Що сталось?


Правління НБУ прийняло рішення знизити облікову ставку одразу на 2 процентних пункти з 10% до 8%. Рішення виглядає досить несподіваним, якщо виходити з візії Центробанку минулих років, коли НБУ проводив жорстку монетарну політику, намагаючись втримати інфляцію в цільовому діапазоні за допомогою високих процентних ставок. Незважаючи на зростаючі ризики, регулятор продовжив знижувати ставку, наближчаючи її до раніше задекларованих 7% на кінець року.


Також рішення регулятора виглядає досить логічним на фоні вірогідного бажання догодити основному центру прійняття рішень в країні – Офісу президента, де схоже вирішили проводити більш агрессивну економічну політику, що супроводжуватиметься вливанням коштів в економіку за домогою інструментів непрямої емісії.


“Залишаємось послідовними за будь-яких умов. З завтрашнього дня облікова ставка – 8%. В останнє таке було ще до війни: у другій половині 2013 – початку 2014 року. Але і це не все. Ми анонсували запуск нового стандартного продукту для банків: довгострокового (до 5-ти років) рефінансування та розширення переліку застави. Це означає, що ми зможемо підтримати банки, бізнес та економіку більш дешевими грошима під час кризи” – написала на своїй сторінці у FB заступник голови НБУ Катерина Рожкова.

  • Облікова ставка НБУ – це інструмент монетарної політики, за допомогою якого Центробанк намагається впливати на вартість грошей в країні. До облікової ставки прив’язані депозитні сертифікати НБУ та вартість рефінансування. Депозитні сертифікати – інструмент, яким НБУ залучає вільні кошти банків, кредити рефінансування навпаки використовуються для підтримки ліквідності банків. Чим вище облікова ставка, тим в теорії мають бути дорожчі кредити і депозити. Опосередковано ставка НБУ має вплив на ринок ОВДП, оскільки цей інструмент конкурує з депозитними сертифікатами по залученню коштів.


Чим пояснюється зниження


НБУ вважає, що незважаючи на суттєве вливання коштів в економіку, до якого сьогодні активно готується Уряд, інфляція у 2020 році залишиться в цільовому діапазоні 5% +/- 1 %.


“В умовах такої інфляції і можливих перспектив її прискорення до все ще нейтрального для НБУ рівня 6% до кінця року (ми поділяємо цей прогноз) рівень ставки 8% видається цілком адекватно вписаним в логіку монетарної політики. Так само, як і позначений НБУ орієнтир подальшого зниження облікової ставки до 7% і можливо нижче в разі депресії споживчого попиту” – погоджується з регулятором начальник аналітичного відділу Альфа-Банку Україна Олексій Блінов.


“Я вважаю це цілком доречним і не таким уже і різким. Дане зниження як раз і відповідає економічним реаліям. Скорочення ВВП, зниження промислового виробництва рік до року на на 1,8% (або на 8,3% грудень до грудня), уповільнення інфляції до 2,3% у березні. Де-факто економіка України в рецесії і коронавірус її посилює. Тому стимулюючі заходи як раз і потрібні. І НБУ не самотній в своїй стимулюючій політиці. На моїй пам’яті останні два місяці ставки постійно знижували більшість країн, крім Казахстану” – каже Радник з фінансових питань голови ОП Вікторія Страхова.


“Зниження направлене перш за все на підтримку економіки. Дійсно, воно не вписується в умови канонічного таргетування. Зазвичай, коли прогноз по інфляції погіршується, то ставку не знижують, а лишають незмінною, або навіть підвищують. Цього разу прогноз погіршили до верхньої границі таргету 6%, що залишається одним з найбільш оптимістичних інфляційних прогнозів на ринку.


Думаю, що НБУ свідомо пішов на компроміс, відклавши на потім цінову стабільність у каскаді цілей, коли зайнявся більш насущними ризиками. Така політика виправдана і активно підтримувалася більшістю в Раді НБУ, оскільки законодавство вимагає від НБУ підтримки цінової стабільності у середньостроковій перспективі, а не протягом 3-4 місяців. Тому регулятору потрібно замислитися на тим, як середньостроково забезпечити цінову стабільність протягом 3-5 років. Це означає, що випустити з виду фактор економічного стимулювання, від якого напряму залежить бюджетний дефіцит, під час кризи ніяк не можна” – каже член Ради НБУ Віталій Шапран.


