Ідея Експортно-кредитного агентства в Україні обговорювалась в Україні досить давно, але далеко не в тому вигляді в якому воно функціонує зараз.

З осені 2020 ЕКА очолив новий голова правління Руслан Гашев, який раніше відповідав за Офіс із залучення та підтримки інвестицій Ukraine Invest, Український фонд стартапів, програму «Доступні кредити 5-7-9%» та державні гарантій Міністерства фінансів на портфельній основі. Новий очільник вирішив перезапустити орган і переформатувати його на страховика для експортерів.

У листопаді цього року, перед своїм звільненням, екс-міністр економіки Олексій Любченко звільнив наглядову раду Експортно-кредитного агенства, а потім його голову Руслана Гашева, призначивши новим керівником заступника Гашева, якого той хотів звільнити ще декілька місяців тому.

У поясненні міністерство звинувачувало голову у «відсутності дієвих заходів з покращення відповідних показників та стратегії розвитку товариства». Очільник ЕКА спростовував тези пресрелізу у своєму фейсбуці, і після призначення нового міністра економіки його повернули на посаду.

Щоб розібратись у ситуації, «Український капітал» зустрівся із керівником Експортно-кредитного агентства. Він розповів виданню про конфлікт із Міністерством економіки, концепт Експортно-кредитного агенстства, ризики для його діяльності і KPI органу.

Як би ви самі могли б пояснити факт вашого звільнення та призначення заново декілька тижнів тому?

Питання мого звільнення повинна була розглядати наглядова рада. А те, що відбулося насправді, це є порушення принципів корпоративного управління. Для того, щоб Міністр міг звільнити голову правління, необхідно було попередньо звільнити наглядову раду. Що і зробив акціонер.

Ми дійдемо до наглядової ради, у тому числі. Але я питаю зараз не з точки зору формалізму. Попередній міністр вас вирішив звільнити з певними формулюваннями.

Якщо можна, уточню. Жодних формулювань в наказі про моє звільнення не було. Підстав також.

Ми ж на прес-реліз орієнтуємося. Був прес-реліз, якщо ми відкидаємо формалізм, попереднього міністра ви не влаштовували і він бачив нового керівника на вашому місці. Новий міністр не погодився із цим.

Виходить, що так.

У вас були конфлікти з попереднім міністром?

У нас була одна-єдина зустріч із попереднім міністром на початку липня. Після цього у нас жодних зустрічей не було. І я вважаю, що основний конфлікт акціонера — Міністерства економіки — з правлінням та з більшістю наглядової ради виник саме після цієї зустрічі.

Що це була за зустріч?

На тій зустрічі я разом з головою Наглядової ради Олегом Містюком презентував напрацювання для акціонера по стратегії розвитку Експортно-кредитного агентства. На тій зустрічі також був присутній перший заступник міністра економіки Володимир Гринюк, а також заступник міністра економіки Михайло Лев, який фактично відповідав у міністерстві за роботу Експортно-кредитного агентства.

І який фідбек ви отримали від міністерства після презентації?

Що саме цікаве: ми не отримали жодного фідбеку або якихось зауважень та пропозицій до стратегії. Утім, ми почули фразу, що «ваш капітал має прямувати до нуля», що в цьому сутність роботи подібних агентств. Саме це було підставою вважати, що моє бачення і бачення більшості наглядової ради, і майже всього правління не співпадають з баченням тодішнього першого віце-прем’єр-міністра.

У вас 2 мільярди статутний капітал, а пропонувалось його зменшити?

Дивіться, що означає «капітал буде прямувати до нуля»: уявімо, що державні банки, яким дали капітал, починають видавати кредити, які завідомо не повертаються. Це є проїдання капіталу. І потім в подальшому Міністерство фінансів буде постійно докапіталізовувати такі державні банки. Що б це означало для нас — ми мали б страхувати завідомо збиткові експортні контракти, за якими доведеться робити виплату. Капітал зменшується, а акціонер потім постійно доливає грошей в капітал, покриваючи попередні збитки. Ми не погоджувалися із таким баченням.

Це офіційно звучало?

Зустріч не протоколювалася. Протягом каденції попереднього керівництва міністерства ми не отримали жодного оформленого належним чином доручення і жодного рішення акціонера щодо задач та бачення майбутньої стратегії. Жодного доручення і рішення загальних зборів не було. Жодного офіційного документу в напрямку розвитку Експортно-кредитного агентства ми не отримували за 5 місяців.

