Не дивлячись на заборону азартних ігор в Україні, до приходу до влади “Зе” команди, він досяг колосальних за українськими мірками масштабів. Ігрові зали розміщувалися як у фешенебельних будинках прямо біля вікон київського мера, так і в прокурених ларьках обшитих вагонкою на ринках.

Настільки широке розповсюдження пояснюється банально – великою кількістю грошей. Ринок гемблінгу перевищував 1 млрд доларів. У нової влади вистачило політичної волі “годівницю” на час закрити з обіцянкою зробити його легальним і прозорим. Однак про те, в якій формі цей ринок буде функціонувати йдуть суперечки до сих пір, а навколо законопроекту йдуть запеклі баталії лобістів. Як буде виглядати ринок – розбирався UCap.

Гральна передісторія

29 вересня 2019 року Кабмін схвалив законопроект про легалізацію грального бізнесу, а 16 січня 2020 року законопроект №2285-д був прийнятий в першому читанні – його підтримали 260 депутатів.

Що, коротко, передбачав документ:

● Грати можна в усе: казино, лотереї, покер, ігрові автомати, як в ігрових залах, так і в онлайн режимі. Букмекерська діяльність також буде законною;

● Організаторами можуть бути виключно українські компанії, основним видом діяльності яких є організація і проведення азартних ігор. Розмір їх статутного капіталу повинен бути не менше 30 млн гривень;

● У держбюджеті з’являється спеціальний фонд підтримки медицини, спорту і культури, куди будуть надходити платежі за ліцензії;

● Казино з’являться в п’ятизіркових готелях Києва з номерним фондом не менше 200 номерів, Одеси, Харкова, Дніпра і Львова – з номерним фондом не менше 120 номерів, і в готелях інших міст з номерним фондом не менше 100 номерів;

● Грати в онлайн азартні ігри можна буде на сайтах доменної зони UA, в додатках. Оператори повинні обмежити доступ абонентів до ресурсів, які проводять азартні ігри без ліцензії.

● Контори букмекерів можна буде розміщувати тільки в готелях категорій від трьох до п’яти “зірок” з номерним фондом від 50 номерів в Києві і від 25 в інших містах. Площа – не менш 50 кв. м.

● Зали ігрових автоматів можуть розміщуватися в будівлях, де знаходяться готелі категорій від трьох до п’яти “зірок”. Вимоги до номерного фонду ті ж, що і для букмекерських контор. До площі – не менше 150 кв. м.

● Гравцями і відвідувачами гральних закладів можуть бути тільки люди, які досягли 21 року.

● Під діяльність грального бізнесу запустять в роботу шість реєстрів. П’ять з них – організаторів казино, букмекерської діяльності, ігор у залах ігрових автоматів, лотерей, ігри в покер – будуть відкритими. Один – реєстр самообмеження осіб – закритим. Останнє – спосіб боротьби з ігровою залежністю.

● Ігроман за своєю ініціативою може включити інформацію про себе в реєстр і обмежити своє право грати на термін від півроку до трьох років. Таке право є і у членів його сім’ї, але через рішення суду.

● Фінансовий оборот буде «білим». Каси будуть зобов’язані використовувати РРО («касові апарати»);

● Лотереї: допускаються три види – миттєва, комбінована, тиражна (лотерея з процентним або фіксованим призовим фондом, змішана лотерея). І планується тільки три лотерейних операторів.

Що змінилося

Законопроект №2285-д, прийнятий в першому читанні, відразу ж викликав шквал обурення. З одного боку, легалізація – добре. З іншого – сам законопроект, який її передбачає, на думку депутатів, далекий від ідеалу. До документа тут же подали близько 3,7 тис. правок і почали допрацьовувати в профільному комітеті Верховної ради.

Доопрацювання йшло кілька місяців. Його прихильники запевняли – голосувати за “сирий” законопроект все одно, що вбити ринок в зародку. А негласно додавали, що затримки з голосуванням – результат того, як майбутні учасники ринку все ніяк не домовляться між собою про місце під сонцем для кожного з них.

“Допрацьовували тому, що в першому читанні був законопроект, який скинули з Офісу президента в останній момент. Різні версії були, альтернативні, тому проголосували за недопрацьований”, – говорить пояснює голова громадської організації «Підтримка легалізації грального бізнесу в Україні» Олена Мочалова.

За її словами, в законопроекті, який депутати голосуватимуть у другому читанні, більш кардинальні зміни: введено спеціальні ігрові зони, верифікація/ідентифікація гравця. І що більш важливо – введений уповноважений орган – комісія з розвитку і регулювання азартних ігор, яка буде контролювати процес роботи ринку, систему його роботи. До його компетенції належить ліцензування організаторів азартних ігор, ведення відповідних реєстрів, встановлення вимог щодо сертифікації відповідного грального обладнання.

