Ліквідація ОАСКу: чому про це всі говорять та наскільки це важливо для бізнесу

Президент вніс законопроєкт щодо ліквідації Окружного адміністративного суду міста Києва (ОАСК). При чому існують версії, що зробив він це під тиском міжнародних партнерів України, які вважають цей суд одним з найбільш корумпованих у країні. Новим законом пропонується утворити Київський міський окружний адміністративний суд і розв’язати проблему корупції та зловживання суддів, які захотіли впливати на українську політику. 

ОАСК виніс чимало одіозних рішень, які ставили під сумнів дії НАБУ, реформи та навіть декомунізацію українських вулиць. Але у спорах між державою та бізнесом суд здебільшого розглядав справи без скандалів, що, звичайно, не виключає і певної корупційної складової у деяких справах. З усім тим,  непродумана ліквідація суду несе загрозу для ефективного розгляду справ між бізнесом та органами влади. Чому ОАСК впливовий, яка його роль та що буде після його ліквідації для бізнесу — розібрався «Український капітал». 

Чим займається ОАСК? 

Окружний адміністративний суд міста Києва розглядає справи, де однією зі сторін є держава — суб’єкт владних повноважень національного рівня. Це може бути будь-який владний орган, повноваження якого поширюються на всю Україну: Генеральна прокуратура, Національний банк, Міністерство культури, Служба безпеки тощо. 

Простими словами — ОАСК розглядає справи, якщо є сумнів «чи правильне рішення зробила держава у цій ситуації?». Якщо справа якось стосується майна, а сторонами теж є держава чи бізнес, тоді цей кейс направляється у господарські суди. Адміністративні суди як ОАСК тільки роблять висновок щодо «рішень, дій чи бездіяльності» органів влади. У суді можна оскаржити акти Кабміну, АМКУ, Міністерств, Національного банку, рішення про реєстрацію чи розпуск політичних партій. 

Суд виносить рішення щодо того, приймати чи звільняти державних службовців, а також у спорах щодо процесів виборів. Якщо потрібно винести рішення щодо дій по наданню публічної інформації — це теж вирішує ОАСК. Тому суд став впливовим: можна легко скасувати рішення влади, якщо воно комусь не подобається. Через це активісти жартома називали його «другим Конституційним судом». 

Чому усі говорять про ОАСК? 

Окружний адмінсуд м. Києва став відомий після опублікування Національним антикорупційним бюро записів розмов суддів, де вони обговорювали перешкоджання діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та Вищої ради правосуддя (ВРП) — ключових органів врядування у судівській гілці влади. НАБУ звинуватила ОАСК у створенні злочинної організації та захопленні державної влади.

Винесення завідомо неправосудних судових рішень та втручання у діяльність судових органів головою та окремими суддями ОАСК / Джерело: НАБУ

На другій частині плівок НАБУ суді Окружного адмінсуду Києва обговорювали, наприклад, встановлення контролю над Конституційним судом, вплив на Національне агентство з питань запобігання корупції та винесення рішень, які можуть викликати прихильність Зеленського до ОАСКу в разі його перемоги на виборах президента. 

До цього ОАСК виносив скандальні рішення: скасовував приватизацію Приватбанку, забороняв проведення мирних акцій протесту під час Євромайдану, відсторонив від обов’язків ексміністерку охорони здоров’я Уляну Супрун, поновлював на посаді ексголову Державної фіскальної служби Романа Насірова, не побачив протиправних дій посадовців під час закупівлі рюкзаків для Нацгвардії фірмою сина Авакова. ОАСК також дозволяв будівництво на зсувонебезпечних ділянках та на ділянках-об’єктах культурної спадщини.  

При цьому ОАСК — суд першої інстанції. Отже, ці рішення оскаржувалися, але самі по собі вони створювали медійний шум. 

Через згадані епізоди активісти вимагають ліквідацію суду. На сайті президента зареєстрували петицію із такою вимогою: вона набрала понад 25 тисяч підписів. Офіс Президента відповів, що проведе консультації із Вищою радою правосуддя — тим же органом, діяльності якого перешкоджав ОАСК. 