Якщо перефразувати, чи можна сказати, що попереднє керівництво Міністерства економіки хотіли зробити з ЕКА чергову «годівничку» для певних чиновників?

Так сказати може слідство, а підтвердити це може суд. Я не слідство і не суд. Але враховуючи мій досвід, який я мав до цього у фінансовій системі, я можу сказати, що це могло призвести саме до таких наслідків. Про що мною було повідомлено пана міністра на тій зустрічі.

До якихось моментів тиску доходило, коли ви працювали за попереднього керівництва? Чи намагалися вам нав’язати якісь контракти?

Тиск і погрози — це наближені до Кримінального кодексу дії. Тому я можу сказати, що було втручання в діяльність органів управління товариством. Суть полягає у тому, що кожен орган управління товариством має свою компетенцію і має свою відповідальність за цю компетенцію. І відповідно, якщо акціонер каже, як управляти поточною діяльністю Товариства, тобто які технічні особливості продуктів мають бути і як їх треба реалізовувати, то це компетенція не акціонера. Це компетенція виключно правління і, частково, наглядової ради. Тому якщо нам без жодного належного оформлення наполегливо говорили, що ми маємо робити в частині компетенції і відповідальності правління, що могло привести до нанесення збитків Товариству — це політичне втручання в діяльність органів управління, із чим ми і не погодилися. Чи звучало конкретно, що ми маємо застрахувати конкретний контракт? Ні, такого не було.

Про ЕКА довгий час говорили як про нового кредитора для експорту, але установа створена у зовсім іншому форматі. Які завдання ставляться сьогодні людьми, які представляють акціонера для ЕКА?

Відповідно до законодавства ЕКА не є страховиком і не є банком. ЕКА є фінансовою установою особливого типу, яка може надавати послуги страхування і гарантування. Те, що в нашій назві є слово «кредитне», не означає, що ми будемо кредитувати. Ми це не закладаємо ані в стратегію, ані в наше бачення через 5-10 років. ЕКА не має кредитувати, для цього є банківські установи. Тут не треба створювати конкуренцію на іншому полі. Це щодо самого статусу ЕКА.

Яким воно має бути. Ми закладаємо в нашу стратегії бачення, що ЕКА має акцентуватися у своїй діяльності на 4 видах продуктів. Переважно, це страхування. Гарантування може виникнути в нашій діяльності через декілька років, коли ми отримаємо кредитний рейтинг. Але до цього треба ще дійти, ми зараз не маємо можливості його отримати. Відповідно, ми не маємо такого продукту, як гарантії.

Банківської гарантії?

Так, гарантія ЕКА – це тай самий продукт, що й банківська гарантія. Перша причина, чому її немає: навіщо її давати, якщо у нас є близько 70 банків, які успішно її надають? Навіщо створювати конкурента на вже існуючому полі? Краще створити установу, яка буде допомагати банкам сміливіше надавати ці гарантії і кредити шляхом страхування. Тому основні продукти, які ми бачимо у своїй діяльності — це страхування.

Як ми маємо працювати. Я прихильник невеликих компаній. Ми маємо бути компактною структурою, яка має ефективно співпрацювати з тими фінансовими установами, які вже є — банками. Ми провели власне маркетингове дослідження і скористалися дослідженням міністерства економіки. Від 70 до 80% проблем експортерів — це проблема доступності фінансування. ЕКА не фінансує, фінансують банки. У банків є надлишок ліквідності, який вони можуть надавати експортерам для вирішення їхніх проблем. Саме на цьому полі Експортно-кредитне агентство може бути тим самим містком між банками та експортерами, для того, щоб їх зв’язати. І надати можливість банкам сміливіше кредитувати і гарантувати операції експортерів.

Ця суть має бути закладена в стратегію розвитку Експортно-кредитного агентства.

У банків є ресурс, і вони останнім часом вони буквально бігають за клієнтами, особливо коли це там великі якісь експортери. Але вони не можуть їм надати фінансування в міру певних причин: зарегульованість, ризики, які не дозволяють вкладатися в нормативи, ринкові ризики. Які з цих видів ризиків ЕКА може покрити для експортерів, щоб банківське кредитування їм стало доступніше?