Як зазначив 3 червня у своєму Facebook депутат Мар’ян Заблоцький, головна проблема доопрацьованого законопроекту – підтримана поправка депутата Олександра Дубінського, яка дає податковому комітету квоти на призначення в комісію.

“Я проти цього, і проти взагалі комісії по регулюванню азартних ігор. Думаю, нам прийдеться повернутися до цього пункту ще раз або в залі, або в комітеті”, – пише Заблоцький.

Крім того, ключовими доробками є введення системи онлайн-моніторингу і плата за ліцензії для операторів. До введення системи онлайн-моніторингу для казино, букмекерів і гральних автоматів, вона буде в трикратному розмірі. При цьому вартість ліцензій для букмекерських компаній істотно знизили – до $ 1 млн. на рік.

Лобі проти лобі

Повним ходом в законопроекті сьогодні доопрацьовується доля учасників майбутнього ринку азартних ігор. “Лотерейники” звинувачують букмекерські компанії в тому, що тим в первісному законопроекті приділяється занадто багато преференцій, а інтереси їх – лотерей, ущемляються.

“Чинну редакцію законопроекту багато експертів називають продуктом лобістських зусиль з боку компаній, які займаються онлайн-ставками. При цьому показово, що найменше небезпечні з точки зору у формуванні ігроманії види ігор, такі як лотереї, не в пріоритеті у цього законопроекту “, – пояснює фахівець Ukrainian Institute for the Future Олександр Чебаненко.

Йдеться про обмеження їх кількості, лотерейних операторів тільки трьома компаніями.

“Лотереї на сьогодні – досить великий шматок ринку. Особливо в країні, в якій навіть на сьогоднішній момент налічується від 35 до 38 млн жителів. А законопроект, який був прийнятий в першому читанні, передбачає трьох операторів лотерей, яким можна буде придбати ліцензію і під цією ліцензією працювати”, – пояснює віце-президент української ассоціації гральної індустрії Олексій Євченко.

Тому в підсумку лотерейні оператори зажадали вивести поняття лотерей і їх діяльність за рамки законопроекту “2285-д” – під дію окремого закону про лотереї. Але тут вже збунтувалися всі інші.

“Якщо лотереї виведуть в результаті під дії окремого закону, то ніяких загальних ліцензійних умов роботи для них не буде. І поки ще навіть ніхто не заговорює про те, щоб їх для лотерейників розробити. Я дуже сумніваюся в тому, що це буде уповноважений орган з азартних ігор. Яке він має фактичне право вносити якісь зміни в ліцензійні умови в зовсім іншому законі, в зовсім інший діяльності, яка взагалі не є їх парафією?”, – пояснює Олена Мочалова.

Крім того, за рамки “азартного закону” винесено і такий сегмент діяльності, як ігри з доповненою реальністю. “Вони це все виносять за рамки букмекерської і в принципі азартної діяльності. А якщо ще й винесуть лотерею, то швидше за все цей вид азартних ігор і перейде в лотерею. І буде у нас така собі кастрована букмекерка, яка називатиметься спортлото. Те ж саме швидше за все відбудеться з VLT”, – допускає Мочалова.

Намагаються обмежити і самих букмекерів. Мова йде про можливу заборону ставок на віртуальні події і обмеження букмекерської зони виключно реальним спортом. Крім цього, законопроектом першого читання для них була заборонена зовнішня реклама, крім вивісок, а також встановлені обмеження на всі інші види реклами. Однак букмекери зуміли знайти лазівку.

“Лобіювання своїх інтересів з боку букмекерки нікуди не поділося в доопрацьованому законопроекті. Це замовники законопроекту, їх ніхто не чіпатиме. Що стосується того, що в законопроекті їх позбавили можливості тієї реклами, на яку вони претендували, то зараз вони вже “протягнули” цей момент законами про меценатство в спорті, тому їх вже сильно нічого не хвилює”, – говорить Мочалова.

Не зважаючи на всі доопрацювання, експерти прямо кажуть про те, що “азартний закон”, на перших порах все одно не буде ідеальним. І поки стоїть завдання лише прийняти його. А вже потім його будуть доопрацьовувати, відточувати, “доводити до розуму”, як законопроект про внесення змін.

Економічний азарт

За оцінкою Олександра Чебаненко, орієнтовний обсяг українського грального ринку, не зважаючи на те, що з легальних видів на ньому присутні тільки лотереї, становить $ 300-350 млн. Для порівняння – обсяг аналогічного ринку в Європі становить приблизно $ 500 млрд. Варто зазначити, що ексміністр фінансів Олександр Данилюк оцінював цей ринок в мільярд доларів. При цьому точно визначити економічний ефект від впровадження закону про легалізацію на сьогодні складно.

