість НБУ перевіряли аудитори, однак через банкопад регулятор засумнівався в правдивості їхніх висновків та почав оцінювати стан банківської системи самостійно. Регулярно стрес-тестування почали проводити із 2015 року за базовим сценарієм, а із 2018-го процедура трохи змінилася та включає два сценарії, як зараз. 

Методологія стрес-тестування наступна: спершу усі банки проходять оцінку стійкості, або ж діагностику (Asset Quality Review (AQR). НБУ аналізує баланси всіх банків на початок року, чи правильно вони відображають своїх позичальників, ризики та інші показники. 

Потім відбирається певна кількість банків для безпосередньо стрес-тестування, тобто перевірки реакції балансів банків на два сценарії: базовий та несприятливий. Число банків для стрес-тесту не стале, а залежить від актуальних для банківської системи ризиків. Наприклад, у 2021 році його проходили 30 банків, у 2019 їх було 29. 

Для базового сценарію моделюються макроекономічні показники на наступні 3 роки та регулятор перевіряє, чи нормально це майбутнє переживуть банки.

У тесті 2021-го, наприклад, упродовж 2021-2023 реальний ВВП буде змінюватися від 3,8% до 4%, інфляція знизиться з 8% у 2021 до 5% у 2022-23. У той час як у несприятливому сценарії моделюється криза. За умовами НБУ, реальний ВВП становитиме -2,2%-0,1% у 2021-2023 роках, а інфляція — 8,6%-7,3%

У несприятливому сценарії тестується реакція установ на шок — тому для банків у несприятливому сценарії вищі вимоги по нормативах.

Мова про норматив достатності (адекватності) регулятивного капіталу (Н2) та нормативу достатності основного капіталу (Н3). Несприятливий сценарій дозволяє виявити слабкі місця у бізнес-моделі банку: наприклад, якщо вони мають ненадійних позичальників, або занадто багато вклалися у цінні папери. Якщо у банку десь є проблеми, після оприлюднення результатів стрес-тестування у них є час виправити ситуацію: перебалансувати ризики, докапіталізувати банк, владнати проблеми із позичальниками тощо. 

Щоправда, на негативний прогноз часто скаржаться банкіри — через його більшу суб’єктивність. Їхня основна теза: чим гірше макропрогноз буде прописаний, тим більше потрібно буде відрахувань у резерви. Інша претензія: що банки постійно тестуються і від них вимагаються кращі вимоги, а позичальників жодними заходами не дисциплінують. 

Однак, позичальників непрямо теж тестують, особливо великих позичальників, каже Євген Дубогриз, асоційований експерт CASE Україна. У відповідь на тезу про суб’єктивність прогнозу він додає: так зазвичай заявляють проблемні банки, які не хочуть докапіталізації. Але якщо вони нічого не будуть робити, криза виявить проблемні місця банків і у них потім будуть проблеми. 

Що показало стрес-тестування 2021

Навіть попри коронакризу, банківська система показала кращі результати цього року, ніж у 2019 році. Також цьогоріч їй потрібно менше додаткового капіталу. Такі висновки висловлює як сам Національний банк, так і опитані ucap.io експерти. 

Цього року стрес-тестування за двома сценаріями проходили 30 установ. За несприятливим сценарієм НБУ, частина кредитів визнається непрацюючими (NPL). Параметри погіршення якості визначаються індивідуально для кредитів великим корпоративним боржникам, а для інших кредитів – на портфельній основі. Також за теоретичної кризи зростає вартість зобов’язань. Нове у цьогорічному тестуванні — здешевлення ОВДП у несприятливому сценарії. 

Загальний висновок НБУ по системі — банки зображають коректно якість кредитного портфеля та основні показники діяльності. Якщо у звітності й потрібні якісь корекції, то це могло бути через неточності в оцінці кредитного ризику або коли вимоги регулятора неправильно зрозуміли. 

За базовим сценарієм, встановлювали підвищений рівень нормативів достатності капіталу для 10 банків. У шести із них капіталу більш ніж достатньо — лише чотирьом потрібні додаткові дії для виконання вимог НБУ. Розмір докапіталізації для цих банків 5,3 млрд грн, що в 7 разів менше за 2019 — тоді потреба у капіталі була 35,3 млрд грн. 