Банки конкурують між собою у боротьбі за якісними позичальниками, у тому числі за великими експортерами. Ми якраз хочемо допомогти не тільки великим експортерам, а і маленьким та середнім. У нас часто забувають про малий та середній бізнес, що він також має бути прийнятним позичальником банку.

Для того, щоб банк прийняв рішення про кредитування позичальника, він має бути для нього прийнятним з точки зору його банківських правил, процедур, продуктів і так далі. Коронакриза протягом двох років, а також різні темпи розвитку банківської системи та регулювання бізнесу призвели до того, що існує розрив між реальним станом бізнесу та вимогами банківських установ.

На практиці якщо ви великий, малий або середній бізнес і ви приходите в банк, то перше, що ви чуєте: я розумію твої проблеми, але нам необхідно, щоб ти відповідав певним нашим критеріям і забезпечив свій кредит заставним майном.

Давайте будемо відверті: бізнес не може наразі повноцінно відповідати цим вимогам. І саме для цього Експортно-кредитне агентство має страхувати банківські ризики. Коли банк каже: дай мені ліквідне забезпечення для покриття ризиків. Експортер або будь-який позичальник каже: все майно передано в заставу по інших кредитах, або я просто не маю ніякого заставного майна, яке відповідає критеріям банку. Тоді на допомогу приходить ЕКА і страхує такий кредит на користь банку. Якщо експортер не розрахується з банком, це зробить ЕКА. Підкреслю, що кредитування для експортера стає доступнішим.

Питання доступності фінансування в Україні слід розглядати в двох аспектах: вартість фінансування і можливість його отримання. Ми вирішуємо проблему його отримання. Проблема вартості фінансування вирішується іншими способами, але вона не є ключовою для позичальників, адже існують різного роду програми компенсації процентних ставок.

Чому тоді ваші клієнти не будуть іти в дефолт і не повертати кредити, знаючи, що ви їх застрахували?

Тому що відповідно до українського законодавства ЕКА звернеться до позичальника за відшкодуванням своїх втрат в порядку регресу.

Ви будете приходити до ТОВки, а там вже нічого немає…

На етапі прийняття рішення ми ж не будемо страхувати «пустишки». І банк не буде фінансувати пустишку. Це має бути діючий бізнес з певним досвідом, у тому числі з досвідом експортування. У якого є контракти, є якась діяльність. Це не буде компанія на один день, яка орендувала склад і завезла до нього якусь готову продукцію, показала банку, а на наступний день все вивезла.

Контроль буде з боку наглядової ради?

Наглядова рада тут взагалі ні до чого. Коли ми страхуємо банківські ризики, контроль цільового використання коштів буде здійснюватися банком. А якщо клієнт не розрахувався по кредиту, далі ми будемо перевіряти: наскільки банк контролював цільове призначення цього кредиту, наскільки оцінював ризики при кредитуванні цього позичальника. Сказати однозначно, що ЕКА — спосіб для позичальника не розрахуватися по цьому кредиту, не можна.

Які на сьогодні основні продукти ЕКА?

Їх зараз три, четвертий ми заклали в стратегію — це страхування експортного факторингу. Він має бути зроблений, але після того, як будуть внесені зміни в регуляції Національного банку.

Перший продукт — страхування кредиту, другий — страхування банківської гарантії. Третій — страхування договору зовнішньоекономічної діяльності. Але перші два фактично можна об’єднати, тому що це страхування банківського ризику. Для банку гарантія і кредит — це активна операція, це одне і те саме.

Попередній міністр звинуватив вас у “неефективності”. Можете навести контраргументи?

Треба зрозуміти, що голова правління одноосібно не відповідає за результати діяльності ЕКА. Мене звинуватили в поганому фінансово-господарському стані. Що таке фінансового-господарський стан товариства і як його оцінити, щоб сказати: добре чи погано? Це фінансовий результат, збиток або прибуток. Згідно фінансового плану ЕКА за 9 місяців 2021 року позитивний фінансовий результат мав скласти близько 100 тисяч гривень. Фактично наш фінансовий результат склав більше 23 мільйонів гривень. Тому це питання до колишнього пана міністра та заступника міністра, як же вони оцінили фінансового-господарський стан, якщо загальний прибуток в рази перевищував плановий. Я розумію, що вони хотіли сказати, але у них це не вийшло.

