Від початку «очищення банківської системи», коли неплатоспроможними було визнано понад 100 українських банків, минуло вже 5 років. Законом було встановлено, що саме такий термін Фонду гарантування вкладів буде відводитись на ліквідацію банку. 

За цей час Фонд мав би продати активи таких банків і відповідно розрахуватись як з державою, яка йому позичила кошти на виплати вкладникам, так і з вкладниками, чиї вклади не було гарантовано (понад 200 тис. грн).

 Але задум не спрацював, частину активів з банків вивели ще до банкрутства, частину після. Попиту на проблемні активи в Україні немає, часто вони продаються з дисконтом 99%, правоохоронці саботують розслідування. Остання надія Фонду повернути кошти та розрахуватись зі своїми боргами — міжнародні суди проти власників неплатоспроможних банків. Чи є у Фонду шанси на успіх дізнавався UCap.

Цього літа відбудуться останні аукціони з продажу пулів активів Дельта банку. Інтриги щодо ціни майна банку майже немає, останні пули активів Фонд у змозі продати лише з дисконтом понад 90%. За 5 років продажів майна Дельта банку, Фонд наторгував трохи більше ніж 5 млрд грн, при балансовій вартості активів понад 60 млрд. 

Схожа ситуація і в інших банках. Наприклад, нещодавно стадіон «Чорноморець» було продано за суму в близько 200 млн грн, хоча під його заставу банк у свій час видав мільярди кредитів. Фонд у цій ситуації не може виплатити вклади, не тільки вкладникам-фізособам, чиї вклади перевищували 200 тис. грн, а й з державою. 

Для виконання своїх обов’язків перед вкладниками Фонд позичив у держави близько 80 млрд грн. До 2031 року Фонд має з відсотками повернути майже у два рази більше — 140 млрд грн. Звичайно, що таких коштів у Фонду немає.

Фонд намагався притягнути винних до відповідальності колишніх власників банків-банкрутів в українських судах. До правоохоронних органів було подано понад 5 тисяч заяв, але результати всім відомі. 

Остання можливість притягнути колишніх акціонерів до відповідальності — іноземні юрисдикції. Як результат, у травні 2020 року Фонд підписав угоди з двома світовими юридичними компаніями, які будуть представляти фонд у закордонних юрисдикціях у справах цих банків. 

Першими кандидатами на отримання позовів у міжнародних судах є Микола Лагун та Костянтин Жеваго. Пана Лагуна, колишнього мажоритарного акціонера «Дельта Банку», підозрюють у причетності до розкрадання коштів цього банку.  Пан Жеваго підозрюваний у причетності до схеми щодо розтрати та легалізації 2,5 млрд грн банку.

Однак на них Фонд не зупиниться. Ці банки стали першими через найбільший розрив у недостатності майна. Сьогодні вже Фонд також шукає юридичну компанію, що буде доганяти Леоніда Клімова, ексакціонера Імексбанку.

Вартість послуг — таємниця

Фонд гарантування вкладів підписав угоди з провідними світовими юридичними компаніями Gateley Plc та DWF Law. У відповіді на запит «Українського капіталу» Фонд відповів, що розголошення комерційних умов обмежені умовами договорів з компаніями. Проте Фонд надав загальну інформацію щодо порядку розрахунків з компаніями.

  • Після укладення договору компаніям сплачується аванс у розмірі, що не перевищує 100 тис. євро.
  • Також Фондом один раз на місяць сплачується погодинна оплата спеціалістів виконавців.
  • У кінці компанії отримають певний відсоток від суми, що буде фактично стягнена з пов’язаних з банками осіб.

Фонд як замовник вказаних послуг зберігає за собою повний контроль за веденням цих справ. У липні-серпні цього року Фонд очікує затвердження запропонованих компаніями стратегій щодо пошуку активів та подачі до суду. За оцінкою Фонду, ці судові процеси в середньому можуть тривати три-п’ять років.

Чи є шанси на успіх?

«Міжнародні суди, справді, можуть виявитися досить ефективними в питанні повернення активів, виведених ексакціонерами, — відповів керівний партнер АО Suprema Lex Віктор Мороз, — Однак, для цього необхідно зібрати докази провини Жеваго і Лагуна».

А збір доказів може стати реальною проблемою в цій справі, адже з часу ліквідації банків пройшло вже п’ять років.

«Це робиться однозначно пізно. Вкрай важливо у таких справах якомога раніше почати пошук. Щоб рахунки не були закриті, щоб офшори не були ліквідовані та були накладені арешти на всі активи, — вважає старший партнер «Ілляшев та Партнери» Роман Марченко, — А якщо після того, коли це відбулося, пройшло декілька років, шанси значно зменшуються».

Акцентувавши увагу на таку затримку, Роман Марченко ставить під сумнів матеріали та докази, з якими Фонд йде в міжнародні суди. На його думку, ці справи можуть мати лише формальний характер. 

Марченко наводить приклад успішного кейса, в якому фірма «Ілляшев та Партнери» миттєво почала роботу і змогла повернути вже 1,5 млрд доларів виведених з казахського «БТА Банку».

«Аблязов втік з Казахстану в кінці лютого і наша фірма була найнята на цю роботу на початку березня. Чим швидше ти почнеш наздоганяти шахраїв, тим краще» – наголошує Марченко

У оцінці часу тривалості цих процесів юристи не такі оптимістичні як Фонд. На їхню думку, це може тривати до 7 років. Але це за умови, як вважає Мороз, якщо раніше між сторонами не буде укладено мирову угоду. Особливо у цьому може бути зацікавлений Жеваго через його швейцарську групу Ferrexpo AG.

«Англійські суди можуть зробити freeze (міжнародний арешт) рахунків і активів колишніх акціонерів банків, — вважає Віктор Мороз, — Жеваго і Лагун можуть бути зацікавлені в укладенні мирової угоди та швидкому поверненні частини виведених ними коштів, оскільки, якщо буде реалізовано міжнародний арешт, вони не зможуть повноцінно користуватися своїми активами та будуть зазнавати збитків більших за суми, які можуть бути прописані в мировій угоді».

Як відомо UCAP з джерел в ОП, Механізм такої мирової угоди розробляється вже сьогодні за участі Фонду гарантування і НБУ. В ОП серйозно розраховують, що такі угоди буде досягнуто з рядом ексвласників неплатоспроможних банків. Не виключено, що міжнародні суди такі домовленості можуть пришвидшити.