За несприятливим сценарієм регулятор підвищив рівень достатності капіталу для 20 банків. Тут результати трошки гірші. З двадцятки випробування успішно пройшли 4 банки — у випадку теоретичної кризи їхніх запасів буде достатньо.

16-тьом банкам НБУ дав домашнє завдання: докапіталізуватися або знизити ризики. Якщо у 2019 році для докапіталізації за несприятливим сценарієм банкам потрібно було 73,8 млрд грн, то у 2021 їм також потрібно менше — 41,7 млрд грн. 

НБУ називає 4 причини, чому згаданим банкам потрібна докапіталізація: 

  • висока вартість та коротка строковість фондування (формує значний процентний ризик банків у несприятливих умовах);
  • суттєві адміністративні витрати;
  • надмірний обсяг непрофільних активів на балансі — їх потрібно буде зменшити за правилами регулятора;
  • незадовільний фінансовий стан окремих великих позичальників. 

Попри оптимістичні результати тестування у 2021, банки могли б показати ще кращий результат, висловлюється Євген Дубогриз. 2021 рік став для банків успішним, джерела доходів стійкі, а система прибуткова — можна було краще сформувати запаси міцності. 

«10 банків, у якого не вистачає одного мільярду — це гірше, ніж коли не вистачає в одного банку 40 мільярдів. Один банк можна вивести чи врятувати. А коли потрібно рятувати 10 банків — це 10 гарантованих сум Фонду гарантування вкладів, та і всі банки не врятуєш», — каже експерт. 

Дубогриз припускає дві причини, чому стільком банкам потрібна докапіталізація.

Перша пов’язана із технічними причинами стрес-тестування — для нього аналізують фіксований баланс на початок 2021. Це означає, що НБУ фіксує баланс банків на початок року і відштовхується від показників діяльності банків на початок року. На них він накладає стрес-тест. Поки проходить стрес-тест, банк може уже і виправити свої слабкі місця — але регулятор побачить це тільки в кінці року, коли знову перевірить баланс установи.

Друга причина — власне недостатня підготовка до можливої кризи. За базового сценарію ці банки будуть почувати себе нормально. Але щойно почнеться шторм, будуть проблеми. Тепер цим банкам потрібно виправити недоліки до кінця року. 

«Нацбанк має результати, але він їх оприлюднить в кінці року. За ці 4 місяці банки виконають домашню роботу. Наприклад, якийсь банк має недостачу у мільярд. Він покаже, що якусь частину компенсували, десь погасили ОВДП, десь змусили позичальника погасити заборгованість, або перебалансували свій портфель і він нам приносить більше доходу, ніж приносив на початку року», — пояснює Дубогриз.

А раптом проблеми з ОВДП

У несприятливому сценарії тестування цього року розглядали новий ризик — втрати вартості гривневих ОВДП та муніципальних цінних паперів. Моделювався ріст ставки, відповідно цінні папери втрачали вартість. Згідно з інформацією НБУ, вплив цього ризику на систему загалом помірний — але він здебільшого сконцентрований у державних банках. 

Для аналітиків, це стало прогнозованим. З усієї кількості ОВДП, які знаходяться в обігу, половина знаходиться на балансі банків. Загальна кількість ОВДП у них протягом 2021 зменшилася на 15,7 млн грн, але це так само половина. 

ДатаУсього Облігації у власності банків
21/09/2021985.5 млн грн503.8 млн (51,1%)
04/01/2021998.7 млн грн519.5 млн грн (52,0%)

«Стрес-тест арифметично підтвердив те, про що аналітики на початку року казали. Ця структура, коли в нас близько половини активів припадає на ОВДП — дивна. Те, що ми словами доводили, показав стрес-тест на цифрах. Якщо ці дві причини комбінувати: фіксований баланс та несприятливий сценарій, це план дій. Банкам треба перебалансовувати свої портфелі, щоб бути більш стійкими до криз. Структура портфелів із великим акцентом на ОВДП робить банки вразливими до криз», — додає Дубогриз.

Попри скарги банкірів, стрес-тестування — профілактика катастрофи, яку може спричинити криза. Через економічну непевність аналітики на Заході побоюються погіршення економічної ситуації. Чи буде нова криза — можливо, але коли вона буде ніхто не знає. Для банківської системи та регулятора правило одне: бути готовими до неї завжди.