Це формалізм. Якщо відкинути мову дипломатії, вас звинуватили в тому, що ви нічого не зробили…

Мене звинуватили в тому, що товариство зупинило розробку продукту портфельного страхування кредитів. По-перше, всі портфельні інструменти, які існували в Україні до цього і розроблялися державними органами, розроблялися мною. Тому я знаю, як їх розробляти і знаю, чому саме їх потрібно впроваджувати. Ми його не зупинили, ми його призупинили — це велика різниця.

Ще у серпні 2021 року ми звернулися до банків з проханням зазначити причини, які стримують співпрацю банків та ЕКА. І ми отримали відповідь за підписом 7 голів правлінь, а також заступників голів правлінь банків, які входять у топ-20. Основні проблеми – необхідність внесення змін до постанови Національного банку №351 щодо статусу страхового полісу ЕКА та розширити перелік кодів УКТ ЗЕД, які передбачені профільним законом про діяльність Експортно-кредитного агентства.

Всі ці листи ми надали Міністерству економіки і пояснили, що ми призупиняємо розробку таких продуктів, тому що у нас не вирішені законодавчі проблеми. Питання: а навіщо правлінню зараз витрачати час на розробку чогось, що не може зараз запрацювати? Тим більше, що сам портфельний продукт майже готовий.

Далі мене звинуватили у відсутності продажів. Дуже цікава тема, тому що за продажі в правлінні відповідала людина, яка після мене була призначена виконуючим обов’язки. І акціонер знав, що саме В’ячеслав Поповвідповідає за продажі і це не може бути претензією до мене. Це претензія до Попова, але замість того, щоб звільнити його, його призначають виконуючим обов’язки. Людина попрацювала в товаристві близько 10 місяців, не зробивши взагалі нічого, щоб продавати продукти товариству. Питання, за які заслуги міністр його вирішив призначити — це також питання до міністра, яким чином він оцінив, що ця людина здатна зробити продажі.

Ще на початку серпня я подав на діючу наглядову раду прохання про звільнення Попова з посади як людину, яка провалила роботу повністю у продажах в товаристві. А також не виконує рішення наглядової ради, правління, голови правління і т.д. Замість цього цю людину призначають відповідальною за діяльність всього товариства.

А хто команду заступників збирав взагалі?

Має збирати голова. Але саме цього заступника голови призначило міністерство, ще до формування наглядової ради.

Ще мене звинуватили в тому, що не була розроблена стратегія. Тут хочу сказати, що я перший голова правління, який за 3 роки задався питанням розробити стратегію. Її ніколи не було в товаристві. Коли мене було призначено, і було призначено наглядову раду, ми ініціювали розробку і долучили по максимуму членів наглядової ради до її розробки.

Я заходив в ЕКА на початку на певних умовах, і зараз повертався на певних умовах: потрібні зміни в законодавство. Керівництво міністерства бачить цю проблему. Зараз я вважаю, що у нас повне взаєморозуміння із керівництвом міністерства і ми рухаємося в правильному напрямку.

А можете назвати ці основні проблеми в законодавстві?

Перше: дуже сильна звуженість кодів УКТ ЗЕД, які зазначені в нашому профільному законі. Ми можемо працювати виключно з тими експортерами, які продають тільки певні товари. Ці товари покривають лише 16% українського товарного експорту. Що це означає: коли експортер приходить в банк за отриманням кредиту під заставу нашого страхового полісу, він його може не отримати тільки через те, що він експортує не те, що визначили у законі у 2016 році.

Це одна проблема. Те, що робить держава по відношенню до суб’єктів господарювання і для фізичних осіб, повинне бути однаково доступне для всіх. Питання, а чому визначено, що тільки з 16% українського товарного експорту ми можемо працювати.

Який сенс підтримувати ті ж котушки?

Ми підтримали проєкт в Китаї, це була поставка морозива. От з морозивом можемо працювати. А чому ми не можемо працювати з постачальником вершкового масла або твердих сирів? Що одне, що інше — продукт переробного молока. Кондитерські вироби з вмістом шоколаду не можна підтримувати, без вмісту шоколаду можна підтримувати.

Логіка може бути в тому, щоб підтримувати чистий експорт, бо какао-боби всі імпортуються.

Ні, така логіка не закладена в закон. Дивіться, ми можемо підтримувати експорт літаків, але у нас літаки не виготовляються зі 100% українських компонентів. І кондитерка без вмісту шоколаду — в нас так само буде складова імпортна.

