Кабмін обмежив зарплати очільників держкомпаній до 1,25 млн грн

Уряд обмежив розмір місячної заробітної плати керівників державних компаній та членів наглядових рад. Про це йдеться у постанові Кабміну №141 від 5 лютого, інформує “Інтерфакс-Україна”.

Що відбулося?

Відтепер максимальна місячна заробітня плата керівників компаній не може бути вищою за 1,25 млн грн. 

Також, уряд змінив умови виплат умови виплат членам наглядових рад, прив’язавши їх максимальну винагороду до середньомісячної зарплати в галузі за підсумками попереднього кварталу: від 5 з/п при виручці держкомпанії до 1 млрд грн на рік та до 22 з/п при виручці понад 20 млрд грн в рік.

Раніше річні виплати членам наглядової ради були обмежені 548 тис. грн (45,7 тис. грн на місяць) при виручці до 949 млн грн на рік до 6,328 млн грн (527 тис. грн на рік) при виручці від 31,64 млрд грн в рік.

Крім цього, уряд прибрав 10% доплату членам наглядової ради за участь в роботі комітетів.

У результаті Кабмін рекомендував держорганам і наглядовим радам переглянути контракти з керівниками держкомпаній і членами наглядової ради, що були укладені до набрання чинності цієї постанови.

Чому це важливо?

Проблема формування високих заробітних плат у топ-менеджменті держкомпаній давно хвилює суспільство. Раніше українці активно цікавились винагородою керівника Укрпошти Ігоря Сміляньского. Однак його зарплата у 836 000 грн саме входить у запроваджений урядом ліміт в 1,25 млн грн. 

Ще одне питання – преміювання команди “Нафтогазу” в 1% від сплачених Газпромом 2,9 млрд доларів. Таким чином членам правління Нафтогазу підлягає виплата в розмірі 45,6 млн доларів. У 2018 році було виплачено 20 млн доларів із цієї суми.

Пізніше прем’єр-міністр Олексій Гончарук повідомив, що уряд звернувся до кожної наглядової ради держпідприємств із проханням утриматися від виплат великих премій.

Наразі уряд веде переговори із наглядовими радами, щоб вирішити питання премій за уже підписаними контрактами.

Однак, виконавчий директор НАК “Нафтогаз України” Юрій Вітренко вже подав позов до Печерського суду Києва у зв’язку з невиплатою йому премії за перемогу в Стокгольмському арбітражі над “Газпромом”, умови отримання якої були прописані в його трудовому договорі. 

Що далі?

Ймовірно, у майбутньому варто очікувати продовження судових тяганин не тільки з управлінцями Нафтогазу, а й за участі менеджерами держкомпаній та членами наглядових рад.

Хоч і скорочення витрат на заробітні плати може поліпшити стан держбюджету, однак престижність держслужби серед професіональних управлінців може впасти через зниження рівня зарплат.