Коронавірусна криза вплинула на майже на всі галузі економіки, але однією з найбільш постраждалих галузей є туризм. За даними Всесвітньої організації туризму (UNWTO), в перші три місяці 2020 року індустрія просіла на 22% і втратила $80 млрд. Як виживають в умовах закритих кордонів українські туроператори і чи можна використати цю ситуацію для розвитку внутрішнього туризму, розбирався «Український Капітал».

«Витрати є, прибутків немає»

В кінці квітня Міністерство культури та інформаційної політики повідомило, що через карантинні обмеження український туризм вже втратив $1,5 млрд. Проте реальні цифри мають бути вищі, бо значна частина індустрії працює в тіні. Так, офіційно частка туризму у ВВП країни становить від 1,5% до 3%, а неофіційно — до 7%, за словами голови Державного агентства розвитку туризму Мар’яни Олеськів. 

Туроператори, звісно, опинилися в скрутному становищі. «Нам довелось відправити половину команди, у кого є можливість прожити без доходу, у неоплачувану відпустку. Інших членів команди залишили на підтримання життєздатності бренду, комунікацію з туристами і розробку нових напрямків, на умовах 30-50% від зарплати», — розповідає Дмитро Яремкович, CEO та керуючий партнер молодіжного туроператора Eurotrips.

Як повідомив начальник Управління Тез Тур Україна Павло Ганзевіч, компанія була змушена перейти на віддалений режим роботи, максимально скоротити видатки та відмовитись від низки орендних офісів. Крім того, у березні туроператор за власний рахунок евакуював з-за кордону більш ніж 4 тисячі туристів.

«Наша галузь є однією з найбільш постраждалих внаслідок запровадження карантину, — додає засновниця туроператора «Pan Ukraine» Олена  Шаповалова. — Домовились про зменшення орендної плати за офіс, але все одно якісь операційні витрати залишились, які необхідно платити. Тому прибутків в нас немає, а витрати є».

Окрема проблема — вже оплачені туристами подорожі, що були скасовані через карантинні обмеження. Туроператори, переважно, дозволяють перебронювати їх на інші дати або заморозити кошти, щоб потім використати та нові тури.

Позитивна динаміка 

В травні епідеміологічна ситуація в Європі покращилась, і, разом з послабленням карантину, галузь почала потроху оживати. За даними Тез Тур, попит на тури, що в березні впав майже до нуля, зараз відновлюється. Поступово збільшується кількість бронювань на кінець літа та осінь. Туроператор Туроператор Join UP! відмічає, що туристи починають цікавитись  як українськими, так і закордонними напрямками. В Eurotrips підтверджують, що позитивна динаміка є: з кожним днем запитів стає все більше.

Подальший розвиток подій в першу чергу залежить від того, коли буде відновлено міжнародне авіасполучення. Уряд України орієнтується в цьому питанні на позицію ЄС, тож відкриття кордонів можна чекати 15 червня — раніше Єврокомісія приймати туристів з третіх країн не рекомендує. 

Президент Української асоціації туристичних агентств (УАТА) Антон Рудіч повідомив «Українському капіталу», що останнім часом зарубіжні партнери налаштовані досить оптимістично. Якщо епідеміологічна ситуація не погіршиться, чартерне туристичне авіасполучення може поновитися з 1 липня.

Проте одужання індустрії швидким не буде. Виконавчий директор Української асоціації туристичних агенцій (УАТА) Павло Григораш прогнозує, що в перший місяць після відкриття кордонів туристична галузь відновиться на 20-30% від докризового рівня, а вихід на рівень 2019 року може бути досягнутий за 1,5-2 років. Разом з тим вартість подорожей одразу після карантину зросте: як через додаткові витрати на запобіжні заходи, так і через зниження попиту. «Гарячих» турів поменшає. 