Чому його важко ліквідувати?

ОАСК мав бути ліквідований у 2017 році внаслідок судової реформи. Лише президент може внести законопроєкт щодо ліквідації чи утворення судів згідно з ЗУ «Про судоустрій і статус суддів». ОАСК мав би ліквідуватися указом Петра Порошенка, але в останній момент назва цього суду зникла із тексту.

Одна з ключових версій серед активістів — це може бути пов’язане із зустрічами голови суду Павла Вовка з Олександром Грановським — «куратором» Порошенка у прокуратурі та судах. Відтоді проблеми із судом нагромаджувалися. Попри вимоги ліквідувати суд, відповідного указу не було ані від Порошенка, ані від Зеленського. 

Суддів важко просто звільнити. Вони можуть подати заяву за власним бажанням або суддю звільняють через невідповідність критеріям професійності/доброчесності чи порушення. Спочатку рішення про невідповідність виносить Громадська рада доброчесності — вона перевіряє суддів на етику. Потім це рішення розглядає Вища кваліфікаційна комісія суддів, а погоджує звільнення Вища рада правосуддя. 

Цей механізм, який в ідеалі мав би створювати систему стримувань та противаг, в українських реаліях перетворився на бюрократію, яка не завжди допомагає ефективно розв’язувати кадрові питання. Не кажучи уже про вплив команди Павла Вовка на ВРП та ВККС, яке задокументувало НАБУ. 

Що буде, коли його ліквідують? 

Замість ОАСК створять інший суд — Київський міський окружний адміністративний. Юрисдикція цього суду поширюватиметься на Київ — як і в ОАСКу. ОАСК має тимчасово передати справи Київському окружному адміністративному суду. Він розглядатиме справи та буде виносити рішення, а потім справи передадуть новоутвореному суду. 

Представник президента Федір Веніславський розповів журналістам, що доброчесних суддів переведуть до нового суду — «швидше за все окружного, юрисдикція якого поширюється на Київську область». Якщо вони не захочуть переходити, їх просто чекатиме звільнення.

Як на це відреагували органи суддівського самоврядування? 

У пояснювальній записці до законопроєкту Вища рада правосуддя не висловила жодної позиції щодо суті законопроєкту. Натомість там зазначили, що його реалізація неможлива до моменту початку роботи Вищої кваліфкомісії суддів, адже саме вона рекомендує переводити суддів із ліквідованих до нових судів. Вища рада правосуддя не може перевести суддів без рекомендації ВККС.

Оптимістичний сценарій — протягом року буде сформована нова Вища кваліфкомісія суддів, буде оголошено конкурс до нового суду та судді його пройдуть. У тексті законопроєкту немає інформації, чи будуть судді ОАСКу проходити конкурс до нового суду, хоча президент міг це прописати.

Отже, м’яч на полі ВККС та залишається невідомим, що вона вирішить. Були кейси, коли ВККС вирішувала провести новий конкурс, а в іншому випадку — комісія просто вирішила перевести суддів у нові суди, згадує заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда

За найгіршим сценарієм, суддів ліквідованого ОАСКу просто переведуть до нового суду і нічого не зміниться.  

Як швидко реформують ОАСК? 

Навіть якщо Рада проголосує законопроєкт про ліквідацію, процес переведення суддів регулює Вища рада правосуддя та Вища кваліфкомісія суддів. Діяльність цих двох органів заблокована. Вищу кваліфкомісію суддів розпустили у листопаді 2019, аби оновити. З того часу не було зроблено нічого, щоб орган запрацював, пояснила експертка Центру протидії корупції Галина Чижик.

Через те, що ВККС не працює, не може ефективно також працювати ВРП — вона зав’язана на рекомендаціях комісій. Це створює колапс української судової системи в принципі. 