Якою буде економіка на кінець року


Регулятор також озвучив нові макропрогнози, які враховують наслідки кризи спричиненої від коронавірусу. Прогнози побудовані на очікувані фінансування від МВФ та інших міжнародних партнерів. На фоні суттєвих виплат по зовнішньому боргу вони виглядають досить оптимістично.

  • інфляція — 6% (в межах інфляційного коридору);
  • падіння реального ВВП — 5%;
  • дефіцит державного бюджету — 7,5% ВВП;
  • дефіцит поточного рахунку — 1,7% ВВП;
  • міжнародні резерви — $27-29 млрд


В НБУ вважають, що негативний вплив пандемії на українську економіку буде короткостроковим і її відновлення почнеться вже у другому півріччі 2020 року. Цьому сприятиме також м’яка фіскальна та монетарна політики. Збільшення урядом бюджетних видатків на подолання кризи і заходи НБУ з підтримання банківської системи зменшать негативний вплив пандемії на економіку.


Як рішення вплине на процетні ставки по депозитам і кредитам


В теорії рішення мало б знизити процентні ставки як по депозитам, так і по кредитам, але цього не відбудеться, адже на ринок зараз суттєво впливають інші фактори. Вторинний ринок ОВДП відірвався від реальної облікової ставки внаслідок відтоку капіталу з ринків що розвиваються, а ставки по депозитам банків навпаки зростають, реагуючи на кризу на валютному ринку у березні та квітні.


“2-3 місяці ми будемо спостерігати картину слабкої кореляції між обліковою ставкою і ринковими інструментами. З одного боку, це погано. Оскільки знижує ефективність інфляційного таргетування. З іншого – це об’єктивна реальність, адже ринки, які розвиваються під час кризи, втрачають ефективність монетарних режимів і це просто необхідно пережити” – вважає Шапран.


З тим, що рішення буде мати несуттєвий вплив на процентні ставки погоджуються і комерційні банкіри.

“Банки орієнтуються на поведінку клієнтів і очікування по ризикам. Наприклад по депозитам – якщо будуть прирости об‘ємів вкладів, ставки будуть зменшуватись, якщо будуть відтоки як зараз – як мінімум не будуть знижувати.


По кредитам зниження ставок зараз теж малоймовірне, за виключенням окремих програм державних банків або повязаних з компенсацією ставок з бюджету, оскільки рівень кредитного ризику суттєво виріс і необхідно закладати додаткову маржу на його покриття” – каже казначей великого банку на правах анонімності.


Перенесення зміни облікової ставки в ринок може відбутися дещо пізніше і не в повній мірі. “Зараз ринок перебуває в напруженому стані і ризикова компонента переважає над базовою ціною грошей. Наприклад, котирування коротких ОВДП на вторинному ринку знаходяться в районі 14% річних, хоча короткий кінець кривої ОВДП в звичайних умовах досить щільно прив’язаний до облікової ставки. Відповідно, для зниження ставок в економіці будуть потрібні дві ключові передумови:

1) перспектива відновлення роботи зупиненої частини економіки після карантину;

2) вирішення питання із зовнішнім фінансуванням різко збільшеного бюджетного дефіциту” – констатує Олексій Блінов.


На що ставка однозначно вплине найближчим часом, так це на вартість рефінансування державних банків. За їх участі вливатимуть кошти в економіку. Як відомо, лише державні “Укрексімбанк” та “Укргазбанк” збираються отримати рефінансування НБУ під заставу ОВДП на сумму приблизно 60 млрд грн. Гроші “Укрексімбананку” підуть на кредитування “Укравтодору” в суммі 20 млрд грн. Кого кредитуватиме “Укргазбанк”, поки що не розголошується, але з великою ймовірністю це будуть також інфраструктурні проекти.

Що мені з того?


Незважаючи на низьку облікову ставку, іпотеки по 10-12%, яку обіцяли представники влади, у цьому році ми точно не побачимо. Натомість влада буде заливати економіку грошима. Кошти направлятимуться в інфраструктурні проекти, тож можна очікувати як покращення стану інфраструктури в країні, так і економічного пожвавлення, що позитивно вплине на реальні доходи населення.