Найбільш популярними країнами, за прогнозами Григораша, залишаться Туреччина та Єгипет. Також буде попит на європейські курорти. «Незважаючи на те, що Італія та Іспанія постраждали від вірусу найбільше в Європі, саме про ці напрямки туристи питають найчастіше», —  зазначають в Eurotrips.

Всесвітня організація туризму (UNWTO) розглядає три сценарії. Якщо більшість країн відкриють кордони на початку липня, кількість міжнародних туристичних поїздок за підсумками року зменшиться на 58%. Якщо це станеться на початку вересня — на 70%. А якщо карантинні обмеження протримаються до грудня — на 78%. Грошові втрати, відповідно, можуть скласти від $910 млрд до $1,2 трлн.

Криза як можливість

Поки переговори щодо міжнародного авіасполучення тривають, більшість туроператорів тимчасово переорієнтовуються на внутрішній ринок.

«Цього літа  ми чекаємо на великий попит на відпочинок всередині країни, а саме короткий відпочинок на три-чотири дні, або на невеликі свята. Людям не  вистачає  позитивних  емоцій,  вражень  та  спілкування після  самоізоляції»,  — сподіваються  в «Pan Ukraine».  Популярними будуть морські  курорти  — Одеса, Затока, Бердянськ, Скадовськ, Генічеськ, Коблево, а також лікувальні  — Трускавець, Моршин,  Закарпаття. Крім того, зросте попит на відпочинок в горах Карпат,  де легше дотримуватися соціальної дистанції.

В Coral Travel додають, що попитом користуватимуться екскурсійні тури до Львова, Ужгорода, Чернівців, Кам’янець-Подільского, а також путівки в дитячі табори. «Звісно, цей сезон буде унікальним через події в світі та закриті кордони. Але варто зазначити, що подібні події дають шалений розвиток для внутрішнього туризму, що є позитивним моментом», — вважає директор туроператора Coral Travel Тетяна Прокопенко.

В УАТА сподіваються, що ціни на українських курортах не дуже виростуть у порівнянні з минулими роками, але це залежить від того, наскільки збільшиться собівартість готелів через нові вимоги безпеки. 

МОЗ опублікував такі тимчасові рекомендації для готелів:

  • зобов’язати працівників і гостей носити маски на всій території, крім власних номерів;
  • перевіряти температуру тіла у всіх працівників; 
  • працівників з температурою тіла вище 37,2 або ознаками респіраторних захворювань не допускати до роботи, постояльців — ізолювати в окремих номерах;
  • забезпечити дотримання дистанції  в чергах не менше 1,5 метрів;
  • уникати скупчення людей у вестибюлях: не більше однієї людини на 10 кв. метрів;
  • на рецепції встановити захисний екран між персоналом і відвідувачами;
  • забезпечити щогодинне вологе прибирання місць найбільшого скупчення відвідувачів, а також дезінфекцію поверхоньу всіх громадських і службових зонах кожні 3-4 години;
  • заборонити роботу конференц-залів, фітнес- і СПА-центрів.

Тим часом в Тез Тур вважають, що повноцінною альтернативою міжнародним подорожам внутрішній туризм не стане: епідеміологічні ризики залишаються, а за рівнем сервісу українські курорти значно поступаються закордонним. «Перекриття кордонів не змусить споживача обрати те, що програє конкуренцію», — стверджує Павло Ганзевіч.

Туроператор Join UP!  також прогнозує, що у довгостроковій перспективі суттєвих змін не відбудеться — ті, хто звик до відпочинку за кордоном, оберуть його, щойно з’явиться така можливість.

В УАТА зазначають, що для розвитку внутрішнього туризму потрібен комплексний підхід: 

  • адекватне ціноутворення;
  • підвищення сервісу;
  • налагодження ланцюжка продажу (об`єкт розміщення —  туроператор — турагент —  турист);
  • інвестиції в інфраструктуру.

«Такі завдання, на жаль, не вирішуються за кілька місяців. Проте зараз є прекрасна можливість почати змінюватися на краще», — говорить Павло Григораш.