Питання реформування конкретного суду впирається у питання реформування судової системи. Якщо Павла Вовка, його заступників та інших суддів, які брали участь у перешкоджанні діяльності ВРП та ВККС, просто переведуть в інший суд – це не розв’яже проблему, адже вони далі будуть працювати. 

Раніше у меморандумі МВФ Україна взяла на себе зобов’язання передати частину юрисдикції ОАСКу Верховому суду — тобто передати йому роль розглядати справи та виносити рішення в адміністративних справах по Києву. Але попри таке зобов’язання перед МВФ, юристи висловлювали побоювання: передача справ від ОАСКу перевантажить Верховний суд. 

Які неполітичні справи розглядав ОАСК? Які наслідки це матиме для спорів між бізнесом та державою? 

Одіозні рішення Окружного адмінсуду Києва стосуються, найчастіше, політичних справ. 

Попри скандали, юристи говорять про те, що в ОАСКу є частина чесних суддів: вони не беруть участі у сумнівній діяльності суду та виносять рішення професійно.  

ОАСК зараз — найбільш навантажений суд першої інстанції серед інших адміністративних судів, каже Роман Куйбіда з ЦППР. Концентрація великої кількості бізнесу в Києві означає, що всі адміністративні спори будуть проходити через цей суд. 

Через довгі строки розгляду справ в уже навантаженому ОАСКу ситуація не покращиться навіть із передачею справ до Київського окружного адмінсуду. Цей суд, за словами Куйбіди, теж є навантаженим. Навряд чи у «тимчасовому» суді справи будуть розглядатися швидше. Можливо, справа, яка вже давно лежить нерозглянута в ОАСКу може перекочувати у тимчасовий суд, полежати там і потім надійти до нового суду — час на її розгляд буде втрачено. 

На кінець року у суду регулярно збільшується залишок нерозглянутих справ. Якісь справи розглядали швидко, інші могли лежати по три роки нерозглянутими. 

75,38% — такий відсоток розгляду справ в ОАСКу станом на I півріччя 2019. Свіжішої статистики немає, але в ідеалі цей показник має бути 95-105% — тоді кількість розглянутих справ збільшується. Показник нижче 84% уже є тривожним сигналом — суд завантажений. В ОАСКу у 2016 році відсоток розгляду справ був 76,4%, у 2017 — 84,30%, у 2018 — 94,70%, але потім знову знизився. 

Суд розглядав тисячі негучних кейсів, де сторонами були бізнес або фізичні особи та центральні чи місцеві державні органи. Ці спори стосувалися визнання протиправними податкового повідомлення-рішення, стягнення заборгованостей з державних пенсійних фондів, податкових заборгованостей, скасування указів мін’юсту тощо. Бізнеси також позивалися проти Державної фіскальної служби чи Державної податкової служби для визнання їхніх рішень протиправними.  

Чи можна виправити ситуацію? 

Можна, але на це потрібен час. Президент може також внести додатковий законопроєкт, яким передбачить відбір до нового суду на конкурсних засадах, пояснила Facebook виконавча директорка ГО «Фундація DEJURE» Ірина Шиба. В іншому законопроєкті Зеленського за номером 5370 конкурс для суддів також не прописаний.

На додачу потрібно допомогти запрацювати Вищий кваліфікаційній комісії суддів nf доопрацювати законопроєкт 3711-д — його прийняли у першому читанні. За словами ГО «Фундація DEJURE», нинішня його редакція не здатна посилити незалежність цього органу. 

Не можна сказати, що всі судді — такі ж «продажні», як в Окружному адмінсуді міста Києва. Але зловживання Павлом Вовком, його заступниками та суддями перешкоджають ефективному правосуддю — проблема #1 для бізнесу.

Розв’язувати проблему ОАСКу потрібно швидко та якщо це станеться — пришвидшиться судова реформа загалом. Чистка суддівської системи від суддів-корупціонерів також дасть шанс професійним чесним суддям зробити систему ефективною, адже такі є і вони тихо виконують свою роботу.