Ще в січні Укрексімбанк вів статистику: скільки до нього звернулося експортерів за підтримкою за нашою спільною програмою, скільком відмовили. З лютого вони перестали вести таку статистику. Майже всі експортери не відповідали вимогам по кодах. І це одна з підстав, чому банки не хочуть впроваджувати портфельний продукт.

Друга проблема: страховий поліс ЕКА не визнаний Національним банком в якості прийнятного забезпечення за банківськими кредитами і гарантіями. Це означає, що банк може співпрацювати з нами по кредитуванню або гарантуванню експортних операцій лише в тих випадках, коли він має справу з дуже якісним позичальником. Але ж ми кажемо, що через коронакризу та стан економіки у нас не дуже багато таких експортерів. Щоб з ними працювати, страховий поліс ЕКА треба внести до постанови Національного банку №351 в якості прийнятного забезпечення.

Далі, ми не можемо перестраховувати наші ризики. По закону ми можемо це робити виключно в Експортно-кредитних агентства і перестрахових компаніях за кордоном. Але така можливість зараз дуже сильно обмежена, ми не можемо це робити.

Також є проблема податкового законодавства. Ми були створені допомагати експортерам, замість цього ми є платниками ПДВ і ПДВ включаємо в тариф експортера. Наші послуги можуть бути дорожчими, ніж послуги звичайних страховий компаній.

П’ята проблема: валютний нагляд. Коли експортер поставив продукцію, він має отримати валютну виручку протягом певного строку. Звісно, що якщо із ним не розрахувалися, з ним розрахувалося Експортно-кредитне агентство. Але валютний контроль з нього не знімається, і він має заплатити штраф за незаведення валютної виручки.

Має бути створений якийсь один комплексний законопроєкт, який має бути погоджений з усіма відомствами. Його створили?

Ще на початку 2021 ми надали міністерству всі проєкти законодавчих змін, які треба прийняти. З проєктами документів, пояснювальними записками і так далі. Їх треба було прийняти, працювати з ними. Є законопроєкт 3793, він уже пройшов перше читання і готується до другого.

Уточнення по законопроєкту 3793. Із 5 названих вами проблем, які він проблеми вирішує?

Перелік кодів УКТ ЗЕД і частково проблему співпраці з банками. Національний банк наразі готовий надати таку можливість банкам: співпрацювати з ЕКА по страховим полісам товариства. Але за умови, що Національний банк стає регулятором Експортно-кредитного агентства.

Які ще законодавчі ініціативи?

Окрім 3793, це зміни в податковий кодекс в частині вирішення питання з ПДВ. Також зміни в закон про публічні закупівлі, щоб ми могли закуповувати послуги перестрахування. Це зміни в розпорядження Кабінету міністрів щодо валютного нагляду. І це зміни в постанову Національного банку №351 щодо прийняття банками страхових полісів ЕКА в якості прийнятного забезпечення.

Чи є якісь очікування, коли це може бути імплементовано?

Якби не було очікувань конкретних по імплементації цих документів, я б не погодився повернутися в Експортно-кредитне агентство. З акціонером повністю погодили кроки по зміні законодавства.

Терміни можна якісь назвати?

Я думаю, що протягом трьох місяців ви побачите суттєві зрушення в змінах законодавства. Чому я обережний в термінах, тому що є речі, які залежать не від міністерства, а від депутатів, політичні.

Одне вже добре — у акціонера і у правління повністю збігається юачення, що треба міняти і що це дасть для товариства і для держави в подальшому.

Якщо ці зміни все-таки будуть імплементовані в ці терміни, чи є у вас бачення, щоб клієнти розуміли, на які обсяги ви можете вийти? Чи бачите ви більш широкий попит на ринку?

Попит є, і він досить великий. Я хочу назвати дві ключові цифри, які ми довго вираховували і які є результатом стратегії. До 2024 року товариство може забезпечити покриття українського експорту в сумі до 100 мільярдів гривень, створивши страховий портфель в розмірі 65-70 мільярдів гривень. При незмінному обсязі статутного капіталу.

Державі це дасть створення або збереження близько 26 тисяч робочих місць.

Чи можна оцінити ефект: скільки б цього експорту не відбулось, якби не підтримка ЕКА? Чи були у них альтернативні шляхи?