“Але, ми точно можемо сказати, що доходи бюджету можуть бути в районі 6 – 10 млрд гривень щорічно”, – вважає Євченко. І додає, що загальноекономічний ефект буде складатися з вартості ліцензії і того, який в підсумку податок будуть платити. “Наприклад, чи будуть платити податок на прибуток чи ні. Чи буде цей податок на прибуток зменшено чи ні”, – пояснює експерт.

За його словами, прийняття законопроекту 2285-д – важливий, суттєвий крок, але він лише перший. І далі все буде залежати від того, як держава буде рухатися в цьому напрямку. В тому числі, і як будуть прийняті додаткові зміни до законопроектів щодо податкового законодавства

Податковий момент – один з основних каменів спотикання в питанні прийняття “азартного закону”. Річ у тому, що на сьогодні розглядаються дві основні моделі оподаткування. Перший варіант – введення спеціального податку з прибутку для грального бізнесу GGR. Він передбачає, що від ставок віднімають виграш, а різницю оподатковують.

“GGR – єдина модель оподаткування для цього ринку. Але GGR може бути використаний тільки там, де фактично можна зафіксувати обороти. На столах і рулетці оборот не зафіксуєш. Тому буде звітність внутрішня, і звітність по GGR, яку дасть модуль онлайн-моніторингу. Без модуля державного онлайн-моніторингу, без нього неможливо якесь оподаткування”, – пояснює Олена Мочалова.

Крім того, в перехідних положеннях доопрацьованого законопроекту Кабміну доручається підготувати проект про розподіл податку GGR на державний і місцевий бюджет 50/50.

Однак з впровадженням модуля онлайн-моніторингу не все так просто – спочатку потрібно відмовитися від ініціатив щодо касових апаратів, оскільки ці дві системи співіснувати не можуть. Крім того, виникає питання щодо створення та функціонування самої системи.

“В принципі, це не настільки складна конструкція, держава просто має замовити зручну модель і для себе, і для її виконавця. Але важливо, щоб виконавець міг проводити сервісну роботу тільки в моменті техобслуговування, а доступ до інформації модуля повинен мати тільки уповноважений держорган. Але, у нас же так не хочуть. І ми дуже сильно “бодалися” щодо поправки до закону в тому, щоб адміністрування модуля не пішло в приватні руки”, – говорить Олена Мочалова.

Крім того, встановлення і тестування системи онлайн-моніторингу займе якийсь час. В середньому мова може йти о 2-3 роках.

“Якщо в законопроекті дозволити підключатися до онлайн-системи через 2 роки, то ми на цей період фактично звільняємо гральний бізнес від оподаткування. Оскільки фіксована сума за ліцензію – це не податок. А потім цей термін – 2 роки, буде переноситися нескінченну кількість разів – звільнений від податків гральний бізнес буде блокувати будь-які спроби підключити їх до моніторингу”, – підкреслює глава Комітету ВРУ з інформатизації та зв’язку у 2014-2019 роках Олександр Данченко.

Інший варіант – відмовитися від ідеї з GGR і ввести один великий ліцензійний платіж, фактично замінюючи спеціальний податок. Це і пропонують автори законопроекту №2713. На їхню думку, на користь такого варіанту говорить те, що розмір ліцензійного платежу буде зафіксований, і це гарантовані надходження, які отримає держава. А GGR, через відсутність модуля онлайн-моніторингу, ще не скоро почнуть платити. Роблять автори законопроекту упор і на те, в даний момент в Податковому кодексі і так діють наступні ставки податку на прибуток: для ігрових автоматів – 10%, для букмекерів і казино -18%, для лотерей – 28%.

Правда, і з 2713 є нюанси. Якщо законопроект приймуть, то модуль онлайн-моніторингу швидше за все в найближчі пару років так і не з’явиться.

“А без нього в принципі неможливо реально зафіксувати податки”, – вважає Олена Мочалова. При цьому вона допускає, що ліцензія, скажімо, на казино, буде коштувати 2,5 млн доларів. А таких ліцензій оператор купить на 5 років 3. І не факт, що це казино за 5 років покаже саме такий податок.

Законопроект обіцяють доопрацювати. Мар’ян Заблоцький наполягає, що податки поки повинні складати 10% виручки від усіх азартних ігор. І оподатковувати слід виграші від 1 млн. грн

Світле майбутнє

Відносно того, як все ж буде виглядати український гральний ринок після того, як вступить у силу закон про легалізацію, будуть внесені необхідні зміни до податкового кодексу та з’явиться система державного моніторингу, учасники ринку ілюзій не відчувають. Так, ринок з’явиться. Але, до моменту, коли його можна буде назвати повністю цивілізованим, ще далеко.

“Світовий досвід показує, що країні, як правило, потрібно не менше 10 років, щоб виростити більш менш збалансовану ігрову юрисдикцію. Але, в будь-якому випадку, яка б то не була стадія легального шляху, це завжди краще, ніж його відсутність”, – підкреслює Олександр Чебаненко.