Я можу сказати, що ЕКА у 2021році підтримало експорту у розмірі 144 мільйона гривень і близько 80% цього експорту в принципі не було б. Наведу приклад: у нас є кейси, де ми страхували не кредити, а зовнішньо-економічні договори. Іноземний контрагент нашого постачальника поставив вимогу: ви мені зобов’язані надати на 180 днів відстрочку платежу. Інакше я не беру товар. І без ЕКА наш експортер би йому відмовив.

Він не втратив ринок збуту, і він зберіг свою позицію на китайському ринку. Те саме і по кредитах. Банк не надав би кредити експортерам без нашої участі або без іншого забезпечення. Кредити бізнесу без забезпечення майже не надаються, і це, можливо, правильно. Але всі ці кредити експортерам в нашій ситуації були покриті ЕКА.

Зараз ми структуруємо декілька угод вже на великі суми. До кінця січня ви точно зможете побачити на нашому сайті великі угоди, які будуть реалізовані. З самого початку банки налаштовували клієнтів на участь ЕКА у структурі угоди. Левова частка цих експортних контрактів — це нові контракти. Ми не можемо сказати, що це існуючий експорт, це новий експорт, якого може не відбутися.

Коли ми говоримо про ті суми, всім платникам податків хочеться вірити, що Експортно-кредитне агентство не стане черговою причиною збитків для державного бюджету. Які запобіжники, адже ми зараз бачили незрозумілі дії акціонера, немає якісного корпоративного управління? Чи не повториться історія із багатьма іншими державними підприємствами?

Можу пожартувати: могло б статися, але, на щастя, воно повернулося все назад. І кадрове рішення по моєму заступнику В’ячеславу Попову все ж таки прийнято, він звільнений з ЕКА. Щоб історія не повторилася, перш за все, потрібна сильна система корпоративного управління. Це важливо, і проєкт закону 3793 вирішить це питання. Він має повернути ЕКА до загальних принципів корпоративного управління, які застосовуються у державному секторі.

По-друге, ми маємо вести свою діяльність переважно у співпраці з банками. Таким чином, ми розподіляємо ризики між нами і між банками та нівелюємо корупційну складову. У першу чергу, ми можемо покластися на ту експертизу, яка вже є в банківський установах по відбору клієнтів. Ми відверто визнаємо, що в банках ця система набагато краще наразі працює. Розподіляючи ризик з банками, перш за все, банк не захоче відбирати позичальника, по якому імовірно буде дефолт. Наша відповідальність по кредиту часткова, а частково — відповідальність банку, якому потім треба буде закривати ці проблеми власним капіталом.

По-третє, співпрацювати з банками ми будемо переважно в рамках механізмів на портфельній основі. Звісно, будуть і операції індивідуальній основі. Портфельність означає, що ми виставляємо на банк якісні і кількісні критерії до крелитного портфелю експортерів та до самих експортерів. Далі банк вже без погодження з нами працює з клієнтами і відбирає їх в цей портфель, і ці клієнти мають відповідати нашим вимогам. Ризики там настільки сильно розподілені, що до прикладу, за портфельними гарантіями Фонду розвитку підприємництва за майже 2 роки жодного дефолтного кейсу. А підтримано позичальників гарантійним інструментом на суму, мабуть, вже більше мільярда гривень.

Які ще ви ставите KPI для ЕКА до 2024 року?

Ми маємо створити страховий портфель 65-70 мільярдів гривень, який покриє експорту на 100 мільярдів гривень і збереже або створить 26 тисяч робочих місць. У нас повинно бути розроблено 4 продукти, 3 існуючих і ще додатковий — страхування експортного факторингу. Близько 60-70% операцій має припадати на банки і до 30% операцій має припадати на власну роботу ЕКА з експортерами. Це те, де банки не можуть бути задіяні, в рамках страхуванням договорів зовнішньо-економічної діяльності.

Ми маємо розробити близько 3-5 продуктів з акцентом на малий і середній бізнес. Якщо ми створимо прийнятний продукт для МСБ, для великого бізнесу він теж буде підходити.

До тисячі експортерів може бути охоплено нашими продуктами, і підтримано близько 6500 експортних контрактів. По організаційній структурі: маленька структура, яка працює переважно із банками і через портфельні методи, 60-70% продажів має здійснюватися через банки.